ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17743/19
провадження № 2-о/753/556/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" вересня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сирбул О.Ф.,
за участю секретаря: Лаптєвої Ю.М.
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
заінтересованої особи ОСОБА_3
представника заінтересованої особи ОСОБА_5
розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа: ОСОБА_3 ,
В С ТА Н О В И В :
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису, стосовно ОСОБА_3 внаслідок вчинення економічного насильства.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 послався на те, що що між ним та ОСОБА_3 04.10.1997 року було укладено шлюб. Від цього шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За обопільною домовленістю, ОСОБА_3 стала учасником у Державній цільовій соціально-економічній програмі будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів від 11 листопада 2009 р. №1249, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку забезпечення громадян доступним житлом від 11.02.2009р. №140, яка 06.12.2011 року уклала з АТ ХК «Київміськбуд» договір купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення - квартири АДРЕСА_2 , поштова адреса - АДРЕСА_3 .
Грошові кошти, що передавались в якості плати за майнові права на об`єкт незавершеного будівництва житлового призначення, були спільною сумісною власністю подружжя, отже, зазначена квартира є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з огляду на відповідні положення сімейного законодавства.
В подальшому ОСОБА_3 зареєструвала на себе право власності на вказану квартиру та отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03.07.2013 року.
У зазначеній квартирі ОСОБА_3 зареєструвалась лише у листопаді 2017 року, при цьому вона була проти реєстрації в квартирі заявника, а також не реєструвала їх доньку.
У січні 2018 року ОСОБА_3 подала позов про розірвання шлюбу, приховавши від ОСОБА_1 цей факт та вказавши в позові тільки адресу його реєстрації. Про цей позов заявник дізнався випадково.
При розгляді справи про розірвання шлюбу за клопотанням ОСОБА_1 було постановлено ухвалу про надання нам строку для примирення. 18 травня 2018 року після спливу наданого сторонам судом двомісячного строку для примирення за наполяганням ОСОБА_3 судом було ухвалено рішення про розірвання шлюбу.
ОСОБА_1 весь час проживав та проживає у квартирі АДРЕСА_3 , яка була придбана у шлюбі з ОСОБА_3 , тобто є спільною сумісною власністю. Іншого житла в місті Києві заявник не має.
В цей час Дарницьким районним судом міста Києва розглядається цивільна справа №753/10620/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Предметом позову є вимога ОСОБА_1 поділити спільне сумісне майно, набуте сторонами в шлюбі за спільні кошти, а саме - квартиру АДРЕСА_3 , визнавши за кожним з колишнього подружжя по 1/2 частини спірної квартири.
Предметом зустрічного позову ОСОБА_3 є вимога поділити спільне сумісне майно, набуте сторонами в шлюбі за спільні кошти, наступним чином: визнати за ОСОБА_3 право власності 90/100 частин спірної квартири, а за ОСОБА_1 визнати право власності на 10/100 частин квартири, а також виплатити їй грошову компенсацію за частину автомобіля в розмірі 156 351 грн.
При цьому ОСОБА_3 не заперечується та не оспорюється та обставина, що спірна квартира набута у шлюбі та є спільним сумісним майном колишнього подружжя.
Разом з тим, 05.09.2019 року ОСОБА_1 близько 16 год. 00 хв., повернувшись до спірної квартири, виявив у квартирі ОСОБА_3 з двома невідомими йому чоловіками.
Один з невідомих чоловіків виконував монтажні роботи по встановленню у спірній квартирі невідомої охоронної системи (сигналізації, пультової охорони тощо), а інший був знайомим ОСОБА_3 та поводив себе агресивно і погрожував заявнику фізичною розправою.
Всі особисті речі заявника, документи, ключі, особисті речі третіх осіб тощо залишились у квартирі та не було надано йому можливість зайти і їх забрати.
Фактично заявник не має доступу до квартири, яка до того ж поставлена на охоронну сигналізацію, та змушений тимчасово проживати у знайомих, оскільки іншого житла в нього немає. За таких обставин, дії ОСОБА_3 по встановленню охоронної системи (сигналізації) є самоправством, а саме встановлення такої сигналізації - незаконним.
У судовому засіданні заявник та його представник підтримали заявлені вимоги щодо видачі обмежувального припису відносно заінтересованої особи ОСОБА_3
Заінтересована особа та її представник у судовому засіданні категорично заперечували проти задоволення вказаної заяви з підстав викладених у письмовому відзиві, який міститься в матеріалах справи.
З огляду на викладене, врахувавши думку заявника, заінтересованої особи та їх представників, дослідивши докази наявні у справі, суд прийшов до висновку що вимоги ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_3 підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що учасники справи, а саме заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_3 з 04.10.1997 року перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюб між сторонами розірвано рішенням суду від 18.05.2018 року.
У шлюбі сторонами було набуто нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_3 .
На разі у провадженні Дарницького районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Однак у вересні 2019 року ОСОБА_3 змінила замки на вхідних дверях спірної квартири та встановила охоронну систему, чим чинить перешкоди заявнику у користуванні спільною квартирою.
Відповідно до правил ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження.
Правовідносини, що склалися між учасниками справи, регулюються спеціальним Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а також міжнародно-правовими актами, під час вирішення такої категорії справ обов`язковому застосуванню підлягає судова практика Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950року) є фундаментальною основою в галузі прав і свобод людини, її законних інтересів та потреб. Одна з ключових особливостей Конвенції полягає в тому, що вона не тільки встановлює права та свободи людини, але і передбачає право на індивідуальне звернення за захистом порушених прав на міжнародному рівні. Конвенція та протоколи до неї за юридичною природою є обов`язковим міжнародним правовим договором, який запровадив систему національного контролю за дотриманням прав людини на внутрішньодержавному рівні.
Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», визначено перелік осіб на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання серед яких - колишнє подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено значення термінів, які вживаються в цьому ж законі, зокрема: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання,а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, моржування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Звертаючись до суду з вимогами про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_3 , заявник обґрунтував заявлені вимоги тим, що остання вчиняє щодо нього економічне насильство.
Під час вирішення вимог щодо видачі обмежувального припису суду необхідно встановити, чи є зазначені заявником в обгрунтування заявлених вимог правовідносини такими, що регулюються спеціальним Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дати їм оцінку на предмет того, чи є зазначені обставини проявом домашнього насильства, а також чи є потреба вживати заходів щоб запобігти домашньому насильству в подальшому.
З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що з метою запобігання ризиків продовження вчинення економічного насильства стосовно заявника слід видати обмежувальний припис яким покласти на ОСОБА_3 строком на 6 місяців обов`язку усунути перешкоди, створені ОСОБА_1 , у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності - квартирою АДРЕСА_3 .
Статтею 350-5 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
Керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 5, 9, 12, 19, 20, 81, 82, 141, 259, 350-1 - 350-6, 353, 354 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа: ОСОБА_3 - задовольнити.
Видати обмежувальний припис у вигляді покладення на ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) строком на 6 (шість) місяців обов`язку усунути перешкоди, створені ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності - квартирою АДРЕСА_3 .
Зобов`язати ОСОБА_3 невідкладно відключити та демонтувати встановлену нею охоронну систему (сигналізацію, пультову охорону тощо) у вказаній квартирі.
Зобов`язати ОСОБА_3 невідкладно надати ОСОБА_1 , безперешкодний доступ до квартири АДРЕСА_3 та комплект ключів від вхідних дверей вказаної квартири.
Зобов`язати ОСОБА_3 на строк дії обмежувального припису утримуватись від вчинення будь-яких дій, які можуть перешкоджати ОСОБА_1 , безперешкодно знаходитись та користуватись квартирою АДРЕСА_3 , зокрема, змінювати замки вхідних дверей до квартири, змінювати вхідні двері до квартири, самовільно встановлювати охоронні системи (сигналізацію, пультову охорону тощо) у квартирі, вилучати належний ОСОБА_1 комплект ключів від вхідних дверей до квартири.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з ухвалення рішення повідомити уповноваженому підрозділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції місті Києві для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також Дарницьку районну у місті Києві державну адміністрацію.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
