Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України
{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства оборони
№ 606 від 29.11.2018
№ 645 від 16.12.2019
№ 378 від 12.10.2020}
Відповідно до статей 47, 84 - 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (із змінами), з метою приведення актів Міністерства оборони України у відповідність до вимог законодавства НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82 “Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 березня 2004 року за № 385/8984 (із змінами).
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
ПОРЯДОК
проведення службового розслідування у Збройних Силах України
1. Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов’язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов’язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
{Пункт 1 розділу I в редакції Наказів Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018, № 378 від 12.10.2020}
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають такі значення:
виконавська дисципліна - належне, своєчасне та якісне виконання військовослужбовцями службових обов’язків, наказів Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, командирів (начальників), доручень, рішень, планів, програм, які затверджуються в органах військового управління або надходять для виконання до Міністерства оборони України або інших органів військового управління (військових частин);
{Абзац другий пункту 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з’ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення;
{Абзац третій пункту 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
3. Службове розслідування за фактами порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці проводиться відповідно до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939.
4. Розслідування за фактами втрати документів або розголошення відомостей, які містять службову інформацію, проводиться відповідно до Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736.
{Пункт 4 розділу I в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
5. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360.
6. Розслідування авіаційних подій проводиться відповідно до Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України, затверджених наказом Міністра оборони України від 19 травня 2010 року № 256, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 червня 2010 року за № 386/17681.
7. Службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".
{Пункт 7 розділу I в редакції Наказу Міністерства оборони № 645 від 16.12.2019}
8. Службове розслідування за фактами порушень антикорупційного законодавства проводиться відповідно до цього Порядку та положень Закону України "Про запобігання корупції".
{Розділ I доповнено новим пунктом 8 згідно з Наказом Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
ІІ. Підстави призначення та предмет службового розслідування
{Заголовок розділу II в редакції Наказу Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018}
1. Службове розслідування може призначатися у разі:
{Абзац перший пункту 1 розділу II в редакції Наказу Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018}
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров’ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
{Абзац одинадцятий пункту 1 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
скоєння військовослужбовцем під час виконання обов’язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
{Абзац тринадцятий пункту 1 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
{Абзац чотирнадцятий пункту 1 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018}
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
2. Службове розслідування не призначається:
у разі надходження анонімних повідомлень, заяв, скарг;
{Абзац другий пункту 2 розділу II в редакції Наказів Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018, № 378 від 12.10.2020}
якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
{Абзац третій пункту 2 розділу II в редакції Наказу Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018}
3. Службове розслідування проводиться для встановлення:
неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
причинного зв’язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов’язків військової служби;
ступеня вини військовослужбовця;
{Абзац четвертий пункту 3 розділу II в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
{Пункт 3 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018; в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
ІІІ. Порядок проведення службового розслідування
1. Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.
2. Міністр оборони України, Головнокомандувач Збройних Сил України, начальник Генерального штабу Збройних Сил України, командувачі видів (сил), окремих родів військ Збройних Сил України, інших органів військового управління можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення (призначення) підпорядкованим посадовим (службовим) особам.
{Пункт 2 розділу III в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
3. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
{Пункт 3 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018}
4. Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов’язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення.
Якщо військовослужбовець, стосовно якого приймається рішення про усунення від виконання службових обов’язків на період проведення службового розслідування, займає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій (обов’язків), одночасно з прийняттям рішення про усунення від виконання службових обов’язків відповідний начальник (командир) покладає тимчасове виконання обов’язків за цією посадою на іншу особу.
{Абзац другий пункту 4 розділу III в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
Тривалість усунення від виконання службових обов’язків не повинна перевищувати строк проведення службового розслідування та час, необхідний для прийняття відповідного рішення командиром (начальником) за результатами розгляду акта службового розслідування.
{Абзац третій пункту 4 розділу III в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
Військовослужбовець, якого на період проведення службового розслідування усунуто від виконання службових обов’язків і стосовно якого за результатами службового розслідування прийнято рішення про продовження ним військової служби на займаній посаді, приступає до виконання службових обов'язків за посадою на підставі відповідного наказу.
Витяги з наказів про усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків на період проведення службового розслідування та про поновлення виконання службових обов'язків долучаються до матеріалів службового розслідування.
5. Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено комісії або військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
{Пункт 5 розділу III в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
6. Голова комісії здійснює керівництво діяльністю комісії, має право давати письмові або усні доручення в межах проведення службового розслідування, які є обов’язковими для виконання.
У випадку відсутності голови комісії з підтверджених поважних причин його обов’язки в установленому порядку покладаються на одного з членів комісії, у разі відсутності з вищезазначених причин одного з членів комісії за відповідним клопотанням голови комісії здійснюється його заміна іншою посадовою (службовою) особою відповідно до наказу командира (начальника).
