14.07.2021

Справа № 331/4208/18

Провадження № 2/331/20/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» липня 2021 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого - судді Антоненко М.В.

при секретарі - Федоровій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності; про визнання протиправними дій КЕВ м. Запоріжжя щодо проведення тарифно-кваліфікаційної атестації, про визнання протиправним та скасування протоколу №1 (висновку) тарифно-кваліфікаційної комісії КЕВ м. Запоріжжя щодо невідповідності займаній посаді та звільнення; про стягнення заробітної плати, компенсації по заробітній платі, стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності; про визнання протиправними дій КЕВ м. Запоріжжя щодо проведення тарифно-кваліфікаційної атестації; про визнання протиправним та скасування протоколу №1 (висновку) тарифно-кваліфікаційної комісії КЕВ м. Запоріжжя щодо невідповідності займаній посаді та звільнення; про стягнення заробітної плати, компенсації по заробітній платі, стягнення середнього заробітку.

В обґрунтування уточнених позовних вимог ОСОБА_1 вказує на те, що 04.05.2012 року вона була прийнята на роботу до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя та переведена на посаду економіста виробничого відділення 1 категорії 9 розряду ( основний штат 45/004) згідно п.2 наказу по установі від 30.07.2013 року №166, про що зроблено запис в трудовій книжці за №47. На цій посаді вона працювала до 15.08.2018 року.

Укладаючи вищевказаний трудовий договір, вона прийняла на себе зобов`язання виконувати роботу, визначену посадовою інструкцією економіста виробничого відділення з якою її ознайомили 25.04.2017 року (ст. 21 КЗпП України).

Наказом начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя від 21.06.2018 року №73 п.1 ОСОБА_1 була притягнута до дисциплінарного стягнення (догана).

Вказаний наказ № 73 від 21.06.2018 року незаконним і таким, що винесений особистих мотивів адміністрації - роботодавця, оскільки нею не вчинено жодних дисциплінарних проступків, не порушено правил трудової дисципліни та належним чином і в повному об`ємі виконувались посадові обов`язки, визначені посадовою інструкцією.

Дії посадових осіб КЕВ м. Запоріжжя носили протиправний характер щодо проведення тарифно-кваліфікаційної атестації та їх висновок не відповідає закону.

Протягом 30.04.2015 року по 30.09.2016 року на вимогу Адміністрації КЕВ м. Запоріжжя наказ №42-2015 вона безкоштовно, окрім своєї основної роботи економіста виробничого відділення, виконувала за суміщенням обов`язки бухгалтера фінансово-економічного відділення. Її звернення до начальника/ТВО начальника КЕВ м. Запоріжжя Завальнюка Р.І. та ОСОБА_2 передбачені законодавством України 50% від окладу, зводились нанівець.

Начальником КЕВ м. Запоріжжя п/п ОСОБА_3 та посадовими особами КЕВ за наказом по установі від 21.06.2018 року №73 були здійснені протизаконні дії щодо проведення тарифно-кваліфікаційної атестації економіста виробничого відділення ОСОБА_1 та створено протокол №1 (висновок) тарифно-кваліфікаційної комісії КЕВ м. Запоріжжя щодо відповідності позивача займаній посаді та звільнення. Вищезазначені дії посадових осіб та їх створений протокол суперечать чинному законодавству України та не мають законного підґрунтя.

Методом психологічного впливу адміністрація КЕВ провела атестацію виключно їй.

Атестацію проводили за Актом про результати службового розслідування від 20.06.2019 року заступника начальника КЕВ м. Запоріжжя підполковника Кравченко А.О. в якому її звинуватили в тому, що в фінансово-економічному відділенні з 01.01.2012 року по 31.10.2016 року відсутні меморіальні ордери по субрах. 113 і форми 3-11.

Підполковник ОСОБА_2 звинуватив економіста виробничого відділу в тому, що в бухгалтерії не ведуться регістри бухгалтерського обліку п`ять років.

В період суміщення з 30.04.2015 по 30.09.2016 року вона вела бухгалтерський облік по субрахунку 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», всі документи були прошиті, пронумеровані та в ході аудиту Південного територіального управління внутрішнього аудиту м. Одеса обревізовані та на кожному томі завірені підписом аудитора підполковника Зіманкова :

- меморіальні ордери №№ 9, 17, відомості прибуття-вибуття, заявки військових частин, видаткові накладні, повідомлення ф.280 по загальному та спеціальному фондах за квітень-червень 2015 року на 144 арк.;

- меморіальні ордери №№ 9, 17, відомості прибуття-вибуття, заявки військових частин, видаткові накладні, повідомлення ф.280 по загальному та спеціальному фондах за липень-вересень 015 року на 230 арк.;

- меморіальні ордери №№ 9, 17, відомості прибуття-вибуття, заявки військових частин, видаткові накладні, повідомлення ф.280 по загальному та спеціальному фондах за жовтень - рудень 2015 року на 209 арк.;

- меморіальні ордери №№ 9, 17, відомості прибуття-вибуття, заявки військових частин, видаткові накладні, повідомлення ф.280 по загальному та спеціальному фондах за січень-червень 2016 року на 211 арк.;

- меморіальні ордери №№ 9, 17, відомості прибуття-вибуття, заявки військових частин, видаткові накладні, повідомлення ф.280 по загальному та спеціальному фондах за липень-вересень 2016 року на 110 арк.

Субрахунок 113 - це бухгалтерський облік інших малоцінних необоротних активів.

Форма 3-11-це бухгалтерський облік запасів (субрах.201-239)- наказ ДКУ від 18.12.00 №130 КЕВ м. Запоріжжя порушив п.2 ст.11 розд. ІІІ Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 №4312-VI, оскільки категорії працівників, які підлягають атестації, та періодичність її проведення колективним договором станом на 23.06.2018 року не визначено, категорії працівників, які підлягають атестації, строки та графік її проведення роботодавцем за погодженням з виборним органом організації - радою трудового колективу не визначались.

КЕВ м. Запоріжжя порушив п.4 ст.11 розд. ІІІ Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 №4312-VI т.я. атестацію провели за рішенням начальника КЕВ, який не затверджував положення про проведення атестації, графік проведення атестації. Інформація про проведення атестації не доводилась до її відома не пізніше ніж за два місяці до її проведення. Головний бухгалтер ОСОБА_4 викликала її до кабінету помічника начальника КЕВ з МТЗ Бутенко В.К., де їй повідомили, що зараз будуть атестувати за наказом ОСОБА_3

КЕВ м. Запоріжжя порушив п.5 ст.11 розд. ІІІ Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 №4312-VI т.я. атестаційна комісія не була сформована з висококваліфікованих фахівців, а саме:

- головний бухгалтер ОСОБА_5 отримала диплом за спеціальністю «Фінанси» від ТзОВ, яке не мало галузевої ліцензії МОУ за спеціалізацією «Фінанси» та припинило свою діяльність в 2015 році згідно ЄДР ;

- інженер з підготовки кадрів працівник ОСОБА_6 не має диплома за спеціалізацією «Кадрова робота. Управління персоналом та документознавство»;

- начальник житлової групи ОСОБА_7 має освіту кулінарного технікуму.

КЕВ м. Запоріжжя порушив п.6 ст.11 розд. ІІІ Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 №4312-VI т.я. її безпосередній начальник виробничого відділення ОСОБА_8 не мала права бути членом атестаційної комісії.

КЕВ м. Запоріжжя порушив п.8 ст.11 розд. ІІІ Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 №4312-VI т.я. її безпосередній начальник виробничого відділення ОСОБА_8 на працівника ОСОБА_1 , для якої створили атестацію, з характеристикою що подається атестаційній комісії не пізніше ніж за тиждень до атестації не ознайомлювали.

КЕВ м. Запоріжжя порушив п.9 ст.11 розд.ІІІ Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 №4312-VI т.я. не допускається проведення оцінки професійного рівня та кваліфікації працівника за ознаками, що безпосередньо не пов`язані з виконуваною роботою. Коли вона зайшла до кабінету кабінету помічника начальника КЕВ з МТЗ ОСОБА_9 , то саме головний бухгалтер ОСОБА_4 повідомила їй , що працівники КЕВ м.Запоріжжя проводитимуть атестацію за наказом начальника КЕВ ОСОБА_3 .. Працівник ОСОБА_6 зачитала наказ по установі від 21.06.2018 року №73 «Про результати проведення службового розслідування»

Вона поставила підпис про ознайомлення в наказі начальника КЕВ №73 та попросила надати затверджене положення про атестаційну комісію установи. Головний бухгалтер ОСОБА_4 та інженер з охорони праці ОСОБА_10 пояснили, що такого положення поки не існує в установі. Про відсутність положення про атестаційну комісію їй було відомо, оскільки вона вичитувала колективний договір та була членом ради трудового колективу.

Відповідно до тексту наказу №73 її атестували за ознаками кваліфікації бухгалтера, але між роботодавцем та нею підписано трудовий договір на виконання обов`язків економіста виробничого відділення. Таким чином КЕВ м. Запоріжжя порушив ст.21 КЗпП України.

Член тарифно-кваліфікаційної комісії начальник житлової групи ОСОБА_7 протокол №1 від 23.06.2018 року підписувати відмовилась.

Рівень її кваліфікації підтверджується:

- дипломом за кваліфікацією «Вчитель» ДЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут» та додатком, завіреним нотаріально (2001 рік);

- дипломом «з відзнакою» за кваліфікацією «Фінансист» ВНЗ «Запорізький національний технічний університет» та додатком, завіреним нотаріально (2003);

- довідкою про успішне проходження практичних занять в Контрольно-ревізійному управлінні в Запорізькій області (2008 рік);

- свідоцтвом про підвищення кваліфікації «Іноземна мова професійного спрямування» ДВНЗ «Запорізький національний університет» (2010 рік);

- свідоцтвом за кваліфікацією «Бухгалтер з умінням роботи на ЕОМ» Класичний приватний університет та додаток до свідоцтва (2012 рік);

- дипломом магістра за кваліфікацією керівники та спеціалісти управлінь відділів державної адміністрації ДВНЗ «Запорізький національний університет» та додатком, завіреним нотаріально 2012 рік).

Для передачі знань та вмінь з бухгалтерського обліку, фінансової та статистичної звітності на запрошення Запорізького центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади вона викладає головним бухгалтерам Запорізької області. На адресу керівництва КЕВ м. Запоріжжя неодноразово надходили листи-подяки від Запорізької обласної державної адміністрації від 20.10.2014 р. начальник ОСОБА_11 ; 18.11.2016 р. начальник ОСОБА_3 ; 17.03.2017 p. ТВО начал. ОСОБА_2 .

За період роботи вона неодноразово мала не своєчасно нараховану та/або не своєчасно виплачену заробітну плату. Її запити про інформацію по заробітній платі адміністрацією КЕВ м. Запоріжжя ігноруються. 17 травня 2018 року бухгалтером фінансово-економічного відділення видано розрахункові листи по заробітній платі.

За наказом начальника КЕВ м. Запоріжжя від 30.04.2015 року №42 на неї як на економіста виробничого відділення 9 розряду були покладені обов`язки, бухгалтера 9 розряду (на вакантну посаду без посадової інструкції) по веденню бухгалтерського обліку по субрахунку 113. В період з 30.04.2015 року по 30.09.2016 року на вимогу Адміністрації КЕВ м. Запоріжжя вона, окрім своєї основної роботи у виробничому відділенні, безкоштовно виконувала обов`язки бухгалтера фінансово-економічного відділення КЕВ і вела бухгалтерський облік за субрахунком 113. В зв`язку з великим обсягом документів по бухгалтерському обліку їй доводилось залишатись після 17.00 год. до глибокої ночі, працювати у вихідні та неробочі дні без оплати за виконувану роботу. Її звернення до начальника КЕВ м. Запоріжжя п/п ОСОБА_3 виплатити належну заробітну плату за виконану роботу бухгалтера, окрім своєї основної, залишені без розгляду.

За період з 30.04.2015 року по 30.09.2016 року КЕВ м. Запоріжжя недонарахував їй доплату за ведення бухгалтерського обліку:

Травень 2015 року 50% від 1474 грн. = 737,00 грн.

Червень 2015 року 50% від 1474 грн. = 737,00 грн.

Липень 2015 року 50% від 1474 грн. = 737,00 грн.

Серпень 2015 року 50% від 1474 грн. = 737,00 грн.

Вересень 2015 року 50% від 1751 грн. =875,50 грн.

Жовтень 2015 року 50% від 1751 грн. =875,50 грн.

Листопад 2015 року 50% від 1751 грн. =875,50 грн.

Грудень 2015 року 50% від 1925 грн.= 962,50 грн.

Січень 2016 року 50% від 1925 грн.= 962,50 грн.

Лютий 2016 року 50% від 1925 грн.= 962,50 грн.

Березень 2016 року 50% від 1925 грн.= 962,50 грн.

Квітень 2016 року 50% від 1925 грн.= 962,50 грн.

Травень 2016 року 50% від 2050 грн. =1025,00 грн.

Червень 2016 року 50% від 2050 грн. =1025,00 грн.

Липень 2016 року 50% від 2050 грн. =1025,00 грн.

Серпень 2016 року 50% від 2050 грн. =1025,00 грн. *

Вересень 2016 року 50% від 2050 грн. =1025,00 грн.

Всього: 15512,00 грн. - 3024,84 грн( податок18%, військовий збірі ,5%) = 12487,16 грн.

В період суміщення з 30.04.2015 по 30.09.2016 року вона вела бухгалтерський облік по субрахунку 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» за наявності вакантної посади 9 розряду в фінансово-економічному відділенні. Всі документи були прошиті, пронумеровані, меморіальні ордери підписувались головним бухгалтером ОСОБА_4 та в ході аудиту Південного територіального управління внутрішнього аудиту м. Одеса обревізовані, кожен том справи завірено підписом аудитора підполковника Зіманкова :

- меморіальні ордери №№ 9, 17, відомості прибуття-вибуття, заявки військових частин, видаткові накладні, повідомлення ф.280 по загальному та спеціальному фондах за квітень-червень 2015 року на 144 арк.;

- меморіальні ордери №№ 9, 17, відомості прибуття-вибуття, заявки військових частин, видаткові накладні, повідомлення ф.280 по загальному та спеціальному фондах за липень-вересень 2015 року на 230 арк.;

- меморіальні ордери №№ 9, 17, відомості прибуття-вибуття, заявки військових частин, видаткові накладні, повідомлення ф.280 по загальному та спеціальному фондах за жовтень - грудень 2015 року на 209 арк.;

- меморіальні ордери №№ 9, 17, відомості прибуття-вибуття, заявки військових частин, видаткові накладні, повідомлення ф.280 по загальному та спеціальному фондах за січень-червень 2016 року на 211 арк.;

- меморіальні ордери №№ 9, 17, відомості прибуття-вибуття, заявки військових частин, видаткові накладні, повідомлення ф.280 по загальному та спеціальному фондах за липень-вересень 2016 року на 110 арк.

Бухгалтерський облік та фінансову звітність по «непорушним запасам» на вимогу начальника КЕВ м. Запоріжжя вона вела безоплатно з 30.07.2013 року по 15.08.2018 року.

КЕВ м. Запоріжжя порушив ч.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушення термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року №159, а саме:

За червень 2017 року 56,08*(101,6* 100,2*99,9* 102,0* 101,2*100,9):100 = 59,40 грн.

За липень 2017 року 35,60*(100,2*99,9*102,0* 101,2*100,9): 100 = 37,12 грн.

За серпень 2017 року 62,31 *(99,9* 102,0* 101,2*100,9): 100 = 64,83 грн.

За вересень 2017 року 116,20*(102,0* 101,2*100,9) :100= 121,03 грн.

За жовтень 2017 року 116,20*(101,2* 100,9) : 100 =118,65 грн.

За листопад 2017 року 10,05*(100,9): 100 = 10,14 грн.

Всього: 14,73 грн.

В період роботи на посаді економіста виробничого відділення КЕВ м. Запоріжжя згідно своєї професійної діяльності вона постійно працювала з відомостями, які становлять державну таємницю. В квітні 2018 року після відпустки 26 та 27 квітня в умовах робочого часу вона виконувала контролі з грифом «таємно» за документами в умовах режимних обмежень, що підтверджено табелем обліку робочого часу по КЕВ м. Запоріжжя та записами внутрішнього опису матеріальних носіїв секретної інформації (форма№18).

Право на встановлення надбавки передбачено положеннями ст. 30 Закону України «Про державну таємницю» від 21.01.94 p. № 3855-ХІІ . Так, згідно зі ст. 30 цього Закону у разі, коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розмір і порядок надання якої встановлюються КМУ.

Постановою КМУ від 15.06.94 р. № 414 затверджено Положення про види, розмір і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Цим Положенням визначені види, розмір та порядок надання компенсації працівникам, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, які становлять державну таємницю.

Згідно з п. 2 Положення особам, які працюють .в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадового окладу (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації:

- відомості та їх носії, які мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 %;

- відомості та їх носії, які мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 %;

- відомості та їх носії, які мають ступінь секретності «таємно», - 10 %.

В травні 2018 року вона отримала розрахунковий листок по заробітній платі за квітень, звернулася до Адміністрації в прийомні години щодо питання недоплаченої заробітної плати за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю за 2 дні.

Оклад 320,84 * 10% = 32,08 грн. податок ФО 32,08 * 18% = 5,77 грн. військовий збір 32,08 * 1,5% = 0,48 грн.

Таким чином, на день звільнення не виплачено доплату за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю 25,83 грн.

Наказом ТВО начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя від 14.08.2018 р. №220 вона була звільнена з роботи як порушниця трудової дисципліни.

Начальник КЕВ м. Запоріжжя підполковник Завальнюк Р.І. за власним розсудом створив комісію по трудовим спорам, не зважаючи на те, що на загальних зборах трудового колективу та адміністрації було обрано шляхом відкритого голосування голову та членів комісії по трудовим спорам.

Вказаний наказ № 220 від 14.08.2018 року є незаконним і таким, що винесений з особистих мотивів адміністрації - роботодавця, оскільки нею не вчинено жодних дисциплінарних проступків, не порушено правил трудової дисципліни та належним чином і в повному об`ємі виконувались посадові обов`язки, визначені Посадовою інструкцією, дії посадових осіб КЕВ м. Запоріжжя носили протиправний характер щодо проведення засідання комісії по трудовим суперечкам, призначеної наказом начальника та їх висновок - протокол №2 не відповідає закону.

З наказом про звільнення вона ознайомлена 15 серпня 2018 року. Розрахунку по заробітній платі в повному обсязі не отримала.

Незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, звільнення, порушення її прав та гарантій як працівника призвели до руйнування ділової репутації, до значних моральних страждань, погіршення стосунків з колегами , втрати впевненості у майбутнє, втрати нормальних життєвих зв`язків, додаткових зусиль для організації свого життя.

Стаття звільнення не дозволяє їй заново обрати роботу на якій я могла би принести користь державі та забезпечити матеріально свою сім`ю.

Щоразу, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, вона відчуває наслідки статті звільнення. Роки навчання, досвід роботи, повага колег в один день рухнули із-за неприязних відносин керівника до підлеглого. З дня в день їй не виплачували належну заробітну плату, занижували або взагалі не платили премії, відкликали неодноразово із соціальних відпусток, нерідко відпускні отримувала в середині відпустки, а не за три дні до відпустки, як вимагає законодавство України.

Посилаючись на вищенаведені обставини, позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати незаконним та скасувати наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності; визнати протиправними дій КЕВ м. Запоріжжя щодо проведення тарифно-кваліфікаційної атестації, визнати протиправним та скасувати протокол №1 (висновок) тарифно-кваліфікаційної комісії КЕВ м. Запоріжжя щодо невідповідності займаній посаді та звільнення; стягнути з КЕВ м. Запоріжжя на її користь заробітну плату, компенсацію по заробітній платі, середній заробіток, моральну шкоду в розмірі 30000 грн.

У вступному слові позивачка підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали з підстав викладених у відзиві.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 04.05.2012 року була прийнята на роботу до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя на посаду бухгалтера 9 розряду. 08.04.13 р. переведена з посади бухгалтера 1 категорії на посаду бухгалтера фінансово - економічного відділення 9 розряду. 01.08.2013 р. переведена на посаду економіста виробничого відділення 1 категорії 9 розряду. 15.08.2018 р. звільнена за систематичне невиконання обов`язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку (п.3 ст.40 КЗпП України ) згідно наказу № 220 від 14.08.2018 р., що підтверджується записами в трудовій книжці (а.с.27-31).

Згідно з Розділом ІІІ наказу № 608 від 21.11.2017р. «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Заступником начальника головним-інженером КЕВ м. Запоріжжя підполковником Кравченко А.О. на підставі наказу № 70 від 19.06.2018 р. начальника квартирно - експлуатаційного відділу м. Запоріжжя проведено службове розслідування стосовно передачі оборотних відомостей форми З-11працівником ЗСУ ОСОБА_1 працівнику ЗСУ ОСОБА_12 до 18.06.2018року. (а.с.45)

Згідно наказу начальника КЕВ м. Запоріжжя №42 від 30.04.2015 року за економістом виробничого відділення ОСОБА_1 було закріплене ведення бухгалтерського обліку за субрахунком 113, наказ доведено до працівника ЗСУ ОСОБА_1 під особистий підпис. (а.с. 47,48).

В судовому засіданні вивчено та оголошено Акт про результати службового розслідування від 20.06.2018 р., затверджений підписом начальника КЕВ м. Запоріжжя, в якому зазначено:

«В ході аудиту Південного територіального управління внутрішнього аудиту за період з 01.01.2012 по 31.10.2016 було встановлено, що за субрахунком 113 не складалися меморіальні ордери, а якщо складалися, то в них був відсутній підпис головного бухгалтера за період ведення бухгалтерського обліку економістом ОСОБА_1 . Також відсутні форми 3-11 «Оборотні відомості», про що винесено пропозицію №6 за результатами проведення аудиту.

08.08.2016 року видано наказ № 68 про передачу ведення бухгалтерського обліку від економіста ОСОБА_1 до бухгалтера ОСОБА_12 в строк до 11.08.2016 року з передачею всіх документів у прошитому вигляді та пронумерованими сторінками. Цей наказ не було виконано економістом ОСОБА_1

10.10.2016 року економістом ОСОБА_1 було передано лише залишки військового майна (оргтехніка та комп`ютерна техніка, яка обліковувалася за субрахунком 113, в цьому списку була відсутня) станом на 01.10.2016 року. Інші документи надавалися поступово на протязі півтора року. Станом на 19.06.2018 року не передано оборотні відомості форми 3-11 за субрахунком 113 (1113). Після неодноразових звернень бухгалтера ОСОБА_12 до ОСОБА_1 на головного бухгалтера було написано рапорт бухгалтером ОСОБА_12 , на підставі якого було написано рапорт на начальника КЕВ м. Запоріжжя ОСОБА_3 від 18.01.2018 року та викладено проблемне питання. В присутності начальника КЕВ м. Запоріжжя ОСОБА_3 , начальника виробничого відділення ОСОБА_8 та головного бухгалтера економіст ОСОБА_1 відмовилась відновлювати документи.

16.02.2018 року на ім`я головного бухгалтера працівника ЗСУ ОСОБА_5 було надано рапорт від бухгалтера ОСОБА_12 , в якому вона просила в наказовому порядку витребувати документи в економіста ОСОБА_1 (про що був написаний рапорт на начальника КЕВ м. Запоріжжя від 16.02.2018 року).

Наказом начальника КЕВ м. Запоріжжя № 20 від 13.03.2018 року економіста ОСОБА_1 було зобов`язано передати документи за субрахунком 113(1113).

29.03.2018 року головний бухгалтер працівник ЗСУ ОСОБА_5 написала рапорт на начальника КЕВ м. Запоріжжя про те, що економіст ОСОБА_1 передала до бухгалтерії м/о№9,17 за період липень, серпень та вересень 2016 року. Але оборотні відомості передані не були.

11.06.2018 року наказом №64 було подовжено дію п.3. наказу №20 від 13.03.2018 року у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у щорічної відпустці до 18.06.2018 року.

Станом на 19.06.2018 року документи в бухгалтерію не передані.

Аналітичний облік таких операцій ведеться в накопичувальній відомості форми №438 (меморіальний ордер №9), у якій записи здійснюються за кожним об`єктом окремо. Також за кожним аналітичним рахунком складаються оборотні відомості форми З-11. Обороти й залишки на кожному аналітичному рахунку оборотних відомостей заносяться у книгу "Журнал-головна".

Операції про рух необоротних активів відображалися до 2018 року в річній формі №5 "Звіт про рух необоротних активів".

Відсутність меморіальних ордерів та оборотних відомостей веде к викривленню даних, які заносяться до книги «Журнал-головна» та викривленню річної фінансової звітності в цілому.

З пояснення працівника ОСОБА_1 встановлено, що вона дійсно відповідальна згідно наказу ТВО начальника КЕВ м. Запоріжжя за ведення бухгалтерського обліку за субрахункам 113, але заробітну плату не отримувала.

Це не відповідає дійсності, тому як за період, коли економіст ОСОБА_1 вела бухгалтерський облік за субрахунком 113 з квітня 2015 року по жовтень 2016року оплачувалась заробітна плата з напруженістю та преміями.

З пояснення працівника ОСОБА_1 встановлено, що станом на 30 вересня 2016р. ні Міністерством фінансів України,ні Державним казначейством України, ні Міністерством оборони України ведення оборотних відомостей по субрахунку 113 ще не придумали та форму не затвердили.

Це не відповідає дійсності, тому як форма З-11 застосовується в бюджетних установах для звірки даних складського та бухгалтерського обліку згідно наказу «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» Державного казначейства України від 18 грудня 2000 року за № 962/5183 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного казначейства України від 28 січня 2002р № 12.

Відповідно до ст. 139 Кодексу закону про працю України «Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудову дисципліну».

Виходячи з вищенаведеного, пропоную: за низьку виконавчу дисципліну, систематично невиконання наказів начальника КЕВ м. Запоріжжя № 68 від 05.08.2016., № 20 від 13.03.2018 р. працівнику ЗСУ ОСОБА_1 оголосити «Догана»; винести на розгляд комісії по трудовим суперечкам питання щодо систематичного невиконання наказів начальника КЕВ м. Запоріжжя економістом ОСОБА_1 ; винести на розгляд атестаційної комісії питання щодо відповідності займаної посади економіста ОСОБА_1 »

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Позивач ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу на спростування висновків, викладених в Акті про результати службового розслідування від 20.06.2018 р. Клопотань про допит в якості свідків головного бухгалтера ОСОБА_5 , бухгалтера ОСОБА_12 , начальника КЕВ ОСОБА_3 , начальника виробничого відділення ОСОБА_8 від позивачки до суду не надходило.

За результатами проведення службового розслідування за низьку виконавчу дисципліну, систематичне невиконання наказів начальника КЕВ м. Запоріжжя працівнику ЗСУ ОСОБА_1 наказом (КЕВ) №73 від 21.06.2018 року оголошена догана. (а.с.86-87).

Із зазначеним наказом ОСОБА_1 ознайомлена під підпис. (а.с.88).

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Одним із видів юридичної відповідальності є дисциплінарна відповідальність. У сфері виконання найманої праці вона полягає в обов`язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, давати звіт перед роботодавцем за свої протиправні дії та нести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового законодавства.

Дисциплінарна відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, має примусовий характер. Він полягає в тому, що стосовно працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, роботодавцем можуть уживатися заходи примусового впливу, примусова санкція, яка спричиняє для порушника певні негативні наслідки.

Заходи дисциплінарного стягнення, що застосовуються до деяких працівників, які несумлінно виконують свої трудові обов`язки, зазначено у статті 147 КЗпП України.

Згідно зі статтею 147 КЗпП Україниза порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

За змістом статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.

Відповідно до статті 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Також, статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, в ході розгляду справи було встановлено, що дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 застосовано органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника, згідно ст.147-1 КЗпП України, догана була застосована до позивача безпосередньо за виявленням проступку, не пізніше одного місяця з дня його виявлення, згідно ст.148 КЗпП України.

Перед тим, як застосовувати до позивачки догану, від неї були витребувані письмові пояснення. (а.с.70-74). При обранні виду стягнення відповідачем було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника, згідно вимог ст.149 КЗпП України.

Догана була оголошена позивачці в наказі і повідомлена працівникові під розписку 22.06.2018 року , у відповідності зі ст.149 КЗпП України.

Тобто, відповідачем було дотримано вимоги трудового законодавства, судом встановлено наявність порушення, що стало приводом для накладення стягнення, та додержання відповідачем передбачених ст. ст. 147-1, 148, 149КЗпП України правил та порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Також, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що КЕВ м. Запоріжжя були надані суду належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 тривалий час, в порушення посадової інструкції та наказів начальника КЕВ № 68 від 08.08.2016 року, № 20 від 13.03.2018 р. не було передано до бухгалтерії документи за субрахунком 113(1113), що призвело до викривленню даних, які заносяться до книги «Журнал - головна» та викривленню фінансової звітності в цілому, чим нею було знехтуване виконання посадових обов`язків.

В подальшому, за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку керуючись п.3 ст.40 КЗпП України ТВО начальником (КЕВ) ОСОБА_2 наказом №220 від 14.08.2018 року економіста виробничого відділення (КЕВ) ОСОБА_1 було звільнено (а.с.90).

Згідно п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлено, що за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Судом встановлено, що згідно з наказом начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя № 14 від 14.02.2018 року, за результатами проведення службового розслідування , за невиконання посадових обов`язків , порушення строків здачі щорічної звітності (4 КЕУ) , згідно п. 4 розділу 8 Табелю термінових донесень з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення військ, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та до неї застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Наказ начальника КЕВ м. Запоріжжя № 14 від 14.02.2018 року був оскаржений ОСОБА_1 до суду.

Рішенням Жовтневого районного суду від 30 січня 2019року (справа №331/3561/18) за позовом ОСОБА_1 про скасування наказу №14 від 14.02.2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності в задоволені позову відмовлено.

Постановою Запорізького Апеляційного суду від 02 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №331/3561/18 залишено без задоволення, рішення Жовтневого районного суду від 30 січня 2019 року залишено без змін. (т.2, а.с.19-22).

Згідно з п.9 ч.1 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Частинами 1-2, статті 13 закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

З наведеного слід, що на час винесення наказу №73 від 21.06.2018 року, яким ОСОБА_1 оголошено догану, не втратив юридичної сили наказ №14 від 14.02.2018 року.

Тобто, відповідачем було дотримано вимоги трудового законодавства, судом встановлено наявність порушення, що стало приводом для накладення стягнення, та додержання відповідачем передбачених п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України правил та порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Частинами 1,2 ст. 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно статті 105 КЗпП України, працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Позивачкою надано суду документи, які свідчать про здобуття нею спеціальності бухгалтера - свідоцтво із додатком за кваліфікацією «Бухгалтер з умінням роботи на ЕОМ» (а.с.159,160).

Судом встановлено, що згідно наказу начальника КЕВ м. Запоріжжя №42 від 30.04.2015 року за економістом виробничого відділення ОСОБА_1 було закріплене ведення бухгалтерського обліку за субрахунком 113, наказ доведено до працівника ЗСУ ОСОБА_1 під особистий підпис (а.с.47-48).

Будь-які посилання на те, що закріплення за ОСОБА_1 ведення бухгалтерського обліку за субрахунком 113 є додатковою роботою з правом на доплати за суміщення, в наказі відсутні.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 4 грудня 1981 року № 1145 та «Інструкції про порядок і умови суміщення професій (посад) №53-ВЛ» на підприємствах, установах, організаціях суміщення професій (посад) має бути оформлено відповідною угодою (на визначений строк або безстроково) з виданням адміністрацією наказу.

Як слід з вивчених в судовому засіданні письмових доказів, відповідна угода між КЕВ м. Запоріжжя та позивачкою не укладалась, наказ про суміщення керівництвом КЕВ не видавався, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з заробітної плати, суми компенсації за невиплачену заробітну плату та стягнення в розмірі середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а також моральної шкоди є безпідставними.

Відповідно до ч.1,3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновки, викладені тарифно-кваліфікаційною комісією в протоколі № 1 від 23.06.2018 р., комісією по індивідуальним трудовим суперечкам КЕВ в протоколі від 25.06.2018 р. відповідають фактам та обставинам встановленим судом на підставі вивчених доказів, а тому законні підстави ставити їх під сумнів у суду відсутні.

Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України «Про державну таємницю», рішення про надання доступу до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв приймають керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, у яких виконуються роботи, пов`язані з державною таємницею, або зберігаються матеріальні носії секретної інформації.

Згідно п. 6 Постанови КМУ від 15 червня 1994 р. N 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці»,персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.

Позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що нею було отримано доступ до секретної інформації та, відповідно, виконувались роботи, пов`язані з державною таємницею.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності; про визнання протиправними дій КЕВ м. Запоріжжя щодо проведення тарифно-кваліфікаційної атестації, про визнання протиправним та скасування протоколу №1 (висновку) тарифно-кваліфікаційної комісії КЕВ м. Запоріжжя щодо невідповідності займаній посаді та звільнення; про стягнення заробітної плати, компенсації по заробітній платі, стягнення середнього заробітку - відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до ті. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу. ХШ «Перехідні Положення» ЦГІК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: М.В. Антоненко