Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 243/2071/18
провадження № 61-48088сво18
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (судді-доповідача)
суддів: Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Сімоненко В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2018 року у складі судді Хаустової Т. А.
та постанову Донецького апеляційного суду від 21 листопада 2018 року
у складі суддів: Дундар І. О., Жданової В. С., Краснощокової Н. С.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі -
ПАТ «ДТЕК Донецькі електромережі»), у якому просила стягнути
з відповідача заборгованість із заробітної плати за період з 01 березня
2017 року по 31 березня 2017 року у розмірі 13 365 грн, компенсацію
за невикористану відпустку у розмірі 8 451,84 грн, компенсацію за затримку видачі трудової книжки та середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 155 392 грн.
Позовна заява мотивована тим, що вона працювала в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на посаді заступника начальника Горлівського Східного РЕМ у м. Горлівка Донецької області. 31 березня 2017 року за взаємною домовленістю її було звільнено з підприємства. У день звільнення відповідач не виплатив їй всі належні при звільненні суми, а саме: заробітну плату
з 01 березня 2017 року по 31 березня 2017 року, а також компенсацію за невикористану відпустку. Також, в день звільнення відповідач не видав їй трудову книжку.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2018 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи
не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості ПАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» перед позивачем
із заробітної плати за березень 2017 року та недоведеність матеріалами справи вини ПАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у невиплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та належних при звільненні сум у визначені статтею 116 КЗпП України строки. Нарахування заробітної плати за березень 2017 року є неможливим, оскільки таке нарахування проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатного розпису, розцінок та норм праці, табелю обліку використання робочого часу, розпорядження про надбавки та премії за умови,
що господарська діяльність здійснювалась, натомість встановлено, що через захоплення підприємства невідомими особами відповідач втратив контроль над виробничими потужностями підприємства, нерухомим майном
та документацією.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 21 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у трудових відносинах між ПАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та його працівниками, зокрема позивачем, з 13 березня 2017 року виникли і станом на момент розгляду справи судами існують обставини непереборної сили, пов`язані
із захопленням невстановленими особами виробничих та адміністративних будівель підприємства, які відповідач не міг передбачити чи відвернути,
що завдали збитків як підприємству у цілому, так і його працівникам, у період існування яких ПАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» об`єктивно,
з незалежних від нього причин було позбавлено можливості виконати зобов`язання, передбачені умовами трудового договору та інші обов`язки, встановлені чинним законодавством. Позивач продовжила працювати
на тій частині підприємства, яка перебувала на території проведення антитерористичної операції та неконтрольованій території. На день звільнення ОСОБА_1 за згодою сторін 24 березня 2017 року відповідач вже втратив контроль над підприємством та не мав доступу до документації, отже висновки суду про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку
є вірними, оскільки наявність та розмір заборгованості із заробітної плати
та компенсації за невикористану відпустку не підтверджено належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду про наявність факту настання для відповідача форс-мажорних обставин є безпідставними
та такими, що суперечать діючому законодавству. Судом помилково застосовано до спірних правовідносин положення статтей 263, 617 ЦК України, оскільки спірні правовідносини регулюються нормами трудового законодавства. Наданий відповідачем Науково-практичний висновок Торгово-промислової палати України не може бути належним доказом
у справі, оскільки згідно Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» єдиним належним доказом настання обставин непереборної сили (форс-мажору) та звільнення відповідача від відповідальності є сертифікат Торгово-промислової палати України. Надані відповідачем докази не є належним підтвердженням того, що документи щодо позивача, зокрема трудова книжка, були втрачені.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» зазначило про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. Суди першої
та апеляційної інстанцій в своїх рішеннях надали правову оцінку всім наданим сторонами доказам та дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року справу призначено
до судового розгляду у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року справу передано
на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду виходила із того, що настання обставин непереборної сили звільняє від відповідальності за прострочення виконання зобов?язання, якою у спірних правовідносинах є стаття 117 КЗпП України, проте не є підставою звільнення від виконання зобов?язання в натурі - виплати заробітної плати за фактично виконану роботу.
Оскільки за період роботи із 01 по 13 березня 2017 року позивач не отримала заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку, відмова відповідача у виплаті вказаних сум є втручанням у право
ОСОБА_1 на мирне володіння особистим майном (заробітною платою
та компенсацією за невикористану відпустку).
Разом із тим, у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 408/3267/17, провадження № 61-37184св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов протилежних за змістом правових висновків.
Так, у наведеному судовому рішенні суд дійшов висновку про те, що
у трудових правовідносинах між відповідачем ПАТ «ДТЕК Свердловантрацит» та позивачем з 13 березня 2017 року виникли та дотепер існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити
чи відвернути, що завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, у період існування яких ПАТ «ДТЕК Свердловантрацит» об`єктивно, з незалежних від нього причин було позбавлено можливості виконати зобов`язання, передбачені умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язки згідно із законодавчими та іншими нормативними актами щодо своїх працівників, у тому числі щодо позивача, а тому вимоги про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягають, оскільки позивач
не надала суду належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Зазначене свідчить про існування різного підходу до розуміння
та тлумачення положень про відплатність праці та обов?язковість виконання роботодавцем зобов?язань щодо виплати заробітної плати між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 працювала в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на посаді заступника начальника Горлівського Східного РЕМ у м. Горлівка Донецької області.
Наказом від 24 березня 2017 року ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.
У день звільнення з позивачем не було проведеного повний розрахунок,
а саме: заробітну плату з 01 березня 2017 року по 31 березня 2017 року,
а також компенсацію за невикористану відпуску.
Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки
і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014 розпочато проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операції та визначені населені пункти, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження. До переліку таких міст включене м. Горлівка.
Місто Горлівка також включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який є додатком № 1 до Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 07 листопада
2014 року № 1085.
Наказом від 08 травня 2015 року по ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» запроваджено особливості ведення діяльності на неконтрольованій території відповідно.
Згідно наказу від 17 березня 2017 року «Про зміни в організації ведення діяльності», виробнича діяльність підприємства з застосуванням майна
ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», над яким втрачено контроль з 13 березня 2017 року визнано припиненою у зв`язку з втратою контролю над усім рухомим та нерухомим майном ПАТ «Донецькобленерго», а також запасами, документацією, архівами, комп`ютерними системами, системами обліку, програмним забезпеченням, що розташовано у зоні антитерористичної операції, на території, яка не контролюється українською владою в Донецькій області та у місті Донецьку.
На підставі заяви ПАТ «Донецькобленерго» 16 березня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за фактом вчинення 13 березня 2017 року невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 206 КК України, яке виявилося у блокуванні законної господарської діяльності структурних одиниць ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».
Про втрату контролю над здійсненням своєї господарської діяльності
у населених пунктах на непідконтрольній Україні території, про відсутність доступу, зокрема, до кадрового діловодства, про відсутність контролю схоронності всіх особових справ та інших документів, які стосуються трудової діяльності співробітників товариства відповідач повідомив листом від 17 березня 2017 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державну інспекцію енергетичного нагляду України, Державну інспекцію
з експлуатації електричних станцій і мереж, Державну службу України
з питань праці, Головне управління з держпраці у Донецькій області, Державну аудиторську службу України, Державну регуляторну службу України, Міністерство соціальної політики України, Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального захисту інвалідів, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Міністерство інфраструктури України, Антимонопольний комітет України, Державну екологічну інспекцію України, Міністерство оборони України, а також Дніпропетровське управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Листом від 20 березня 2017 року відповідач повідомив Дніпропетровське управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про те, що станом на 20 березня 2017 року вивезення первинних документів товариства, які знаходяться на території проведення антитерористичної операції, є неможливим в зв`язку з ризиками, пов`язаними з блокуванням невідомими особами з 13 березня 2017 року господарської діяльності тих структурних одиниць товариства, які знаходяться на території, тимчасово непідконтрольній владі України. У листі приведено загальний перелік документів, вивезення яких є тимчасово неможливим, серед яких зазначені розрахунково - платіжні відомості, табелі обліку робочого часу та інші документи.
04 липня 2017 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» письмово повідомило Департамент кіберполіції Національної поліції України про вчинення злочину, асаме, що 27 червня 2017 року та 29 червня 2017 року здійснено несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем та комп`ютерних мереж товариства, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації, порушення встановленого порядку її маршрутизації.
У результаті вищезазначених дій невідомих осіб, а саме дії комп`ютерного вірусу порушена робота комп`ютерної мережі та програмного забезпечення товариства.
З витягу з кримінального провадження № 12017050390001995 вбачається, що 14 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за частиною першою статті 361 КК України за фактом втручання 27 червня 2017 року невстановленої особи за допомогою електронної обчислювальної техніки та шкідливої програми в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем та комп`ютерних мереж ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що призвело до втрати ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» інформації.
Згідно з актом перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проведеної 03 серпня 2017 року Головним Управлінням Держпраці у Донецькій області, перевірка питань щодо невиплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, додаткової відпустки, невиплати розрахункових сум, невиплати надбавок за стаж роботи в електроенергетичній галузі працівникам, які перебувають на неконтрольованій території не вбачається можливою через втрату контролю над всім майном, документацією, архівом, комп`ютерними системами, системами обліку, програмами забезпечення, що залишились в зоні АТО.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Зважаючи на вимоги позивача - виплата заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсацію за затримку видачі трудової книжки та середній заробіток за весь час вимушеного прогулу,
а також встановлені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), застосуванню підлягають положення трудового і цивільного законодавства.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла
її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.
Відповідно до статті 117 КЗпП Українипідставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника.
Згідно зі статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати
в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили)
є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом України
у постановах: від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2159цс15,
від 23 березня 2016 року у справі № 6-364цс16, від 11 травня 2016 року,
у справі № 6-383цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-948цс16, в яких були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини.
Відповідно до Науково-правового висновку щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 24 липня 2017 року
за № 2370/2/21-10.2 терористична загроза та загроза територіальної цілісності України, у тому числі територій міст: Донецьк, Горлівка, Єнакієве, Харцизьк, Ясинувата Ясинуватського району Донецької області, що супроводжується актами тероризму, для подолання яких направлене проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції у 2014 році та станом на поточну дату заходи її проведення тривають
є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язків сторонами, передбачених умовами трудового договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами.
Зважаючи на те, що на момент звільнення позивача і дотепер існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити
чи відвернути, що завдали збитків''' як підприємству в цілому, так і його працівникам, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» об`єктивно, з незалежних
від нього причин було позбавлено можливості виконати зобов`язання, передбачені законом щодо проведення з позивачем повного розрахунку при звільненні.
За викладених обставин колегія суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду не вбачає підстав для відступлення від правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду про те, що сам по собі факт звільнення позивача
з роботи не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування
у трудових відносинах.
Щодо доводів касаційної скарги по суті
У силу положень частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Наказом від 08 травня 2015 року по ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» запроваджено особливості ведення діяльності на неконтрольованій території відповідно.
Звільнення позивача ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України мало місце 24 березня 2017 року.
У день звільнення з ОСОБА_1 не було проведеного повний розрахунок, а саме: заробітну плату з 01 березня 2017 року по 31 березня 2017 року,
а також компенсацію за невикористану відпустку.
За змістом статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні
у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати
з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України,
при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
13 березня 2017 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», яке здійснювало свою виробничу діяльність у місті Горлівка Донецької області, зазнало захоплення невідомими особами, та немає доступу до кадрової, бухгалтерської та іншої документації, та не володіє активами до теперішнього часу. За зазначеними фактами порушені кримінальне провадження, в яких ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» є потерпілою стороною за частиною третьою статті 206 КК України.
Табелі обліку робочого часу щодо позивача, відповідно до наказу
від 08 травня 2015 року, велись на неконтрольовані території, у зв`язку
з захопленням майна товариства, в розпорядженні відповідача відсутні табелі обліку робочого часу, тобто первинні документи, які фіксують факт виконання працівником роботи за березень 2017 року, про що товариство повідомляло органи ДФС листом від 17 березня 2017 року.
Тобто, нарахування її є технічно та юридично неможливим.
У розпорядженні відповідача відсутні накази про надання відпусток Позивачу з яких можливо було б встановити кількість днів відпустки, які не були використані Позивачем та які б підлягали компенсації в зв`язку зі звільненням.
Встановивши, що з березня 2017 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» фактично втратило контроль над своїми ресурсами, потужностями та документацією, у відповідності до узагальнених висновків науково-правового висновку, складених Торгово-промисловою палатою України від 24 липня 2017 року, дії ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за надзвичайних обставин, які спрямовані, насамперед, на захист життя і здоров`я його працівників в умовах терористичної загрози з боку незаконних збройних формувань, відсутності контролю та управління майном, не можуть бути регламентовані строками, суд зробив обґрунтований висновок про відсутність під час дії невідворотних обставин підстав для задоволення позову.
Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки щодо застосування норм права
Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 21 листопада
2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді: Б. І. Гулько
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
Є. В. Синельников
В. М. Сімоненко
М. Є. Червинська
