ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2016 р. Справа № 921/343/14-г/4
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-суддіЗварич О.В.
суддівМалех І.Б.
ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обласного обєднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця б/н і дати (вх. № 01-05/1311/16 від 17.03.2016р.)
на рішення господарського суду Тернопільської області від 27.01.2016р.
у справі № 921/343/14-г/4
за позовом: Прокурора Шумського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Шумської районної ради
до відповідача-1: Обласного обєднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця
до відповідача-2: Тернопільської обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу
до відповідача-3: Дочірнього підприємства Тернопільський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України
(надалі ДП Тернопільський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Пайового товариства імені ОСОБА_2; Колективного сільськогосподарського підприємства Урожай (надалі КСП Урожай); Пайового господарства Міжгір'я; Колективного сільськогосподарського підприємства Вілія (надалі КСП Вілія); Колективного сільськогосподарського підприємства Колос (надалі КСП Колос); Колективного сільськогосподарського підприємства Вільне життя (надалі КСП Вільне життя); Колективного сільськогосподарського підприємства Залісся (надалі КСП Залісся); Колективного сільськогосподарського підприємства імені ОСОБА_3 (надалі КСП ім. Лесі Українки); Колективного сільськогосподарського підприємства Хлібороб (надалі КСП Хлібороб); Спілки селян Світанок; Селянської спілки імені Шевченка; Колективного сільськогосподарського підприємства Перемога(надалі КСП Перемога);Колективного сільськогосподарського підприємства Піщатинське (надалі КСП Піщатинське); Колективного сільськогосподарського підприємства імені ОСОБА_4 (надалі КСП ім. Івана Франка); Колективного сільськогосподарського підприємства Воля (надалі КСП Воля); Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Зоря (надалі КСП Агрофірма Зоря); Колективного сільськогосподарського підприємства Волинь (надалі КСП Волинь); Шумського міжгосподарського підприємства по виробництву продукції птахівництва; Шумського сезонного міжгосподарського підприємства по товарному виробництву і переробці сільськогосподарської продукції; Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОБУД (надалі ТзОВ АГРОБУД); Міжколгоспної шляхобудівельної пересувної механізованої колони №16; Шумського районного міжгосподарського підприємства по рибництву; Шумського міжгосподарського лісництва; Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарськогота мисливського підприємства«Волинь» Шумської районної ради
про визнання права власності,
за участю:
від прокуратури: ОСОБА_5 (посвідчення № 043853 від 04.08.2016р.);
від позивача: ОСОБА_6 голова Шумської районної ради (рішення № 3 від 26.11.2015р.);
від відповідачів: не зявились;
від третіх осіб: не зявились,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 20.11.2014р. у справі №921/343/14-г/4 (головуючий-суддя Бурда Н.М., судді Шумський І.П., Стопник С.Г.) в позові відмовлено (а.с.214-217, т.1).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2015р. (головуючий-суддя Мельник Г.І., судді: Михалюк О.В., Плотніцький Б.Д.) залишено без змін рішення господарського суду Тернопільської області від 20.11.2014р. у справі №921/343/14-г/4, а апеляційну скаргу прокурора Шумського району Тернопільської області без задоволення (а.с.74-82, т.2).
Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2015р. у справі №921/343/14-г/4 задоволено касаційну скаргу в.о. прокурора Тернопільської області. Скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2015р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 20.11.2014р. у справі №921/343/14-г/4, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області (а.с.104-108, т.2).
