ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
02.11.2021Справа № 910/10892/21
За позовом Львівської міської ради
до Львівської обласної ради
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кошляк М.І.
Представники учасників справи:
від позивача Гасяк Я.В. (адвокат);
від відповідача Коваленко Н.В. (адвокат).
В судовому засіданні 02.11.2021 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 22.11.2021 року.
СУТЬ СПОРУ:
06 липня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Львівської міської ради (позивач) надійшла позовна заява б/н від 06.07.2021 року до Львівської обласної ради (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку витребувати з чужого незаконного володіння Львівської обласної ради:
- будівлю їдальні, під літ. А-1, А'-1 загальною площею 294,2 кв.м. на вул. Й. Коциловського, 15а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1590243846101);
- психоневрологічний диспансер, а саме: стаціонар під літ. А-2, 819,7 кв.м., пральня під літ. Б-1, Б'-1,43,3 кв.м.; гаражі зі складом В-62,1 кв. м., склад Г-1, 23,5 кв. м. на вул. О. Басараб, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576396246101);
- Львівський міський психоневрологічний диспансер, а саме: диспансер під літ. А'-3, 725,7 кв.м., гараж. Б. 32,6 кв. м. на вул. Й. Коциловського, 30 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576479436101);
- будівлю Диспансеру під літ. А'-3 загальною площею 121 кв.м. на вул. Й. Коциловського, 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576444846101);
- сховище запасу води під літ. Б-1, загальною площею 62,1 кв.м. на вул. Т. Комаринця, 2а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 26843662);
- КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки", а саме: корпус №1 під літ. А-2, А'-2, загальною площею 756 кв.м.; ворота №1, огорожа №2; замощення, І, замощення II на вул. В. Антоновича, 117 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1429376746101);
- КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки", а саме: корпус №2 під літ. А-2, 490,2 кв. м., альтанка, Б, 40,8 кв.м, хвіртка №1, огорожа №2, замощення, І на вул. Житомирській, 8а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1431834046101);
- КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки", а саме: корпус №3 під літ. А-3, 553, кв.м., гараж, Б- 107,5 кв.м., гараж, Г-1 21,2 кв.м., овочесховище, В-1 36,2 кв.м., альтанка, Д-1 35,8 кв.м., ворота №1, огорожа №2, замощення І, на вул. Гіпсовій, 40б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1472861746101);
- КЗ ЛОР "Дитячий туберкульозний санаторій", а саме: лікарняний корпус, під літ. А-2, 562,6 кв.м., лабораторний корпус А-1, 46,8 кв.м., тіньовий тент, Б.26,9 кв.м., ворота №1, хвіртка №2, огорожа №3, ворота №4, огорожа №5, замощення 1 на вул. В. Антоновича, 80, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1430415146101), на користь Львівської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем без жодної правової підстави самовільно проведено розпоряджання спірними об`єктами нерухомого майна, вилучено їх із комунальної власності територіальної громади міста Львова і передано у власність Львівської обласної ради, про що видано відповідні свідоцтва про право власності та проведено державну реєстрацію, тоді як Львівською міською радою рішення про відчуження спірного майна не приймалося, спірне майно вибуло з власності позивача поза його волею, що є підставою для витребування спірного майна з чужого незаконного володіння Львівської обласної ради, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує. Заперечення відповідача мотивовані тим, що 19.09.2008 року за актом приймання-передачі закладів охорони здоров`я Львівською міською радою передавалося Львівській обласній раді чітко конкретизоване майно - будівлі та споруди закладів охорони здоров`я. Відповідач вказує, що оскаржуване рішення Львівської обласної ради № 477 від 26.02.2008 року (зі змінами відповідно до рішень № 883 від 10.03.2009 року та № 937 від 30.06.2009 року), що стосується спірних об`єктів нерухомості, а також видані на підставі цих рішень свідоцтва про право спільної власності територіальних громад Львівської області на спірні об`єкти нерухомості та державна реєстрація права власності є чинними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10892/21, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.08.2021 року.