{Абзац другий пункту 6 розділу III в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
7. Залучення за потреби фахівців до проведення службового розслідування здійснюється на підставі звернення (запиту) до відповідного командира (начальника).
8. Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об’єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
9. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов’язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов’язків.
{Пункт 9 розділу III в редакції Наказу Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018}
10. Під час проведення службового розслідування (перевірки) може проводитися психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа, яке проводиться відповідно до Інструкції з організації та проведення психофізіологічного дослідження персоналу із застосуванням поліграфа у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 14 квітня 2015 року № 164, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2019 року за № 898/33869 (зі змінами).
{Розділ III доповнено новим пунктом 10 згідно з Наказом Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
11. Втручання будь-яких осіб у перебіг службового розслідування з метою перешкоджання об’єктивному та повному проведенню службового розслідування або впливу на кінцевий результат забороняється. Про виявлення таких фактів особа, якій доручено проведення службового розслідування, або голова комісії повідомляють командира (начальника), який призначив службове розслідування.
12. До участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.
Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
13. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
14. До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.
{Пункт розділу III в редакції Наказу Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018}
15. Одночасне проведення декількох службових розслідувань за одним випадком вчинення правопорушення не допускається.
У разі призначення службового розслідування старшим командиром (начальником) про це письмово повідомляється заінтересований підлеглий за службовою підпорядкованістю командир (начальник), який у разі незавершення раніше призначеного службового розслідування скасовує свій наказ про призначення службового розслідування.
{Розділ III доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018; в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
ІV. Повноваження осіб під час службового розслідування
1. Особи, які проводять службове розслідування, зобов’язані:
дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об’єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
виявляти (з’ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом’якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
2. Особи, які проводять службове розслідування, мають право:
запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування);
отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані);
з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування;
за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді;
ознайомлюватися з необхідними документами, за потреби - знімати з них (отримувати) копії та долучати до матеріалів службового розслідування;
{Абзац шостий пункту 2 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018}
отримувати інформацію, пов’язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог законодавства на підставі запиту посадової (службової) особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України;
проводити огляд місцевості, приміщення, предметів та документів, що стосуються службового розслідування, за результатами якого складати акт огляду з обов’язковим зазначенням:
предмета огляду та його стислого опису;
часу, дати, місця (населеного пункту) огляду;
{Абзац десятий пункту 2 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
посади, військового звання, прізвища та імені особи, яка складає документ;
{Абзац одинадцятий пункту 2 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
військового звання, прізвища та імені посадової (службової) особи, яка бере участь у службовому розслідуванні (за необхідності);
{Абзац дванадцятий пункту 2 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
прізвища, імені, по батькові та фактичної адреси проживання двох присутніх осіб;
фактичного місцезнаходження військової частини, установи, підприємства тощо;
місця складання документа (номер службового кабінету або іншого приміщення);
у разі використання технічних (відео-, фото- або аудіо-) засобів - цифрового пристрою, його назви, моделі;
підписів присутніх осіб на кожному аркуші та їх прізвищ, ініціалів, підписів на останньому аркуші;
підпису особи, яка склала акт огляду, на останньому аркуші.
3. Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
знати підстави проведення службового розслідування;
бути ознайомленим про свої права та обов’язки під час проведення службового розслідування;
відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
{Абзац п'ятий пункту 3 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень;
{Пункт 3 розділу IV доповнено новим абзацом шостим згідно з Наказом Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;
ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
V. Оформлення результатів службового розслідування
1. За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
2. У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
3. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються:
посада, військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування;
неправомірні дії військовослужбовця;
зв’язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов’язків військової служби (якщо такий є);
причинний зв’язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась;
вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено;
причини та умови, що сприяли правопорушенню;
заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
4. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються:
висновки службового розслідування;
пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності;
інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
5. Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
{Пункт 5 розділу V в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
6. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
{Пункт 7 розділу V виключено на підставі Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
VІ. Прийняття рішення за результатами службового розслідування
{Пункт 1 розділу VI виключено на підставі Наказу Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018}
1. За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
{Абзац другий пункту 1 розділу VI в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
2. Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
{Абзац другий пункту 2 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
3. Примірники акта службового розслідування надсилаються службовим особам, яких стосуються наведені у висновку пропозиції, та до відповідних структурних підрозділів органів військового управління.
За зверненням військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, йому надається завірена копія акта службового розслідування або витяг з акта, в частині, що його стосується, за умови, що вони не містять інформації з обмеженим доступом.
{Пункт 3 розділу VI в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
4. Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
{Пункт 4 розділу VI в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
5. Акт службового розслідування разом з усіма матеріалами оформлюється окремою справою або долучається до документів відповідної номенклатурної справи.
