27.09.2021Справа № 910/14918/20За заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського,1Д, ідентифікаційний номер 14360570)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007" (03148, м. Київ, вул. Пшенична,4, ідентифікаційний номер 35122407)

про банкрутство

Суддя: Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Судак С.С.

Представники сторін:

від заявника- Ткачук О.В. (засобами відеозв`язку);

від боржника-не з`явилися (засобами відеозв`язку);

розпорядник майна- Реверук П.К.

від ТОВ "ФК "Фінілон"- Целік В.В.

від ПрАТ "СК "Інгосстрах"- Демченко С.В

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2020 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 № 910/14918/20 заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 19.10.2020 р., визначених автоматизованою системою арбітражних керуючих Фуголя Є.І., Пузирного Т.М., Книшевську Т.С. зобов`язано подати заяву про участь у справі.

08.10.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Фуголя Є.І. про участь у справі.

09.10.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Пузирного Т.М. про участь у справі.

13.10.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Макового О.В. про участь у справі.

15.10.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражної керуючої Книшевської Т.С. про участь у справі.

19.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника.

Судове засідання, призначене на 19.10.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Мандичева Д.В на лікарняному.

Після виходу судді Мандичева Д.В. з лікарняного, суд ухвалою від 23.10.2020 призначив судове засідання на 16.11.2020.

28.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Реверука П.К.

09.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла пропозиція ініціюючого кредитора про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Реверука П.К.

13.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відзив

16.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли доповнення арбітражного керуючого Фуголя Є.І. до заяви про згоду на участь у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 02.12.2020.

01.12.2020 до суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Фуголь Є.І. до заяви про згоду на участь у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007" (03148, м. Київ, вул. Пшенична,4, ідентифікаційний номер 35122407). Визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний номер 14360570) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007" (03148, м. Київ, вул. Пшенична,4, ідентифікаційний номер 35122407) в розмірі 4 273 182,95 грн. (3 618 967,25 грн. - основне зобов`язання, 654 215,70 грн. - штрафна санкція). Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007" (03148, м. Київ, вул. Пшенична,4, ідентифікаційний номер 35122407). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007" (03148, м. Київ, вул. Пшенична,4, ідентифікаційний номер 35122407) за номером 65614 від 17.12.2020р. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007" (03148, м. Київ, вул. Пшенична,4, ідентифікаційний номер 35122407) арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 783 від 08.04.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 01.02.2021 р.

Судове засідання, призначене на 01.02.2021, не відбулось у зв`язку з направленням матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 року у справі №910/14918/20 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.12.2020 року у справі №910/14918/20 в частині визнання грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" до боржника у розмірі 4 273 182,95 грн. залишено без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Фуголя Євгена Івановича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 року у справі №910/14918/20 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.12.2020 року у справі №910/14918/20 в частині призначення розпорядником майна ТОВ "Едельвейс+2007" арбітражного керуючого Реверука П.К. залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Фуголь Євгена Івановича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 року (в частині призначення арбітражного керуючого Реверука П.К розпорядником майна ТОВ "Едельвейс+2007" та встановлення оплати послуг) та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 року у справі №910/14918/20.

Постановою Верховного Суду від 21.07.2021 касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" у справі № 910/14918/20 залишено без змін.

12.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення розпорядника майна щодо розгляду грошових вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 попереднє засідання призначено на 27.09.2021.

20.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ТОвариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 02.09.2021.

23.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 02.09.2021.

27.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах".

За час перебування матеріалів справи у апеляційній та касаційній інстанціях, до Господарського суду міста Києва надійшли заяви

- Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 93 270,54грн.;

-Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" з грошовими вимогами до боржника на суму 241 696 400,68грн.;

-Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" з грошовими вимогами до боржника на суму 454 797 717,75грн.;

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" з грошовими вимогами до боржника на суму 31 325 281,78грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 вказані заяви з грошовими вимогами до боржника прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні на 02.09.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

У ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);

вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

У судовому засіданні, що відбулось 27.09.2021 судом розглянуто заяви з грошовими вимогами до боржника,за наслідками розгляду яких, визнанню кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007" підлягає:

Акціонерне товариства комерційний банк "ПриватБанк"

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося 09.04.2021 до суду з заявою про визнання забезпечених грошових вимог до боржника на суму 241 696 400,68 грн.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 14.03.2016 між ТОВ «КАНДЕЛЛА» (позичальник) та ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» - кредитор) був укладений Кредитний договір № DNFTLKI06800 від 14.03.2016.

Даний Кредитний договір № DNFTLKI06800 був підписаний сторонами із використанням електронного цифрового підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до п.п. А.1., А.2, 1.1., 2.1.2 Кредитного договору № DNFTLKI06800 Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати ТОВ «КАНДЕЛЛА» кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 215 000 000,00 грн. на поповнення обігових коштів, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. Ліміт кредитування на конкретну дату зазначений у п. А.2.1 цього Договору.

Згідно з Додатком 1 до Кредитного договору № DNFTLKI06800 від 14.03.2016 зменшення поточного ліміт здійснюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту. встановлено графік зменшення поточного ліміту 13.02.2017 - 214 999 990,00 грн., 13.03.2017 - 0,00 грн.

Пунктом 2 Додатком 1 до Кредитного договору № DNFTLKI06800 погашення вважається здійсненим у встановлений строк, якщо різниця, на яку поточна заборгованість перевищує суму встановленого поточного ліміту на зазначену дату згідно з Графіком зменшення поточного ліміту, надійшла на рахунок у Банку не пізніше дати. встановленої Графіком зменшення поточного ліміту.

Відповідно до п. п. А.6., А.7., А.8., 4.1., 4.2., 4.3. Кредитного договору № DNFTLKI06800 за користування кредитом ТОВ «КАНДЕЛЛА» зобов`язалося сплачувати проценти у розмірі 12,00 % річних. Датою сплати процентів є 13.03.2017, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього Договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього Договору згідно з п. 2.3.2 цього Договору).