В підготовчих засіданнях 10.08.2021 року 07.09.2021 року судом оголошувалася перерва.
Згідно ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Так, суд відмічає, що в підготовчому засіданні 07.09.2021 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, в підготовчому засіданні 21.09.2021 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/10892/21 до судового розгляду по суті на 07.10.2021 року.
В судовому засіданні 07.10.2021 року судом оголошувалася перерва.
В судовому засіданні 02.11.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Львівська міська рада звернулася з позовом до Львівської обласної ради про:
- визнання незаконним та скасувати рішення Львівської обласної ради № 477 від 26.02.2008 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" із змінами та доповненнями відповідно до рішень Львівської обласної ради від 10.03.2009 № 833, від 30.06.2009 № 937 в частині п. 6 про оформлення права спільної власності територіальних громад Львівської області в особі Львівської обласної ради, зокрема, на будівлі, що розташовані за наступними адресами: вул. Й.Коциловського, 15а, вул. О. Басараб, 2, вул. Коциловського, 30/32; м. Львів, вул. Комаринця, 2а; м. Львів, вул. Антоновича, 117; м. Львів, вул. Житомирська, 8а; м. Львів, вул. Гіпсова, 40б; м. Львів, вул. Антоновича, 80; м. Львів, вул. Коновальця, 116; м. Львів, вул. Коновальця, 114;
- визнання недійсними: свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 18.10.2011, на будівлю за адресою вул. Й.Коциловського, 15а; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 10.06.2009, на будівлі за адресою вул. О. Басараб, 2; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 07.07.2009, на будівлі за адресою вул. Й. Коциловського, 30; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 17.10.2011, на будівлю за адресою вул. Й. Коциловського, 32; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 25.03.2009, на будівлю за адресою вул. Т. Комаринця, 2а; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 06.07.2009, на будівлю за адресою вул. В. Антоновича, 117; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 06.07.2009, на будівлю за адресою вул. Житомирська, 8а; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 06.07.2009, на будівлю за адресою вул. Гіпсова, 40б; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 06.07.2009, на будівлю за адресою вул. В.Антоновича, 80; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 06.07.2009, на будівлю за адресою вул. Є.Коновальця, 116; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 06.07.2009, на будівлю за адресою вул. Є.Коновальця, 114;
- скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно відповідно до наведеного переліку із закриттям розділів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 року рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 року у справі № 910/13969/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено повністю у задоволенні позову Львівської міської ради.
Постановою Верховного Суду від 15.06.2021 року касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури, відкрите з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито, касаційну скаргу Львівської міської ради залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 року у справі № 910/13969/18 - без змін.
В постанові Верховного Суду від 15.06.2021 року встановлено:
« 26.02.2008 Львівська обласна рада прийняла рішення № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області", яким, відповідно до пункту 20 частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на підставі уточнених даних інвентаризації нерухомого майна, враховуючи висновок постійної комісії з питань комунального майна та приватизації, було вирішено оформити за Львівською обласною радою право спільної власності територіальних громад Львівської області на об`єкти нерухомого майна, які задовольняють потреби територіальних громад Львівської області (п. 6 рішення), зокрема на об`єкти закладів охорони здоров`я, в тому числі Психоневрологічний диспансер, адреси: м. Львів, вул. Коциловського, 30; м. Львів, вул. О. Басараб, 2; будівлі: диспансер 706,8 кв. м, гараж 61,5 кв. м, стаціонар 617,6 кв. м, пральня 32,2 кв. м, погріб 6,1 кв. м, гараж зі складом 89,6 кв. м.
