Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2024 року
м. Київ
справа № 225/381/19
провадження № 51-3238км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 4 березня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 7 червня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050220000981, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Гуманець Старосамбірського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 8 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 405 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком районного суду, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_8 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 405 КК - на строк 5 років; за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 15 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначену ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він, будучи військовослужбовцем, всупереч вимог законодавства, що регламентує порядок проходження військової служби, вчинив погрозу заподіяння тілесних ушкоджень чи побоїв начальникові у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, а також умисно вбив особу у зв`язку з виконанням цією особою службового обов`язку, за таких обставин.
Так, 28 липня 2018 року, сержант ОСОБА_8 разом із прапорщиком ОСОБА_9 , старшим сержантом ОСОБА_10 та іншими військовослужбовцями, виконували обов`язки військової служби на території базного пункту комплексу АЗК-7 бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та, починаючи приблизно з 16:00, почали вживати спиртні напої з приводу святкування церковного свята, після чого перебували у стані сильного алкогольного сп`яніння.
Близько півночі з 28 на 29 липня 2018 року сержант ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, із ввіреним йому автоматом АКС-74У спорядженим магазином із набоями, заступив на чергування по здійсненню охорони і оборони місця розташування базного пункту шляхом патрулювання.
Приблизно в цей час прапорщик ОСОБА_9 , виконуючи свої службові обов`язки з військової служби, приховав від вільного доступу військовослужбовців пляшку горілки з метою унеможливити її вживання та недопущення правопорушень внаслідок сп`яніння.
В подальшому, приблизно о 4:30 29 липня 2018 року сержант ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в присутності старшого сержанта ОСОБА_10 почав висловлювати прапорщику ОСОБА_9 своє невдоволення діями останнього щодо приховання ним спільної пляшки грілки, що переросло в суперечку. У свою чергу ОСОБА_9 , з метою недопущення порушення визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями та стримування сержанта ОСОБА_8 від негідних вчинків, будучи для нього начальником за посадою і військовим званням наказав йому заспокоїтись і припинити конфлікт.
Проте, ОСОБА_8 усвідомлюючи, що прапорщик ОСОБА_9 стосовно нього є начальником та віддав законний наказ, будучи невдоволеним правомірною службовою діяльністю останнього, діючи умисно, в стані алкогольного сп`яніння, висловив ОСОБА_9 погрозу заподіяти тілесні ушкодження чи побої та демонструючи реальність своїх намірів, наніс в його бік декілька махових ударів ногами і руками, від яких останній, відступаючи назад, впав на землю, після чого, з міркувань власної безпеки, одразу залишив територію розташування вказаного підрозділу, та заховався в дворі сусіднього домоволодіння по АДРЕСА_3 .
Переховуючись за будинком на території зазначеного домоволодіння, ОСОБА_9 , виконуючи свої обов`язки з військової служби повідомив по телефону свого старшого начальника молодшого лейтенанта ОСОБА_11 про погрозу заподіяння йому тілесних ушкоджень чи побоїв з боку ОСОБА_8 та бездіяльність з цього приводу з боку ОСОБА_10 .
Тоді ОСОБА_11 по телефону повідомив ОСОБА_10 про приїзд на базний пункт для з`ясування обставин зазначеної події і вжиття заходів дисциплінарного характеру до винуватців, про що останній попередив ОСОБА_8 , який одразу виявив бажання помститися ОСОБА_9 та пішов його шукати, тримаючи при собі автомат.
Будучи обуреним правомірною службовою діяльністю прапорщика ОСОБА_9 в частині доповіді старшому командуванню про вчинену ним погрозу, усвідомлюючи настання для себе негативних наслідків по службі за вчинене, ОСОБА_8 , приблизно о 5:15 29 липня 2018 року, перебуваючи на території домоволодіння по АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, в стані алкогольного сп`яніння, з мотивів помсти, знайшов прапорщика ОСОБА_9 , який, ховаючись, стояв за будинком та здійснив в його бік три одиночні постріли із автомату, одним з яких вбив останнього.
Надалі, ОСОБА_8 , з метою приховати обставини вчинення ним особливо тяжкого злочину та для імітації мнимої оборони, здійснив автоматичну чергу пострілів по вікнах і фасаду будинку, біля якого вбив ОСОБА_9 .
