НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 993 від 30.07.99
Про затвердження Методики розрахунку тарифівза надані послуги з транспортування нафти
територією України магістральними
нафтопроводами, перевалки та наливу нафти
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національноїкомісії регулювання електроенергетики
N 102 ( v0102227-00 ) від 26.01.2000 N 749 ( v0749227-09 ) від 25.06.2009 }
N 102 ( v0102227-00 ) від 26.01.2000 N 749 ( v0749227-09 ) від 25.06.2009 }
Згідно з повноваженнями, наданими Указом Президента України
від 21.04.98 N 335 ( 335/98 ) "Питання Національної комісії
регулювання електроенергетики України", постановою Кабінету
Міністрів України від 25 грудня 1996 року N 1548 ( 1548-96-п )
"Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та
виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", з
метою визначення єдиного методологічного підходу до встановлення
тарифу на транспортування нафти магістральними нафтопроводами
територією України і на виконання пункту 2.3 Протоколу переговорів
Мінпаливенерго Російської Федерації та Урядової делегації України
з проблемних питань співробітництва паливно-енергетичних
комплексів Росії та України від 22-23 червня 1999 року Національна
комісія регулювання електроенергетики України
П О С Т А Н О В Л Я Є:
Затвердити Методику розрахунку тарифів за надані послуги з
транспортування нафти територією України магістральними
нафтопроводами, перевалки та наливу нафти (додається).
Голова Комісії О.Светелік
ЗатвердженоПостанова Національної комісії
регулювання електроенергетики
України від 30 липня 1999 року
розрахунку тарифів за надані послуги з транспортування
нафти територією України магістральними
нафтопроводами, перевалки та наливу нафти
Ця методика є нормативним документом, що визначає правила
розрахунку тарифів за послуги з транспортування нафти територією
України магістральними нафтопроводами, перевалки та наливу нафти. Тарифи, визначені згідно з цією методикою, є єдиним видом
платежів, які стягуються нафтотранспортними підприємствами з
користувачів системи магістральних нафтопроводів за послуги з
транспортування нафти територією України та нафтоперевалочних
комплексів. Інформація про структуру, розміри і методи розрахунку тарифів
повинна бути доступна для перевірки. Тарифи, що розраховуються за цією методикою, забезпечують
нафтотранспортним підприємствам: - покриття економічно обгрунтованих витрат; - утворення планового чистого прибутку, необхідного для
забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності
нафтотранспортних підприємств; - сплату всіх податків, обов'язкових платежів та відрахувань
відповідно до законодавства України. Тарифи на транспортування, перевалку і налив нафти
розраховуються нафтотранспортними підприємствами і подаються для
затвердження Національній комісії регулювання електроенергетики
України - НКРЕ.
Терміни і визначення
1. Питомий тариф (питома вартість транспортування) - вартість
транспортування 100 ткм нафти відповідним маршрутом, ділянкою. 2. Тариф на перевалку - вартість перевалки 100 т нафти на
перевалочній нафтобазі. 3. Тариф на налив - вартість наливу 100 т нафти на пункті
наливу. 4. Адресний тариф - тариф на перекачування 100 т нафти за
визначеним маршрутом. 5. Тарифна виручка - кошти, що сплачуються
вантажовідправниками за перекачування, перевалку і налив нафти, що
складаються із суми добутків відповідних тарифів на обсяги нафти,
поділеної на 100. 6. Планова тарифна виручка - кошти, необхідні для покриття
експлуатаційних витрат на визначені види діяльності, сплати
податків, обов'язкових платежів та відрахувань, утворення
планового чистого прибутку. 7. Тарифна ділянка - ділянка нафтопроводу в межах одного
нафтотранспортного підприємства без відгалужень і підключень, яка
обмежена нафтоперегонними станціями і (або) межами
нафтотранспортного підприємства.
Позначення тарифів
tні - тариф на налив (перевалку) нафти, по і-ому пункті
наливу (нафтобазі) за 100 т; tп - питомий тариф на транспортування нафти за кожні 100 ткм; t1 - перша ставка тарифу на транспортування нафти (питомий
тариф для оплати резервування потужності, за кожні 100 ткм); t2 - друга ставка тарифу на транспортування нафти (питомий
тариф для оплати послуг з транспортування, за кожні 100 ткм); tд - тариф на транспортування 100 т нафти ділянкою; tм - адресний тариф на транспортування 100 т нафти за
маршрутом або ділянкою.