08.07.2008 Львівською обласною радою, відповідно до пункту 20 частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою виконання статті 90 Бюджетного кодексу України та належного функціонування закладів охорони здоров`я, з урахуванням розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 17.01.2001 № 29 "Про передачу установ" та висновків постійних комісій з питань охорони здоров`я, материнства та соціального захисту, з питань комунального майна та приватизації, прийнято рішення "Про прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області закладів охорони здоров`я" №669, яким вирішено надати згоду на прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області наступних лікувальних закладів: Комунальна інфекційна клінічна лікарня - м. Львова вул. Пекарська, 54, м. Львів; Львівське комунальне медичне об`єднання "Фтизіопульмонологія" - вул. Лемківська, 24, м. Львів; Львівський міський психоневрологічний диспансер - вул. Коциловського, 30, м. Львів; Комунальний Львівський шкірно-венерологічний диспансер - вул. Замарстинівська, 83, м. Львів; Комунальний дитячий туберкульозний санаторій - вул. Антоновича, 80, м. Львів; Комунальний дитячий ревмокардіологічний санаторій - вул. Коновальця, 116, м. Львів; Комунальний будинок № 1 м. Львова для дітей з порушенням центральної нервової системи і порушенням психіки - вул. Комаринця, 2-А, м. Львів; Комунальний будинок № 2 м. Львова для дітей з порушенням центральної нервової системи і порушенням психіки - вул. Антоновича, 117, м. Львів.
Ухвалою Львівської міської ради від 10.07.2008 № 1939 було прийнято пропозицію Львівської обласної ради та погоджено передачу у спільну власність Львівської обласної ради таких закладів охорони здоров`я:
1.1. Комунальний будинок дитини № 1 м. Львова для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки;
1.2. Комунальний будинок дитини № 2 м. Львова для дітей з ураженням ЦНС і порушенням психіки;
1.3. Комунальний дитячий туберкульозний санаторій м. Львова;
1.4. Комунальний дитячий ревмокардіологічний санаторій;
1.5. Комунальний Львівський міський шкірно-венерологічний диспансер;
1.6. Львівське міське медичне об`єднання "Фтизіопульмонологія";
1.7. Львівський міський психоневрологічний диспансер;
1.8. Комунальна інфекційна клінічна лікарня.
Забезпечення передачі закладів покладено на Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики у строк до 01.10.2008.
На виконання рішення Львівської обласної ради № 669 від 08.07.2008 та ухвали Львівської міської ради № 1939 від 10.07.2008 Управління охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та Управління майном спільної власності Львівської міської ради складено акт приймання-передачі закладів охорони здоров`я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу від 19.09.2008.
10.03.2009 Львівською обласною радою було прийнято рішення № 883 "Про внесення змін та доповнень до рішень Львівської обласної ради", яким, зокрема, внесено зміни до пункту 6 рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 №477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" та доповнено його підпунктами 31, 32, 33, 34, 35, 36.
Рішенням Львівської обласної ради від 30.06.2009 № 937 "Про внесення змін та доповнень до рішень обласної ради" внесено зміни до рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області".
Господарськими судами встановлено, що на підставі рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" за Львівською обласною радою зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме об`єкти охорони здоров`я за адресами у місті Львові: вул. Коциловського, 15а; вул. О. Басараб, 2; вул. Коциловського, 30; вул. Комаринця, 2а; вул. Антоновича, 117; вул. Житомирська, 8а; вул. Гіпсова, 40б; вул. Антоновича, 80; вул. Є. Коновальця, 116; вул. Є. Коновальця, 114.».