У випадку засудження військовослужбовця, звільнення його від кримінальної відповідальності або закриття кримінального провадження до матеріалів службового розслідування долучаються копії відповідного вироку (ухвали) суду, що набрав(ла) законної сили, інші документи, що стосуються правопорушення.
Строки зберігання актів службових розслідувань разом з усіма матеріалами встановлюються відповідно до законодавства.
{Пункт 5 розділу VI в редакції Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
6. Якщо під час службового розслідування буде з’ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини (начальник) письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
{Розділ VI доповнено новим пунктом 6 згідно з Наказом Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
7. Якщо службове розслідування проводилось за результатами розгляду пропозицій органу Військової служби правопорядку у Збройних Силах, про прийняте рішення та результати проведення службового розслідування командир (начальник) в десятиденний строк повідомляє відповідний орган Військової служби правопорядку у Збройних Силах.
{Розділ VI доповнено новим пунктом 7 згідно з Наказом Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
1. З метою перевірки інформації про факт правопорушення, з’ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка.
2. Під час службової перевірки встановлюються:
особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни;
обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни;
не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов’язки;
наявність чи відсутність події, з приводу якої призначалась перевірка.
{Пункт 2 розділу VII доповнено новим абзацом п’ятим згідно з Наказом Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018}
У разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки може бути проведено службове розслідування.
3. Службова перевірка проводиться за письмовим рішенням відповідного командира (начальника), у якому зазначаються відомості про посадових осіб, яким доручається проведення перевірки, її мета та дата завершення. Строк проведення перевірки встановлюється з урахуванням мети, обсягу визначених завдань та кількості особового складу, який залучається. Письмове рішення командира (начальника) оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на документі (рапорті (доповіді)) про необхідність проведення перевірки або видання окремого доручення (доручення), розпорядження на її проведення.
{Абзац перший пункту 3 розділу VII в редакції Наказу Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018}
Інші службові особи можуть звертатись за підпорядкованістю з клопотанням щодо призначення службової перевірки.
4. У разі вчинення військовослужбовцем правопорушення та невжиття заходів відповідним командиром (начальником) з будь-яких причин (крім військової частини А0515 та підпорядкованих їй військових частин) військовослужбовці Військової служби правопорядку за рішенням начальника органу управління Військової служби правопорядку згідно із завданнями та функціями, визначеними статутами Збройних Сил, Законом України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» та іншими нормативно-правовими актами, проводять службову перевірку.
{Пункт 4 розділу VII в редакції Наказу Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018}
{Пункт 5 розділу VII виключено на підставі Наказу Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018}
5. Службові перевірки за анонімними заявами, повідомленнями і скаргами не проводяться.
6. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати одного місяця. У разі невстановлення винних осіб службова перевірка може бути продовжена відповідним командиром (начальником), який призначив перевірку, але не більше ніж на один місяць.
Днем початку службової перевірки вважається день прийняття рішення про її проведення або дата, визначена командиром (начальником), який приймає це рішення.
{Абзац другий пункту 6 розділу VII в редакції Наказу Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018}
Завершення службової перевірки визначається днем подання результатів перевірки на розгляд для прийняття рішення.
Проведення службової перевірки здійснюється за загальними правилами проведення службових розслідувань, встановленими розділами III та IV цього Порядку, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
{Пункт 6 розділу VII доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 606 від 29.11.2018}
7. Службова перевірка може проводитись як одноособово, так і комісією. Склад комісії визначається з урахуванням мети, обсягу, складності та особливостей проведення службової перевірки.
{Пункт 8 розділу VII виключено на підставі Наказу Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
8. Результати службової перевірки оформлюються доповідною запискою на ім’я посадової (службової) особи, яка призначила перевірку, та підписуються посадовою (службовою) особою, яка провела її одноособово, або головою комісії.
9. У доповідній записці зазначаються підстави та мета проведення службової перевірки, службові особи, які її проводили, вжиті заходи та отримані результати, висновки і пропозиції та інші відомості, необхідні для прийняття посадовою (службовою) особою, яка призначила перевірку, законного рішення.
10. Одночасне проведення службової перевірки та службового розслідування не допускається.
11. У разі якщо службова перевірка проводилась органом Військової служби правопорядку у Збройних Силах, інформація про її результати передається на розгляд відповідному командиру (начальнику) в частині, що стосується.
{Розділ VII доповнено новим пунктом 11 згідно з Наказом Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
VIII. Особливості проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди
1. У разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
2. Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з’ясувати:
протиправну поведінку особи у зв’язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов’язків військової служби або службових обов’язків;
причинний зв’язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна);
умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.
3. До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.
{Порядок доповнено новим розділом VIII згідно з Наказом Міністерства оборони № 378 від 12.10.2020}
