УХВАЛА
11 червня 2020 року
Київ
справа №819/1010/16
адміністративне провадження №К/9901/14050/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року №177763-13 про визначення податкового зобов`язання по транспортному податку у розмірі 25000 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №819/1010/16. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.
Станом на 01 січня 2016 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1378 грн. У цій справі оскаржується податкове повідомлення-рішення Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 30 червня 2016 року №177763-13 про визначення податкового зобов`язання по транспортному податку у розмірі 25000 грн.
Зазначена сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже справа відноситься до категорії справ незначної складності.
За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Аналіз доводів касаційної скарги не дає підстав суду касаційної інстанції для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Щодо тверджень відповідача про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також про те, що справа становить значний суспільний інтерес або для нього має виняткове значення, то суд звертає увагу на те, що об`єктивних доказів та підтвердження зазначеного, а також ґрунтовних доводів, у чому саме полягає значний суспільний інтерес, винятковість даної справи для нього та у чому саме полягає розгляд даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики, скаржником не наведено.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх
