Ухвала
Іменем України
04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 734/2421/20
провадження № 51-5147 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Матієк Т.В., Яковлєвої С.В.,
розглянувши касаційну скаргу захисника Кілічави Т.М. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 березня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 28 липня 2021 року,
встановив:
Як вбачається із касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень, вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 березня 2021 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 28 липня 2021 року вирок районного суду залишено без зміни. На підставі ч. 5 ст. 74 КК України, ОСОБА_1 звільнено від покарання у зв?язку із закінченням строків давності, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України.
Захисник звернулася із касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд судових рішень щодо засудженого.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
Наведене обґрунтування вимог захисником викладено без урахування вимог ст. 433 КПК України, яка визначає межі перегляду судом касаційної інстанції, та положень ч. 1 ст. 438 КПК України, якою регламентовано, що підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному суді є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому, при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Однак, як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник Кілічава Т.М., оспорюючи винуватість засудженого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, окрім іншого, вказує на однобічність та неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судових рішеннях, фактичним обставинам кримінального провадження, доказам у кримінальному провадженні просить дати іншу оцінку, ніж її дали суди, що у розумінні ст. 433 КПК України не може бути предметом касаційного розгляду.
Таким чином, всупереч наведеним положенням процесуального закону, у поданій скарзі захисник не зазначає, яких саме порушень допустилися суди першої та апеляційної інстанцій та не конкретизує, у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судами судових рішень, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом вироку районного суду та ухвалу апеляційного суду згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України та з огляду на положення статей 370, 404, 412-414, 419 цього Кодексу.
При цьому у касаційній скарзі захисник не вказує, в чому незаконність та необґрунтованість ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону, в силу ст. 419 КПК України, на її думку, було допущено цим судом та які доводи її апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Крім того, всупереч положень ч. 4 ст. 427 КПК України до касаційної скарги захисника не додані оформлені належним чином усі документи, які підтверджують її повноваження відповідно до ст. 50 КПК України, а саме, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника Кілічави Т.М. в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Марчук Т.В. Матієк С.В. Яковлєва