РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2019 року м. Рівне№460/2869/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: ОСОБА_1 , відповідача 1: представник Матвієнко Л.О., відповідача 2: представник Марцинюк М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування наказів,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 №151 від 16.10.2018 «Про результати проведення розслідування по факту невиконання службових обов`язків начальником служби захисту інформації старшиною ОСОБА_1 »;

2. Визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара Рівненського обласного військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2018 №244-АГД «Про накладення дисциплінарного стягнення на старшину ОСОБА_1 »;

3. Визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2018 №20-РС, параграф 1;

4.Поновити на посаді начальника служби захисту інформації Дубенського об`єднаного військового комісаріату Рівненської області ОСОБА_1 з 16.10.2018

5. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог (з врахуванням їх збільшення) зазначає, що оскаржувані накази відповідачів були видані без достатніх на те правових підстав, а саме в них зазначені неконкретизовані причини накладення на нього такого виду дисциплінарного стягнення.

Крім того при виданні цих документів, а також у акті службового розслідування за цими фактами відповідачі не зазначили обставин і наслідків порушень позивачем законодавства про охорону державної таємниці, безпідставно врахували при прийняті цих рішень раніше накладені дисциплінарні стягнення, які на дату їх прийняття вже були зняті.

Також зауважує, що не є порушеннями ті недоліки, які викладені у акті службового розслідування та вказує, що був позбавлений можливості надати щодо них письмові пояснення, чи оскаржити такий документ у зв`язку з тим, що був звільнений з військової служби.

Тому, на підставі наведеного вище позивач не погоджується з такими рішеннями відповідачів вважає, що оскаржуваними наказами відповідачів протиправно порушено право позивача на проходження військової служби за контрактом.

Просить позов задовольнити повністю

Ухвалою суду від 22.01.2019 прийняти позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи 21.02.2019.

Ухвалою суду від 21.02.2019 задоволено клопотання позивача про збільшення позовних вимог та залучено до участі у справі співвідповідача Дубенський об`єднаний міський військовий комісаріат (далі- ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

21.02.2019 і 28.02.2019 відповідач1 Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав відзиви на позовну заяву (з врахуванням збільшення позовних вимог), у яких заперечив проти задоволення позовних вимог.

Зазначив, що підставою для видачи оскаржуваного наказу слугував ряд порушень законодавства щодо охорони державної таємниці допущених позивачем під час виконання його службових обов`язків, які були виявлені під час перевірки Дубенського ОМВК працівниками Служби безпеки України у Рівненській області.

За приписами цього документу було призначене службове розслідування стосовно позивача, за результатами якого такі обставини були підтверджені.

Вказує, що зазначені вище порушення сталися внаслідок того, що позивач не сумлінно виконував свої функціональні обов`язки за посадою затверджені командиром і порушив такими діями порушив вимоги ст. ст. 11,16,58,59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, умов контракту, що призвели до численних недоліків у службі захисту інформації і спричинили загрозу витоку секретної інформації.

Крім того зауважує, що позивач за час перебування на посаді начальника служби захисту інформації Дубенсько-Радивилівського ОМВК Рівненської області і посаді начальника служби захисту інформації Дубенського ОМВК Рівненської області двічі притягався до дисциплінарної відповідальності, що разом з іншими обставинами було враховано відповідачем при видачи спірного наказу.

12.03.2019 відповідач 2 Дубенський об`єднаний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав відзив на позовну заяву (з врахуванням збільшення позовних вимог), у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

Підстави з яких вважає позовні вимоги необгрунтованими співпадають з доводами відповідача 1 Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Вважає, що наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.10.2018 №151 є правомірним, оскільки виданий у межах його повноважень, а також з врахуванням всіх обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, які встановлені актом проведеного службового розслідування. Тому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

05.11.2019 позивач у судовому засіданні позов (з врахуванням збільшення позовних вимог) підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити позовні вимоги, а представники відповідачів заперечили проти задоволення позову з підстав викладених у відзивах, просив відмовити у його задоволенні.

Представник позивача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання.