Львівська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Львівської обласної ради (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477 в частині пункту 6 про оформлення права спільної власності територіальних громад Львівської області в особі обласної ради, перелік яких наведено в оскаржуваному рішенні.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 року, визнано недійсним рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" в частині п. 6 про оформлення права спільної власності територіальних громад Львівської області в особі обласної ради, а саме: на відділення фтизіопульмонології, "А-2", загальною площею 417,4 кв.м.; гараж "Б-1" загальною площею 30,2 кв.м. в будинку № 24 по вул. Лемківській № 24 у м. Львові; пульмонологічне та фтизіопедіатричне відділення в будинку № 14 по вулиці Устияновича загальною площею 432,3кв.м.; будівлі в будинку № 274 по вулиці Замарстинівській у м. Львові (будівля харчоблоку "В-1" загальною площею 530,7 кв.м., лікувальний корпус "Б-3" загальною площею 818,9 кв.м., адмінкорпус "Н-1" загальною площею 90,4 кв.м., водокачка "Л-1" загальною площею 19,0 кв.м., пральня-котельня "Г-2" загальною площею 294,6 кв.м., хлораторна "Ж-1" загальною площею 13,3 кв.м., аптека "3-1", "3'-1" загальною площею 65, 8 кв.м., водокачка "О-1" загальною площею 15,6 кв.м., гараж "Е-1" загальною площею 123,3 кв.м., овочесховище "М-1" загальною площею 70,6 кв.м., погріб "Д-1" 16,0 кв.м., дезкамера, столярна майстерня "Є-1", "Є''-1" загальною площею 73,9кв.м., майстерня "К-1" загальною площею 75,7 кв.м., дорога І, тротуар ІІ, хідник з бетонних плит ІІІ, огорожа № 1; назва балансоутримувача - Централізована бухгалтерія міських медичних установ № 1, гараж з коморою "Б-1", загальною площею 44,6 м.кв. в будинку № 233 по вул. Личаківській; другий лікувальний корпус, "А-2", загальною площею 139,6 кв.м., гараж "В", загальною площею 20,3 кв.м. в будинку № 81 на вулиці Замарстинівській у м. Львові; лікувальний корпус "А-2" загальною площею 906,3 кв.м., гараж "Б" загальною площею 18,3 кв.м., паливна "В" загальною площею 16,9 кв.м. в будинку № 4а по вул. Кордуби; головний лікувальний корпус "А-2" загальною площею 757, 2 кв.м., гараж "Б" загальною площею 38,1 кв.м., огорожі №1 по №3, хвіртка №4, ворота №5, замощення І, замощення ІІ в будинку № 83 на вул. Замарстинівській у м. Львові.
Постановою Верховного Суду від 14.01.2020 року касаційну скаргу Львівської обласної ради залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 року і постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 року у справі № 910/3581/17 - без змін.
В постанові Верховного Суду від 14.01.2020 року встановлено:
«Діючи в межах визначеної законом компетенції, за результатами оцінки поданих сторонами доказів, а також врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.06.2019 у цій справі, суд апеляційної інстанції встановив, що Львівська міська рада не приймала рішення про надання згоди на вилучення у територіальної громади м. Львова та передачу у спільну власність територіальних громад Львівської області спірних об`єктів нерухомого майна саме до прийняття Львівською обласною радою рішення від 26.02.2008 № 477, як це передбачено приписами частини восьмою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Оскільки, приймаючи рішення № 477, Львівська обласна рада розпорядилася майном шляхом прийняття його у спільну власність без встановлених законом підстав, суди дійшли правомірного висновку, що рішення № 477 не відповідає законодавству, яке регулює відповідні правовідносини щодо підстав і порядку набуття права власності і, що рішення № 477 прийнято поза межами компетенції, визначеної законодавством.».
Частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.
При вирішенні даного спору судом прийнято до уваги, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).
Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Оскільки висновки суддів у справі № 910/13969/18, що Львівська міська рада не приймала рішення про надання згоди на вилучення у територіальної громади м. Львова та передачу у спільну власність територіальних громад Львівської області спірних об`єктів нерухомого майна не можуть бути поставлені під сумнів, встановленим є факт, що спірні об`єкти нерухомого майна вибули з власності Львівської міської територіальної громади поза волею власника, тобто Львівської міської ради.
