Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
21 листопада 2024 року
м. Київ
справа №300/2962/23
адміністративне провадження № К/990/12488/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Чиркіна С.М., Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі №300/2962/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просила:
- встановити факт, що має юридичне значення: а саме встановити факт родинних відносин між позивачем та загиблим військовослужбовцем;
- визнати протиправною відмову щодо виплати грошового забезпечення, яке нараховане, але невиплачене загиблому військовослужбовцю ОСОБА_2 та знаходяться на його банківському рахунку;
- зобов`язати виплатити грошове забезпечення, яке нараховане, але невиплачене загиблому військовослужбовцю ОСОБА_2 ;
- визнати протиправною бездіяльність щодо прийняття документів для прийняття рішення з питання, пов`язаного із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум як члену сім`ї загиблого військовослужбовця;
- зобов`язати прийняти документи для ухвалення рішення з питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
- зобов`язати призначити та виплатити одноразову грошову допомогу як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, відповідно до частини 3 статей 161, 162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній до 29.07.2022 та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України за № 168 від 28.02.2022;
- вирішити питання про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Кабінету Міністрів України, а саме: редакції статті 161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що прийнята Законом України № 2489-IX від 29.07.2022, а також редакції абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168, що прийнята постановою Кабінету Міністрів України за № 400 від 01.04.2022.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 29.05.2023 відмовив у відкритті провадження в частині позовних вимог про встановлення факту, що має юридичне значення та вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Кабінету Міністрів України.
Згодом, ухвалою від 28.06.2023 суд першої інстанції замінив первісних відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належним відповідачем - Міністерством внутрішніх справ України, а також залучив до справи ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження від 29.05.2023, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Восьмий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 24.01.2024 (повний текст якої складено 30.01.2024) скасував ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 про відмову у відкритті провадження в частині заявлених позовних вимог про встановлення факту, що має юридичне значення у справі №300/2962/23, а справу в цій частині направив для продовження розгляду до суду першої інстанції. В решті заявлених позовних вимог суд залишив ухвалу без змін.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 01.04.2024 надійшла касаційна скарга Міністерства внутрішніх справ України (направлена поштовим зв`язком 29.03.2024), в якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 залишити без змін.
Верховний Суд своєю ухвалою від 16.04.2024 відкрив касаційне провадження.
Втім перевіривши вимоги, викладені у касаційній скарзі, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Частиною 3 статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Аналіз норм статті 328 КАС України дає підстави для висновку, що частиною 1 вказаної статті передбачено, що до касаційного суду можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції у справі, судовий розгляд в якій закінчено, після її апеляційного перегляду та постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення.
Частина 2 вказаної статті передбачає право на касаційне оскарження певних ухвал суду першої інстанції після їх перегляду судом апеляційної інстанції.
Частина 3 цієї статті містить виключний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду.
Скаржник просить переглянути у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, якою згідно зі статтею 320 КАС України скасовано ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, а таку справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції і направлено справу до цього ж суду для продовження розгляду (якою, до того ж, спір по суті не вирішувався), не може бути предметом касаційного оскарження, а суд першої інстанції, в свою чергу, не позбавлений можливості розглянути спір з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21.
Пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначена норма є імперативною, а тому у відкритті касаційного провадження у цій справі належало відмовити, однак провадження у справі було помилково відкрито, що вказує на необхідність його закриття, оскільки розгляд справи судом, який не має передбачених законом повноважень, не сумісний з приписами процесуального закону.
При цьому слід зазначити, що будь-яке відхилення від встановленого законом порядку касаційного перегляду призведе до порушення принципу правової визначеності.
Подібних висновків щодо процесуальної можливості закриття провадження у справах, провадження у яких, відкрито помилково, Верховний Суд дійшов в ухвалах від 08.11.2019 у справі №640/1266/19, від 21.11.2019 у справі №640/2306/19, від 21.01.2020 у справі №629/1261/15-а, а також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №817/1768/18 (провадження № 11-809апп19).
У підсумку, враховуючи те, що касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 відкрите помилково, таке касаційне провадження слід закрити.
Керуючись статтями 248, 259 КАС України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі №300/2962/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
В.М. Шарапа
С.М. Чиркін
Я.О. Берназюк ,
Судді Верховного Суду
