Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
№ 412 від 16.11.2007
№ 165 від 05.06.2008
№ 160 від 23.03.2009
№ 745 від 17.12.2009
№ 279 від 12.08.2011
№ 122 від 30.03.2012
№ 362 від 31.08.2012
№ 10 від 15.01.2013
№ 458 від 18.11.2013
№ 682 від 28.10.2014
№ 439 від 07.07.2015
№ 994 від 30.12.2015
№ 8 від 09.02.2017
№ 71 від 27.07.2017
№ 102 від 25.09.2018
№ 76 від 12.06.2019
№ 136 від 19.11.2019
№ 95 від 07.07.2020
№ 124 від 21.08.2020
№ 126 від 30.11.2021}

Відповідно до статей 7, 40, 56 Закону України "Про Національний банк України", у зв'язку із введенням у промислову експлуатацію системи електронних платежів Національного банку України нового покоління та з метою вдосконалення нормативно-правової бази з питань здійснення міжбанківських розрахунків Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Інструкцію про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті (додається).

{Пункт 2 виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 17.03.2004 № 110 "Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15.04.2004 за № 483/9082.

3. Департаменту платіжних систем (Н.Г. Лапко) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома Операційного та територіальних управлінь Національного банку України, банків України.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на виконавчого директора з питань платіжних систем та розрахунків В.М. Кравця.

5. Постанова набирає чинності з 10 листопада 2006 року.

ІНСТРУКЦІЯ
про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті

{У тексті Інструкції слова "довідник банків України" у всіх відмінках замінено словами "Електронний технологічний довідник банків України та інших установ" у відповідних відмінках; абревіатуру "АРМ-НБУ" замінено абревіатурою "АРМ-СЕП" згідно з Постановою Національного банку № 412 від 16.11.2007}

{У тексті Інструкції абревіатуру "ВПС" замінено абревіатурою "ВМПС" згідно з Постановою Національного банку № 165 від 05.06.2008}

{У тексті Інструкції слова "справа з оформлення", "орган державної податкової служби" в усіх відмінках замінено відповідно словами "справа з юридичного оформлення", "орган доходів і зборів" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 458 від 18.11.2013}

{У тексті Інструкції та додатках до неї слова “ідентифікаційний код за ЄДРПОУ”, “орган доходів і зборів” та “Управління захисту інформації” у всіх числах та відмінках замінено відповідно словами “код за ЄДРПОУ”, “контролюючий орган” та “Управління інформаційної безпеки” у відповідних числах та відмінках згідно з Постановою Національного банку № 682 від 28.10.2014}

{У тексті Інструкції слова "територіальне управління" в усіх числах та відмінках замінено словами "структурний підрозділ Національного банку" у відповідних відмінках; посилання на главу 10 замінено посиланням на главу 9 згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015}

{У тексті Інструкції слова "Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у всіх відмінках замінено словами "Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 8 від 09.02.2017}

{У тексті Інструкції літери "ЦРП" замінено словами "Департамент інформаційних технологій" у відповідних відмінках; слова "картка із зразками підписів та відбитка печатки банку", "картка із зразками підписів та відбитка печатки", "картка із зразками підписів та відбитка печатки філії", "картка із зразками підписів та відбитка печатки філії іноземного банку" у всіх відмінках замінено словами "картка зі зразками підписів" у відповідних відмінках; згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

{У тексті Інструкції посилання на розділ ІХ замінено посиланням на розділ VIII згідно з Постановою Національного банку № 76 від 12.06.2019}

{У тексті Інструкції та додатках до неї посилання на глави 3-9 розділу II, 3-5 розділу VI замінено посиланнями відповідно на глави 2-8 розділу II, 2-4 розділу VI; слова “код банку” замінено словом та літерами “код ID НБУ” згідно з Постановою Національного банку № 126 від 30.11.2021}

Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).

Ця Інструкція визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні системи електронних платежів Національного банку України та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів філій іноземних банків у національній валюті України.

{Абзац другий преамбули в редакції Постанови Національного банку № 165 від 05.06.2008; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 458 від 18.11.2013}

Розділ I. Загальні положення

Глава 1. Визначення термінів

1. У цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

{Абзац другий пункту 1 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 279 від 12.08.2011}

банківський день у системі електронних платежів Національного банку (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків у Національному банку на ту саму дату. Банківський день може включати два і більше календарних днів, якщо міжбанківський переказ через СЕП здійснюється у вихідні, святкові та неробочі дні, що передують даті цього банківського дня. Підсумки розрахунків за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, проведеними через СЕП у вихідні, святкові та неробочі дні, відображаються на кореспондентських рахунках банків у Національному банку в перший робочий (операційний) день після вихідних, святкових та неробочих днів;

{Абзац другий пункту 1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015, № 994 від 30.12.2015, № 95 від 07.07.2020}

внутрішньобанківська міжфілійна платіжна система (далі - ВМПС) - платіжна система банку, яка забезпечує проведення переказу коштів між його філіями та взаємодію із СЕП для виконання міжбанківського переказу коштів філіями банку, що працює за моделлю 3 обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;

внутрішньобанківський переказ коштів через ВМПС (далі - внутрішньобанківський переказ) - переказ коштів між банком та його філіями або між філіями банку, що здійснюється засобами ВМПС;

{Абзац п’ятий пункту 1 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

довідник учасників СЕП - систематизований перелік усіх учасників СЕП, що є складовою частиною СЕП і використовується під час роботи всіх її програмно-технічних комплексів;

електронне розрахункове повідомлення - електронний документ, який несе інформацію щодо переказу коштів, має такий самий формат, реквізити, порядок формування і технологію оброблення в СЕП, як і міжбанківський електронний розрахунковий документ, але не супроводжується рухом коштів;

електронний банківський документ - електронний документ, що використовується в банківській діяльності, формат, обов'язкові реквізити і засоби захисту якого відповідають вимогам законодавства;

заблоковані кошти - кошти, заблоковані Національним банком на кореспондентському рахунку банку, відкритому в Національному банку, у розмірі наданого банку кредиту овернайт без забезпечення (далі - кредит овернайт бланковий) та процентів за користування ним відповідно до нормативно-правового акта Національного банку про регулювання ліквідності банків України;

{Пункт 1 глави 1 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку № 682 від 28.10.2014}

інформаційна мережа Національного банку (далі - інформаційна мережа) - комплекс апаратно-програмних засобів та організаційних заходів, що призначені для забезпечення функціонування власних задач автоматизації банківських і господарсько-фінансових операцій Національного банку, а також взаємодії з телекомунікаційними мережами та інформаційними системами банків, фінансових і державних інституцій України;

інформаційне повідомлення - інформація в електронній формі, що призначена для використання в програмно-технічних комплексах інформаційної мережі Національного банку (крім СЕП), має визначений формат і технологію оброблення згідно з вимогами відповідного програмно-технічного комплексу;

{Абзац пункту 1 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 102 від 25.09.2018}

інша установа - небанківська установа, яка є учасником СЕП відповідно до статті 11 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", має рахунок у Національному банку та виконує переказ коштів через СЕП;

{Абзац пункту 1 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 10 від 15.01.2013; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 994 від 30.12.2015, № 71 від 27.07.2017}

керівник банку - голова правління (ради директорів) банку;

{Пункт 1 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 458 від 18.11.2013}

код ID НБУ - єдиний ідентифікатор Національного банку, що надається банку, філії банку, філії іноземного банку, іншій установі відповідно до нормативно-правового акта Національного банку щодо системи єдиної ідентифікації учасників фінансового ринку;

{Абзац тринадцятий пункту 1 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

консолідований кореспондентський рахунок - кореспондентський рахунок, що відкритий у Національному банку і на якому об'єднані кошти банку та його філій для роботи банку у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;

{Абзац пункту 1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015, № 994 від 30.12.2015}

{Абзац шістнадцятий пункту 1 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 76 від 12.06.2019}

ліміт початкових оборотів - сума, що визначає максимальний обсяг початкових платежів, які банк (філія) може виконати за певний період;

ліміт технічного рахунку - сума, що визначає мінімальний залишок коштів на технічному рахунку банку (філії);

міжбанківський електронний розрахунковий документ - електронний документ на переказ коштів, сформований банком (філією) на підставі власних розрахункових документів, розрахункових документів клієнтів і стягувачів, документів на переказ готівки для виконання міжбанківського переказу коштів;

міжбанківський переказ коштів (далі - міжбанківський переказ) - переказ коштів між банками в безготівковій формі, що обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов'язань банків;

міжбанківський переказ у СЕП у режимі реального часу - міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким списання коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахування коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) виконується одночасно;

міжбанківський переказ у СЕП у файловому режимі - міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким між списанням коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахуванням коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) є певний проміжок часу;

модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП (далі - модель) - сукупність механізмів і правил роботи СЕП, банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ через консолідований кореспондентський рахунок;

операційні правила - система логічних та операційних обмежень у відповідній моделі, що встановлюються банком для філій на переказ коштів через СЕП, а також на переказ коштів та інші банківські операції філій у системі автоматизації банку;

пакет-відповідь - одиниця обміну інформацією в СЕП у режимі реального часу, формується засобами центру оброблення СЕП (далі - ЦОСЕП) у відповідь на пакет-запит від системи автоматизації банку (далі - САБ) відправника;

пакет-запит - одиниця обміну інформацією в СЕП у режимі реального часу, формується засобами САБ відправника і надсилається до ЦОСЕП;

система автоматизації банку (САБ) - програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо);

система електронних платежів Національного банку (СЕП) - державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки банків - резидентів у Національному банку із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режимі або режимі реального часу. Функціонування СЕП забезпечується такими програмно-технічними комплексами:

{Абзац пункту 1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 279 від 12.08.2011, № 439 від 07.07.2015}

ЦОСЕП - розміщений у Національному банку;

{Абзац двадцять дев'ятий пункту 1 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

АРМ-СЕП - автоматизоване робоче місце учасника СЕП;

{Абзац тридцять другий пункту 1 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}

{Абзац пункту 1 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 458 від 18.11.2013}

система захисту електронних банківських документів - сукупність методів та засобів, що включає апаратно-програмні, програмні засоби захисту, ключову інформацію та систему розподілу ключової інформації, технологічні засоби контролю та організаційні заходи щодо захисту інформації;

{Абзац пункту 1 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}

система резервування і відновлення функціонування СЕП - це процедури, програмно-технічні комплекси та компоненти програмного забезпечення СЕП, що призначені забезпечити функціонування СЕП у разі порушення функціонування програмно-технічних комплексів ЦОСЕП, АРМ-СЕП внаслідок фізичного пошкодження комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання, каналів зв'язку, втрати або пошкодження баз даних тощо;

{Абзац пункту 1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013, № 994 від 30.12.2015}

службове повідомлення СЕП - електронний банківський документ, що вміщує технологічну інформацію, пов'язану з проведенням переказу коштів (підтвердження про отримання міжбанківського електронного розрахункового документа, повідомлення про помилки в міжбанківському електронному розрахунковому документі, довідкова інформація тощо), і має технологію оброблення згідно з вимогами СЕП;

структурний підрозділ Національного банку - структурний підрозділ Національного банку, який здійснює відкриття та ведення кореспондентських рахунків банків, філій іноземних банків, рахунки інших установ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

{Абзац пункту 1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015; в редакції Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}

технічний рахунок у ЦОСЕП (далі - технічний рахунок) - інформація в електронній формі, що зберігається в ЦОСЕП, поновлюється під час оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів і відображає стан кореспондентського рахунку учасника СЕП безпосереднього на певний час або обороти учасника СЕП безпосереднього, що не має кореспондентського рахунку, на певний час;

учасник СЕП безпосередній (далі - учасник СЕП) - Національний банк, банк та його філія, філія іноземного банку, інша установа що мають технічні рахунки в ЦОСЕП і виконують міжбанківський переказ через СЕП з використанням АРМ учасника СЕП - АРМ-СЕП;

{Абзац пункту 1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013, № 994 від 30.12.2015}

учасник СЕП опосередкований - філія банку, що не має технічного рахунку в ЦОСЕП і виконує міжбанківський переказ через СЕП з використанням ВМПС та АРМ-СЕП банку;

файл СЕП - одиниця обміну інформацією в СЕП у файловому режимі, що позначається однією літерою відповідно до технології роботи СЕП, зокрема:

A - файл, сформований засобами САБ відправника і надісланий до ЦОСЕП (файл початкових документів);

B - файл, сформований засобами ЦОСЕП і надісланий до САБ отримувача (файл відповідних документів);

L - інформація від САБ структурного підрозділу Національного банку про стан кореспондентських рахунків учасників СЕП та встановлення обмеження на їх роботу в СЕП.

{Абзац сорок другий пункту 1 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 102 від 25.09.2018}

{Пункт 1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 412 від 16.11.2007, № 165 від 05.06.2008}

2. Інші терміни, що вживаються в цій Інструкції, використовуються в значеннях, визначених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами Національного банку.

{Пункт 2 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015}

Глава 2. Загальні вимоги щодо виконання міжбанківського переказу

{Назва глави 2 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 165 від 05.06.2008}

{Пункт 1 глави 2 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 165 від 05.06.2008}

{Пункт 2 глави 2 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 165 від 05.06.2008}

{Пункт 3 глави 2 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 165 від 05.06.2008}

1. Форми міжбанківських розрахункових документів, їх реквізити та порядок їх оформлення мають відповідати вимогам до розрахункових документів, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

2. Банки (філії) здійснюють міжбанківський переказ за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, що формуються ними на підставі:

паперових розрахункових документів клієнтів;

паперових розрахункових документів банку (філії);

електронних розрахункових документів, отриманих засобами автоматизованих систем від клієнта - ініціатора переказу;

електронних розрахункових документів, отриманих засобами ВМПС від філії банку;

електронних розрахункових документів, автоматично сформованих САБ за умовами договорів або згідно з потребою банку (філії);

електронних розрахункових документів, отриманих засобами інших платіжних систем, телекомунікаційних систем, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації тощо.

3. Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити реквізити документа, на підставі якого він сформований, а саме:

назву та номер;

дату складання (число, місяць, рік);

дату надходження до банку платника;

ознаку дебет/кредит;

суму;

код платника, назву платника, рахунок платника;

{Абзац восьмий пункту 3 глави 2 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 136 від 19.11.2019}

код отримувача, назву отримувача, рахунок отримувача;

{Абзац дев'ятий пункту 3 глави 2 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 136 від 19.11.2019}

призначення платежу.

Електронний підпис є обов’язковим реквізитом міжбанківського електронного розрахункового документа.

{Абзац пункту 3 глави 2 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 76 від 12.06.2019}

4. Міжбанківський переказ виконується банками в строк, визначений правилами платіжної системи, який не може перевищувати трьох операційних днів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

5. Взаємовідносини в системі міжбанківських розрахунків між її учасниками регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства.

Якщо договором передбачено здійснення договірного списання, то таке списання оформляється і виконується відповідно до вимог Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та нормативно-правового акта Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

6. Вимоги глави 2 розділу I, глав 2-5, 8 розділу II, розділу III, глави 1 розділу IV, глав 1, 2, пунктів 1-7 глави 3, глави 4 розділу VI та розділу VIII цієї Інструкції поширюються на філію іноземного банку.

{Главу 2 розділу I доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 76 від 12.06.2019 , із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 95 від 07.07.2020, в редакції Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

Розділ II. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в Національному банку

Глава 1. Відкриття/закриття кореспондентського рахунку банку/філії іноземного банку в Національному банку

{Назва глави із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 76 від 12.06.2019}

1. Національний банк відкриває кореспондентський рахунок банку на підставі укладеного договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України (додаток 1) та за умови подання документів, оформлених відповідно до пунктів 13, 14 глави 1 розділу II цієї Інструкції:

1) заяви про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України (додаток 2);

2) картки зі зразками підписів (додаток 3).

{Пункт 1 глави 1 в редакції Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

2. Національний банк для відкриття кореспондентського рахунку банку отримує відомості, що містяться про банк - юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).

{Абзац перший пункту 2 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 8 від 09.02.2017, № 126 від 30.11.2021}

Національний банк зберігає відомості про банк - юридичну особу, отримані з Єдиного державного реєстру, у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку.

{Абзац другий пункту 2 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

3. Національний банк відкриває кореспондентський рахунок філії іноземного банку на підставі укладеного договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України (додаток 1) та за умови подання документів, оформлених відповідно до пунктів 13, 14 глави 1 розділу II цієї Інструкції:

{Абзац перший пункту 3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

1) заяви про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України (додаток 2);

2) картки зі зразками підписів (додаток 3);

{Підпункт 2 пункту 3 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

3) копії документа, що підтверджує взяття філії іноземного банку на облік відповідним контролюючим органом як платника податків, засвідченої в установленому законодавством України порядку;

4) копії документа, що підтверджує взяття філії іноземного банку на облік відповідним контролюючим органом як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, засвідченої в установленому законодавством України порядку.

{Главу 1 розділу II доповнено новим пунктом 3 згідно з Постановою Національного банку № 76 від 12.06.2019}

4. Банк у разі зміни свого місцезнаходження зобов’язаний протягом трьох робочих днів із дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру повідомити про це Національний банк.

Національний банк у разі відповідності цієї інформації відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі, уносить відповідні зміни про місцезнаходження банку в картку зі зразками підписів або додає відомості, отримані з Єдиного державного реєстру, до електронної копії картки зі зразками підписів.

{Пункт 4 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 126 від 30.11.202}

5. Філія іноземного банку в разі зміни свого місцезнаходження зобов’язана в місячний строк із дня внесення змін до Державного реєстру банків подати до Національного банку документи, зазначені в підпунктах 3, 4 пункту 3 глави 1 розділу II цієї Інструкції.

{Абзац перший пункту 5 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 126 від 30.11.202}

Національний банк уносить відповідні зміни про місцезнаходження філії іноземного банку в картку зі зразками підписів або додає інформацію з Державного реєстру банків до електронної копії картки зі зразками підписів у разі відповідності інформації про місцезнаходження, зазначеної в документах філії іноземного банку, відомостям, що містяться в Державному реєстрі банків.

{Абзац другий пункту 5 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

{Главу 1 розділу II доповнено новим пунктом 5 згідно з Постановою Національного банку № 76 від 12.06.2019}

6. Під час оформлення картки зі зразками підписів слід керуватися таким:

1) у картку включаються зразки підписів службових осіб, яким відповідно до законодавства та установчих документів банку надано право розпоряджання кореспондентським рахунком і підпису розрахункових документів, а саме:

право першого підпису належить керівнику банку та уповноваженим службовим особам;

право другого підпису належить головному бухгалтеру банку та службовим особам, уповноваженим керівником банку;

зразки підписів керівника та головного бухгалтера банку уключаються до картки обов'язково;

право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису;

право другого підпису не може бути надано особам, які мають право першого підпису;

2) у разі змін у складі службових осіб, яким надано право розпоряджання кореспондентським рахунком банку і підпису розрахункових документів, подається нова картка зі зразками підписів усіх осіб, які мають право першого та другого підписів;

{Підпункт 2 пункту 6 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 76 від 12.06.2019, № 126 від 30.11.2021}

3) у разі призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника та/або головного бухгалтера банку осіб, зразка підписів яких немає в картці, банк подає тимчасову картку лише із зразками підписів цих осіб. Якщо особа, яка призначена тимчасово виконувати обов'язки керівника та/або головного бухгалтера банку, має право першого чи другого підпису, то подається лише належним чином засвідчена копія відповідного документа, що підтверджує повноваження тимчасово уповноваженої особи на відповідний строк;

{Підпункт 3 пункту глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 8 від 09.02.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 76 від 12.06.2019, № 126 від 30.11.2021}

4) у разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також тимчасової заміни однієї з осіб, уповноважених керівником банку, нова картка не складається, а додатково подається тимчасова картка лише із зразком підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії та копія відповідного документа, що підтверджує ці повноваження. Ця тимчасова картка підписується керівником банку;

{Підпункт 4 пункту глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 102 від 25.09.2018, № 126 від 30.11.2021}

5) у картку зі зразками підписів може включатися зразок відбитка печатки банку (за наявності). Використання печаток, призначених для спеціальних цілей ("Для пакетів", "Для перепусток" тощо), не допускається.

{Підпункт 5 пункту глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

{Підпункт 6 пункту глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 102 від 25.09.2018}

7. Банк зобов’язаний подати такі самі документи, що і під час відкриття рахунку, а також унести зміни до договору про кореспондентський рахунок у Національному банку або укласти новий договір у разі реорганізації банку шляхом перетворення, зміни найменування. Реквізит “номер кореспондентського рахунку” залишається без змін.

{Пункт 7 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

8. Філія іноземного банку в разі зміни свого найменування зобов’язана подати до Національного банку такі самі документи, що і під час відкриття рахунку, а також унести зміни до договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України або укласти новий договір. Реквізит “номер кореспондентського рахунку” залишається без змін.

{Главу 1 розділу II доповнено новим пунктом 8 згідно з Постановою Національного банку № 76 від 12.06.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 95 від 07.07.2020, № 126 від 30.11.2021}

9. Підставою для закриття кореспондентського рахунка банку/філії іноземного банку в Національному банку є розірвання договору, що здійснюється за заявою власника кореспондентського рахунка або уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (додаток 4), або за ініціативою Національного банку у випадках, передбачених законодавством України.

{Абзац перший пункту 9 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 76 від 12.06.2019}

Заява про закриття кореспондентського рахунка банку/філії іноземного банку в Національному банку може надаватися в електронній формі. У цьому разі заява про закриття кореспондентського рахунку в Національному банку має містити кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) уповноваженої особи власника кореспондентського рахунку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та кваліфіковану електронну печатку відповідної установи (за наявності).

{Абзац другий пункту 9 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 76 від 12.06.2019, № 126 від 30.11.2021}

Кореспондентський рахунок банку/філії іноземного банку, на кошти якого накладено обтяження майнових прав, закривається за згодою обтяжувача, який установив таке обтяження, крім випадку закриття такого рахунка під час виконання банком плану припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи відповідно до Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків".

{Абзац третій пункту 9 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 76 від 12.06.2019}

{Пункт глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 102 від 25.09.2018}

10. У разі закриття кореспондентського рахунку банку/філії іноземного банку, залишок коштів за кореспондентським рахунком має бути перерахований на рахунок, визначений його власником або уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, або Національним банком відповідно до законодавства України.

{Пункт 10 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 76 від 12.06.2019}

11. Національний банк зобов'язаний в установленому законодавством України порядку надіслати повідомлення контролюючому органу про відкриття/закриття кореспондентського рахунку банку/філії іноземного банку.

{Пункт 11 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 76 від 12.06.2019}

12. Документи, про які йдеться в цій главі, мають міститися в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку/філії іноземного банку. Порядок ведення справи з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку/філії іноземного банку встановлюється внутрішніми документами Національного банку.

{Абзац перший пункту 12 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 76 від 12.06.2019, № 126 від 30.11.2021}

Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку/філії іноземного банку після його закриття зберігається в Національному банку протягом строку, установленого нормативно-правовим актом Національного банку, який регламентує строки зберігання документів, що утворюються в діяльності Національного банку.

{Абзац другий пункту 12 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 76 від 12.06.2019}

{Глава 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 160 від 23.03.2009, № 279 від 12.08.2011, № 458 від 18.11.2013, № 439 від 07.07.2015; в редакції Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}

{Главу 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}

13. Заява про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку, картка зі зразками підписів та інші документи, передбачені в пункті 6 глави 1 розділу II цієї Інструкції (далі - документи), подаються до Національного банку в паперовій формі або у вигляді електронних копій.

Заява про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку, картка зі зразками підписів мають бути підписані власноручним підписом керівника банку/філії іноземного банку.

Підписи осіб, уповноважених розпоряджатися кореспондентським рахунком, які зазначені в картці зі зразками підписів, що подається:

1) у паперовій формі, мають бути засвідчені нотаріально або підписом уповноваженого працівника Національного банку;

2) у вигляді електронної копії, мають бути засвідчені в паперовій формі власноручним підписом керівника банку/філії іноземного банку.

{Главу 1 розділу II доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 126 від 30.11.2021}

14. Електронні копії документів, що подаються до Національного банку, мають містити КЕП керівника банку/філії іноземного банку і кваліфіковану електронну печатку установи (за наявності) та створюватися шляхом сканування з документів у паперовій формі з урахуванням таких вимог:

1) документ сканується у файл формату pdf;

2) сканована копія кожного окремого документа зберігається як окремий файл;

3) документи, що містять більше однієї сторінки, скануються в один файл;

4) роздільна здатність сканування має бути не нижче ніж 300 dpi.

Електронні копії документів надсилаються до Національного банку засобами системи електронної пошти Національного банку.

{Главу 1 розділу II доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 126 від 30.11.2021}

{Главу 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

Глава 2. Довідник учасників СЕП

1. Банк має бути включений до Довідника учасників СЕП за умови:

1) уключення відомостей про банк до Державного реєстру банків;

{Підпункт 1 пункту 1 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

2) укладення з Національним банком договору про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України;

3) приєднання до Єдиного договору банківського обслуговування та надання інших послуг Національним банком України (далі - Єдиний договір) для отримання таких видів послуг Національного банку: розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку; надання послуг системою електронної пошти Національного банку; надання в користування засобів захисту інформації Національного банку.

Приєднання до Єдиного договору здійснюється відповідно до публічної пропозиції Національного банку на укладення Єдиного договору, розміщеної на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку;

4) підключення до системи ЕП.

{Пункт 1 глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 71 від 27.07.2017}

2. Філія банку - безпосередній учасник СЕП має бути включена до Довідника учасників СЕП за умови:

1) уключення відомостей про філію банку до Державного реєстру банків;

{Підпункт 1 пункту 2 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

2) приєднання філії банку до Єдиного договору шляхом подання нею до Національного банку відповідної заяви для отримання послуг на розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку та послуг системою електронної пошти Національного банку;

{Підпункт 2 пункту 2 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 95 від 07.07.2020}

3) підключення філії банку до системи ЕП.

{Пункт 2 глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 71 від 27.07.2017}

3. Уключення філії банку до Довідника учасників СЕП як опосередкованого учасника СЕП здійснюється за умови включення відомостей про філію банку до Державного реєстру банків, а також підключення до системи ЕП.

{Пункт 3 глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 71 від 27.07.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 126 від 30.11.2021}

4. Унесення інформації до Довідника учасників СЕП здійснюється в разі:

уключення/виключення банку (філії) до/із учасників СЕП;

зміни реквізитів учасника СЕП, що зазначені в додатку 6 до цієї Інструкції;

{Абзац четвертий пункту глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}

переходу учасника СЕП на роботу за консолідованим кореспондентським рахунком;

переходу учасника СЕП на роботу з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу;

повернення учасника СЕП на роботу за окремим кореспондентським рахунком тощо.

5. Необхідною умовою для виключення учасника СЕП із Довідника учасників СЕП є розірвання Єдиного договору в частині відмови від надання таких послуг: розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку; надання послуг системою електронної пошти Національного банку; надання в користування засобів захисту інформації Національного банку або укладених на ці послуги окремих договорів.

Національний банк виключає банк/філію банку/філію іноземного банку з Довідника учасників СЕП у разі їх виключення з Державного реєстру банків.

{Пункт 5 глави 2 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 126 від 30.11.2021}

{Пункт 5 глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 71 від 27.07.2017}

6. Банк (філія) зобов'язаний надіслати до структурного підрозділу Національного банку повідомлення про внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП (уключення, унесення змін, виключення) за формою, що наведена в додатку 6 до цієї Інструкції (далі - повідомлення). Повідомлення має бути надіслане засобами системи ЕП не пізніше ніж за три робочі дні до дати включення, виключення або внесення змін до Довідника учасників СЕП.

{Абзац перший пункту глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015}

Для внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП про філію має бути надіслане також повідомлення від банку, якому належить ця філія.

7. Структурний підрозділ Національного банку після отримання повідомлення від банку (філії) зобов'язаний надіслати його Департаменту інформаційних технологій засобами системи електронного документообігу АСКОД (далі - СЕД АСКОД) за два робочих дні до набрання чинності змінами.

{Абзац перший пункту 7 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

Структурний підрозділ Національного банку інформує засобами СЕД АСКОД Департамент безпеки про ініціювання банком (філією) унесення інформації до Довідника учасників СЕП.

{Абзац другий пункту 7 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

{Пункт глави розділу II в редакції Постанов Національного банку № 412 від 16.11.2007, № 439 від 07.07.2015, № 994 від 30.12.2015}

8. Департамент інформаційних технологій зобов'язаний внести зміни до Довідника учасників СЕП згідно з отриманим від структурного підрозділу Національного банку повідомленням (додаток 6) і надіслати їх учасникам СЕП у банківський день, що передує дню, з якого зміни набирають чинності, у час, визначений Технологічним регламентом роботи СЕП.

{Абзац перший пункту глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 412 від 16.11.2007, № 102 від 25.09.2018, № 95 від 07.07.2020}

Учасники СЕП зобов'язані внести зміни до Довідника учасників СЕП під час переходу на наступний банківський день на всіх робочих місцях САБ, де використовується цей довідник.

{Абзац другий пункту 8 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 95 від 07.07.2020}

Департамент інформаційних технологій вносить інформацію до Довідника учасників СЕП щодо включення нового учасника СЕП (безпосереднього) або зміни ідентифікатора учасника СЕП (безпосереднього) за умови, що цей учасник надіслав відкриті ключі АРМ-СЕП на сертифікацію до 13 години дня, що передує дню внесення інформації до Довідника учасників СЕП.

{Пункт глави розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015}

{Пункт глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015, № 126 від 30.11.2021}

9. Департамент  інформаційних технологій забезпечує включення банку до Довідника учасників СЕП з нульовим значенням технічного рахунку цього банку.

Структурний підрозділ Національного банку в день уключення банку до Довідника учасників СЕП забезпечує перерахування засобами СЕП на кореспондентський рахунок банку кошти, що обліковувалися на накопичувальному рахунку для формування статутного капіталу банку.

{Пункт глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015, № 102 від 25.09.2018; в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

10. Зміна найменування учасника СЕП у Довіднику учасників СЕП здійснюється в автоматизованому режимі через один банківський день після зміни реквізиту “Найменування для СЕП” у Державному реєстрі банків.

{Главу розділу II доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 412 від 16.11.2007; в редакції Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

11. Департамент інформаційних технологій виключає банк із Довідника учасників СЕП незалежно від значення його технічного рахунку.

Структурний підрозділ Національного банку не пізніше наступного банківського дня після виключення банку з Довідника учасників СЕП забезпечує перерахування залишку коштів із кореспондентського рахунку цього банку на рахунок, визначений його власником або уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, або Національним банком відповідно до законодавства України.

{Абзац другий пункту 11 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 126 від 30.11.2021}

{Пункт глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 412 від 16.11.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 279 від 12.08.2011, № 439 від 07.07.2015, № 102 від 25.09.2018; в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

{Пункт 12 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

{Глава розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015}

Глава 3. Загальні умови функціонування СЕП щодо проведення міжбанківського переказу

1. Національний банк визначає технологію роботи СЕП, має право змінювати технологічну структуру цієї системи та шляхи програмно-технічної реалізації її компонентів і вимагати від учасників СЕП відповідної адаптації їх програмно-технічних засобів САБ та ВМПС до технології роботи СЕП. Строк інформування учасників СЕП про внесення змін до програмно-технічного забезпечення визначається Національним банком і не може бути меншим, ніж за п'ять робочих днів до часу їх унесення. Зміна програмно-технічних засобів і технології роботи СЕП відбувається за вказівками Національного банку.

2. Технологічний регламент роботи СЕП визначається Національним банком і надсилається засобами системи ЕП усім учасникам СЕП для виконання.

3. Списання з кореспондентського рахунку банку здійснюється за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, що сформовані власником рахунку або Національним банком, у випадках, визначених законом, у тому числі, обумовлених договором.

{Пункт 3 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015}

4. Учасник СЕП забезпечує формування міжбанківського електронного розрахункового документа лише через САБ із заповненням усіх обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

{Абзац перший пункту 4 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 165 від 05.06.2008}

Відповідно до технології роботи СЕП під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа учасник СЕП забезпечує:

заповнення обов'язкових реквізитів шляхом перенесення їх значень з розрахункового документа, на підставі якого він формується, крім реквізиту "назва документа", що заповнюється як умовний числовий код, згідно з додатком 7 до цієї Інструкції;

якщо платником та/або отримувачем є учасник СЕП, то в реквізитах "рахунок платника" та/або "рахунок отримувача" має зазначатися номер внутрішньобанківського рахунку.

5. Учасник СЕП забезпечує формування, передавання, приймання міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень з використанням апаратно-програмних засобів криптографічного захисту інформації відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань інформаційної безпеки.

{Пункт 5 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013, № 439 від 07.07.2015, № 994 від 30.12.2015}

6. Структура та порядок заповнення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП, електронних розрахункових повідомлень визначаються Національним банком.

ЦОСЕП здійснює оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень у порядку їх надходження до СЕП. Міжбанківський електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний. Результати оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів у СЕП відображаються на технічному рахунку банку (філії).

7. Початкові платежі від банку (філії) приймаються в межах поточного значення його технічного рахунку.

8. Міжбанківський електронний розрахунковий документ уважається виконаним у СЕП з часу відображення його суми за технічним рахунком учасника СЕП-отримувача, за винятком випадків, передбачених процедурою відновлення функціонування СЕП у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

9. У кінці банківського дня ЦОСЕП передає до структурного підрозділу Національного банку інформацію про розрахунки, що здійснені через СЕП, для їх відображення на кореспондентських рахунках учасників СЕП та інших рахунках у САБ структурного підрозділу Національного банку.

{Абзац другий пункту 9 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}

10. Кожний учасник СЕП веде журнал обліку встановлення та заміни програмно-технічних засобів, що використовуються для роботи в СЕП, у якому зазначаються дата та час їх установлення (заміни), а також компоненти, що замінюються, їх назва, підстава для заміни, нова версія, прізвище, ініціали та підпис виконавця.

Обов'язковій реєстрації в журналі підлягають установлення та заміна таких компонентів:

прикладного програмного забезпечення СЕП, системи ЕП;

комп'ютера та його компонентів;

мережевої плати та/або мережевого клієнта;

системного програмного забезпечення;

апаратних засобів захисту інформації, а також настройка комп'ютера.

11. Кожен учасник СЕП зобов'язаний забезпечити наявність внутрішнього документа, що регламентує порядок відновлення роботи в СЕП у разі порушення роботи в системі або виникнення надзвичайних ситуацій та його виконання.

12. Якщо учасник СЕП порушує технологію роботи, не виконує вимоги щодо захисту банківської інформації, то Національний банк має право зупинити початкові платежі цього учасника в СЕП. Учасник СЕП продовжує роботу в системі після службового розслідування, проведеного Національним банком у максимально короткий строк. Учасник СЕП зобов'язаний усунути недоліки, виявлені під час проведення службового розслідування.

13. Учасник СЕП має забезпечити зберігання інформації про міжбанківські електронні розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення відповідно до глави 8 розділу ІІ цієї Інструкції.

{Пункт 13 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013, № 994 від 30.12.2015; в редакції Постанови Національного банку № 102 від 25.09.2018}

{Пункт 14 глави  розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 102 від 25.09.2018}

Глава 4. Функціонування СЕП у файловому режимі

1. ЦОСЕП на початку банківського дня надсилає учасникам СЕП інформацію про стан їх технічних рахунків.

{Пункт 1 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015; в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

2. {Абзац перший пункту 2 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 8 від 09.02.2017}

Оброблення файлів у СЕП здійснюється в циклічному режимі. Цикл оброблення файлів складається з двох частин:

приймання інформації;

передавання інформації.

Під час приймання інформації ЦОСЕП отримує від учасника СЕП файл A і перевіряє його на відповідність вимогам СЕП.

ЦОСЕП надсилає за результатами оброблення файла A на адресу відправника квитанцію про результати його приймання. ЦОСЕП приймає або не приймає файл A у цілому. Відправник файла A несе відповідальність за склад міжбанківських електронних розрахункових документів, уключених до цього файла.

3. Обмін файлами СЕП між ЦОСЕП і АРМ-СЕП здійснюється засобами Автоматизованої транспортної системи Національного банку України з використанням IBM Websphere Message Queue.

{Главу розділу II доповнено новим пунктом 3 згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

4. Міжбанківські електронні розрахункові документи, прийняті ЦОСЕП у файловому режимі, групуються під час передавання інформації за адресатами і надсилаються отримувачам (файли B).

Файл B уважається одержаним і його сума відображається за технічним рахунком отримувача в ЦОСЕП за умови надходження від отримувача квитанції, що підтверджує успішне прийняття файла B.

Файл В, який не підтверджений безпосереднім учасником СЕП - отримувачем коштів до виконання процедур завершення банківського дня, автоматично квитується в ЦОСЕП під час виконання процедур завершення банківського дня для забезпечення завершеності розрахунків у СЕП у файловому режимі на кінець банківського дня.

ЦОСЕП надсилає безпосереднім учасникам СЕП перелік автоматично заквитованих файлів B у файлах-виписках V.B.

Безпосередні учасники СЕП зобов’язані отримати всі файли B, зазначені в файлах-виписках V.B, провести їх за рахунком, який ведеться в САБ або ВМПС для відображення стану кореспондентського рахунку банку, тим самим банківським днем.

Платежі з файлів-виписок V.B будуть зазначені у виписках з технічного рахунку (файл V.0) як заквитовані, а час квитування відповідатиме часу їх автоматичного підтвердження під час закриття банківського дня в ЦОСЕП.

{Пункт 4 глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 76 від 12.06.2019}

5. У кінці кожного сеансу оброблення інформації ЦОСЕП надсилає учасникам СЕП підсумкову інформацію за результатами цього циклу та поточне значення їх технічних рахунків.

Після отримання файла з підсумковою інформацією, яка підтверджує відображення суми файла B за технічним рахунком у ЦОСЕП, учасник СЕП передає міжбанківські електронні розрахункові документи, що розміщені в успішно прийнятому ним файлі B, для подальшого їх оброблення засобами САБ та/або ВМПС та відображення сум за рахунками отримувачів.

6. У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП інформацію про стан їх технічних рахунків на початок і кінець банківського дня, а також перелік усіх міжбанківських електронних розрахункових документів, що оброблялися ними протягом цього дня.

7. Департамент інформаційних технологій має право виконати квитування файла B до початку процедури завершення банківського дня у випадках, коли міжбанківський електронний розрахунковий документ має бути проведений за кореспондентським рахунком банку-отримувача до визначеного часу операційного дня Національного банку.

{Пункт 7 глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 76 від 12.06.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 95 від 07.07.2020}

8. Необхідною умовою завершення банківського дня учасником СЕП є:

1) звіряння інформації САБ з даними ЦОСЕП;

2) відображення на рахунках у САБ у цей банківський день міжбанківських електронних розрахункових документів, що надійшли від ЦОСЕП у підсумкових файлах дня.

{Пункт 8 глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 76 від 12.06.2019}

{Пункт 9 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 76 від 12.06.2019}

Глава 5. Функціонування СЕП у режимі реального часу

1. Учасник СЕП у режимі реального часу має право:

а) виконувати міжбанківські перекази;

б) установлювати в ЦОСЕП ліміти технічних рахунків, початкових оборотів підпорядкованих йому філій;

в) одержувати довідкову інформацію про:

стан власного технічного рахунку і про стан технічних рахунків своїх філій;

власні міжбанківські перекази;

міжбанківські перекази своїх філій тощо.

2. Національний банк має право в режимі реального часу встановлювати обмеження щодо виконання початкових платежів банку відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

{Пункт 2 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015, № 95 від 07.07.2020}

3. Обмін інформацією між САБ учасника СЕП і АРМ-СЕП в режимі реального часу здійснюється пакетами за протоколом TCP/IP.

{Абзац перший пункту 3 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

Учасник СЕП формує засобами САБ пакет-запит і надсилає його до ЦОСЕП. За підсумками оброблення пакета-запиту ЦОСЕП готує та відправляє учаснику СЕП пакет-відповідь, що містить інформацію про виконання чи невиконання пакета-запиту.

4. У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП файли з переліком міжбанківських переказів, відображених за їх технічними рахунками.

{Главу 8 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 458 від 18.11.2013}

Глава 6. Моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП

1. Банк та його філії мають право працювати в СЕП з використанням відповідної моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

2. У разі роботи за моделлю 3 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок у ЦОСЕП.

{Абзац перший пункту 2 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015}

Філії банку не можуть мати технічних рахунків у ЦОСЕП.

{Абзац другий пункту 2 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015}

Банк повинен мати власну ВМПС для виконання внутрішньобанківського переказу.

Філії банку є опосередкованими учасниками СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВМПС через АРМ-СЕП банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.

Банк має право працювати в СЕП за моделлю 3 через свою філію, відомості про яку включаються до Державного реєстру банків, а також до Довідника учасників СЕП.

{Абзац п’ятий пункту 2 глави 6 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

3. У разі роботи за моделлю 4 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

{Абзац перший пункту 3 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015}

Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

4. У разі роботи за моделлю 7 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок в ЦОСЕП. Його філії мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

{Абзац перший пункту 4 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015}

Банк та філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу, а також обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил САБ.

Під час роботи за моделлю 7 банк має право використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньобанківських повідомлень визначаються банком.

5. У разі роботи за моделлю 8 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії мають технічні рахунки в ЦОСЕП.

{Абзац перший пункту 5 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015}

Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій.

СЕП надає банку технологічну інформацію про роботу філій та обороти за їх технічними рахунками лише за підсумками банківського дня, але банк може отримувати технологічну інформацію про роботу філій протягом банківського дня в режимі реального часу.

{Пункт 6 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}

Глава 7. Перехід банку на роботу в СЕП за моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку

1. Для роботи в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (далі - відповідна модель) банк повинен одержати на це дозвіл Національного банку (далі - дозвіл).

{Пункт 1 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

2. Банк для одержання дозволу подає до Національного банку викладені державною мовою документи, що підтверджують організаційну, функціональну та технологічну готовність банку до роботи в СЕП за відповідною моделлю, а саме:

{Абзац перший пункту 2 глави 7 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

1) заяву, підписану керівником банку або уповноваженою ним особою, про перехід банку на роботу в СЕП за відповідною моделлю із зазначенням назви, версії та розробника програмного забезпечення і системи захисту інформації, що мають використовуватися;

2) затверджені правила здійснення банком і його філіями переказу коштів за відповідною моделлю.

Банк подає до Національного банку зазначені в пункті 2 глави 7 розділу II цієї Інструкції документи в електронному вигляді засобами системи ЕП. Ці документи мають бути створені у вигляді файлів, які містять відскановані з паперових носіїв зображення документів, та підписані електронним підписом керівника банку або уповноваженої ним особою, прирівняним до власноручного підпису відповідно до законодавства.

{Абзац другий підпункту 2 пункту 2 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

Сканування з паперових носіїв зображення документів здійснюється з урахуванням таких вимог:

формат готового файла - pdf;

документи, що містять більше однієї сторінки, скануються в один файл;

роздільна здатність сканування - не нижче ніж 300 dpi.

{Пункт 2 глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 71 від 27.07.2017}

3. Правила здійснення банком і його філіями переказу коштів за відповідною моделлю повинні відповідати нормативно-правовим актам, розпорядчим актам Національного банку і технологічній документації з питань здійснення міжбанківського переказу коштів через СЕП та містити:

1) опис технологічних етапів здійснення міжбанківського переказу коштів із зазначенням бухгалтерських проводок, що відповідають стадіям оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів та завершення банком і його філіями банківського дня в разі надходження, але не підтвердження міжбанківських електронних розрахункових документів;

2) порядок обліку та виконання банком і його філіями розрахункових документів, якщо немає (недостатньо) коштів на консолідованому кореспондентському рахунку банку, із зазначенням бухгалтерських проводок у банку та його філіях.

{Главу розділу II доповнено новим пунктом 3 згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

4. У разі використання банком ВМПС у правилах мають ураховуватися вимоги, викладені в розділі V цієї Інструкції, а також зазначатися:

опис здійснення внутрішньобанківського переказу;

опис системи захисту інформації та системи розподілу ключів криптографічного захисту інформації;

порядок використання системи захисту інформації та телекомунікаційних каналів зв'язку;

{Абзац п'ятий пункту 4 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 102 від 25.09.2018}

регламент функціонування ВМПС;

порядок відновлення роботи ВМПС у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

5. У разі використання банком під час роботи за моделлю 7 внутрішньобанківських повідомлень, якими обмінюються банк і його філії без виходу в СЕП, у правилах здійснення банком та його філіями переказу коштів за моделлю 7 має бути опис структури, змісту цих повідомлень і порядок їх захисту від підроблення та викривлення.

{Пункт 5 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}

6. Національний банк протягом 30 робочих днів із дня отримання від банку документів, що мають відповідати вимогам пунктів 2 - 5 глави 7 розділу ІІ цієї Інструкції, може надати йому дозвіл на роботу в СЕП за відповідною моделлю або в разі невідповідності правил вимогам цієї глави відмовити в наданні дозволу.

{Абзац перший пункту глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015, № 102 від 25.09.2018, № 126 від 30.11.2021}

{Абзац другий пункту 5 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}

Дозвіл надсилається банку засобами системи ЕП як електронний документ, підписаний електронним підписом, прирівняним відповідно до закону до власноручного підпису заступника Голови Національного банку, до повноважень якого згідно з розподілом функціональних обов'язків належить здійснення загального керівництва та контролю за вертикаллю підпорядкування “платіжні системи та грошовий обіг”.

{Пункт 6 глави розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 126 від 30.11.2021}

У разі відмови в наданні дозволу Національний банк письмово повідомляє про це банк із зазначенням підстав (невідповідність правил вимогам цієї глави та про потребу їх доопрацювання згідно із наданими зауваженнями).

7. У разі повторного звернення для одержання дозволу на перехід доопрацьовані правила подаються банком і розглядаються Національним банком відповідно до пунктів 2 - 6 глави 7 розділу ІІ цієї Інструкції.

{Пункт 7 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015, № 102 від 25.09.2018}

8. Банк узгоджує зі структурним підрозділом Національного банку дату переходу на роботу в СЕП за відповідною моделлю. Структурний підрозділ Національного банку інформує Департамент інформаційних технологій про визначену дату переходу.

Дозвіл Національного банку втрачає чинність, якщо банк протягом шести місяців із дня надання йому дозволу не розпочав роботу за відповідною моделлю.

{Пункт глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015; в редакції Постанови Національного банку № 102 від 25.09.2018}

9. Банк до настання визначеної дати переходу:

1) уносить зміни до договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України;

2) повідомляє філії про потребу приєднатися до Єдиного договору для отримання послуг розрахунково-інформаційного обслуговування в системі електронних платежів Національного банку та/або послуг системою електронної пошти Національного банку або подати письмову заяву про відмову від отримання послуг розрахунково-інформаційного обслуговування в системі електронних платежів Національного банку (у разі переходу банку на модель 3 обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку);

3) ініціює внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП.

{Пункт 9 глави розділу II доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

{Пункт глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 71 від 27.07.2017}

{Пункт 9 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}

10. Контроль за станом технічних і транзитних рахунків філій банку в день їх переходу здійснюють Департамент інформаційних технологій та ці філії.

11. Банк у разі потреби заміни діючого програмного забезпечення та/або системи захисту інформації на програмний продукт іншого розробника або на нову версію програмного продукту того самого розробника подає документи згідно з пунктами 2 - 5 глави 7 розділу II цієї Інструкції для отримання на це дозволу Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу з використанням програмного продукту іншого розробника або нової версії програмного продукту того самого розробника.

{Пункт глави розділу II із змінами,внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015, № 102 від 25.09.2018}

12. У разі потреби переходу з однієї моделі на роботу за іншою банк подає до Національного банку документи відповідно до пунктів 2 - 5 глави 7 розділу II цієї Інструкції для отримання на це дозволу.

{Абзац перший пункту 12 глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

У разі надання банку нового дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу за іншою моделлю.

Перехід банку з однієї моделі на роботу за іншою здійснюється з дотриманням вимог, викладених у цій главі.

{Пункт глави розділу II із змінами,внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015}

{Пункт 12 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}

{Пункт 13 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}

{Пункт 16 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 458 від 18.11.2013}

13. У разі зміни найменування банку або організаційно-правової форми, або його місцезнаходження раніше виданий дозвіл є дійсним за умови збереження технології роботи за моделлю і програмного забезпечення, що використовується.

{Главу розділу II доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку № 412 від 16.11.2007}

14. У разі закриття банком усіх філій дозвіл на роботу в СЕП за відповідною моделлю втрачає чинність.

{Абзац перший пункту глави розділу II в редакції Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}

Банк зобов'язаний унести зміни до договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України, а також ініціювати внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП.

{Абзац другий пункту глави розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015, № 71 від 27.07.2017}

{Главу розділу II доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011}

{Главу 9 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}

Глава 8. Загальні умови зберігання учасниками СЕП інформації про міжбанківські електронні розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення

1. Банки та їх філії, Департамент інформаційних технологій (далі в тексті глави 8 розділу II цієї Інструкції - учасники СЕП) кожного робочого дня формують на зовнішніх носіях, придатних для тривалого зберігання та зчитування інформації (далі - зовнішні носії), інформацію про міжбанківські електронні розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення для забезпечення довгострокового зберігання цієї інформації для оперативного її використання у випадках, визначених законодавством України та технологією функціонування СЕП (далі у тексті глави 8 розділу II цієї Інструкції - інформація). Інформація має зберігатися на зовнішніх носіях у формі, що дає змогу перевірити цілісність електронних міжбанківських документів на цих носіях.

2. Інформація має зберігатися у формі відокремлених електронних даних (далі - ВЕД) відповідно до нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку формування, зберігання та знищення ВЕД.

Доступ до ВЕД повинні мати посадові особи, які згідно з наказом керівника учасника СЕП призначені для роботи з ВЕД.

Строки зберігання ВЕД та міжбанківських електронних розрахункових документів установлюються відповідно до нормативно-правового акта Національного банку, що визначає перелік документів, що утворюються в діяльності Національного банку та банків України, із зазначенням строків зберігання.

3. ВЕД мають містити:

1) на рівні банків та їх філій:

усі відправлені та отримані міжбанківські електронні розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення;

протокол роботи САБ;

архів системи ЕП;

шифровані арбітражні журнали системи криптографічного захисту інформації та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП;

2) на рівні Департаменту інформаційних технологій:

протокол роботи САБ;

шифровані арбітражні журнали системи криптографічного захисту інформації та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП;

повний архів роботи ЦОСЕП;

архів роботи системи ЕП.

4. Інформацію на зовнішніх носіях, строки зберігання якої закінчилися, учасники СЕП мають знищувати на підставі оформлених належним чином актів. Зовнішні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається згідно з паспортним строком експлуатації. Інформацію, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації зовнішнього носія, на якому вона розміщена, учасник СЕП має перенести на інший зовнішній носій з обов'язковим виконанням перевірки її цілісності на цьому носії.

{Глава розділу II в редакції Постанови Національного банку № 102 від 25.09.2018}

Розділ III. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками-резидентами в інших банках-резидентах

Глава 1. Загальні вимоги щодо виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в інших банках

1. Міжбанківський переказ здійснюється банками на підставі міжбанківських розрахункових документів, що можуть бути передані на електронних чи паперових носіях.

Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов’язково містити реквізити документа, на підставі якого він сформований, відповідно до вимог пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

Міжбанківські розрахункові документи на паперових носіях мають бути автентифіковані банком як такі, що підписані уповноваженими особами банку-кореспондента.

2. Банк здійснює міжбанківський переказ у межах залишку коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, крім випадків, передбачених договором.

3. Програмно-технічне забезпечення, система захисту інформації та телекомунікаційні канали зв’язку, що використовуються банком для міжбанківського переказу, мають забезпечувати:

1) контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;

2) надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованої модифікації та несанкціонованого ознайомлення зі змістом електронних банківських документів на будь-якому етапі їх оброблення.

4. Банки мають право обирати форму подання міжбанківських розрахункових документів, виписок з кореспондентського рахунку (на паперових чи електронних носіях) і засоби зв’язку для їх передавання, обумовлені договором, за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.

{Глава 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011; в редакції Постанов Національного банку № 994 від 30.12.2015, № 76 від 12.06.2019}

{Главу 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}

Глава 2. Виконання банком платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів банку-кореспондента, зупинення видаткових операцій банку-кореспондента, списання в безспірному порядку заборгованості банку-кореспондента та стягнення коштів банку-кореспондента за правочином про обтяження

{Заголовок глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 126 від 30.11.2021}

1. Банк приймає платіжну вимогу на примусове списання коштів банку-кореспондента з його кореспондентського рахунку, перевіряє наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення/постанови суду про стягнення коштів та у разі наявності відповідного рішення/постанови суду про стягнення коштів у цьому реєстрі, а також за умови відсутності в цьому реєстрі ухвали суду про зупинення виконання/дії такого рішення/постанови суду про стягнення коштів виконує платіжну вимогу відповідно до правил документообігу та порядку розрахунків платіжними вимогами, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей:

{Абзац перший пункту 1 глави 2 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 124 від 21.08.2020}

1) банк виконує примусове списання коштів банку-кореспондента за платіжною вимогою в кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження), якщо інший строк не встановлений законодавством України, та відповідно до підстав, установлених законодавством України;

2) банк визначає наявну для списання суму за платіжною вимогою в строк і в порядку, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, і зберігає її на кореспондентському рахунку банку-кореспондента до виконання платіжної вимоги.

2. Банк приймає і виконує інкасові доручення (розпорядження) на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-кореспондента в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням особливостей, обумовлених у пункті 1 глави 2 розділу III цієї Інструкції.

{Пункт 3 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

{Пункт 4 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

{Пункт 5 глави 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

3. Банк виконує рішення суду про зупинення видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком, яке винесене за зверненням контролюючого органу і надійшло до банку безпосередньо від суду/державного виконавця/контролюючого органу, у день його надходження шляхом зупинення власних видаткових операцій банку-кореспондента за цим рахунком.

Банк обліковує рішення суду за відповідним позабалансовим рахунком.

Відновлення власних видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком здійснюється відповідно до законодавства України в порядку, установленому внутрішніми процедурами банку.

{Абзац третій пункту 3 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 126 від 30.11.2021}

4. Банк у разі відкриття кореспондентського рахунку банку-кореспонденту, щодо якого є публічне обтяження рухомого майна, накладене державним/приватним виконавцем, зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента з такого рахунку на суму обтяження.

Відновлення власних видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком здійснюється у випадку, визначеному Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, у порядку, установленому договором та внутрішніми процедурами банку.

5. Банк зобов’язаний здійснити списання в безспірному порядку заборгованості банку-кореспондента (далі - банк-боржник) перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, з кореспондентського рахунку банку-боржника відповідно до статті 73 Закону України “Про Національний банк України”.

Банк здійснює списання в безспірному порядку заборгованості банку-боржника на підставі вимоги Національного банку.

Вимога Національного банку має містити таку інформацію:

1) номер та дату складання (число, місяць, рік);

2) передбачені законодавством України підстави, відповідно до яких Національний банк має право на списання в безспірному порядку заборгованості з рахунків банку-боржника;

3) код платника, найменування платника, номер рахунку платника;

4) найменування банку платника;

{Підпункт 4 пункту глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 136 від 19.11.2019}

5) код отримувача, найменування отримувача, номер рахунку отримувача;

6) найменування банку отримувача;

{Підпункт 6 пункту глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 136 від 19.11.2019}

7) суму цифрами та словами;

8) призначення платежу.

Вимога Національного банку оформляється як електронний документ, підписаний електронним підписом уповноваженої особи, прирівняним відповідно до закону до власноручного, та надсилається засобами системи ЕП для виконання банку, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку-боржника.

Банк, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку-боржника, здійснює списання в безспірному порядку коштів з кореспондентського рахунку банку-боржника за меморіальним ордером, сформованим банком на підставі вимоги Національного банку з урахуванням особливостей, визначених у пункті 1 глави 2 розділу III цієї Інструкції.

Банк, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку-боржника, зобов’язаний повідомити Національний банк про виконання (часткове виконання) або про неможливість виконати вимогу Національного банку через брак коштів на кореспондентському рахунку банку-боржника.

6. Банк приймає та бере на облік повідомлення обтяжувача про наявність підстав на звернення стягнення на предмет обтяження, предметом якого є майнові права на кошти на кореспондентському рахунку банку-кореспондента та/або повідомлення банку-кореспондента про вчинення правочину, предметом якого є обтяження майнових прав на кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку банку-кореспондента (далі - правочин про обтяження) відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України та Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

Банк із дня взяття повідомлення на облік за відповідним позабалансовим рахунком забезпечує протягом чинності правочину про обтяження наявність коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента в розмірі, зазначеному в повідомленні щодо вчинення правочину про обтяження, якщо інше не передбачено цим правочином.

Банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента (у випадках, передбачених правочином про обтяження) до забезпечення на кореспондентському рахунку банку-кореспондента суми коштів, визначеної умовами обтяження, якщо сума коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента менша від суми, зазначеної в повідомленні щодо вчинення правочину про обтяження.

Банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком (у випадках, передбачених правочином про обтяження) до виконання договірного списання коштів із кореспондентського рахунку банку-кореспондента за платіжною вимогою обтяжувача, який установив таке обтяження, якщо в правочині про обтяження не визначена сума коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, що підлягає обтяженню.

Сума коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, що підлягає обтяженню, може бути зменшена в разі часткової сплати за платіжною вимогою обтяжувача, який установив таке обтяження, або в разі отримання письмової згоди цього обтяжувача на виконання банком-кореспондентом міжбанківського переказу коштів, унаслідок якого сума коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента буде меншою від суми, визначеної умовами обтяження.

Банк забезпечує стягнення коштів за правочином про обтяження з кореспондентського рахунку банку-кореспондента шляхом договірного списання відповідно до нормативно-правового акта Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

{Глава 2 розділу III в редакції Постанови Національного банку Національного банку № 76 від 12.06.2019}

Розділ IV. Загальні умови виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в розрахунковому банку платіжної системи

Глава 1. Загальні умови проведення переказу коштів через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в розрахунковому банку платіжної системи

1. Міжбанківський переказ між членами платіжної системи за операціями, які здійснюються резидентами в межах України, виконується розрахунковим банком-резидентом у національній валюті. Функції розрахункового банку платіжної системи може виконувати банк або Національний банк.

2. Відносини розрахункового банку з членами платіжної системи регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства.

3. Переказ коштів через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи в розрахунковому банку може виконуватися на підставі клірингової вимоги, сформованої в платіжній системі за результатами взаємозаліку на підставі клірингу або за кожним документом на переказ коштів окремо.

Форма клірингової вимоги встановлюється правилами платіжної системи і повинна містити реквізити, обов'язкові для формування розрахунковим банком міжбанківського розрахункового документа згідно з вимогами цієї Інструкції. Розрахунковий банк має формувати міжбанківський електронний розрахунковий документ згідно з вимогами пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

{Абзац другий пункту 3 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 165 від 05.06.2008}

Для зведення результатів клірингу на балансі розрахункового банку відкривається кліринговий рахунок.

4. Розрахунковий банк забезпечує завершення розрахунків відповідно до правил платіжної системи та умов договорів з платіжною організацією і членами платіжної системи.

5. У разі порушення строку проведення розрахунків розрахунковий банк несе відповідальність перед платіжною організацією та членами платіжної системи згідно із законодавством, правилами платіжної системи та умовами договорів.

{Пункт 6 глави 1 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 122 від 30.03.2012}

Глава 2. Виконання банком функцій розрахункового банку платіжної системи

1. Банк виконує функції розрахункового банку на підставі договору, який укладається між платіжною організацією платіжної системи та банком. Якщо банк виконує функції платіжної організації платіжної системи, то підставою для виконання ним функцій розрахункового банку є відповідне рішення виконавчого органу банку.

2. Функції розрахункового банку визначаються внутрішнім положенням банку, що регулює проведення міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства та правил платіжної системи і, зокрема, має визначати:

технологію, регламент проведення розрахунків і порядок обміну інформацією з учасниками розрахунків;

порядок урегулювання неплатоспроможності та інших випадків невиконання членами платіжної системи своїх зобов'язань;

порядок формування та умови використання страхового фонду з покриття ризиків неплатежів членів платіжної системи (далі - страховий фонд), якщо відповідно до договору з платіжною організацією розрахунковий банк здійснює облік і контроль за формуванням членами платіжної системи страхового фонду.

3. Міжбанківський переказ здійснюється через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи, що відкриваються в розрахунковому банку відповідно до розділу III цієї Інструкції.

4. Розрахунковий банк здійснює облік коштів за внесками членів платіжної системи до страхового фонду за рахунком, відкритим платіжній організації, якщо це передбачено правилами платіжної системи. Порядок використання коштів за цим рахунком визначається умовами договору з платіжною організацією.

У разі надання платіжною організацією розрахунковому банку повноважень здійснювати контроль за формуванням членами платіжної системи коштів страхового фонду їх облік і використання здійснюються відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та умов договорів з платіжною організацією та членами платіжної системи.

Глава 3. Виконання Національним банком функцій розрахункового банку платіжної системи

1. Національний банк має право виконувати функції розрахункового банку платіжної системи на підставі рішення Правління Національного банку та відповідного договору, який укладається між платіжною організацією та Національним банком.

{Пункт 1 глави 3 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 279 від 12.08.2011, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 95 від 07.07.2020}

2. Рішення щодо виконання функцій розрахункового банку приймається Національним банком на підставі розгляду документів, що подаються від імені платіжної організації платіжної системи, а саме:

письмового звернення платіжної організації платіжної системи щодо укладення договору про виконання Національним банком функцій розрахункового банку цієї платіжної системи;

загальних відомостей про платіжну систему, зокрема щодо платіжної організації та клірингової установи, що уповноважена платіжною організацією виконувати кліринг;

опису технології функціонування платіжної системи;

переліку її членів;

видів платіжних інструментів;

способів покриття можливих ризиків та управління безпекою в системі.

Національний банк має право отримати від платіжної організації додаткову інформацію, потрібну для прийняття остаточного рішення.

3. Національний банк у місячний строк з дня одержання документів, що мають відповідати вимогам пункту 2 цієї глави, приймає рішення Правління Національного банку України про укладення договору про виконання функцій розрахункового банку та надсилає платіжній організації платіжної системи проект відповідного договору.

{Абзац перший пункту 3 глави 3 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 95 від 07.07.2020}

У разі прийняття рішення про відмову від виконання функцій розрахункового банку Національний банк у місячний строк з дня одержання документів письмово повідомляє про це платіжну організацію платіжної системи.

4. Національний банк як розрахунковий банк може виконувати такі функції:

проведення розрахунків між членами платіжної системи на підставі платіжних повідомлень платіжної системи згідно з правилами платіжної системи;

ведення обліку та використання коштів страхового фонду членів платіжної системи відповідно до правил платіжної системи та умов договорів;

здійснення контролю за своєчасним формуванням і поповненням страхового фонду членами платіжної системи;

вжиття заходів щодо забезпечення виконання членами платіжної системи своїх зобов'язань відповідно до правил платіжної системи та умов договорів.

Виконання Національним банком функцій розрахункового банку платіжної системи визначається внутрішнім положенням, що регулює проведення розрахунковим банком міжбанківського переказу з урахуванням вимог законодавства та правил платіжної системи.

5. Міжбанківський переказ виконується засобами СЕП через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи, що відкриті в Національному банку, із застосуванням договірного списання.

{Абзац перший пункту 5 глави 3 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015}

Обмін інформацією між учасниками розрахунків здійснюється із застосуванням технології, що використовується в інформаційній мережі, та відповідних засобів захисту інформації.

{Пункт 5 глави 3 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015}

6. Члени платіжної системи зобов'язані мати на кореспондентських рахунках суми коштів для виконання своїх зобов'язань щодо розрахунків між членами платіжної системи відповідно до умов договору з розрахунковим банком.

{Главу 4 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 279 від 12.08.2011}

Розділ V. Загальні умови проведення внутрішньобанківського переказу

Глава 1. Вимоги щодо функціонування ВМПС

1. Банк, що створює ВМПС, зобов'язаний визначити умови та порядок її функціонування з урахуванням вимог законодавства. Правила ВМПС мають бути узгоджені з Національним банком. Правила для узгодження подаються банком до Національного банку в порядку, наведеному в главі 7 розділу II цієї Інструкції.

{Пункт 1 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013, № 682 від 28.10.2014, № 994 від 30.12.2015}

2. Банк та його філії, що працюють з використанням ВМПС, зобов'язані:

дотримуватися технологічних вимог і вимог щодо захисту інформації, що встановлюються Національним банком;

дотримуватися вимог Національного банку до засобів формування та оброблення електронних розрахункових документів.

3. ВМПС має використовувати програмно-технічне забезпечення, систему захисту інформації та телекомунікаційні канали зв'язку, що забезпечують:

а) надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, модифікації на різних етапах її формування, оброблення, передавання та приймання;

б) контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;

в) процедури та механізми, які після збоїв чи інших порушень роботи ВМПС дають змогу відновити роботу без послаблення вимог щодо захисту інформації;

г) фіксування спроб несанкціонованого доступу до системи розрахунків (з негайним інформуванням про це банком - власником ВМПС Національного банку);

ґ) автоматичне ведення протоколу найкритичніших моментів роботи (вхід, формування міжбанківських електронних розрахункових документів тощо) та забезпечення його захисту від модифікації, формування архіву цього протоколу під час закриття робочого дня;

д) формування і зберігання архівів електронних банківських документів відповідно до вимог законодавства;

е) надійне резервування для підтримки безперебійного функціонування ВМПС і відновлення її діяльності в разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

{Пункт 3 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 682 від 28.10.2014}

4. Транспортні потреби ВМПС забезпечуються засобами системи ЕП або власними чи загального користування засобами телекомунікації тощо. Програмні засоби вузла системи ЕП передаються банку та філії на підставі Єдиного договору.

{Пункт 4 глави 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 71 від 27.07.2017}

Глава 2. Вимоги до проведення внутрішньобанківського переказу

1. ВМПС має забезпечити формування міжбанківського електронного розрахункового документа із заповненням реквізитів відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.

{Пункт 1 глави 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 165 від 05.06.2008}

2. Внутрішньобанківський переказ має бути виконаний у строк, установлений внутрішніми правилами банку, але не може перевищувати двох операційних днів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Глава 3. Вимоги щодо взаємодії ВМПС із СЕП

1. Банк, що працює в СЕП за моделлю з використанням ВМПС, зобов'язаний:

а) забезпечити передавання міжбанківських електронних розрахункових документів від філій до СЕП і від СЕП до філій із збереженням їх реквізитів. Якщо Національний банк визначив реквізити розрахункового документа, які під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа розміщуються в полі "Допоміжні реквізити", то банк має забезпечити їх зберігання під час передавання цих документів засобами ВМПС;

б) щоденно надавати до Департамента інформаційних технологій інформацію про внутрішньобанківські міжтериторіальні платежі;

{Підпункт "в" пункту 1 глави 3 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 102 від 25.09.2018}

в) надавати на вимогу Національного банку іншу інформацію про роботу ВМПС.

{Підпункт "в" пункту 1 глави 3 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

Розділ VI. Технологія виконання Національним банком засобами СЕП платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів банку, зупинення видаткових операцій банку, списання в безспірному порядку заборгованості банку та договірного списання

{Назва розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 279 від 12.08.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 122 від 30.03.2012, № 439 від 07.07.2015, № 994 від 30.12.2015, № 126 від 30.11.2021}

Глава 1. Технологія виконання Національним банком платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів банку з кореспондентського рахунку засобами СЕП

{Назва глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 122 від 30.03.2012, № 439 від 07.07.2015, № 994 від 30.12.2015}

1. Структурний підрозділ Національного банку приймає платіжну вимогу на примусове списання коштів банку з його кореспондентського рахунку, перевіряє наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення/постанови суду про стягнення коштів та у разі наявності відповідного рішення/постанови суду про стягнення коштів у цьому реєстрі, а також за умови відсутності в цьому реєстрі ухвали суду про зупинення виконання/дії такого рішення/постанови суду про стягнення коштів виконує платіжну вимогу відповідно до правил документообігу та порядку розрахунків платіжними вимогами, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у главі 1 розділу VI цієї Інструкції особливостей.

{Пункт 1 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015; в редакції Постанови Національного банку № 124 від 21.08.2020}

2. Структурний підрозділ Національного банку виконує примусове списання коштів банку за платіжною вимогою в кінці третього операційного дня Національного банку (ураховуючи день її надходження), якщо інший строк не встановлений законодавством України.

{Пункт 2 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 8 від 09.02.2017, № 95 від 07.07.2020}

3. Структурний підрозділ Національного банку для забезпечення виконання платіжної вимоги, яка надійшла протягом операційного часу, надсилає ЦОСЕП інформацію про потребу встановлення ліміту технічного рахунку банку на суму, зазначену в платіжній вимозі.

ЦОСЕП забезпечує:

1) установлення ліміту технічного рахунку банку на суму, зазначену структурним підрозділом Національного банку, але в межах поточного значення технічного рахунку банку, за винятком заблокованих коштів (далі в главі 1 розділу VI цієї Інструкції - визначена сума списання);

2) інформування структурного підрозділу Національного банку про поточний стан технічного рахунку банку та суму встановленого ліміту технічного рахунку банку.

{Пункт 3 глави 1 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

4. Структурний підрозділ Національного банку для забезпечення виконання платіжної вимоги, яка надійшла після операційного часу, надсилає ЦОСЕП на початку наступного операційного дня Національного банку інформацію про потребу встановлення ліміту технічного рахунку банку на суму, зазначену в платіжній вимозі.

ЦОСЕП забезпечує:

1) установлення ліміту технічного рахунку банку на визначену суму списання;

2) інформування структурного підрозділу Національного банку про поточний стан технічного рахунку банку та суму встановленого ліміту технічного рахунку банку.

{Пункт 4 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 682  від 28.10.2014; в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

5. Структурний підрозділ Національного банку виконує платіжну вимогу на визначену суму списання.

{Пункт 5 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 95 від 07.07.2020}

{Пункт 6 глави 1 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

6. Структурний підрозділ Національного банку та Департамент інформаційних технологій виконують платіжну вимогу в такому порядку:

1) структурний підрозділ Національного банку формує засобами САБ міжбанківський електронний розрахунковий документ (за ним визначена сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок) і надсилає

його ЦОСЕП;

2) Департамент інформаційних технологій виконує квитування файла В, у якому розміщується міжбанківський електронний розрахунковий документ на списання, згідно з пунктом 7 глави 4 розділу II цієї Інструкції;

3) структурний підрозділ Національного банку надсилає ЦОСЕП інформацію про зменшення ліміту технічного рахунку банку на визначену суму списання, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від ЦОСЕП), що списана сума відображена за технічним рахунком банку;

4) структурний підрозділ Національного банку формує і виконує через СЕП міжбанківський електронний розрахунковий документ для завершення виконання платіжної вимоги (за ним сума з відповідного транзитного рахунку має бути зарахована на рахунок стягувача).

{Пункт 6 глави 1 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

{Пункт 7 глави 1 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

{Пункт 8 глави 1 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

7. Національний банк приймає і виконує інкасове доручення (розпорядження) на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням особливостей, обумовлених пунктами 2-6 глави 1 розділу VI цієї Інструкції.

{Абзац перший пункту 7 глави 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 95 від 07.07.2020}

{Абзац другий пункту 7 глави 1 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

{Главу 1 розділу VI доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 122 від 30.03.2012}

{Пункт 11 глави 1 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 682 від 28.10.2014}

8. Структурний підрозділ Національного банку передає до ЦОСЕП інформацію про встановлення/зменшення ліміту технічного рахунку в автоматизованому режимі шляхом формування засобами САБ і передавання до ЦОСЕП пакета-запиту в режимі реального часу або файла L у файловому режимі.

{Главу 1 розділу VI доповнено новим пунктом 8 згідно з Постановою Національного банку № 95 від 07.07.2020}

9. Структурний підрозділ Національного банку в разі запровадження тимчасової адміністрації в банку та наявності платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів, що надійшла/надійшло до структурного підрозділу Національного банку до запровадження тимчасової адміністрації в банку:

1) надсилає ЦОСЕП інформацію про відміну ліміту технічного рахунку банку, установленого для виконання платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження), що надійшла/надійшло до запровадження тимчасової адміністрації в банку;

2) повертає платіжну вимогу/інкасове доручення (розпорядження) та повідомляє орган/приватного виконавця, який надіслав розрахункові документи на примусове списання коштів, про запровадження тимчасової адміністрації в банку.

{Главу 1 розділу VI доповнено новим пунктом 9 згідно з Постановою Національного банку № 95 від 07.07.2020}

10. Структурний підрозділ Національного банку повертає без виконання платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження), що надійшли під час тимчасової адміністрації та/або після прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

{Главу 1 розділу VI доповнено новим пунктом 10 згідно з Постановою Національного банку № 95 від 07.07.2020}

{Главу 2 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

Глава 2. Технологія виконання Національним банком засобами СЕП зупинення видаткових операцій банку за його кореспондентським рахунком

{Назва глави розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015, № 994 від 30.12.2015}

1. Структурний підрозділ Національного банку виконує рішення суду про зупинення видаткових операцій банку за його кореспондентським рахунком, яке винесене за зверненням контролюючого органу і надійшло до структурного підрозділу Національного банку безпосередньо від суду/державного виконавця/контролюючого органу, у день його надходження.

{Абзац перший пункту 1 глави розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 439 від 07.07.2015}

Структурний підрозділ Національного банку засобами СЕД АСКОД повідомляє Департамент інформаційних технологій про зупинення власних видаткових операцій банку у СЕП та інформує про це банк.

{Абзац другий пункту 1 глави розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015, № 102 від 25.09.2018}

{Абзац третій пункту 1 глави розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 126 від 30.11.2021}

Структурний підрозділ Національного банку обліковує рішення суду за відповідним позабалансовим рахунком.

{Абзац п'ятий пункту 1 глави розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}

2. ЦОСЕП забезпечує автоматизоване зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП за його кореспондентським рахунком, за винятком:

1) операцій банку, що здійснюються за балансовими рахунками груп 131, 132 розділу 13 класу 1, групи 352 розділу 35 класу 3, груп 362, 365 розділу 36 класу 3, рахунками групи 741 розділу 74 класу 7 і балансовим рахунком 3550 групи 355 розділу 35 класу 3 та рахунком 7900 групи 790 розділу 79 класу 7 відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами) (далі - План рахунків № 89);

2) операцій інших банків або Національного банку - клієнтів цього банку, що здійснюються за балансовими рахунками груп 130, 133 розділу 13 класу 1, груп 160-162 розділу 16 класу 1, за балансовим рахунком 1922 групи 192 розділу 19 класу 1, за балансовим рахунком 1932 групи 193 розділу 19 класу 1 Плану рахунків № 89;

3) операцій клієнтів (юридичних і фізичних осіб), що здійснюються за балансовими рахунками груп 251-257 розділу 25 класу 2, груп 260-265 розділу 26 класу 2, групи 270 розділу 27 класу 2, груп 330-333 розділу 33 класу 3 Плану рахунків № 89;

4) операцій за балансовими рахунками групи 181 розділу 18 класу 1, групи 191 розділу 19 класу 1, груп 290, 292 розділу 29 класу 2 і операцій за балансовими рахунками 2800, 2801, 2807, 2809 групи 280 розділу 28 класу 2, балансовим рахунком 2932 групи 293 розділу 29 класу 2, балансовим рахунком 2942 групи 294 розділу 29 класу 2, балансовим рахунком 2952 групи 295 розділу 29 класу 2, балансовим рахунком 3720 групи 372 розділу 37 класу 3, балансовим рахунком 3739 групи 373 розділу 37 класу 3 Плану рахунків № 89, які не є безпосередньо рахунками клієнтів, але використовуються для завершення розрахунків клієнтів.