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що рішення судів є незаконними, необґрунтованими та невмотивованими, оскільки в їх основу покладено суперечливі докази, а саме показання свідків. При цьому судами не взяті до уваги показання свідків, надані під час досудового розслідування. Зокрема, на думку засудженого, свідок ОСОБА_10 змінив показання під тиском обвинувачення. Також вказує, що сторону захисту не було ознайомлено з частиною матеріалів кримінального провадження, по справі не було встановлено місце здійснення пострілу, траєкторію польоту кулі та відсутні докази того, що вилучена куля з тіла потерпілого була випущена з його автомата. Апеляційним судом не було належним чином перевірено доводи, викладені в його апеляційній скарзі, а тому рішення суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК і також підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу і просили її задовольнити. Прокурори заперечували проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК та на які є посилання в касаційній скарзі засудженого, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку.
Водночас, в суді першої інстанції ОСОБА_8 вину у вчиненому не визнав та пояснив, що в день події він приблизно о 3:50 заступив на чергування. В цей час з будинку вийшов ОСОБА_12 покурити і вони почули постріл зі сторони, де потім знайшли тіло ОСОБА_9 . Тоді він обійшов будинок з іншої сторони та на межі між сусіднім домоволодінням спитав хто там є, після чого почув у відповідь постріл, на що він також відкрив коротку чергу з автомата. Далі змінив своє місце та побачив силуети у вікнах і знову здійснив постріли по вікнах. Обійшовши будинок, він побачив лежачого ОСОБА_9 , який був ще живий та хрипів. ОСОБА_8 спочатку відштовхнув автомат потерпілого у бік, потім взяв його та пішов за аптечкою. Стверджував, що до початку стрільби конфліктів та бійки з потерпілим не було, зброю останнього він забрав, щоб ніхто інший не забрав її, а потім ОСОБА_10 наказав повернути зброю до тіла ОСОБА_9 . Коли він її повертав, то витер зі зброї свої відбитки пальців. Про телефонні дзвінки командування йому нічого відомо не було, вважав, що потерпілий не міг бути поранений ним.
Разом з тим, версія розвитку подій, на якій наполягав засуджений, не знайшла свого підтвердження в ході дослідження доказів судом першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінальних правопорушень та на підтвердження винуватості ОСОБА_8 обґрунтовано послався на показання допитаних у суді свідків: ОСОБА_10 , котрий підтвердив, що ОСОБА_9 заховав горілку через те, що ОСОБА_8 поводив себе агресивно, тому останній намагався побити потерпілого, але свідок його відтягнув. Потім зателефонував командир батареї і повідомив, що йому дзвонив ОСОБА_9 і сказав, що тут бардак, п`ють спиртні напої та хотіли його побити. Свідок пояснив, що його ніхто не бив, а командир повідомив, що приїде зранку та все перевірить. На це ОСОБА_8 відреагував агресивно, нецензурною лайкою в бік ОСОБА_9 . Свідок сказав щоб лягали спати, а на позиції залишилися ОСОБА_8 і ОСОБА_12 . Зранку його розбудив ОСОБА_8 і сказав, що він застрелив ОСОБА_9 . Свідок вийшов з машини і побачив засудженого з двома автоматами. На запитання свідка ОСОБА_8 пояснив, що це автомат ОСОБА_9 і, що він точно його застрелив. Крім того, аналогічні показання свідок ОСОБА_10 надав під час слідчого експерименту; ОСОБА_12 , котрий підтвердив, що 29 липня 2018 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 був конфлікт, засуджений був розлючений на потерпілого, оскільки він сховав пляшку горілки, щоб інші не вживали спиртні напої, а несли службу. ОСОБА_8 сказав, що вб`є ОСОБА_9 , хоча останній мав повноваження наказати не вживати спиртні напої, бо був старшим по позиції. Приблизно о 5:00 на вулиці між ними розпочався конфлікт, це все бачив ОСОБА_10 . При цьому, ОСОБА_8 намагався нанести тілесні ушкодження ОСОБА_9 , хотів вдарити у живіт і по обличчю, однак той відхилився і побіг на інше подвір`я, а ОСОБА_8 погрожував потерпілому та побіг за ним. Зазначив, що ОСОБА_10 не намагався припинити конфлікт. Тоді