УХВАЛА
13 червня 2019 року
Київ
справа №816/1369/17
адміністративне провадження №К/9901/16417/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі №816/1369/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
10.06.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції у цій справі.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 апеляційну скаргу відповідача на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 у цій справі залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для сплати судового збору та надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та наданням доказів на їх підтвердження, оскільки зазначену апеляційну скаргу подано після спливу строку, встановленого для її подання, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято 07.08.2018, а до суду із апеляційною скаргою апелянт звернувся 06.03.2019, що свідчить про звернення до суду поза межами строку, встановленого статтею 295 КАС України. При цьому Другим апеляційним адміністративним судом враховано, що відповідачем вперше було подано апеляційну скаргу 07.09.2018, але ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2018 зазначена скарга була повернута заявнику через несплату судового збору.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 апелянт направив до суду клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Розглянувши зазначене клопотання, апеляційний суд дійшов висновку, що апелянтом не наведено поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки повернення попередньо поданої скаржником апеляційної скарги, за умови порушення вимог щодо її оформлення, не є обставинами, що перешкоджали своєчасному вчиненню процесуальних дій, а лише свідчить про неналежне користування суб`єктом владних повноважень наданими процесуальним законодавством правами. Зауважено, що вимоги ухвали суду від 01.04.2019 про сплату судового збору на момент розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження виконані не були.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки скаржником було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до платіжного доручення від 25.10.2018 №1620, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи. За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави реагувати на вимоги суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі від 01.04.2019, щодо сплати судового збору, оскільки відповідний процесуальний обов`язок відповідачем вже було виконано. При цьому скаржник наголошує на тому, що несвоєчасне направлення ним платіжного доручення про сплату судового збору за подання першої апеляційної скарги зумовлене перебуванням ДПІ в м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області у процесі реорганізації. З цих же підстав відповідач дізнався і про повернення вперше поданої ним апеляційної скарги лише 26.02.2019 під час ознайомлення з матеріалами справи..
Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі, оскільки вказані обставини є суто суб`єктивними та можуть свідчити лише про неналежну організацію роботи юридичних відділів в структурі ДПІ в м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області та ГУ ДФС у Полтавській області. Негативні наслідки, які настали у зв`язку з вказаним, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від наявності певних складнощів, пов`язаних з перебуванням у процесі реорганізації, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі №816/1369/17.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду
