Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 23 грудня 2020 року

у справі № 753/17743/19

Цивільна юрисдикція

Щодо відсутності підстав для видачі обмежувального припису внаслідок вчинення домашнього економічного насильства

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 внаслідок вчинення економічного насильства.

Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення суду. Під час шлюбу сторони придбали квартиру. ОСОБА_3 змінила замки на вхідних дверях спірної квартири та встановила охоронну систему, чим чинить перешкоди заявнику у користуванні спільним майном.

Районний суд задовольнив заяву та з метою запобігання ризиків продовження вчинення економічного насильства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1 видав обмежувальний припис, яким поклав на ОСОБА_3 строком на 6 місяців обов’язок усунути перешкоди, створені ОСОБА_1, у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності.

Апеляційний суд скасував рішення районного суду та відмовив у задоволенні заяви, вважаючи, що дії ОСОБА_3 не містять ознак домашнього насильства у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Постановою Верховного Суду постанову апеляційного суду залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Економічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

ВИСНОВКИ: спір щодо спільної сумісної власності сторін на квартиру свідчить про наявність конфлікту між заявником та заінтересованою особою, але не підтверджує факт того, що остання вчинила щодо заявника домашнє економічне насильство, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». З урахуванням наведеного, відсутні підстави для задоволення заяви про видачу обмежувального припису.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави вжиття заходів щодо протидії домашньому насильству, майнові спори подружжя, сімейні спори, судовий захист від домашнього насильства