до ОСОБА_10 подзвонив ОСОБА_11 і спитав, що трапилось, що дзвонив ОСОБА_9 і повідомив що тут п`ють. Дзвінок розлютив ОСОБА_8 і він сказав, що вб`є ОСОБА_9 та пішов до нього на інше подвір`я. Після чого свідок почув два постріли, було приблизно 5:30. Потім прийшов ОСОБА_8 і сказав, що застрелив ОСОБА_9 . Вони пішли дивитись, всіх вів ОСОБА_8 , виявили потерпілого, який лежав на спині. Коли пішли за аптечкою, повернулись через п`ять хвилин, то ОСОБА_9 був вже мертвий. ОСОБА_8 взяв автомат, повитягав патрони та, щоб уникнути відповідальності почав витирати з автомату відбитки пальців. Вони повернулись до ОСОБА_10 , ОСОБА_8 взяв свій та ОСОБА_9 автомати. ОСОБА_10 спитав нащо він взяв зброю, та щоб він нікому нічого не казав. Потім ОСОБА_8 поклав автомат назад потерпілому в руки, сказав щоб вони говорили, що то ОСОБА_9 почав в них стріляти. Свідок зазначив, що підстав оговорювати ОСОБА_8 у нього немає, а також, що між останнім і ОСОБА_9 раніше були конфлікти через те, що потерплий доповідав керівництву про те, що всі п`ють, хоча він мав повноваження, бо був старшим по позиції і званню. Аналогічні показання свідок ОСОБА_12 надав під час слідчого експерименту; ОСОБА_13 , котрий пояснив, що бачив як ОСОБА_8 і ОСОБА_12 несли ліжко в сторону господарчого приміщення, яке стояло за будинком, а ОСОБА_9 йшов слідом. Через деякий час він почув у той стороні голос ОСОБА_9 «не чіпайте, не бийте». Свідок пішов подивитись і побачив ОСОБА_10 , трохи далі стояв ОСОБА_9 і до нього рухався ОСОБА_8 . Тоді ОСОБА_10 почав кричати «не бийте та не чіпайте» і все припинилось. Він мав намір докласти про це командиру, але спочатку хотів з`ясувати у ОСОБА_10 причину конфлікту. Потім ОСОБА_10 подзвонив ОСОБА_11 з метою з`ясувати, що сталось, оскільки він дізнався від ОСОБА_9 , що всі вживають алкоголь і порушують дисципліну. Даний телефонний дзвінок обурив ОСОБА_8 . Приблизно о 5:00 його розбудив ОСОБА_8 та сказав, що застрелив прапорщика, після чого знову повторив, що застрелив прапорщика ОСОБА_9 . Далі ОСОБА_8 розповів, що потерпілий відкрив по ним вогонь, а він обійшов за будинок та теж відкрив вогонь. Свідок підтвердив, що раніше між засудженим і потерпілим були побутові конфлікти; ОСОБА_14 , котрий пояснив, що приблизно о 6:45 його розбудив ОСОБА_12 та на вулиці він зустрів ОСОБА_8 , який розповів, що прапорщик лежить мертвий і показав рукою в бік саду з лівої сторони. В цей час на подвір`я зайшли командир батареї та керівник складу військової частини. Далі його направили охороняти тіло. З того, що він почув, йому стало відомо, що прапорщика вбили в іншому місці, а після перенесли в місце, де він його охороняв; ОСОБА_11 , котрий підтвердив, що 29 липня 2018 року приблизно о 4:40 йому подзвонив ОСОБА_9 і сказав, що тут бардак, що його побили, він утік і боїться повертатися до будинку. Тоді він подзвонив ОСОБА_10 спитати що там коїться, на що той відповів розберемось. Свідок сказав, що виїзджає. Коли вони збирались вже їхати, приблизно о 5:50 продзвонив ОСОБА_10 і стурбованим голосом сказав, що є 200-й. По дорозі він дзвонив ОСОБА_10 , той був знервований, в розмові він зрозумів, що ОСОБА_8 вбив ОСОБА_9 . На місці події побачив ОСОБА_8 , у нього була незрозуміла мова та шатка хода, він неодноразово казав, що вибачається. ОСОБА_10 сказав, що ОСОБА_9 мертвий та повів його до сусіднього подвір`я, де лежав труп. ОСОБА_9 лежав на спині, в правій руці був автомат у положенні магазином у руці. Він віддав поліції автомати, що були закріпленні за військовослужбовцями даного пункту, які були вилучені; ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , котрі пояснили, що приблизно о 5:00 ранку вони прокинулись, бо почули постріли автомата, було десь три постріли, а через 10-15 хвилин пролунала ще черга; ОСОБА_17 , котрий також підтвердив, що приблизно о 5:00 він почув постріли. Потерпілий ОСОБА_18 , батько загиблого, пояснив, що син протягом служби постійно їм дзвонив і казав, що все добре, ніколи не жалівся на неправомірні стосунки з боку колег. За день до смерті він також телефонував та балакав нормально, взагалі ця розмова ніяк не відрізнялась від інших. Сина характеризує, як спокійну людину, він ніколи не провокував на конфлікти, мав цілеспрямований характер, ніколи не ліз у бійки чи інші сутички.