У подальшому, 06.05.2016 сторонами укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № DNFTLKI06800 від 14.03.2016, де змінено п. А.8 Договору в частині дати сплати процентів - на 10.04.2017, а також викладено Додаток до Кредитного договору № DNFTLKI06800 від 14.03.2016 в новій редакції, яким встановлено графік зменшення поточного ліміту: 10.06.2016 - 167 000 000,00 грн., 10.09.2016-119 000 000,00 грн., 10.12.2016-71 000 000,00 грн., 10.03.2017-23 000 000,00 грн., 10.04.2017- 0,00 грн.

25.07.2016 укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору DNFTLKI06800 від 14.03.2016 про те, що з 01.08.2016 за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за фіксованою процентною ставкою відповідно до умов пункту А.6, пункту А.7 Кредитного договору № DNFTLKI06800 та винагороду за користування кредитом.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно пп. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 Договору, позичальник сплачує проценти за користування кредитом. зазначені у п. А.6 Договору.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що при порушенні позичальником зобов`язань, передбачених пп. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 Договору, позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом, зазначені у п. А.7 Договору.

Відповідно до умов п. А. 12 позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом. Розмір винагороди розраховується згідно з формулою, наведеною у п. 4.7 договору.

Згідно з п. 5.7. Кредитного договору терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки пені та штрафів за Кредитним договором встановлені сторонами тривалістю 15 років.

Звернувшись з даною заявою про визнання забезпечених грошових вимог, Банк послався на наявність заборгованості ТОВ «КАНДЕЛЛА» у сумі 241 696 400,68 грн., з яких: 71 000 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 52 548 990,01 грн. - заборгованість по процентам, 117 877 884,77 грн. - заборгованість за пенею, 269 525,90 грн. - заборгованість за винагородою.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Укладений між Банком та ТОВ «КАНДЕЛЛА» Кредитний договір від 14.03.2016 № DNFTLKI06800 за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень якого також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що Договором про внесення змін від 25.07.2016 до Кредитного договору № DNFTLKI06800 від 14.03.2016 встановлено строк кредитування до 10.04.2017.

Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/23028/17.

З огляду на те, що строк кредитування за Кредитним договором № DNFTLKI06800 від 14.03.2016 становив до 10.04.2017 та продовжений не був, Банк втратив право нараховувати після вказаного строку передбачені договором проценти та пеню за кредитом.

Отже, відповідно до наданого Банком розрахунку, нарахування процентів та пені за несвоєчасне повернення кредиту після 10.04.2017 здійснено Банком поза межами кінцевого строку кредитування за відсутності правової підстави.

Суд також наголошує на правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, відповідно до якої за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Разом із цим, у межах даної справи річні проценти на підставі частини 2 статті 625 ЦК України Банк не заявляв.

Таким чином, за арифметичним перерахунком суду, заборгованість ТОВ «КАНДЕЛЛА» становить: 71 000 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, та заборгованість по нарахованим станом на 10.04.2017 процентам у сумі 18 468 990,00 грн. та пенею в сумі 1 676 115,53 грн.

Щодо нарахованої Банком винагороди в розмірі 269 525,90 грн., суд дійшов висновку про наступне.

За умовами Кредитного договору № DNFTLKI06800 від 14.03.2016 (із внесеними змінами згідно додаткових угод), позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом. Розмір винагороди розраховується згідно з формулою, наведеною у п. 4.7 договору.

Судами встановлено, що зазначена в договорі формула має значну кількість змінних величин, з яких не можливо визначити точну суму або відсоток, які мають бути в подальшому сплачені та фактичну кінцеву сукупну вартість кредиту. Формула нарахування винагороди, також, не визначає максимальний розмір збільшення процентної ставки, що не відповідає частині 6 статті 1056-1 ЦК України.

Винагорода за користування кредитом за формулою, яка містяться в кредитному договорі та залежить від коефіцієнта зміни курсу гривні до долара США, не відповідає вимогам змінюваної процентної ставки.

Нарахування/виплата такої винагороди не може бути передбачена ні за що інше, як надання якихось послуг банком, і винагорода не може нараховуватися за належне виконання своїх обов`язків клієнтом (за користування кредитом), оскільки вона не може стосуватися чи враховувати проценти, які є самостійною платою за користування кредитними коштами.

Подібні правові позиції містяться в постановах Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.07.2018 у справі №910/11436/16, відповідно до яких нарахування винагороди (комісії) за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок боржника, є незаконною.

Вказана правова позиція відображена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.10.2019 у справі №904/8902/17 про банкрутство ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", відповідно до якої стаття 1056-1 ЦК України не передбачає можливості визначати у кредитному договорі одночасно фіксовану та змінювану кредитну ставку.

Пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України визначено, що основними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Цей принцип є своєрідною межею здійснення учасниками цивільних правовідносин своїх прав і виконання обов`язків, яка відділяє дозволену поведінку від недозволеної, справедливі, добросовісні і розумні дії від вчинків, які не відповідають цим критеріям.

Даний принцип віднайшов своє відображення у положеннях Цивільного кодексу України, які врегульовують правовідносини сторін, пов`язані з укладенням правочину.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, принцип свободи договору не є безумовним, межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності, а погоджені сторонами умови договору повинні відповідати не лише вимогам цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а й засадам справедливості, добросовісності, розумності як складової елемента загального конституційного принципу верховенства права.

У цьому контексті варто зазначити, що принцип справедливості, добросовісності і розумності обмежує дію принципу свободи договору. Учасники цивільних правовідносин можуть, зокрема укладати договори і на свій розсуд визначати їх умови, але з урахуванням прав і інтересів контрагентів.

Таку ж позицію висловив і Конституційний Суд України у рішенні від 10.11.2011 у справі № 15-рп/2011 та у пункті 3.2 цього рішення вказав, що «одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 Кодексу (ЦК України - колегія суддів). Разом з тим зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності». Ця позиція викладена була безвідносно до суті розглянутого Конституційним Судом України питання, тому застосовується колегією суддів у цій справі.

Так, принципи справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Більше того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що поведінка учасників правовідносин має відповідати іншим засадам цивільного законодавства таким, як справедливість, добросовісність, розумність.