1. Загальні положення
1.1. Система магістральних нафтопроводів - єдина технологічна
система трубопроводів, яка включає підземні, підводні, наземні і
надземні споруди, перевалочні нафтобази і пункти наливу,
призначені для транспортування нафти від пунктів її прийняття від
вантажовідправників до пунктів здачі її вантажоодержувачам або
перевалювання на інший вид транспорту, а також об'єкти, що
забезпечують надійну роботу системи. 1.2. Регулювання тарифів грунтується на обмеженні чистого
прибутку природних монополістів. 1.3. При розрахунку тарифів у якості основного розрахункового
і контрольного показника використовується планова тарифна виручка. Тарифи на перекачування нафти повинні бути розраховані таким
чином, щоб при планових обсягах перекачування тарифна виручка
дорівнювала плановій. 1.4. Планова тарифна виручка визначається за формулою:
Т=З+П+Н,
де: З - сумарні планові витрати нафтотранспортного підприємства
при плановому обсязі послуг; П - плановий чистий прибуток нафтотранспортного підприємства; Н - податки і обов'язкові платежі, передбачені законом.
1.5. Тарифи на транспортування, перевалку і налив нафти
встановлюються НКРЕ щорічно станом на 1 січня.
2. Планування складу витрат
2.1. Експлуатаційні витрати, що включаються в собівартість,
визначаються відповідно до Типового положення з планування, обліку
і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у
промисловості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 26.04.96 N 473 ( 473-96-п ), та Закону України "Про внесення
змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 568-14 ). Витрати плануються з урахуванням індексу цін, що не повинен
перевищувати індекс росту оптових цін (тарифів) на відповідні
товари (послуги). При розрахунку тарифів до складу витрат включаються лише
витрати основної діяльності. При цьому з метою поліпшення умов для контролю за витратами
при їхньому плануванні із складу "інших витрат" виділяються
найбільш вагомі елементи (послуги зв'язку, авіаційне
обслуговування, охорона, діагностика, плата за землю, а також
елементи витрат, включення яких до складу собівартості визначено
нормативами (страхування, підготовка кадрів, науково-дослідницькі,
дослідні, конструкторські роботи (НДДКР) - відповідно до
законодавчих актів України)). Витрати на послуги НАК "Нафтогаз України" включаються до
складу витрат нафтотранспортних підприємств на транспортування,
перевалку і налив нафти.
2.2. Витрати плануються на основі таких положень. 2.2.1 Витрати на матеріали плануються на основі аналізу
фактичних витрат за минулий період і обгрунтованості їхніх змін у
майбутньому. 2.2.2 Витрати на електричну і теплову енергію плануються по
кожному нафтотранспортному підприємству на основі плану
транспортування нафти, тарифів на електроенергію, ретроспективного
і перспективного аналізу з вантажообігу, питомих витрат
електроенергії, технічного переозброєння в енергогосподарстві. 2.2.3 Амортизація планується на основі норм, встановлених
законодавством. 2.2.4 Фонд оплати праці (ФОП), який відноситься на
собівартість, формується з урахуванням єдиної середньої заробітної
плати і чисельності працівників. 2.2.5 Нарахування на ФОП плануються за нормативами,
встановленими законодавством. 2.2.6 Витрати на оплату послуг зв'язку, авіаційне
обслуговування, охорону, діагностику, послуг з удосконалення
техніки і технології транспортування нафти (у т.ч. диспетчеризації
потоків і централізованого керування системою нафтопроводів)
плануються з урахуванням економічно обгрунтованої потреби в
послугах, договірних цін і тарифів, з урахуванням результатів
ретроспективного аналізу. За таким же принципом плануються інші
витрати, до складу яких включаються послуги стороннього
автотранспорту, банків, орендна плата, оплата відряджень,
поштово-канцелярські та інші види витрат, які дозволені
законодавством.
2.3. При введенні прогресивної техніки і технології, а також
організаційно-технічних заходів, що призводять до скорочення
витрат по будь-якій із статей, з метою стимулювання економії
експлуатаційних витрат у розрахунок планової тарифної виручки
протягом наступних трьох років включається базове значення цих
статей, рівне значенню, встановленому до впровадження згаданих
заходів. Вся сума зекономлених засобів використовується
нафтотранспортним підприємством. Це положення вступає в дію за умови, що план впровадження
техніки, технології й організаційно-технічних заходів попередньо
узгоджено та затверджено НКРЕ.