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що в основу вироку були покладені належні та допустимі докази, зокрема: протоколи огляду місця події від 29 липня 2018 року, проведених по АДРЕСА_4 (виявлено труп ОСОБА_9 з ознаками насильницької смерті, виявлено та вилучено автомати, магазини, патрони, гільзи, мобільні телефони, спальний мішок зі слідами РБК, та інші речі, зроблено змиви з предметів і трупу; протокол затримання 29 липня 2018 року (затримано ОСОБА_8 і вилучено його одяг); протоколи слідчих експериментів, проведених за участю ОСОБА_8 і його захисника, ОСОБА_10 і його захисника, ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 ; протокол огляду речей і предметів (вилучено речі та предмети виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_9 . Зокрема, кітель з плямами та помарками бурого кольору з пошкодженнями у вигляді наскрізного отвору в області наскрізного нагрудного карману та по наружній поверхні лівого рукава, предмет схожий на «сердечник» від кулі, металевий деформований предмет схожий на оболонку кулі, які виявлені при судово-медичному дослідженні трупа, зразки крові, зрізи волосся та нігтьових пластин тощо); протокол огляду місця події від 1 листопада 2018 року зі схемою (під час огляду місця події по АДРЕСА_3 , здійснено заміри між домоволодіннями); висновок судової експертизи зброї від 10 вересня 2018 року (встановлено, що вилучені під час ОМП автомати є бойовою ручною нарізною вогнепальною зброєю - 5, 45 мм, придатною до стрільби, а вилучені патрони є боєприпасами - проміжними патронами калібру 5, 45 * 39 мм до нарізної вогнепальної зброї калібру 5, 45 мм. Вилучені п`ять гільз, по АДРЕСА_2 , є частинами боєприпасів - гільзами проміжних патронів калібру 5, 45 мм, які стріляні з автомата АКС-74 НОМЕР_2 , вилученого 29 липня 2018 року в ході ОМП по АДРЕСА_3 . Фрагмент кулі, вилучений в ході ОМП та фрагмент, вилучений з тіла потерпілого, є частинами боєприпасів - осердями куль проміжних патронів калібру 5, 45 *39 мм. Фрагмент кулі, вилучений з тіла потерпілого є частиною боєприпасу - оболонкою кулі проміжного патрона калібру 5, 45 *39 мм. Відповісти на питання «чи могли вони бути стріляні з наданих на дослідження автоматів?» щодо фрагментів кулі, вилучених в ході ОМП та фрагментів, вилучених з тіла потерпілого, не виявляється можливим через відсутність комплексу ознак, що індивідуалізують сліди деталей зброї); висновок судово-медичної експертизи від 28 серпня 2018 року (встановлено, що пошкодження на шматках шкіри з поверхні грудної клітки та лівого плеча потерпілого носять характер вхідних отворів і заподіяні з вогнепальної зброї одиночними (компактними) снарядами, простріли зроблені з неблизької дистанції. Пошкодження на шматку шкіри з пахової області та з зовнішньої поверхні лівого плеча носять характер вихідних ран); висновок судової експертизи зброї від 17 жовтня 2018 року (встановлено, що на лівій частині камуфльованої куртки виявлено два пошкодження вогнепального походження, утворені твердими кінетичними снарядами, якими можуть бути оболонкові кулі, що вистрелені з вогнепальної зброї. На даних на дослідження зрізах нігтьових пласти з рук ОСОБА_8 виявлено дифеніламін - речовина, яка може бути характерна для нітроцелюлозних порохів та продуктів їх перетворення); висновок судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу від 6 листопада 2018 року (встановлено, що на фрагментах марлі (змив з автомата АКС-74 м/п 86 р. 4256430.430 та контрольний змив АКС-74) та зрізах краю нігтьових пластин з рук ОСОБА_9 речовин характерних для вибухових речовин та продуктів їх перетворення (продуктів пострілу) не виявлено); висновок судової молекулярно-генетичної експертизи від 14 грудня 2018 року (встановлено, що генетичні ознаки слідів крові виявлених на вилученому в ході ОМП спальному мішку і штанах вилучених у ОСОБА_10 , збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові трупу ОСОБА_9 ).