Таку правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 № 920/418/19, від 07.04.2021 у справі №910/10514/20 та в низці інших справ.

Закріпивши принцип свободи договору у ЦК України, законодавець разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, зокрема, всупереч принципам справедливості, добросовісності, розумності.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог принципу справедливості, добросовісності і розумності, оскільки умовами кредитного договору в редакції додаткової угоди фактично визначено додаткову плату, що створило ситуацію подвійної оплати за користування кредитом.

Так, свобода договору передбачає абсолютну прозорість всіх його елементів, чого не вбачається з редакції формули винагороди, яка залежить від коефіцієнта зміни курсу гривні до долара США, не відповідає вимогам змінюваної процентної ставки, має значну кількість змінних величин, з яких не можливо визначити точну суму або відсоток, які мають бути в подальшому сплачені та фактичну кінцеву сукупну вартість кредиту, а також, не визначає максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Одночасно суд відхиляє посилання Банку на постанову Верховного Суду у справі №904/2073/20 від 19.03.2021, оскільки правовідносини не є релевантними цій справі. З моменту відкриття щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника, що істотно відрізняє позовне провадження та провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про відхилення грошової вимоги заявника за Кредитним договором № DNFTLKI06800 від 14.03.2016 у частині включення до складу заборгованості ТОВ «КАНДЕЛЛА» боргу за винагородою у розмірі 269 525,90 грн.

Поряд із цим, виконання зобов`язань ТОВ «КАНДЕЛЛА» за Кредитним договором № DNFTLKI06800 від 14.03.2016 забезпечено Договорами застави акцій № DNFTLKI06800/DZ1 від 14.03.2016 та № DNFTLKI06800/DZ4 від 14.03.2016, укладених між Банком (заставодержатель) та ТОВ "Едельвейс+2007" (заставодавець).

Відповідно до пунктів 1, 2, 2.2., 3 Договору застави акцій № DNFTLKI06800/DZ1 заставодавець надав в заставу Банку акції ПАТ «НВКІФ «Стандарт Преміум», юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, будинок З З-В, код в ЄДРПОУ 36926999 (далі- емітент), що належать заставодавцю на праві власності, що підтверджується випискою вих. № 1.12.0.0 1/2 - 1466 про стан рахунку № НОМЕР_1 в цінних паперах на 02.03.2016 року, наданої заставодержателем (ліцензія серія АЕ № 263148 від 12.06.2013 року), що є зберігачем акцій (далі- предмет застави), акції, іменні прості бездокументарні в кількості 60 034 одиниць, заставна вартість одиниці - 1 252,00 грн., загальна заставна вартість 75 162 568,00 грн. Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором, складає потрійну суму основного зобов`язання, згідно умов Кредитного договору (215 000 000,00 грн. х 3 = 645 000 000,00 грн).

За умовами пунктів 1, 2, 6 Договору застави акцій № DNFTLKI06800/DZ4 заставодавець надав в заставу Банку акції ПАТ «ЗНВКІФ «Стандарт Преміум», юридична адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, будинок 33-В, код в ЄДРПОУ 36926999 (далі- емітент), що належать заставодавцю на праві власності, що підтверджується випискою вих. № 1.12.0.0 1/2 - 1548 про стан рахунку № НОМЕР_2 в цінних паперах на 12.03.2016 року, наданої заставодержателем (ліцензія серія АЕ № 263148 від 12.06.2013 року), що є зберігачем акцій (далі- предмет застави), акції, іменні прості бездокументарні в кількості 13 044 одиниць, заставна вартість одиниці - 1 252,00 грн., загальна заставна вартість 16 331 088,00 грн. Максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором, складає потрійну суму основного зобов`язання, згідно умов Кредитного договору (215 000 000,00 грн. х 3 = 645 000 000,00 грн).

Відповідно до пунктів 2 Договорів застави за ними заставою забезпечується виконання зобов`язань ТОВ «КАНДЕЛЛА», що випливають з Кредитного договору № DNFTLKI06800 від 14.03.2016 з:

- повернення кредиту, наданого у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом вказаним у п. А.2. Кредитного договору, з кінцевим терміном повернення кредиту, що визначений у п.п. А.2.1, А.З. Кредитного договору;

- сплати процентів за використання кредиту згідно п.п. А.6, А.7, А.8 Кредитного договору;

- сплати винагороди за відкриття позичкового рахунку згідно п. А.9 Кредитного договору;

- сплати винагороди за кредитне обслуговування згідно п. А.10 Кредитного договору;

- сплати винагороди за управління фінансовим інструментом згідно п. А. 11 Кредитного договору;

- сплати винагороди згідно п. 4.7 Кредитного договору;

- сплати пені при порушенні будь-якого із зобов`язань, передбачених п. 5.1 Кредитного договору;

- сплати штрафу згідно п.п. 5.2, 5.3, 5.8 Кредитного договору.

Відповідно до пунктів 1 Договорів застави заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) у випадку невиконання ТОВ «КАНДЕЛЛА» (позичальником) зобов`язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання заставодавцем зобов`язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок частки у статутному фонді, переважно перед іншими кредиторами позичальника та (або) заставодавця.

Пунктами 15.1, 15.2, 15.3 Договорів застави передбачено, що заставодержатель з метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет застави, у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь -якого із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконанні. У випадку порушення заставодавцем зобов`язань за цим договором заставодержатель має право вимагати від позичальника дострокового виконання всіх зобов`язань за Кредитним договором, а в разі невиконання - звернути стягнення на предмет застави. Звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання позичальником якого-небудь із зобов`язань за Кредитним договором, у випадках:

- порушення позичальником якого-небудь із зобов`язань, передбачених умовами Кредитного договору;

- порушення заставодавцем якого-небудь із зобов`язань за цим договором;

- порушення господарським судом справи про відновлення платоспроможності чи визнання банкрутом позичальника та (або) заставодавця, чи про визнання недійсними установчих документів позичальника та (або) заставодавця, чи про скасування державної реєстрації позичальника та (або) заставодавця;

- прийняття власником або компетентним органом рішення про ліквідацію Позичальника та (або) заставодавця;

- встановлення не відповідності дійсності відомостей, що містяться в Кредитному договорі, або в цьому Договорі.

