Постанова
Іменем України
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 753/17743/19
провадження № 61-23053св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
представник заявника - ОСОБА_2 ,
заінтересована особа - ОСОБА_3 ,
представник заінтересованої особи - ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року у складі колегії суддів Голуб С. А., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу обмежувального припису, стосовно ОСОБА_3 внаслідок вчинення економічного насильства.
На обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що з 04 жовтня 1997 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , від якого мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час шлюбу за спільні кошти була придбана квартира АДРЕСА_1 , право власності на яку 03 липня 2013 року зареєстровано за ОСОБА_3
18 травня 2018 року шлюб між ними розірвано.
Дарницьким районним судом міста Києва розглядається цивільна справа № 753/10620/18 за його позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до нього про поділ спільного сумісного майна подружжя, предметом спору якого є вищезазначена квартира.
При цьому ОСОБА_3 не заперечується та не оспорюється та обставина, що спірна квартира набута у шлюбі та є спільним сумісним майном колишнього подружжя.
Заявник зазначав, що 05 вересня 2019 року, повернувшись до спірної квартири, виявив у квартирі ОСОБА_3 з двома невідомими йому чоловіками, які виконували монтажні роботи зі встановлення охоронної системи (сигналізації, пультової охорони тощо), окрім того, один із них поводив себе агресивно і погрожував йому (заявнику) фізичною розправою.
Вказував, що всі його особисті речі та документи залишились у квартирі, до якої він фактично не має доступу через охоронну сигналізацію, сам він змушений тимчасово проживати у знайомих, оскільки іншого житла не має. Дії ОСОБА_3 зі встановлення охоронної системи (сигналізації) вважає самоуправством, а саме встановлення такої сигналізації - незаконним.
Просив суд видати обмежувальний припис у вигляді покладення на ОСОБА_3 терміном на 6 місяців обов`язку усунути перешкоди, створені йому останньою, у користуванні спірним майном, а саме:
- зобов`язати ОСОБА_3 невідкладно відключити та демонтувати встановлену нею охоронну систему (сигналізацію, пультову охорону тощо) у квартирі АДРЕСА_1 ,
- невідкладно надати йому ( ОСОБА_1 ) безперешкодний доступ до квартири та комплект ключів від вхідних дверей
- на строк дії обмежувального припису утримуватись від вчинення будь-яких дій які можуть перешкоджати йому ( ОСОБА_1 ) безперешкодно знаходитись та користуватись квартирою, зокрема не змінювати замки вхідних дверей, не змінювати вхідні двері до квартири, самовільно встановлювати охоронні системи у квартирі, вилучати належний йому комплект ключів від вхідних дверей квартири.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року у складі судді Сирбул О. Ф. заяву задоволено.
Видано обмежувальний припис у вигляді покладення на ОСОБА_3 строком на 6 (шість) місяців обов`язку усунути перешкоди, створені ОСОБА_1 у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, - квартирою АДРЕСА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_3 невідкладно відключити та демонтувати встановлену нею охоронну систему (сигналізацію, пультову охорону тощо) у вказаній квартирі.
Зобов`язано ОСОБА_3 невідкладно надати ОСОБА_1 безперешкодний доступ до квартири АДРЕСА_1 та комплект ключів від вхідних дверей вказаної квартири.
Зобов`язано ОСОБА_3 на строк дії обмежувального припису утримуватись від вчинення будь-яких дій, які можуть перешкоджати ОСОБА_1 , безперешкодно знаходитись та користуватись квартирою АДРЕСА_1 , зокрема, змінювати замки вхідних дверей до квартири, змінювати вхідні двері до квартири, самовільно встановлювати охоронні системи (сигналізацію, пультову охорону тощо) у квартирі, вилучати належний ОСОБА_1 комплект ключів від вхідних дверей до квартири.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з ухвалення рішення повідомити уповноваженому підрозділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції місті Києві для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також Дарницьку районну у місті Києві державну адміністрацію.
Виходячи з того, що ОСОБА_3 вчиняє щодо ОСОБА_1 економічне насильство, та з метою запобігання ризиків продовження вчинення економічного насильства суд першої інстанції вважав за необхідне видати обмежувальний припис, яким покласти на ОСОБА_3 строком на 6 місяців обов`язок усунути перешкоди, створені ОСОБА_1 , у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Проаналізувавши обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_3 не містять ознак домашнього насильства у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», у зв`язку з чим відмовив у задоволенні заяви про видачу обмежувального припису.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
Не врахувавши наявність у заявника права власності на частину спірної квартири (визнання цього права заінтересованою особою в цій же справі), суд апеляційної інстанції неправомірно вважав, що відсутність у нього реєстрації у спірній квартирі применшує або виключає повністю його право користування цією квартирою.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_4 подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Застосування заходів обмежувального припису для фактичного вирішення іншого спору (спірних правовідносин сторін) призведе до порушення правового порядку в державі, суперечить принципу легітимних сподівань та юридичної визначеності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Дарницького районного суду м. Києва цивільну справу № 753/17743/19.
Відмовлено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про зупинення дії Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 04 жовтня 1997 року перебували зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва 18 травня 2018 року.
Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час шлюбу сторони придбали нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , спір з приводу поділу якої перебуває на розгляді уДарницькому районному суді м. Києва.
У вересні 2019 року ОСОБА_3 змінила замки на вхідних дверях спірної квартири та встановила охоронну систему, чим чинить перешкоди заявнику у користуванні спільним майном.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звертаючись до суду з вимогами про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_3 , заявник обґрунтував заявлені вимоги тим, що остання вчиняє щодо нього економічне насильство.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України визначено, що у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Апеляційний суд установив, що ОСОБА_3 є власником спірної квартири і, як власник, вчинила певні дії щодо своєї власності, правомірність яких може бути оспорена ОСОБА_1 в порядку позовного провадження. Судове рішення щодо неправомірності дій ОСОБА_3 відсутнє.
Спір щодо спільної сумісної власності сторін на квартиру свідчить про наявність конфлікту між заявником та заінтересованою особою, але не підтверджує факт того, що остання вчинила щодо ОСОБА_1 домашнє економічне насильство, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_7 про видачу обмежувального припису.
Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновку суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладеного у мотивувальній частині судового рішення, а зводяться до оцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Верховний Суд не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та переоцінювати їх згідно з положеннями статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 389, 400, 401 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є Червинська
С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