Судом було досліджено висновок судово-медичної експертизи № 56 від 30 липня 2018 року, з якого убачається, що при дослідженні трупа ОСОБА_9 було виявлено одне вогнепальне кульове поранення грудної клітки ліворуч з ушкодженням 7 ребра, лівої легені, грудного відділу аорти з наявністю сторонніх тіл (серцевини та оболонки кулі) по ходу ранового каналу, м`яких тканин грудної клітки ліворуч, наскрізним ушкодженням м`яких тканин лівого плеча. Дане ушкодження утворилось незадовго до смерті внаслідок пострілу із вогнепальної стрілецької зброї, патрон якої був заряджений оболонковою кулею. Проникаюче вогнепальне кульове поранення грудної клітки ліворуч з ушкодженням лівої легені, аорти має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Ознак пострілу «впритул» або пострілу з близької дистанції в області вхідної рани на грудній клітці ліворуч не виявлено. Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 22 жовтня 2018 року причиною смерті ОСОБА_9 явилась гостра масивна крововтрата, зумовлена наявністю проникаючого вогнепального кульового поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням 7 ребра, лівої легені, грудного відділу аорти. Настання смерті ОСОБА_9 знаходиться в прямому причинному зв`язку з даним пораненням. Після отримання вказаного поранення смерть потерпілого настала у найближчі хвилини.
Дослідженим висновком судово-психіатричної експертизи № 844 від 22 серпня 2018 року встановлено, що ОСОБА_8 є психічно здоровим, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками (побутове пияцтво). В період здійснення інкримінованого діяння ОСОБА_8 по психічному стану міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, не знаходився в стані фізіологічного афекту (стані сильного душевного хвилювання). В час здійснення інкриміновано діяння не знаходився в тимчасовому хворобливому стані, в теперішній час також в повній мірі усвідомлює свої дії та керує ними.
Також судом було досліджено інші докази, зокрема: протоколи тимчасового доступу до речей і документів, огляду предметів, витяг з кримінального провадження, лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_9 , висновки судово-медичного обстеження ОСОБА_10 і ОСОБА_8 , судово-психіатричної експертизи ОСОБА_10 , судово-медичних імунологічних експертиз крові ОСОБА_9 , ОСОБА_8 і ОСОБА_10 та інші.
Дослідивши висновки експертиз, проведених у кримінальному провадженні суд зазначив, що вони не суперечать показанням свідків та навпаки з ними узгоджуються, а також з протоколами слідчих експериментів та з іншими доказами по справі, що свідчить про застосування ОСОБА_8 насильства до начальника та умисному вбивстві ОСОБА_9 .
Разом з цим, проаналізувавши показання ОСОБА_8 (в частині невизнання вини у скоєному) суд дійшов висновку, що вони є непослідовними та суперечливими, оскільки протирічать встановленим фактичним обставинам справи та спростовуються сукупністю досліджених доказів, а тому поставився до них критично.
На думку суду, ОСОБА_8 діяв з прямим умислом, направленим на позбавлення життя ОСОБА_9 , оскільки зробивши серію пострілів з автоматичної нарізної зброї в його бік, засуджений свідомо знав про можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого та бажав настання цих наслідків.