- припинення (реорганізації, ліквідації) юридичної особи позичальника та (або) заставодавця;

У випадку звернення стягнення на предмет застави згідно з п.п. 15.1, 15.2, 15.3, 15.4 договорів застави заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмету застави свої передбачені п.п. 2,4 цього Договору вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, враховуючи проценти, комісійні винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойку, витрати на здійснення забезпечених заставою вимог.

Відповідно до даних з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на акції ПАТ «НВКІФ «Стандарт Преміум» 16.03.2016 10:08:49 за № 15737923 реєстратором Тісенковою Євгенією Леонідівною, Дніпропетровська філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", зареєстроване обтяження на підставі Договору застави, серія та номер: DNFTLKI06800/DZ1, виданий: 14.03.2016, видавник: ПАТ КБ ПРИВАТБАНК. Об`єкт обтяження: Майно, Акції «Стандарт Преміум» в кількості 60 034 одиниць.

За даними з Державного реєстру рухомого майна на вказані акції 16.03.2016 10:11:35 за № 15737931 реєстратором Тісенковою Євгенією Леонідівною, Дніпропетровська філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", зареєстроване обтяження на підставі договору застави, серія та номер: DNFTLKI06800/DZ4, виданий: 14.03.2016, видавник: ПАТ КБ ПРИВАТБАНК. Об`єкт обтяження: Майно, Акції «Стандарт Преміум» в кількості 13 044 одиниць.

Відповідно до cтатті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").

Відповідно до викладеної в постанові Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19 правової позиції вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки).

Таким чином, оскільки загальний розмір боргу ТОВ «КАНДЕЛЛА» становить 91 145 105,53 грн. за Кредитним договором № DNFTLKI06800 від 14.03.2016, виконання зобов`язань за яким забезпечено Договорами застави акцій № DNFTLKI06800/DZ1 від 14.03.2016 та № DNFTLKI06800/DZ4 від 14.03.2016, укладеними між Банком (заставодержатель) та ТОВ "Едельвейс+2007" (заставодавець), відповідні вимоги Банку є забезпеченими на повну суму боргу.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" кредитором боржника на суму 91 145 105,53 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

У задоволенні решти вимог у розмірі 150 551 295,15 грн. суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити.

Поряд з вищеописаною заборгованістю визнанню також підлягають вимоги АТ КБ "Приватбанк" у розмірі 4 273 182,95 грн. (3 618 967,25 грн. - основне зобов`язання, 654 215,70 грн. - штрафна санкція) визнані безспірними ухвалою Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі про банкрутство від 02.12.2020 у справі №910/14918/20.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про порушення провадження у справі та визнання кредитором у розмірі 21020,00грн. та витрати на сплату авансування арбітражного керуючого у розмірі 45 000,00грн.- перша черга.

Отже, загальна сума, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 95 488 848,48 грн.

Щодо додаткових вимог Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на суму 93 270,54 грн., у відповідності до заяви від 13.01.2021.

Свої вимоги обґрунтувало тим, що 10.06.2014 між ТОВ "Едельвейс+2007" (Позичальник) та ПАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк" - Кредтор) був укладений Кредитний договір № 2Э059Г.

Відповідно до п.п. А.І., А.2, 1.1., 2.1.2 Кредитного договору № 2Э059Г AT КБ "ПриватБанк" за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС+2007" кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 913 250,00 грн. на поповнення обігових коштів, у розмірі 0,00(нуль) гривень 00 копійок на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору, у розмірі 0,00(нуль) гривень 00 копійок для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна шляхом перерахування за реквізитами зазначеними в п. 2.1.1 цього Договору, у розмірі 0,00(нуль) гривень 00 копійок на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.15, 2.3.13, 5.8 цього Договору в обмін на зобов`язання ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС+2007" щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.

Згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до Кредитного договору 2Э059Г від 10.06.2014) було встановлено графік зменшення поточного ліміту. 10.05.2016 - поточний ліміт 903 250,00 грн., 10.06.2016 - поточний ліміт 0,00 грн.

Відповідно до п. п. А.6., А.7., А.8., 4.1., 4.2., 4.3. Кредитного договору № 2Э059Г за користування кредитом ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС+2007" зобов`язалося сплачувати проценти у розмірі 12,00 % річних, датою сплати процентів є 26 число кожного поточного місяця, починаючи з 10.06.2014 р.

18.08.2014 укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 2Э059Г від 10.06.2014 року та збільшено ліміт цього Договору на 2 185 250,00 (два мільйони сто вісімдесят п`ять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок на поповнення обігових коштів.

30.12.2014 було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 2Э059Г від 10.06.2014 року, та викладено зміст тексту Кредитного договору, про те, що ліміт цього Договору: 2 376 557,00 гривень, на поповнення обігових коштів.

25.07.2016 було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 2Э059Г від 10.06.2014 року, яким було внесені зміни до Кредитного договору в частині сплати Банку винагороди та відсотків за користування кредитом.

Порядок розрахунків затверджений п. 4 Кредитного договору

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно пп. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 Договору, Позичальник сплачує проценти за користування кредитом, зазначені у п. А.6 Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору та ст. 212 ЦК України при порушенні позичальником зобов`язань, передбачених пп. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 Договору, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом, зазначені у п. А.7 Договору.

Згідно з п. 5.7. Кредитного договору терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені та штрафів за Кредитним договором встановлені сторонами тривалістю 15 років.

У порушення зазначених норм закону та умов Договору Боржник зобов`язання за вказаним Кредитним договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Так, судом встановлено, що 21.08.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. видано виконавчий напис щодо стягнення грошових коштів у розмірі 2 988 000,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007", які є його боргом за Кредитним договором № 2Э059Г від 10.06.2014, укладеним між ним та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк". Зазначено, що строком, за який провадиться стягнення, є з 10.06.2014 по 16.08.2017.