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у даній справі, Вищий господарський суд України вказав, що згідно з умовами установчого договору та Статуту міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад "Гайдарівець" створено колективними сільськогосподарськими підприємствами і міжгоспами району шляхом добровільного об'єднання частини їх фінансових, матеріально-технічних ресурсів з метою оздоровлення і відпочинку дітей колгоспників та інших працівників агропромислового комплексу, в даному випадку зачіпаються права та обов'язки цих учасників колективних сільськогосподарських підприємств і міжгоспів, проте вони не були залученими під час розгляду справи; відповідно не досліджено, чи приймали участь у підготовці та підписанні протоколу від 30.08.2011 загальних зборів господарств-учасників міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець", не перевірено, чи погоджували розпорядження цим майном. Також судами попередніх інстанцій не досліджено порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно на час продажу бази відпочинку "Кутянка" 31.03.1989 та під час створення дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець", що є підставою для скасування прийнятих у справі рішення та постанови з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Оскаржуваним рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.01.2016р. у справі №921/343/14-г/4 (головуючий-суддя Андрусик Н.О., судді Півторак М.Є., Стадник М.С.) позов задоволено повністю. Визнано право власності за територіальними громадами сіл та міст Шумського району в особі Шумської районної ради на єдиний майновий оздоровчий комплекс дитячого оздоровчого закладу Гайдарівець, а саме: адміністративний цегляний будинок з кухнею, душовою та медчастиною, площею 415,86м2; цегляний одноповерховий корпус з кухнею та клубом, площею 556,56м2; піднавіс склад, площею 120,6м2; сарай цегляний - котельня, площею 70,95м2; погріб, площею 63,36м2; туалет, площею 124,3м2; водонапірна башта та артезіанська скважина, площею 1,82м2; гідротехнічна споруда, площею 9,9м2; водовипускник, площею 3,1м2; 12 штук літніх дерев"яних будинків неопалювальних, загальною площею 406,23м2, в тому числі 5 будинків, площею 6,25м2 кожен, 3 будинки, площею 6,45м2 кожен, 1 будинок, площею 6,4м2, 1 будинок, площею 6,3м2, 1 будинок, площею 6,32м2, 1 будинок, площею 6,44м2; 7 літніх цегляних будинків неопалювальних, загальною площею 243,25м2, в тому числі: 1 будинок, площею 6,45м2, 1 будинок, площею 6,47м2, 2 будинки, площею 6,5м2 кожен, 1 будинок, площею 6,6м2, 1 будинок, площею 6,55м2, 1 будинок, площею 6,65м2), що знаходиться за адресою: с.Кутянка Шумського району Тернопільської області, вул.Млинок, 6 (а.с.168-183, т. 5).
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що колективні сільськогосподарські підприємства та міжгоспи Шумського району, в т.ч. і ДОЗ "Гайдарівець", не реалізували свого права як власники спірного майна, зокрема, шляхом здійснення відповідної державної реєстрації. Знаходження спірного майна на балансі ДОЗ "Гайдарівець" не є безспірним підтвердженням наявності у нього права власності, оскільки поняття перебування на балансі та знаходження у власності не є тотожними. Суд звернув увагу на відсутність доказів на підтвердження правових підстав щодо розпорядження спірним майном у спосіб, зазначений в рішенні загальних зборів господарств-учасників міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець", оформленому протоколом від 30.08.2011р., шляхом передачі єдиного майнового комплексу до спільної власності територіальних громад сіл та міста Шумського району (на баланс спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" із переходом права постійного користування земельною ділянкою, що закріплене за ДОЗ "Гайдарівець", площею 4,9 га). На спірне майно немає належним чином оформленого права власності ні у відповідачів у справі, ані в будь-яких інших третіх осіб. Враховуючи факт спливу річного строку з часу взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, протягом якого власники вправі були заявити свої права на майновий комплекс, та у зв'язку з відсутністю власника цього майна, суд задоволив вимогу прокурора шляхом передачі безхазяйного нерухомого майна, що знаходиться за адресою: с.Кутянка Шумського району Тернопільської області, вул.Млинок, 6, до комунальної власності територіальних громад сіл та міст Шумського району в особі Шумської районної ради, м. Шумськ, Тернопільської області, та, відповідно, визнав право власності на зазначене майно, оскільки таке підпадає до сфери управління районної ради як органу місцевого самоврядування.
Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що заява прокурора про визнання права власності на безхазяйне майно не є способом захисту права. рішення суду про визнання права власності на безхазяйну річ має правовстановлюючий характер. Вказує, що ні за субєктним складом сторін, ні за обраним способом захисту права, даний позов прокурора не підлягає задоволенню. Просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 27.01.2016р. у справі №921/343/14-г/4, прийняти нове рішення про відмову в позові.
Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з аргументами скаржника. Звертає увагу на те, що додаткові обгрунтування позовних вимог щодо наявності у спірного майна статусу безхазяйного не є зміною підстав позову, а лише доповненням його новими обставинами. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції враховуючи наявність у даній справі спору про право, субєктний склад учасників процесу, розглянув спір в межах своєї підвідомчості. Просить залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа КСЛМП Волинь у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити без змін рішення господарського суду Тернопільської області від 27.01.2016р. у справі №921/343/14-г/4, а апеляційну скаргу Обласного обєднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця без задоволення та проводити розгляд справи за відсутності його представника.
Позивач, відповідачі-2, 3 та інші треті особи не надавали письмових відзивів на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти вимог і доводів апеляційно скарги, просив залишити без змін рішення господарського суду Тернопільської області від 27.01.2016р. у справі №921/343/14-г/4, а апеляційну скаргу Обласного обєднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця без задоволення.
Відповідачі та треті особи не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників. Згідно повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень та реєстру вихідної кореспонденції ЛАГС від 02.09.2016р. обізнані з датою, часом і місцем розгляду апеляційної скарги.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутнсть підстав для скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 27.01.2016р. у справі №921/343/14-г/4 з врахуванням такого.
Як вбачається з наявних у справі копій документів, 10 березня 1989 року Шумське агропромислове об'єднання прийняло рішення за № 9 про купівлю в Тернопільського облавтошляху бази відпочинку "Кутянка" та організацію на цій базі міжколгоспного табору "Гайдарівець" для оздоровлення дітей працівників АПК (а.с.60-61, т.1).
24.03.1989р. між Тернопільським обласним виробничим об'єднанням будівництва, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів Міншляхбуду УРСР та Тернопільським обласним об'єднанням "Тернопільколгоспздравниця" укладено договір продажу бази відпочинку "Кутянка" Тернопільського облавтошляху, розташованої в с. Кутянка Шумського району (а.с. 51-52, т.1).
Вказаний договір продажу бази відпочинку «Кутянка» підписаний його сторонами та погоджений головою Тернопільського обкому профспілки працівників агропромислового комплексу та головою Шумської районної Ради колгоспів.
В подальшому, 31.03.1989р. на виконання договору від 24.03.1989р. комісією по прийманню табору, створеною на підставі постанови колегії Тернопільського обласного агропромислового комітету і президії комітету профспілки працівників агропромислового комітету від 29.03.1989р., складено та підписано акт продажу-купівлі бази відпочинку "Кутянка" від обєднання «Облавтошлях» обласному обєднанню «Тернопільколгоспздравниця», відповідно до якого здійснено приймання-передачу: основних засобів, тварин, матеріалів, палива та дрібного інвентарю бази відпочинку "Кутянка" (міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець"), загальною вартістю 291282 крб. (а.с. 55-59, т.1).
Даний Акт продажу-купівлі бази відпочинку "Кутянка" затверджений начальником Тернопільського об'єднання "Облавтошлях" та першим заступником голови облагропрому Тернопільської області.
В матеріалах даної справи відсутні належні та допустимі докази про оформлення у встановленому законом порядку права власності на придбане нерухоме майно базу відпочинку Кутянка.
Зі змісту рішення Шумського агропромислового об'єднання Тернопільської області №11 від 23.05.1989р. "Про міжколгоспний піонерський табір "Гайдарівець" вбачається, що МПВЯ (міжколгоспне підприємство по виробництву яловичини) перерахувало Тернопільському облавтошляху кошти за придбання бази відпочинку "Кутянка" (а.с.62, т.1).
Вказаним рішенням агропромислового об'єднання затверджено список майна, яке входить до статутного фонду міжколгоспного піонерського табору "Гайдарівець" згідно з додатком №1 та список господарств-учасників міжгосподарського піонерського табору "Гайдарівець" згідно з додатком № 2 (а.с.63-65, т.1).
10.03.1989р. Радою зборів уповноважених представників господарств-учасників Шумського району (протокол № 9 від 10.03.1989) затверджено Статут міжколгоспного піонерського табору "Гайдарівець" Шумського району, погоджений головою обласного обєднання "Тернопільколгоспздравниця" та головою Шумського райкому профспілки агропромислового обєднання (а.с. 49-51, т.2).
З таким найменуванням даний піонерський табір здійснював діяльність з моменту його створення та до моменту реєстрації в 1995 році Дитячого оздоровчого закладу"Гайдарівець".
Так, 07.07.1995р. на зборах уповноважених представників господарств-учасників (протокол № 20 від 07.07.1995р.) затверджено Статут міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець", який погоджено Радою об'єднання "Тернопільсільгоспздравниця", відповідно до якого, оздоровчий заклад створений колективними сільськогосподарськими підприємствами і міжгоспами району шляхом добровільного об'єднання частини своїх фінансових, матеріально-технічних ресурсів з метою оздоровлення і відпочинку дітей членів КСП і держгоспів та працівників інших організацій агропромислового комплексу (а.с. 83-86, т.1).
При цьому, положення Статуту міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець" 1995 року істотно не відрізняються від редакції Статуту піонерського табору "Гайдарівець" Шумського району від 10.03.1989р. в частині мети створення, джерел формування статутного фонду та органів управління.
Згідно Статуту Міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад "Гайдарівець" є оздоровчим закладом, який здійснює свою діяльність на засадах оперативного управління - права володіти, користуватись та розпоряджатись закріпленим за ним майном, яке належить на правах спільної власності колективним сільськогосподарським підприємствам і держгоспам у розмірах, що відповідають паям господарств-учасників.
Відповідно до Статуту управління оздоровчим закладом здійснюється зборами уповноважених представників господарств-учасників і радою оздоровчого закладу, який одночасно є головою цієї ради. Координацію діяльності і керівництво роботою оздоровчого закладу здійснює обласне об'єднання "Тернопільсільгоспздравниця".
Основні і оборотні засоби оздоровчого закладу утворюють його статутний фонд, розмір якого відображається на його балансі (р. ІІ Статуту «ОСОБА_1 і кошти»).
Статутом передбачено, що право розпоряджатися майном і коштами Міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець" належить самому оздоровчому закладу, його органам управління. Придбання, продаж, здача в оренду і списання основних засобів та інших матеріальних цінностей проводиться у порядку, встановленому зборами уповноважених на основі чинного законодавства.
30 серпня 2011 року відбулись збори господарств-учасників Дитячого оздоровчого закладу «Гайдарівць» (с. Кутянка Шумського району): колективних сільськогосподарських підприємств та міжгоспів району (їх уповноважених представників), оформлені відповідним протоколом (а.с.95-96, т.1).
На вказаних зборах господарств-учасників ДОЗ «Гайдарівць» прийнято рішення від 30.08.2011р., згідно п.п. 1, 2 якого вирішено вилучити із користування ДОЗ "Гайдарівець" майно, що передано йому господарствами учасниками для здійснення оздоровлення дітей працівників агропромислового комплексу у складі згідно з Додатком № 1 та передати вилучений єдиний майновий оздоровчий комплекс у складі згідно з Додатком 2 до спільної власності територіальних громад та міста Шумського району шляхом його передачі на баланс комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства Волинь із переходом права постійного користування земельною ділянкою, що закріплена за ДОЗ "Гайдарівець", площею 4,9 га (а.с.33-38, т.1).
Рішення зборів господарств-учасників Дитячого оздоровчого закладу «Гайдарівць» (с.Кутянка Шумського району): колективних сільськогосподарських підприємств та міжгоспів району (їх уповноважених представників) від 30.08.2011р. ніким не оспорювалось у встановленому порядку та є чинним.
Згідно копії технічного паспорту № 212 майновий оздоровчий комплекс дитячого оздоровчого закладу Гайдарівець, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Шумськийо р-н., с.Кутянка, вул.Млинок, 6 складається з адміністративного цегляного будинку з кухнею, душовою та медчастиною, площею 415,86м2; цегляного одноповерхового корпусу з кухнею та клубом, площею 556,56м2; піднавісу складу, площею 120,6м2; сараю цегляного - котельні, площею 70,95м2; погребу, площею 63,36м2; туалету, площею 124,3м2; водонапірної башти та артезіанської скважини, площею 1,82м2; гідротехнічної споруди, площею 9,9м2; водовипускника, площею 3,1м2; 12 штук літніх деревяних будинків неопалювальних, загальною площею 406,23м2; 7 літніх цегляних будинків неопалювальних, загальною площею 243,25м2 (а.с.87-89, т.1).
Відносини щодо права власності на спірне майно були предметом спору у справі господарського суду Тернопільської області №14/16/5022-229/2012(12/9/5022-150/2012).
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 19.09.2012р. у справі №14/16/5022-229/2012(12/9/5022-150/2012) позовні вимоги Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" до відповідачів: Шумської районної ради, Комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь", Шумського бюро технічної інвентаризації та Андрушівської сільської ради Шумського району Тернопільської області задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Шумської районної ради Тернопільської області № 85 від 14.09.2011р. "Про прийняття майнового оздоровчого комплексу в спільну власність територіальних громад сіл та міста Шумського району"; визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Андрушівської сільської ради Шумського району Тернопільської області №37 від 30.09.2011р. "Про розгляд заяв"; зобов'язано Шумське районне бюро технічної інвентаризації скасувати державну реєстрацію права власності на майновий оздоровчий комплекс за адресою: с. Кутянка, вул. Млинок, 6, Шумський район, Тернопільської області, за територіальною громадою сіл та міста Шумського району в особі Шумської районної ради. Відмовлено в частині позовних вимог про визнання права власності (а.с.220-229, т.7).
Також, рішенням господарського суду Тернопільської області від 09.01.2014р. у справі № 921/1089/13-г/4 відмовлено в задоволенні позову Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" до Державної реєстраційної служби України в особі державного реєстратора ОСОБА_7 про визнання права власності на майновий комплекс "Гайдарівець", розташований за адресою: Тернопільська обл., Шумський р-н., с. Кутянка, вул. Млинок, 6 (а.с.52-57, т.2).
Дані судові рішення набрали законної сили.
При зверненні до місцевого господарського суду з даним позовом про визнання за територіальними громадами сіл та міста Шумського району в особі Шумської районної ради права власності на майно ДОЗ "Гайдарівець", а саме єдиний майновий комплекс, що знаходиться по вул. Млинок, 6 в с. Кутянка Шумського району, прокурор покликається, зокрема, на чинне рішення загальних зборів господарств-учасників міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець" від 30.08.2011р., яким вилучено з користування ДОЗ "Гайдарівець" майно, що передано йому господарствами-учасниками для здійснення оздоровлення дітей працівників АПК у складі згідно з Додатком №1 та передано це майно до спільної власності територіальних громад сіл та міста Шумського району.
При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.
Згідно приписів статей 5, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній станом на момент звернення з даним позовом) прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями).
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
В резолютивній частині рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999р. у справі №1-1/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відтак, прокурор Шумського району Тернопільської області обґрунтовано подав даний позов в інтересах держави в особі Шумської районної ради, діючи в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до статтей 316, 317, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В статті 392 Цивільного кодексу України зазначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто, з наведених норм вбачається, що позивачем у позові про визнання права власності є власник індивідуально визначеного майна, право якого оспорюється або не визнається іншою особою. В даному спорі позивачем виступає Шумська районна рада, за захистом інтересів якої звернувся до господарського суду прокурор, а відповідачами особи, які оспорюють право власності на майно, або особи, які хоч і не оспорюють права власності на майно, але і не визнають його.