За викладених вище обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом про витребування з чужого незаконного володіння Львівської обласної ради:
- будівлю їдальні, під літ. А-1, А'-1 загальною площею 294,2 кв.м. на вул. Й. Коциловського, 15а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1590243846101);
- психоневрологічний диспансер, а саме: стаціонар під літ. А-2, 819,7 кв.м., пральня під літ. Б-1, Б'-1,43,3 кв.м.; гаражі зі складом В-62,1 кв. м., склад Г-1, 23,5 кв. м. на вул. О. Басараб, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576396246101);
- Львівський міський психоневрологічний диспансер, а саме: диспансер під літ. А'-3, 725,7 кв.м., гараж. Б. 32,6 кв. м. на вул. Й. Коциловського, 30 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576479436101);
- будівлю Диспансеру під літ. А'-3 загальною площею 121 кв.м. на вул. Й. Коциловського, 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576444846101);
- сховище запасу води під літ. Б-1, загальною площею 62,1 кв.м. на вул. Т. Комаринця, 2а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 26843662);
- КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки", а саме: корпус №1 під літ. А-2, А'-2, загальною площею 756 кв.м.; ворота №1, огорожа №2; замощення, І, замощення II на вул. В. Антоновича, 117 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1429376746101);
- КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки", а саме: корпус №2 під літ. А-2, 490,2 кв. м., альтанка, Б, 40,8 кв.м, хвіртка №1, огорожа №2, замощення, І на вул. Житомирській, 8а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1431834046101);
- КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки", а саме: корпус №3 під літ. А-3, 553, кв.м., гараж, Б- 107,5 кв.м., гараж, Г-1 21,2 кв.м., овочесховище, В-1 36,2 кв.м., альтанка, Д-1 35,8 кв.м., ворота №1, огорожа №2, замощення І, на вул. Гіпсовій, 40б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1472861746101);
- КЗ ЛОР "Дитячий туберкульозний санаторій", а саме: лікарняний корпус, під літ. А-2, 562,6 кв.м., лабораторний корпус А-1, 46,8 кв.м., тіньовий тент, Б.26,9 кв.м., ворота №1, хвіртка №2, огорожа №3, ворота №4, огорожа №5, замощення 1 на вул. В. Антоновича, 80, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1430415146101), на користь Львівської міської ради.
У відзиві на позовну заяву відповідач заявив про застосування позовної давності.
Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.
Частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило за наслідками спливу позовної давності, згідно з яким сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Водночас, відповідно до частини 5 цієї статті Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Отже, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).
Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.
При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин.
Враховуючи встановлену нормами статті 257 ЦК України загальну позовну давність тривалістю у три роки та факт звернення позивача 06.07.2021 року до суду з даним позовом, суд дійшов висновку про сплив позовної давності на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом.
В обгрунтування поважності причин пропущення строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом позивач зазначає, що щодо спірних об`єктів нерухомого майна між існували судові спори, які були розглянуті судами в межах справ № 910/3581/17 та № 910/13969/18. Предметом обох справ були вимоги Львівської міської ради про визнання недійсним рішення обласної ради № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" від 26.02.2008 року, однак в різних частинах/пунктах такого рішення - в межах справи № 910/3581/17 щодо 4-х спірних об`єктів, а у справі № 910/13969/18 - щодо решти спірних об`єктів нерухомості. В межах розгляду судами вказаних справ Верховним Судом встановлено факт, що Львівська обласна рада, як орган місцевого самоврядування, розпорядилась об`єктами комунальної власності територіальної громади міста Львова, оформивши без її згоди право власності на спірні об`єкти та встановлено, що Львівська міська рада є дійсним власником спірних об`єктів. Судові спори із оскарження правомірності вибуття майна із власності Львівської міської ради, свідчать про те, що позивачем протягом часу вибуття майна із свого фактичного володіння здійснювались заходи щодо відновлення порушеного права.
Суд приймає вищезазначені посилання позивача щодо поважності причин пропуску строку позовної давності для звернення до суду, оскільки обставини, на які позивач посилається в обґрунтування наданого до суду клопотання про поновлення строків позовної давності, є достатніми для визнання поважними причин пропуску позовної давності та поновлення строку позовної давності.