20.09.2017 Старшим державним виконавцем виконавчого округу м. Києва Колодчуком С.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54702854 із виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. № 8244 від 21.08.2017.Згідно з інформації про зазначене виконавче провадження з боржника не було стягнуто кошти за виконавчим написом нотаріуса № 8244 від 21.08.2017, а постановою старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Палій Ю.О. від 19.12.2018 було повернуто виконавчий документ стягувачу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів законодавства й в установлений строк.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як слідує із наданого Банком розрахунку, різниця між сумою заявленої пені в заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство від 25.09.2020 станом на 08.09.2020 та сумою пені, нарахованої станом на 01.12.2020, становить 81 042,25 грн.

Однак, звернувшись до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс+2007" боргу за вищезазначеним Кредитним договором, Банк здійснив заміну в односторонньому порядку строку виконання кредитного зобов`язання. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 провадження № 14-265цс18, а саме: за умови пред`явлення банком до боржника вимог про дострокове виконання зобов`язання повернути кредит змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

У даному випадку судом встановлено, що виконавчий напис нотаріуса є вимогою у розумінні частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, в якому підлягає уся сума заборгованості за Кредитним договором № 2Э059Г від 10.06.2014.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав щодо визнання додаткових грошових вимог Банку в частині нарахованої після дострокового задоволення вимог Банку про стягнення всієї заборгованості за кредитним договором № 2Э059Г від 10.06.2014 пені.

Таким чином, грошові вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до боржника в сумі 81 042,25 грн. не підлягають визнанню.

10.06.2014 між ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС +2007" (Позичальник) та ПАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є AT КБ "ПриватБанк" - Кредитор) був укладений Кредитний договір № 2Э060Г (далі - Кредитний договір № 2Э060Г).

Відповідно до п. п. А.І., А.2, 1.1., 2.1.2 Кредитного договору № 2Э060Г AT КБ "При ватБанк" за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати ТОВ "ЕДЕЛЬ ВЕЙС+2007" кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 116 900,00 грн. на поповнення обігових коштів, в обмін на зобов`язання ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС+2007" щодо пове рнення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.

Згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до Кредитного договору 2Э060Г від 10.06.2014) було встановлено графік зменшення поточного ліміту.

10.05.2016 - поточний ліміт 106 900,00 грн., 10.06.2016 - поточний ліміт 0,00 грн.

Відповідно до п. п. А.6., А.7., А.8., 4.1., 4.2., 4.3. Кредитного договору № 2Э060Г за

користування кредитом ТОВ "ЕДЕЛЬВЕЙС+2007" зобов`язалося сплачувати проценти у розмірі 12,00 % річних, датою сплати процентів є 26 число кожного поточного місяця, починаючи з 10.06.2014.

Порядок розрахунків затверджений п. 4 Кредитного договору № 2Э060Г.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору № 2Э060Г, за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно пп. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 Договору, Позичальник сплачує проценти за користування кредитом, зазначені у п. А.6 Договору.

Згідно з п. 5.7. Кредитного договору № 2Э060Г терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені та штрафів за Кредитним договором № 2Э060Г встановлені сторонами тривалістю 15 років.

30.12.2014 укладено Договір про внесення змін до Кредитного Договору № 2Э060Г від 10.06.2014 року та встановлено ліміт цього Договору: 414 356,00 гривень на поповнення обігових коштів.

25.07.2016 укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору № 2Э060Г від 10.06.2014 року, яким було внесені зміни до Кредитного договору в частині сплати Банку винагороди та відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів законодавства й в установлений строк.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із поданої Банком заяви слідує, що різниця між сумою заявленої пені в заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство від 25.09.2020 станом на 08.09.2020 та сумою пені, нарахованої станом на 01.12.2020, становить 12 228,29 грн.

Однак, за умовами Кредитного договору від 10.06.2014 № 2Э060Г строк кредитування становить до 10.06.2016.

З огляду на наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для подальшого нарахування Банком пені після спливу визначеного договором строку кредитування.

Таким чином, у визнанні грошових вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до боржника в сумі нарахованої після строку кредитування пені в розмірі 12 228,29 грн. суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» звернулося до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 31 325 281,78 грн.

Свої вимоги обґрунтувало тим, що 26.06.2007 між Публічним акціонерним товариством «Приватбанк» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс+2007» (позичальник) укладено кредитний договір № 07/68/К, за умовами якого позичальнику надається кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 580 750,00 грн. строком до 25.06.2010 та зі сплатою 24 % річних.

За положеннями додаткової угоди від 13.01.2014 № 12 до кредитного договору від 26.06.2007 № 07/68/К проценти за користування кредитом сплачуються в розмірі 12 % річних.

Відповідно до умов додаткової угоди від 11.03.2014 № 13 до кредитного договору від 17.03.2008 № 08/24/К ліміт договору становить 17 068 267,10 грн. з графіком зменшення до 25.06.2017.

17.03.2008 між Публічним акціонерним товариством «Приватбанк» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс+2007» (позичальник) укладено кредитний договір № 08/24/К, за умовами якого позичальнику надається кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 227 206,64 грн. строком до 25.06.2010 та зі сплатою 24 % річних.

Відповідно до додаткової угоди від 13.01.2014 № 12 до кредитного договору від 17.03.2008 № 08/24/К проценти за користування кредитом сплачуються в розмірі 12 % річних.

Згідно умов додаткової угоди від 11.03.2014 № 13 до кредитного договору від 17.03.2008 № 08/24/К ліміт договору становить 5 143 236,85 грн. з графіком зменшення до 25.06.2017.

13.01.2014 між Публічним акціонерним товариством «Приватбанк» (кредитор), Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс+2007» (позичальник) укладено кредитний договір № 2Э057Г, за умовами якого позичальнику надається кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 29 337 159,00 грн. зі сплатою 12 % річних.

Відповідно до додатку 1 до кредитного договору від 13.01.2014 № 2Э057Г строк кредитування становить до 25.01.2019 року.

Згідно додаткової угоди від 11.03.2014 до кредитного договору від 13.01.2014 № 2Э057Г ліміт договору становить 1 364 376,16 грн.

13.01.2014 між Публічним акціонерним товариством «Приватбанк» (кредитор), Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс+2007» (позичальник) укладено кредитний договір № 2Э058Г, за умовами якого позичальнику надається кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 7 876 354,00 грн. зі сплатою 12 % річних.

Відповідно до додатку 1 до кредитного договору від 13.01.2014 № 2Э058Г строк кредитування становить до 25.01.2019 року.

За умовами додаткової угоди від 11.03.2014 до кредитного договору від 13.01.2014 № 2Э058Г ліміт договору становить 6 835,90 грн.

У подальшому, 18.11.2014 між Публічним акціонерним товариством «Приватбанк» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредитору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, укладеними між кредитором та боржником (портфель заборгованості), забезпеченням по яким виступає іпотека.

Відповідно до пункту 1.2 договору внаслідок передачі (відступлення) портфелю заборгованості за цим договором новий кредитор заміняє кредитора в кредитних договорах та набуває права грошової вимоги кредитора за цими договорами, включаючи право вимоги від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Згідно з пунктом 6.2.3 договору права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників щодо їх заборгованості.

Так, на підставі договору про відступлення прав вимоги від 18.11.2014 до ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» перейшли права вимоги до боржника на загальну суму 31 325 281,78 грн. за наступними кредитними договорами, укладеними між Публічним акціонерним товариством «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс+2007»: від 26.06.2007 № 07/68/К на суму 17 068 267,10 грн. заборгованості за кредитом та 5 371 708,16 грн. заборгованості за відсотками; від 17.03.2008 № 08/24/К на суму 5 143 236,85 грн. заборгованості за кредитом та 1 619 916,50 грн. заборгованості за відсотками; від 13.01.2014 № 2Э058Г на суму 6 835,90 грн. заборгованості за кредитом та 2 155,59 грн. заборгованості за відсотками; від 13.01.2014 № 2Э057Г на суму 1 611 424,16 грн. заборгованості за кредитом та 501 737,52 грн. заборгованості за відсотками.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що за укладеними між ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Едельвейс+2007» кредитними договорами від 26.06.2007 № 07/68/К, від 17.03.2008 № 08/24/К, від 13.01.2014 № 2Э058Г та від 13.01.2014 № 2Э057Г строк кредитування за відповідними додатковими угодами продовжувався та станом на 18.11.2014 - день відступлення за ними прав вимоги до нового кредитора ТОВ «Фінілон», строк кредитування не сплив.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).

Таким чином, на підставі укладеного договору про відступлення прав вимоги від 18.11.2014 до ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» перейшло право вимоги до ТОВ «Едельвейс+2007» за кредитними договорами від 26.06.2007 № 07/68/К, від 17.03.2008 № 08/24/К, від 13.01.2014 № 2Э058Г та від 13.01.2014 № 2Э057Г на загальну суму 31 325 281,78 грн.

При цьому, як слідує з наданого ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» розрахунку, нарахування за вказаними кредитними договорами процентів здійснено в межах встановлених цими договорами строків кредитування.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» кредитором боржника на суму 31 325 281,78 грн., що відноситься до вимог четвертої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах"

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулося із заявою про визнання кредитором на суму 454 797 717,75 грн.

На обґрунтування заявлених вимог зазначило наступне.

Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (страховик), Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (страхувальник) укладено договір страхування кредитів від 01.04.2013 № 13/04/01-01К, відповідно до пункту 1.1 якого предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном страхувальника.

Згідно з пунктом1.2 договору страхування кредитів страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку відшкодувати страхувальнику завдані збитки у межах страхової суми в порядку і на умовах, передбачених цими договорами, а страхувальник зобов`язується своєчасно сплатити страховий платіж та виконувати інші умови цих договорів.

Предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, пов`язані зі збитками, які можуть бути завдані страхувальнику внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальниками, вказаними в додатках до договору, своїх обов`язків, передбачених кредитними договорами між страхувальником та позичальниками (надалі - кредитні договори) щодо своєчасного, повного повернення ними кредитів. Застрахованими по цьому договору є кредитні договори згідно додатків до договору (пункт 2.1 договору страхування кредитів).

Пунктом 3.1 договору страхування кредитів визначено, що страховим випадком за цим договором є невиконання (неналежне виконання) позичальниками своїх обов`язків перед страхувальником, передбачених кредитними договорами, а саме: неповернення або часткове неповернення позичальниками кредитів у встановлені кредитними договорами строки, невиплата позичальниками в повному обсязі і в установлені кредитним договором строки процентів за користування кредитом. При настанні страхового випадку страховик сплачує страхувальнику обумовлене договором страхування страхове відшкодування.

Відповідно до додатку № 1 до договору страхування кредитів від 01.04.2013 № 13/04/01-01К за даним договором застрахований, зокрема, наданий ТОВ «ДОЛМА» кредит на суму боргу 14 000 000,00 грн., страхова сума за яким становить 15 500 000,00 грн., кредит на суму 10 000 000,00 грн. і страховою сумою 12 400 000,00 грн. та кредит на суму 9 000 000,00 грн., страхова сума за яким становить 765 000,00 грн.

31.10.2013 та 08.11.2013 АТ КБ «Приватбанк» звернулося до ПрАТ «СК «Інгосстрах» із заявами про страхову подію, в яких зазначило про не погашення ТОВ «Долма» у строк до 26.10.2013 за кредитним договором від 26.12.2012 № Т001/12Г/С частки кредиту в сумі 10 000 000,00 грн. та 2 859 500,00 грн. процентів.

18.12.2013 АТ КБ «Приватбанк» звернулося до ПрАТ «СК «Інгосстрах» із заявою про страхову подію, в якій зазначило про не погашення ТОВ «Долма» у строк до 10.12.2013 частки кредиту в сумі 14 000 000,00 грн. та 1 287 625,04 грн. нарахованих відсотків.

У зв`язку з цим ПрАТ «СК «Інгосстрах» здійснено виплату страхового відшкодування ТОВ «Долма» на суму 12 400 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 04.11.2013 № 3500 та від 13.11.2013 № 3607.

Відтак, 26.11.2013 ПрАТ «СК «Інгосстрах» звернулося до ТОВ «Долма» з листом № 26-11/02-01 щодо регресного права вимоги на суму 12 400 000,00 грн.