Таким чином, встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у погрозі заподіяння тілесних ушкоджень чи побоїв начальникові у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби, вчиненої в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, а також в умисному вбивстві особи у зв`язку з виконанням цією особою службового обов`язку, та правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 405, п. 8 ч. 2 ст. 115 КК.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що винуватість засудженого у вчинені вказаних кримінальних правопорушень доведена поза розумним сумнівом. Вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Суд апеляційної інстанції в межах, установлених ст. 404 КПК, й у порядку, визначеному ст. 405 КПК, переглянув кримінальне провадження, належним чином перевірив викладені у апеляційній скарзі засудженого доводи, аналогічні тим, що викладені в його касаційній скарзі, і визнав їх необґрунтованими, навівши належні й докладні мотиви своїх висновків.
Зокрема, суд зазначив, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень у повному обсязі підтверджуються доказами, які були зібрані відповідно до вимог закону та безпосередньо досліджені судом. При цьому показанням засудженого було надано ретельний аналіз у співвідношенні з іншими доказами.
Судом були перевірені твердження засудженого про відсутність конфлікту з потерпілим та визнані безпідставними.
Зокрема, ОСОБА_8 вказував, що показання свідка ОСОБА_13 спростовують його конфлікт з ОСОБА_9 . Проте суд зазначив, що навпаки, показання даного свідка та інших свідків, разом з письмовими доказами підтверджують, що між засудженим і потерпілим виник конфлікт з 28 на 29 липня 2018 року, а наведені міркування ОСОБА_8 про протилежне носять суб`єктивний характер і не підтверджуються доказами.
Крім того, апеляційним судом визнані необґрунтованим доводи ОСОБА_8 про те, що свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_12 надали неправдиві свідчення проти нього щодо наявності конфлікту з ОСОБА_9 , а також, що під час слідчого експерименту вказані свідки давали свідчення під тиском прокурора. При цьому суд зазначив, що згадані свідки надавали свої пояснення безпосередньо у суді першої інстанції під присягою, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів. Покази свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_12 аналогічні тим, що надані ними під час проведення слідчих експериментів та вони узгоджуються із сукупністю інших доказів, наявних у матеріалах справи.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку ті докази, які сприймав безпосередньо, крім того, підстав недовіряти показанням вищевказаних свідків у суду не було.
Доводи засудженого про те, що не було встановлено, що вилучена куля з тіла потерпілого випущена з його автомата, не було проведено експертизу встановлення місця пострілу та траєкторії польоту кулі, на думку апеляційного суду, не впливають на висновки місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_8 у пред`явленому обвинуваченні та не спростовують їх. Разом з цим, суд звернув увагу на те, що у даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування проведені чисельні слідчі експерименти, суду було надано протоколи огляду місця події та предметів, були проведені чисельні судово-медичні, судово-імунологічні, молекулярно-генетичні, судово-психіатричні експертизи, а також судові експертизи зброї та вибухових речовин, висновки яких були надані суду стороною обвинувачення в процесі доведення обґрунтованості пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення. Крім цього, судом було допитано свідків, які перебували під присягою.
Також під час апеляційного розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи засудженого про те, що потерпілого було вбито диверсійною групою, оскільки вказане є лише його припущеннями, які нічим не підтверджені та суперечать доказам по справі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 8 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 405 КК.
З такими висновками погоджується і Верховний Суд та вважає, що суд апеляційної інстанції перевірив всі доводи апеляційної скарги засудженого та дав на них ґрунтовні відповіді. Ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, вона в повній мірі відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
З матеріалів справи убачається, що 19 січня 2019 року слідчий з дотриманням вимог статей 103, 104, 290 КПК надав ОСОБА_8 і його захиснику доступ до матеріалів досудового розслідування в підшитому і пронумерованому стані в чотирьох томах, про що складено відповідний протокол. При цьому засуджений і захисник у протоколі зазначили, що з матеріалами кримінального провадження ознайомились в повному обсязі та без обмежень (в тому числі з відеозаписами слідчих дій та речовими доказами), заяв чи зауважень не мають. Враховуючи наведене твердження засудженого про те, що його не було ознайомлено з певними доказами є безпідставними.
Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, та матеріали розглядуваної справи не містять вказівки на допущення порушень норм матеріального чи процесуального законів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятих судових рішень судами попередніх інстанцій.
Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, судові рішення слід залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого- без задоволення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 4 березня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 7 червня 2023 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_19 ОСОБА_3