3. Планування прибутку
3.1. Плановий чистий прибуток підприємств нафтопровідного
транспорту визначається таким, щоб забезпечити розмір сумарного
чистого прибутку по системі нафтопроводів у цілому, достатній для: - фінансування економічно обгрунтованих соціальних програм,
що враховують плани передачі соціальних об'єктів у комунальну
власність; - фінансування економічно обгрунтованих і узгоджених з НКРЕ
програм технічного переоснащення, капітального ремонту,
модернізації, реконструкції, консервації і технічної ліквідації
основних виробничих фондів (ОВФ), у частині, що не покривається
амортизаційними відрахуваннями і невикористаними за попередні
періоди залишками засобів регулювання (в подальшому - прибуток, що
спрямовується на реконструкцію); ( Абзац четвертий пункту 3.1 вилучено на підставі Постанови
Нацкомелектроенергетики N 102 ( v0102227-00 ) від 26.01.2000 ) -
фінансування нового будівництва об'єктів основної виробничої
діяльності нафтотранспортних підприємств, які попередньо узгоджені
та затверджені НКРЕ; - виплати дивідендів на акції відповідно до законодавства. 3.2. Для погашення основної суми інвестиційного кредиту, який
направляється на створення ОВФ, відсотків на нього, в частині, що
не покривається амортизацією лише після вводу в експлуатацію
основних засобів, споруджених за рахунок цього кредиту, до складу
планового чистого прибутку включається сума (понад встановленого
прибутку), розмір якої розраховується за спеціальним алгоритмом,
що наводиться нижче. ( Пункт 3.2 із змінами, внесеними згідно з
Постановою Нацкомелектроенергетики N 102 ( v0102227-00 ) від
26.01.2000 )
Введемо позначення
К0 - сума кредиту або інвестицій з інших джерел, отриманих і
використаних для спорудження основних виробничих фондів (ОВФ),
прийнятих в експлуатацію; і - річна ставка повернення капіталу (частки одиниці); m - термін будівництва; n - термін повернення кредиту, обумовлений кредитним
договором; l - пільговий період або так звані "канікули" - час
відстрочки з повернення кредитів, який визначений від введення
об'єкта в дію до початку виплат кредиту; На - норма амортизації; k - сума частини основного боргу і відсотки (надалі -
"повернення кредиту з відсотками"), виплата якої здійснюється на
інтервалі j; r - коефіцієнт реновації капіталу (табульований, наводиться у
фінансових довідниках та іншій спеціальній літературі).
Алгоритм розрахунку
1. За час будівництва відсотки за кредит додаються до
основної суми боргу і розмір боргу зростає за формулою складних
процентів. Вартість основних виробничих фондів, прийнятих на
баланс, включає відсотки, що нараховуються за час будівництва.m
Кб = К0 * (1+і)
Примітка: Цей алгоритм набирає сили за умови узгодження проекту зНКРЕ.
2. Якщо за умовами кредитування дається відстрочка з
повернення боргу (канікули), то за умови виплати відсотків кредиту
за час канікул загальна сума боргу до моменту початку виплат
дорівнює К = Кб, а якщо проценти за час канікул не виплачувалися,
тоm+l
К = К0 * (1+і)
3. При поверненні боргу повна щорічна сума повернення
(основний борг і відсотки) постійна на весь термін повернення і
розраховується за формулою:
k = К * і * r
4. Сума, що включається до складу планового чистого прибутку
розраховується за формулою:
П = k - Кб * На ,
де: Кб * На - сума щорічних амортизаційних відрахувань.
4. Податки
До складу планової тарифної виручки включаються всі податки,
обов'язкові платежі та відрахування, обумовлені законодавством
України, у тому числі на прибуток, на утримання шляхів й інші.
Податок на додану вартість (ПДВ) до складу планової тарифної
виручки не включається, а при розрахунках за транспортування,
перевалку та налив нафти повинен додаватися до тарифів.
5. Розрахунок питомого тарифу
5.1. По кожному нафтотранспортному підприємству і маршруту
затверджується питомий тариф. 5.2. Планова тарифна виручка планується за надані послуги: - з транспортування - по кожному нафтотранспортному
підприємству; - з наливу і перевалки нафти - по кожному пункту наливу і
нафтобазі окремо. 5.3. Плановий чистий прибуток визначається відповідно до
пункту 3.1. 5.4. Планова тарифна виручка нафтотранспортної організації,
маршруту:
Т=З+П+Н
5.5. Планова тарифна виручка за налив (перевалку) нафти по
кожному (і-ому) пункту наливу (нафтобазі):
ТВНі = ЗНі * (Т : З),
де: ЗНі - витрати по і-ому пункту наливу (нафтобазі).
5.6. Тарифи на налив нафти і перевалку обчислюються і
затверджуються по кожному пункту наливу і нафтобазі на 100 т
нафти:
tні = ТВНі : Qі,
де: ТВНі - планова тарифна виручка по пункту наливу або
нафтобазі; Qі - обсяг налива або перевалки.
5.7. Тарифна виручка за транспортування:
ТВТ = Т - ТВНі,
де: ТВНі - тарифна виручка по і-ій нафтобазі або пункту наливу.
5.8. Питомий тариф на транспортування нафти обчислюється за
формулою:
tп = ТВТ : Г,
де: Г - сумарний вантажообіг нафти по нафтотранспортному
підприємству або маршруту, який встановлюється на основі заявок
вантажовідправників, а у випадку відсутності заявок приймається
рівною фактичному середньомісячному вантажообігу за попередній рік
(із 01.11 по 01.11).
5.9. Питомий тариф на транспортування нафти затверджується і
застосовується у формі двох ставок. 5.10. Перша ставка тарифу (t1) повинна покривати
"умовно-постійні" витрати на транспортування нафти, прибуток, що
спрямовується на реконструкцію, і пов'язані з цим податки. Вона
встановлюється на підставі вантажообігу, що визначається на основі
заявок вантажовідправників, а у випадку відсутності заявок
приймається рівним фактичному середньомісячному вантажообігу за
попередній рік (із 01.11 по 01.11). Перша ставка тарифу
обчислюється за формулою:
tі = (ТВТ - Е - Пт + Пр + ПК - Н + Н1) : Г,
де: Е - планові витрати на електричну і теплову енергію, що
витрачається на транспортування нафти; Пт - плановий чистий прибуток, який включається в
розрахункову тарифну виручку за транспортування нафти, що
розраховується за формулою:
Пт = Зт * П : З,
де: Зт - витрати нафтотранспортного підприємства на
транспортування нафти; Пр - плановий чистий прибуток, у складі Пт, що спрямовується
на реконструкцію; Пк - плановий чистий прибуток, у складі Пт, що спрямовується
на капітальний ремонт; Н1 - податки, що відповідають структурі тарифної виручки по
першій ставці тарифу.
5.11. Друга ставка тарифу (t2) встановлюється в розмірі:
t2 = tп - tl
5.12. Для розрахунку тарифів за маршрутами використовується
розбивка нафтопроводів кожного нафтотранспортного підприємства на
тарифні ділянки, комбінацією яких можна скласти потрібний маршрут. Розрахунок тарифів за тарифними ділянками (tд) проводиться
шляхом множення затвердженого для даного нафтотранспортного
підприємства питомого тарифу (tп) на довжину кожної ділянки. Тариф за маршрутом (адресний тариф - tм) одержують додаванням
відповідних тарифів по ділянках. При розрахунку адресних тарифів
враховується зменшення обсягів нафти, яка транспортується, на
розмір нормативних втрат. 5.13. При істотній зміні умов господарської діяльності
нафтотранспортного підприємства допускається проведення індексації
тарифу за окремими статтями витрат.
6. Довгострокові тарифи
6.1. За умови готовності суб'єкта підприємницької діяльності
укласти довгостроковий договір з нафтотранспортним підприємством
на транспортування нафти за фіксованим тарифом нафтотранспортне
підприємство звертається до НКРЕ з приводу реєстрації тарифу. У
випадку, якщо запропонований тариф нижче чинного, НКРЕ проводить
його реєстрацію. Якщо ж розмір тарифу перевищує чинний тариф, то
він піддається НКРЕ аналізу на предмет його обгрунтованості і
затверджується після відповідного коригування. 6.2. Довгострокові тарифи встановлюються на термін не менше
трьох років. 6.3. Порядок розрахунку і затвердження довгострокових тарифів
визначається НКРЕ.
{ Розділ 7 вилучено на підставі Постанови Національної
комісії регулювання електроенергетики N 749 ( v0749227-09 ) від
25.06.2009 }
Джерело:Офіційний портал ВРУ