18.12.2013 ПрАТ «СК «Інгосстрах» складено страховий акт № 1459 Б/К, відповідно до якого порушення ТОВ «Долма» умов кредитного договору від 28.09.2012 № КД-518Г та не повернення в строк до 10.12.2013 АТ КБ «Приватбанк» частки кредиту в сумі 14 000 000,00 грн. та нарахованих відсотків у розмірі 1 343 625,04 грн. внаслідок неплатоспроможності визнано страховим випадком та прийнято рішення виплатити страхове відшкодування в розмірі 15 343 625,04 грн.

У зв`язку з цим ПрАТ «СК «Інгосстрах» здійснено виплату страхового відшкодування ТОВ «Долма» на суму 15 343 625,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 18.12.2013 № 3442 та № 3446 із зазначеним у призначеннях платежів страхового акту від 18.12.2013 № 1459 Б/К.

Надалі, ПрАТ «СК «Інгосстрах» звернулося до ТОВ «Долма» з листом від 20.12.2013 № 20-12/02-21 щодо отриманого права регресної вимоги внаслідок виплати 18.12.2013 страхового відшкодування в сумі 15 343 625,04 грн. за договором страхування кредитів від 01.04.2013 № 13/04/01-01К.

У відповідь на даний лист ТОВ «Долма» листом від 23.12.2013 № 2013/12/23-1 повідомило, що не має можливості відшкодувати ПрАТ «СК «Інгосстрах» грошові кошти в сумі 27 743 625,04 грн.

26.12.2013 між ПрАТ «СК «Інгосстрах» (кредитор) та ТОВ «Долма» (боржник) укладено угоду про добровільне погашення заборгованості, відповідно до умов якої боржник визнає, що його заборгованість перед кредитором на момент укладення даної угоди становить 27 743 625,04 грн., яка буде погашена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитора протягом 3 (трьох) років з моменту укладення цієї угоди до 26.12.2016.

АТ КБ «Приватбанк» звернулося 11.03.2014 до ПрАТ «СК «Інгосстрах» із заявою про страхову подію, в якій зазначило про не погашення ТОВ «Долма» у строк до 26.02.2014 частки кредиту в сумі 9 000 000,00 грн. та 1 072 000,00 грн. нарахованих відсотків.

11.03.2014 ПрАТ «СК «Інгосстрах» складено страховий акт № 1467 Б/К, відповідно до якого порушення ТОВ «Долма» умов кредитного договору від 26.12.2012 № Т001/12Г/С та не повернення в строк до 26.02.2014 АТ КБ «Приватбанк» частки кредиту в сумі 9 000 000,00 грн. та нарахованих відсотків у розмірі 1 126 000,00 грн. внаслідок неплатоспроможності визнано страховим випадком та прийнято рішення виплатити страхове відшкодування в розмірі 10 126 000,00 грн.

ПрАТ «СК «Інгосстрах» здійснено виплату страхового відшкодування ТОВ «Долма» на суму 10 126 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 11.03.2014 № 850 та № 853 із зазначеним у призначеннях платежів страхового акту від 11.03.2014 № 1467 Б/К.

Надалі, ПрАТ «СК «Інгосстрах» звернулося до ТОВ «Долма» з листом від 13.03.2014 № 13-03/02-01 щодо отриманого права регресної вимоги внаслідок виплати 11.03.2014 страхового відшкодування в сумі 10 126 000,00 грн. за договором страхування кредитів від 01.04.2013 № 13/04/01-01К.

У відповідь на даний лист ТОВ «Долма» листом від 18.03.2014 № 2014/03/18-1 повідомило, що не має можливості відшкодувати ПрАТ «СК «Інгосстрах» грошові кошти в сумі 10 126 000,00 грн.

Відтак, 20.03.2014 між ПрАТ «СК «Інгосстрах» (кредитор) та ТОВ «Долма» (боржник) укладено угоду про добровільне погашення заборгованості, відповідно до умов якої боржник визнає, що його заборгованість перед кредитором на момент укладення даної угоди становить 10 126 000,00 грн., яка буде погашена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитора протягом 3 (трьох) років з моменту укладення цієї угоди до 20.03.2017.

У подальшому, 01.11.2016 між ПрАТ «СК «Інгосстрах» (кредитор) та ТОВ «Едельвейс+2007» (поручитель) укладено договір поруки № 01/11-16-ЕД, у відповідності до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язку ТОВ «Долма», код ЄДРПОУ 33564332 (надалі іменується «боржник») щодо оплати (компенсації) витрат кредитора, пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування (регресної вимоги) у відповідності до договору страхування кредитів від 01.04.2013 № 13/04/01-01К у розмірі 10 126 000,00 грн., що виникли у зв`язку з виконання кредитором обов`язків боржника перед АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором від 26.12.2012 № Т001/12Г/С та додатково зазначені в угоді про добровільне погашення заборгованості від 20.03.2014.

Також, 01.11.2016 між ПрАТ «СК «Інгосстрах» (кредитор) та ТОВ «Едельвейс+2007» (поручитель) укладено договір поруки № 01/11-16-ЕД2, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язку ТОВ «Долма», код ЄДРПОУ 33564332 (надалі іменується «боржник») щодо оплати (компенсації) витрат кредитора, пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування (регресної вимоги) у відповідності до договору страхування кредитів від 01.04.2013 № 13/04/01-01К у розмірі 27 743 625,04 грн., що виникли у зв`язку з виконання кредитором обов`язків боржника перед АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором від 26.12.2012 № Т001/12Г/С та додатково зазначені в угоді про добровільне погашення заборгованості від 26.12.2013.

Згідно з пунктами 1.2 договорів поруки у випадку порушення боржником обов`язку за основними договорами (Угодою про добровільне погашення заборгованості), боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктами 2.4 договорів поруки сторони підтверджують, що строк позовної давності щодо зобов`язань сторін, які виникають за основним договором та/або цим договором, в тому числі у випадку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за основним договором та/або цим договором, становить п`ятнадцять років.

Відповідно до пунктів 3.1 договорів поруки поручитель зобов`язаний у разі порушення боржником забезпеченого порукою обов`язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов`язок боржника перед кредитором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора, не пізніше строку встановленого у п.1.1 договорів.

У зв`язку з невиконанням ТОВ «Долма» своїх зобов`язань, ПрАТ «СК «Інгосстрах» зверталося до ТОВ «Едельвейс+2007», як поручителя, з вимогою від 05.12.2019 № 05/12-19-7 про сплату боргу.

У відповіді від 06.12.2019 № 06-12/2019 ТОВ «Едельвейс+2007» повідомило ПрАТ «СК «Інгосстрах» про відсутність можливості погасити заборгованість у сумі 37 869 625,04 грн.

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про страхування» зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 990 Цивільного кодексу України, що кореспондується з частиною 1 статті 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічні положення містяться в ст. 993 Цивільного кодексу України, в якому зазначається, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Положення ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України також передбачають, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання договорів страхування кредитів від ПрАТ «СК «Інгосстрах» здійснило страхові виплати за застрахованими кредитними договорами на рахунок ТОВ «Долма», за виконання зобов`язань якими поручилося ТОВ «Едельвейс+2007».

Умовами укладених 01.11.2016 між ПрАТ «СК «Інгосстрах» (кредитор) та ТОВ «Едельвейс+2007» (поручитель) договорів поруки № 01/11-16-ЕД та № 01/11-16-ЕД2 передбачено, що поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язку ТОВ «Долма» щодо оплати (компенсації) витрат кредитора, пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування (регресної вимоги) у відповідності до договору страхування кредитів від 01.04.2013 у загальному розмірі 37 869 625,04 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частинами 1-2 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1 та 2 статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позаяк, умовами договору поруки визначено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору.

У зв`язку з тим, що ТОВ «Долма» не здійснили оплату (компенсацію) витрат ПрАТ «СК «Інгосстрах», пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування (регресної вимоги) у відповідності до договорів страхування кредитів від 01.04.2013 № 13/04/01-01К ПрАТ «СК «Інгосстрах» звернулося з відповідною вимогою до поручителя ТОВ «Едельвейс+2007».

Таким чином, з огляду на невиконання ТОВ «Долма» зобов`язань, поручителем за якими є ТОВ «Едельвейс+2007», останнє на підставі ст. 553, 554 ЦК України зобов`язано здійснити виконання забезпечених ним зобов`язань.

Із наведеного ПрАТ «СК «Інгосстрах» розрахунку заборгованості слідує, що за наслідками непогашення регресної вимоги ТОВ «Долма» сума боргу за угодою про добровільне погашення заборгованості від 20.03.2014 становить 10 126 000,00 грн., за угодою про добровільне погашення заборгованості від 26.12.2013 сума боргу становить 27 743 625,04 грн.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У той же час, відповідно до пункту 3.5 договорів поруки від 01.11.2016 № 01/11-16-ЕД та № 01/11-16-ЕД2 у разі прострочки поручителем виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора за цим договором, поручитель зобов`язаний сплатити на користь кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. При простроченні поручителем виконання грошового зобов`язання перед кредитором на строк більше 10 календарних днів розмір процентів, встановлений ч. 2 ст. 625 ЦК України, застосовується в розмірі 360 процентів річних.

Судом враховані заперечення АТ КБ «Приватбанк» про те, що встановлення в договорі 360 % річних порушує принцип добросовісності та є зловживанням правом.

Проте суд наголошує, що за положеннями статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За частиною 3 статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У даному випадку сторонами використано надане частиною 2 статті 625 ЦК України право на зміну розміру процентів річних, що підлягають сплаті при простроченні виконання грошового зобов`язання.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених компенсаційних виплат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість у наведеному заявником розмірі, а саме: за період з 16.12.2017 по 16.12.2020 на суму боргу 10 126 000,00 грн. нараховані 360 % річних становлять 109 464 766,03 грн., інфляційні втрати - 2 018 087,64 грн.; за період з 16.12.2017 по 16.12.2020 на суму боргу 27 743 625,04 грн. 360 % річних становлять 299 916 000,77 грн., інфляційні втрати - 5 529 238,27 грн.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» кредитором боржника на суму 454 797 717,75 грн. з віднесенням до вимог четвертої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Доказів наявності у боржника майна, що перебуває у заставі (іпотеці), суду не подано.

Відповідно до абзацу 2 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Заяви з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян до суду не надходили.

Станом на 27.09.2021 заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредиторами грошових вимог до боржника, господарський суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором у справі № 910/14918/20 по відношенню до боржника:

- Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» з грошовими вимогами на суму 95 488 848,48грн., з яких 70 560,00грн.-вимоги першої черги, 3 618 967,25грн.-вимоги четвертої черги, 654 215,70грн.-вимоги шостої черги, 91 145 105,53-вимоги забезпечені заставою ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» з грошовими вимогами на суму 31 329 821,78грн., з яких 4540,00грн.-вимоги першої черги, 32 325 281,78грн.-вимоги четвертої черги;

-Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» з грошовими вимогами на суму 454 802 257,75грн., з яких 4540,00грн.-вимоги першої черги, 454 797 717,75грн.-вимоги четвертої черги.

2. Зобов`язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс+2007» у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

3.Зобов`язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс+2007» проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс+2007», наявну дебіторську заборгованість.

4. Зобов`язати розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.

5. Встановити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 07.10.21.

6. Зобов`язати розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст.ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.

7. Визначити дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/14918/20 на 27.10.2021 12:30 год. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 7 (корпус Б).

8. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного для їх подання, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

9. Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» у визнанні кредитором на суму 150 644 565,69грн.

10. Ухвалу направити учасникам провадження у справі та розпоряднику майна.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство

Повний текст ухвали складено 07.10.2021

Суддя Д.В. Мандичев

Джерело:ЄДРСР 100177179

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ухвала суду від 27.09.2021 по справі № 910/14918/20 Господарський суд м. Києва

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

118 831 620

24 437

2 572

529 008

22 619 223

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Ухвала суду від 27.09.2021 по справі № 910/14918/20 Господарський суд м. Києва

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!