Як вже було встановлено судом вище, спірні об`єкти нерухомого майна, які є предметом спору, вибули з володіння позивача без передбачених законом підстав та поза його волею.
Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За обставин порушення таких прав, власник не обмежений можливістю захистити свої права в спосіб, визначений законодавством, який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикації.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини та майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, зокрема якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).
При цьому наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно із володіння власника в силу обставин, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, зокрема, чи з волі власника майно вибуло із його володіння.
Зазначений засіб захисту права власності - витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація) застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.
Віндикаційний позов захищає право власності в цілому, оскільки пред`являється у тих випадках, коли порушені права володіння, користування та розпорядження одночасно.
Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).
У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові.
Враховуючи викладене, встановлені судом обставини незаконного вибуття спірних об`єктів нерухомого майна з власності Львівської міської територіальної громади, відсутність волі Львівської міської територіальної громади на вибуття з її володіння спірних об`єктів нерухомого майна, суд дійшов висновку, що вимоги Львівської міської ради про витребування спірних об`єктів нерухомого майна від Львівської обласної ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.
З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 62 123,73 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Витребувати з чужого незаконного володіння Львівської обласної ради (ідентифікаційний код 22340506, адреса: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18):
- будівлю їдальні, під літ. А-1, А'-1 загальною площею 294,2 кв.м. на вул. Й. Коциловського, 15а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1590243846101);
- психоневрологічний диспансер, а саме: стаціонар під літ. А-2, 819,7 кв.м., пральня під літ. Б-1, Б'-1,43,3 кв.м.; гаражі зі складом В-62,1 кв. м., склад Г-1, 23,5 кв. м. на вул. О. Басараб, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576396246101);
- Львівський міський психоневрологічний диспансер, а саме: диспансер під літ. А'-3, 725,7 кв.м., гараж. Б. 32,6 кв. м. на вул. Й. Коциловського, 30 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576479436101);
- будівлю Диспансеру під літ. А'-3 загальною площею 121 кв.м. на вул. Й. Коциловського, 32 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576444846101);
- сховище запасу води під літ. Б-1, загальною площею 62,1 кв.м. на вул. Т. Комаринця, 2а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 26843662);
- КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки", а саме: корпус №1 під літ. А-2, А'-2, загальною площею 756 кв.м.; ворота №1, огорожа №2; замощення, І, замощення II на вул. В. Антоновича, 117 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1429376746101);
- КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки", а саме: корпус №2 під літ. А-2, 490,2 кв. м., альтанка, Б, 40,8 кв.м, хвіртка №1, огорожа №2, замощення, І на вул. Житомирській, 8а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1431834046101);
- КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки", а саме: корпус №3 під літ. А-3, 553, кв.м., гараж, Б- 107,5 кв.м., гараж, Г-1 21,2 кв.м., овочесховище, В-1 36,2 кв.м., альтанка, Д-1 35,8 кв.м., ворота №1, огорожа №2, замощення І, на вул. Гіпсовій, 40б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1472861746101);
- КЗ ЛОР "Дитячий туберкульозний санаторій", а саме: лікарняний корпус, під літ. А-2, 562,6 кв.м., лабораторний корпус А-1, 46,8 кв.м., тіньовий тент, Б.26,9 кв.м., ворота №1, хвіртка №2, огорожа №3, ворота №4, огорожа №5, замощення 1 на вул. В. Антоновича, 80, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1430415146101), на користь Львівської міської ради (ідентифікаційний код 04055896, адреса: 79006, м. Львів, пл. Ринок, 1).
3. Стягнути з Львівської обласної ради (ідентифікаційний код 22340506, адреса: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18) на користь Львівської міської ради (ідентифікаційний код 04055896, адреса: 79006, м. Львів, пл. Ринок, 1) судовий збір - 62 123,73 грн. (шістдесят дві тисячі сто двадцять три гривні 73 копійки).
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.11.2021р.
Суддя О.В. Котков