В ході розгляду апеляційної скарги Обласного обєднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця колегія суддів встановила, що рішенням загальних зборів господарств-учасників Міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець" від 30.08.2011р. вирішено вилучити з користування ДОЗ "Гайдарівець" майно, передане йому господарствами учасниками для здійснення оздоровлення дітей працівників агропромислового комплексу у складі згідно з додатком №1 та вирішено передати вилучений єдиний майновий оздоровчий комплекс у складі згідно з додатком 2 до спільної власності територіальних громад сіл та міста Шумського району шляхом його передачі на баланс комунальному спеціалізованому лісогосподарському та мисливському підприємству Волинь із переходом права постійного користування земельною ділянкою, що закріплена за ДОЗ "Гайдарівець", площею 4,9 га.
Відповідно до положень частини 1 статті 85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески. Аналогічна норма закріплена і в ч.1 ст.12 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на 30.08.2011р.): товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Згідноч.1 ст.89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках учасники товариства.
Матеріалами справи підтверджується, що спірне майно передано на підставі рішення загальних зборів господарств-учасників Міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець" до спільної власності територіальних громад сіл та міста Шумського району входило до статутного фонду міжколгоспного піонерського табору Гайдарівець (в подальшому міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад "Гайдарівець").
Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обовязки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст.172 Цивільного кодексу України).
З аналізу вищенаведених правових норм та обставин даного спору колегія суддів констатує, що рішення загальних зборів господарств-учасників Міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець" від 30.08.2011р. створило юридичні наслідки переходу права власності на єдиний майновий оздоровчий комплекс Дитячого оздоровчого табору «Гайдарівець» до спільної власності територіальних громад сіл та міст Шумського району в особі Шумської районної ради.
Отже, місцевий господарський суд правомірно задоволив позовні вимоги Прокурора Шумського району Тернопільської області та визнав право власності за територіальними громадами сіл та міст Шумського району в особі Шумської районної ради на єдиний майновий оздоровчий комплекс дитячого оздоровчого закладу Гайдарівець, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Шумський р-н., с.Кутянка, вул.Млинок, 6.
При наданні правової оцінки обставин даної справи, колегія суддів враховує розяснення, наведені в п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами та доповненнями), відповідно до яких не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.
Зі змісту оскаржуваного рішення суду вбачається, що місцевий господарський суд, задовільняючи позовні вимоги прокурора, виходив з того, що спірне майно є безхазяйним.
В силу приписів статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.
Наявність судових спорів щодо права власності на єдиний майновий комплексу в с.Кутянка Шумського району (господарські справи № 14/16/5022-229/2012(12/9/5022-150/2012) та № № 921/1089/13-г/4) не дає підстав для висновку про те, що спірне майно набуло статусу безхазяйного. Тому відповідна мотивація в оскаржуваному рішенні суду, на думку колегії суддів, є помилковою.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції в день прийняття оскаржуваного рішення прийняв до розгляду заяву прокурора про зміну підстави позову є безпідставним та необгрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2016р. прокурор подав в суд першої інстанції письмове додаткове обгрунтування позовних вимог (вх. № 4207 від 27.01.2016р.).
Однак, вказане письмове додаткове обгрунтування позовних вимог не може вважатись зміною підстав позову в розумінні ст.22 ГПК України, а є лише доповненням даного позову новими обставинами при одночасному збереженні його первісних обставин.
З огляду на вищевказане, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника відповідно до положень ст.49 ГПК України.
Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Рішення господарського суду Тернопільської області від 27.01.2016р. у справі №921/343/14-г/4 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
Головуючий суддя Зварич О.В.
судді Малех І.Б.
ОСОБА_1