05.11.2019 ним було подано клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю, однак доказів, які свідчать про такі обставини до матеріалів справи не долучив.

Суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини третьої цієї статті.

Проте, суд неодноразово відкладав розгляд справи з різних підстав у зв`язку з поданими представником позивача клопотаннями. При цьому належних письмових доказів, якими підтверджувались вказані у клопотаннх причини відкладення до суду на дату розгляду справи не долучено. Відтак, суд критично оцінює подане представником позивача клопотання від 05.11.2019 , вважає що воно спрямоване на затягування строків розгляду справи і з цих підстав його відхиляє.

Тому, оскільки у судове засідання прибув позивач, то суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності його представника.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

Судом встановлено, що 04.03.2010 між Міністерством оборони України в особі тимчасово виконуючого обов`язки командувача Західного оперативного командування генерал-майора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового, сержантського та старшинського складу, строком на п`ять років (а.с. 21-22).

Відповідно до укладеного контракту ОСОБА_1 добровільно взяв на себе зобов`язання з проходження військової служби у Збройних Силах України, свято і неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів (начальників), дорожити бойовою славою Збройних Сил України, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, знати і сумлінно виконувати службові обов`язки за посадами, суворо зберігати державну таємницю, тощо.

Строк діючого контракту був продовжений наказом військового комісара Рівненського обласного військового від 08.06.2015 №111 у зв`язку з настанням особливого періоду з 08 червня 2015 року на період до оголошення демобілізації (а.с. 87).

Згідно з довідкою про проходження військової служби виданою Дубенським об`єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з 15 травня 2014 по 04 вересеня 2015 ОСОБА_1 працював на посаді начальника служби захисту інформації Дубенсько-Радивилівського ОМВК Рівненської області, а з 04 вересня 2015 року по 16 жовтня 2018 року перебував на посаді начальника служби захисту інформації Дубенського ОМВК Рівненської області(а.с. 80).

Відповідно до службових карток військовослужбовця ОСОБА_1 за період перебування на вказаних вище посадах він двічі притягався до дисциплінарної відповідальності, зокрема, 16.05.2015 йому була оголошена догана за неналежне виконання службових обов`язків, а 01.03.2016 йому була оголошена сувора догана за неналежне виконання службових обов`язків і порушення ряду приписів статуту, що призвело до незадовільного стану справ у очолюваній ним службі(а.с. 76).

Судом встановлено, що функціональні обов`язки служби захисту інформації Дубенського ОМВК Рівненської області затверджені військовим комісаром цієї установи 28.12.2017(а.с. 95-99).

Зокрема, в обов`язки начальника служби ОСОБА_1 входило: організація і забезпечення здійснення контролю за виконанням у військовому комісаріаті вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці, у тому числі за дотриманням установленого порядку поводження з матеріальними носіями секретної інформації, тощо; організовувати і вести секретне діловодство та архівне зберігання секретних документів, а також здійснювати інші функції передбачені цими приписами.

27.09.2018 працівниками Служби безпеки України у Рівненській області проводилась перевірка стану охорони державної таємниці в Дубенському ОМВК.

За її результатами ними був складений акт перевірки від 09.10.2018 №21/3444 ДСК, яким було виявлено ряд порушень законодавства про державну таємницю, а саме приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939 «Про затвердження Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, організаціях, установах та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов КМУ» (далі Порядку). Всього було виявлено 18 (вісімнадцять) порушень Порядку, відповідальним за 15 ( п`ятнадцять) з яких був старшина ОСОБА_1 (а.с. 147-162)

Серед них була виявлена загроза витоку секретної інформації, яка полягала у формальному проведенні загальної (річної) перевірки наявності матеріальних носіїв секретної інформації (далі-МНСІ), внаслідок чого було створено загрозу до виходу МНСІ з-під контролю. У зв`язку з цим, приписами акту вимагалось провести службове розслідування за такими фактами.

На підставі вказаного акту перевірки було видано наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.10.2018 №150 «Про проведення розслідування щодо неналежного виконання функціональних обов`язків начальником служби захисту інформації старшиною ОСОБА_1 » (а.с. 81).

За результатами проведеного службового розслідування було складено акт від 12.10.2018, яким встановлені порушення старшиною ОСОБА_1 вимог ст. ст. 11,16,58,59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо сумлінного і чесного виконання ним військового обов`язку, службових обов`язків за посадою, умов контракту, що призвели до численних недоліків у службі захисту інформації і спричинили загрозу витоку секретної інформації, а також запропоновано притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Позивач був ознайомлений з актом 17.10.2019 що підтверджується його особистим підписом. (а.с. 101-102)

Відповідно до службової характеристики від 16.10.2018 наданої позивачу безпосереднім керівником по службі він зарекомендував себе слабо підготовленим, функціональні обов`язки за посадою виконував на низькому рівні, професійні завдання самостійно вирішувати неспроможний і, як наслідок не відповідає займаній посаді. Рекомендовано притягнути його до дисциплінарної відповідальності у виді «позбавлення військового звання». Цей документ не містить підпису та дати ознайомлення з його змістом старшини ОСОБА_1 (а.с. 91).

В подальшому, виданий наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.10.2018 №151 "Про результати проведення розслідування по факту невиконання службових обов`язків начальником служби захисту інформації старшиною ОСОБА_1 ». Наказано клопотати перед вищим командуванням про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю. Позивач був ознайомлений з ним 17.10.2019. що підтверджується його особистим підписом (а.с. 82-84).

Наказом комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2018 №244-АГД ОСОБА_1 було оголошено дисциплінарне стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю». З цим документом позивач був ознайомлений 16.10.2019, що підтверджується його особистим підписом (а.с. 40).

Відповідно до наказу комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 16.10.2018 №20-РС старшину ОСОБА_1 , начальника служби захисту інформації Дубенського ОМВК Рівненської області звільнено з військової служби у запас за підпунктом «д» (через службову невідповідність). З яким позивач був ознайомлений 17.10.2019. (а.с. 24)

Згідно з наказом військового комісара Дубенського ОМВК від 16.10.2018 №111 наказано вважати позивача таким, що посаду здав і направити для зарахування на військовий облік у Дубенському ОМВК (а.с. 44-45).

Водночас, суд відхиляє докази надані відповідачами на підтвердження їх заперечень, а саме: наказ військового комісара від 18.10.2018 №154 «Про результати проведення розслідування по факту отримання неправомірної вигоди начальником служби захисту інформації Дубенського ОМВК старшини ОСОБА_1 », акт проведення такого службового розслідування , а також інші документи, які бралися до уваги при його проведенні, оскільки вони не містять інформації щодо предмету доказування і не були підставою для видання оскаржуваних наказів, а тому є неналежними доказами у цій справі.

Також суд не приймає до уваги при вирішенні спору службові картки позивача, а також інші документи з його особової справи, які датуються до призначення його на посаду начальником служби захисту інформації, тобто до травня 2014 у зв`язку з тим, що на переконання суду, ці докази не підтверджують заявлені вимоги чи заперечення, не мають значення для розгляду справи та не підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на викладене вище судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо правомірності видачи відповідачами спірних наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме щодо наявності підстав для його звільнення з військової служби.

Надаючи правової оцінки таким спірним правовідносинам сторін суд зазначає наступне.

В силу ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, а військову службу вони відбувають відповідно до закону.

Відносини щодо проходження військової служби, а також питання щодо звільнення (поновлення на службі) врегульовано Законом України від 25.03.1992 №2232 "Про військовий обов`язок та військову службу" (далі - Закон №2232) і Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Види військової служби визначені ч.6 ст.2 Закону №2232, серед яких є військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, яку проходив позивач по дату свого звільнення.

Згідно зі ст.19 Закону №2232 військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов`язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби з додержанням умов, передбачених ст.20 цього Закону.

Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України, якщо інше не передбачено законом.

04.03.2010 ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового, сержантського та старшинського складу, строком на п`ять років, який був продовжений у зв`язку з настанням особливого періоду з 08 червня 2015 року на період до оголошення демобілізації.

Порядок проходження військової служби за контрактом також визначений розділом ІІ Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (далі - Інструкція №170), згідно з п.2.13 якої контракт про проходження служби припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з підстав, визначених п.35 Положення.

За приписами пп.1 п.35 Положення контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби (крім випадку, передбаченого п.195 цього Положення) за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених пунктами підпунктами "а" - "г", "д", "е", "є", "з" - "й" та "л" пункту 1 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до вимог абз.3 ст.5 Закону України від 24.03.1999 №551 "Про дисциплінарний статут Збройних Сил України" (далі - Закон №551), стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців визначено ст.ст.83-84 Закону №551, згідно яких на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Щодо правомірності видачи відповідачем 2 наказу №151 від 16.10.2018 «Про результати проведення розслідування по факту невиконання службових обов`язків начальником служби захисту інформації старшиною ОСОБА_1 » суд зазначає наступне.

Міністерством оборони України прийнято наказ від 21.11.2017 №608 "Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України" (далі - Порядок), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371.

Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів).

Згідно розділу ІІ Порядку службове розслідування може проводитися в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб. За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.

Відповідно розділу ІІІ Порядку, у разі порушення порядку та правил несення служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки. Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Порядок оформлення результатів службового розслідування закріплений в розділі V Порядку. Так, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини. У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.

Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Так, підставою для проведення службового розслідування щодо неналежного виконання посадових обов`язків позивачем слугував акт планової перевірки стану охорони державної таємниці здійсненої 27.09.2018 працівниками Служби безпеки України у Рівненській області в Дубенському ОМВК.

Цією перевіркою було виявлено ряд порушень законодавства про державну таємницю, а саме приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939 «Про затвердження Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, організаціях, установах та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов КМУ» (далі Порядку).

Відповідальним за більшість із зазначених порушень був визнаний начальник служби захисту інформації Дубенського ОМВК Рівненської області ОСОБА_1 .

Одним з них стала загроза витоку секретної інформації, яка полягала у формальному проведенні загальної (річної) перевірки наявності матеріальних носіїв секретної інформації (далі-МНСІ), внаслідок чого було створено загрозу до виходу МНСІ з-під контролю.

Судом встановлено, що відповідно до розподілу функціональних обов`язків затверджених наказом військового ІНФОРМАЦІЯ_4 до обов`язків позивача, зокрема, входила організація і забезпечення здійснення контролю за виконанням у військовому комісаріаті вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці, у тому числі за дотриманням установленого порядку поводження з матеріальними носіями секретної інформації, тощо; організовувати і вести секретне діловодство та архівне зберігання секретних документів, а також здійснювати інші функції передбачені цими приписами.

Отже, за перевірку наявності МНСІ за 2017 рік був відповідальний позивач, проте він не виконав покладених на нього обов`язків внаслідок чого сталася загроза витоку секретної інформації і ряд інших недоліків, які були встановлені перевіркою.

Таким чином старшина ОСОБА_1 порушив вимоги ст. ст. 11,16,58,59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо сумлінного і чесного виконання ним військового обов`язку, службових обов`язків за посадою, а також умов контракту щодо проходження військової служби. Така поведінка позивача призвела до незадовільного стану справ у очолюваній ним службі. Тому вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступуку була доведена повністю.

З огляду на наведене, суд критично оцінює твердження позивача про те, що відповідачем 1 в оскаржуваному наказі не зазначено конкретизовані правові підстави для їх прийняття.

Службове розслідування і оформлення його результатів актом від 12.10.2018 здійснено відповідачем 2 з дотриманням всіх вимог "Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України.

Твердження позивача про його незгоду з актом службового розслідування під час його проведення, суд вважає таким, що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 був ознайомлений з ним 17.10.2018, але жодних зауважень і заперечень щодо інформації, яка у ньому викладена не зазначив.

Позивач брав участь у перевірці, підписував акт щодо її проведення, а тому його доводи щодо позбавлення його можливості оскаржити акт або вчинити інші дії щодо усунення виявлених у ньому недоліків не знайшли свого відображення у доказах наявних у матеріалах справи.

Відтак, суд дійшов висновку, що наказ №151 від 16.10.2018 «Про результати проведення розслідування по факту невиконання службових обов`язків начальником служби захисту інформації старшиною ОСОБА_1 » є правомірним і не підлягає скасуванню.

Щодо наказу військового комісара Рівненського обласного військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2018 №244-АГД «Про накладення дисциплінарного стягнення на старшину ОСОБА_1 » і наказу від 16.10.2018 №20-РС суд зазначає таке.

Відповідно до ст.86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Доводи позивача, що матеріали справи не містять факту настання негативних наслідків від дій позивача не відповідають дійсності і спростовуються актом проведеного службового розслідування, де зазначено, що порушення позивачем вимог законодавства щодо охорони державної таємниці потягло за собою загрозу витоку матеріальних носіїв секретної інформації.

Суд зауважує, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідачами також враховувалась попередня поведінка позивача на посадах, а саме те, що на нього раніше вже було накладено ряд дисциплінарних стягнень за подібні дисциплінарні порушення.

За період перебування на посадах начальника служби захисту інформації Дубенсько-Радивилівського ОМВК Рівненської області, а пізніше Дубенського ОМВК Рівненської області він двічі притягався до дисциплінарної відповідальності, зокрема, 16.05.2015 йому була оголошена догана за неналежне виконання службових обов`язків, а 01.03.2016 йому була оголошена сувора догана за неналежне виконання службових обов`язків і порушення ряду приписів статуту, які були зняті в порядку заохочення, як такі, що відіграли свою виховну роль.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що зняті дисциплінарні стягнення не можуть враховуватись, як попередня поведінка позивача при притягненні до дисциплінарної відповідальності у майбутньому. Навпаки суд зауважує, що оголошення позивачу у минулому догани та сурової догани свідчить про недбале виконання ним функціональних обов`язків і раніше, тому такі обставини були правильно враховані відповідачами при накладенні дисциплінарного стягнення.

Щодо службової характеристики ОСОБА_1 від 16.10.2018. яка надана Дубенським ОМВК, то суд критично оцінює цей документ, оскільки відсутні відомості, що він приймався до уваги при прийнятті спірних наказів або був підставою для їх прийняття. Також цей документ не містить відмітки про ознайомлення позивача з його змістом.

Позивач вказує на безпідставність застосування до нього найсуворішого дисциплінарного стягнення за вчинення даного проступку, втім, підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення. Крім того, Дисциплінарний статут Збройних Сил України не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.

Це узгоджується з Рекомендаціями №R(80)2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, де передбачено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те. яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційним повноваженнями є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Відтак, за врахування невиконання позивачем службових обов`язків, порушення вимоги ст. ст. 11,16,58,59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, умов контракту проходження громадянами військової служби підтвердженого належними та допустимими доказами, а саме актом перевірки СБУ у Рівненській області, а також актом службового розслідування і попередньої поведінки позивача на цій посаді, суд дійшов висновку, що військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_4 мав всі законні підстави клопотати перед вищим командуванням щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді "звільнення з військової служби через службову невідповідність".

Тому, у свою чергу Рівненський ОМВК мав об`єктивні підстави для винесення наказу від 16.10.2018 №244-АГД і наказу від 16.10.2019 №20-РС і врахувавши характер та обставини правопорушення, його наслідки та попередню поведінку, прийняти рішення про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю в межах наданих йому повноважень.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах і спосіб наданих повноважень та відповідно до приписів матеріального права, а відтак правомірність прийняття оскаржуваних наказів не спростована у ході судового розгляду.

Оцінюючи наявні в справі докази та аналізуючи встановлені фактичні обставини суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в ході судового розгляду довів правомірність виданих ним наказів.

З урахуванням наведеного вище, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Дубенського об`єднаного міського військового комісаріату (вул. Пекарська, 3, Дубно, Рівненська область, 35600; код ЄДРПОУ 09835203) про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 25 листопада 2019 року.

Суддя Щербаков В.В.