ЦОСЕП установлює обмеження для всіх філій банку, що здійснюють операції в СЕП за його консолідованим кореспондентським рахунком.

{Главу 2 розділу VI доповнено новим пунктом 2 згідно з Постановою Національного банку № 126 від 30.11.2021}

3. Відновлення власних видаткових операцій банку за його кореспондентським рахунком здійснюється відповідно до законодавства України і забезпечується Департамент інформаційних технологій на підставі повідомлення структурного підрозділу Національного банку про скасування зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП.

{Пункт глави розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}

{Розділ VI доповнено новою главою згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011}

Глава 3. Технологія виконання Національним банком засобами СЕП списання в безспірному порядку заборгованості банку та договірного списання коштів з кореспондентського рахунку банку

{Назва глави розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 160 від 23.03.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015, № 994 від 30.12.2015}

1. Структурний підрозділ Національного банку здійснює списання в безспірному порядку заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, згідно зі статтею 73 Закону України "Про Національний банк України" та відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку з питань надання Національним банком кредитів для підтримки ліквідності банків України.

Структурний підрозділ Національного банку здійснює договірне списання з кореспондентського рахунку банку відповідно до умов договорів та вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правового акта Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Структурний підрозділ Національного банку здійснює списання в безспірному порядку заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, та договірне списання засобами СЕП на підставі меморіального ордера з урахуванням особливостей, визначених у цій главі.

{Пункт 1 глави розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 160 від 23.03.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 362 від 31.08.2012, № 439 від 07.07.2015; в редакції Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}

2. Структурний підрозділ Національного банку здійснює:

1) списання в безспірному порядку заборгованості банку перед Національним банком за кредитом овернайт бланковий на суму заблокованих коштів;

2) списання в безспірному порядку іншої заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, на суму ліміту технічного рахунку банку, установленого в межах поточного значення цього рахунку, за винятком заблокованих коштів;

3) договірне списання на суму ліміту технічного рахунку банку, установленого в межах поточного значення цього рахунку, за винятком заблокованих коштів та коштів, обтяжених іншими зобов'язаннями банку.

{Пункт 2 глави розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 160 від 23.03.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 362 від 31.08.2012; в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

3. Структурний підрозділ Національного банку в день списання заборгованості банку перед Національним банком за кредитом овернайт бланковий формує меморіальний ордер на суму заблокованих коштів. Структурний підрозділ Національного банку виконує меморіальний ордер у режимі реального часу шляхом формування засобами САБ відповідного пакета-запиту з міжбанківським електронним розрахунковим документом, передавання його через АРМ-СЕП до ЦОСЕП та отримання пакета-відповіді.

{Главу розділу VI доповнено новим пунктом 3 згідно з Постановою Національного банку № 682 від 28.10.2014}

4. Структурний підрозділ Національного банку в день здійснення списання в безспірному порядку іншої заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, та договірного списання надсилає ЦОСЕП інформацію про потребу встановлення ліміту технічного рахунку банку:

1) для списання в безспірному порядку іншої заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, - на суму такої заборгованості. Сума ліміту технічного рахунку банку додатково до поточного значення цього рахунку має включати 20% від суми надходжень на кореспондентський рахунок банку за останній банківський день, у який були надходження на його кореспондентський рахунок, але не перевищувати суми заборгованості, якщо сума на технічному рахунку банку менша, ніж сума, зазначена структурним підрозділом Національного банку;

2) для договірного списання - на суму списання, передбаченого відповідним договором.

{Пункт глави розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 160 від 23.03.2009; в редакції Постанов Національного банку № 745 від 17.12.2009; № 682 від 28.10.2014, № 95 від 07.07.2020}

5. ЦОСЕП забезпечує встановлення ліміту технічного рахунку банку:

1) у межах поточного значення цього рахунку, за винятком заблокованих коштів, - для списання в безспірному порядку іншої заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні. ЦОСЕП додатково розраховує суму ліміту технічного рахунку банку з поточних надходжень на кореспондентський рахунок банку, якщо немає (недостатньо) коштів на кореспондентському рахунку банку. Додатково розрахована сума дорівнює 20% від суми надходжень на кореспондентський рахунок банку за останній банківський день, у який були надходження на його кореспондентський рахунок, і не перевищує суми заборгованості;

2) у межах поточного значення цього рахунку, за винятком заблокованих коштів та коштів, обтяжених іншими зобов'язаннями банку, - для договірного списання.

ЦОСЕП інформує структурний підрозділ Національного банку про поточний стан технічного рахунку банку та суму встановленого ліміту технічного рахунку банку.

{Пункт 5 глави розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

6. Структурний підрозділ Національного банку здійснює списання за меморіальним ордером через СЕП у порядку, визначеному в пункті 6 глави 1 розділу VI цієї Інструкції:

1) на суму встановленого ліміту - після отримання від ЦОСЕП інформації про суму встановленого ліміту технічного рахунку банку в разі договірного списання або наявності на технічному рахунку банку на момент установлення ліміту коштів у розмірі повної суми заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні;

2) на суму коштів, накопичених на технічному рахунку банку в межах установленого ліміту технічного рахунку, - у кінці операційного дня Національного банку, якщо на момент установлення ліміту на технічному рахунку немає коштів у розмірі суми заборгованості банку перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні.

{Пункт 6 глави розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

7. Структурний підрозділ Національного банку, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від ЦОСЕП), що списана сума відображена за кореспондентським рахунком банку, надсилає ЦОСЕП інформацію про відміну ліміту технічного рахунку банку на поточний банківський день та встановлення нового ліміту технічного рахунку банку під час переходу на наступний банківський день на залишок суми заборгованості, якщо списана сума менша, ніж сума заборгованості.

{Пункт 7 глави розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

8. ЦОСЕП під час переходу на наступний банківський день у разі наявності інформації про встановлення нового ліміту технічного рахунку встановлює ліміт технічного рахунку згідно з пунктом 5 глави 3 розділу VI цієї Інструкції.

{Пункт 8 глави розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

9. Структурний підрозділ Національного банку здійснює списання в безспірному порядку коштів з кореспондентського рахунку банку на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вимога Фонду гарантування вкладів фізичних осіб має містити таку інформацію:

номер та дату складання (число, місяць, рік);

код платника, найменування платника, номер рахунку платника;

найменування банку платника;

{Абзац п'ятий пункту глави розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 136 від 19.11.2019}

код отримувача, найменування отримувача, номер рахунку отримувача;

найменування банку отримувача;

{Абзац сьомий пункту глави розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 136 від 19.11.2019}

суму цифрами та словами;

призначення платежу.

Вимога Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оформляється як електронний документ, підписаний електронним підписом уповноваженої особи (уповноважених осіб), прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

{Абзац десятий пункту глави розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 994 від 30.12.2015; в редакції Постанови Національного банку № 102 від 25.09.2018}

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надсилає вимогу засобами системи ЕП до Національного банку.

{Абзац одинадцятий пункту глави 4 розділу VI в редакції Постанов Національного банку № 994 від 30.12.2015, № 102 від 25.09.2018}

{Абзац дванадцятий пункту 5 глави розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}

Структурний підрозділ Національного банку здійснює списання в безспірному порядку коштів з кореспондентського рахунку банку за вимогою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зарахування їх на рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у кінці третього дня у порядку, визначеному пунктами 3-6 глави 1 розділу VI цієї Інструкції .

{Абзац пункту глави розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013, № 994 від 30.12.2015, № 102 від 25.09.2018, № 95 від 07.07.2020}

Структурний підрозділ Національного банку здійснює списання в безспірному порядку коштів з кореспондентського рахунку банку засобами СЕП за меморіальним ордером, сформованим на підставі вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

{Абзац тринадцятий пункту глави розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015}

Структурний підрозділ Національного банку зобов'язаний повідомити Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про виконання (часткове виконання) або про відсутність можливості виконати його вимогу.

{Абзац чотирнадцятий пункту глави розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015}

{Главу розділу VI доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 362 від 31.08.2012}

{Пункт 10 глави розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

Глава 4. Технологія виконання Національним банком засобами СЕП повідомлення банку щодо вчинення правочину про обтяження

1. Структурний підрозділ Національного банку приймає та бере на облік повідомлення обтяжувача про наявність підстав на звернення стягнення на предмет обтяження, предметом якого є майнові права на кошти на кореспондентському рахунку банку, та/або повідомлення банку щодо вчинення правочину про обтяження відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України та Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

2. Структурний підрозділ Національного банку з дня взяття повідомлення на облік за відповідним позабалансовим рахунком забезпечує протягом чинності правочину про обтяження наявність коштів на кореспондентському рахунку банку шляхом надсилання ЦОСЕП інформації про потребу:

1) установлення ліміту технічного рахунку банку на суму, зазначену в повідомленні банку щодо вчинення правочину про обтяження (якщо така сума визначена правочином про обтяження);

2) автоматизованого зупинення власних видаткових операцій банку, якщо сума встановленого ліміту технічного рахунку банку буде меншою, ніж сума, зазначена структурним підрозділом Національного банку;

3) перегляду суми ліміту технічного рахунку банку на початку кожного наступного банківського дня з метою її збільшення до того часу, коли вона дорівнюватиме сумі, зазначеній структурним підрозділом Національного банку.

Структурний підрозділ Національного банку має право надіслати ЦОСЕП інформацію про зменшення суми ліміту технічного рахунку банку в разі часткової сплати за платіжною вимогою обтяжувача, який встановив таке обтяження, або в разі отримання письмової згоди цього обтяжувача на виконання банком міжбанківського переказу коштів, унаслідок якого сума коштів на кореспондентському рахунку банку буде меншою, ніж сума, визначена умовами обтяження;

4) скасування зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП після встановлення ліміту технічного рахунку банку на суму, зазначену структурним підрозділом Національного банку.

{Пункт 2 глави розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

3. ЦОСЕП:

1) установлює ліміт технічного рахунку банку в межах поточного значення технічного рахунку банку, за винятком заблокованих коштів;

2) забезпечує автоматизоване зупинення власних видаткових операцій банку за його кореспондентським рахунком відповідно до пункту 2 глави 2 розділу VI цієї Інструкції, якщо сума встановленого ліміту технічного рахунку банку менша, ніж сума, зазначена структурним підрозділом Національного банку;

{Підпункт 2 пункту 3 глави 4 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 126 від 30.11.2021}

3) на початку кожного наступного банківського дня забезпечує збільшення суми ліміту до того часу, коли вона дорівнюватиме сумі, зазначеній структурним підрозділом Національного банку.

Сума ліміту технічного рахунку банку, що встановлена в попередній банківський день, не може бути зменшена (за винятком випадків отримання від структурного підрозділу Національного банку інформації про зменшення суми ліміту технічного рахунку банку в разі часткової сплати за платіжною вимогою обтяжувача, який встановив таке обтяження, або в разі отримання письмової згоди цього обтяжувача на виконання банком міжбанківського переказу коштів, унаслідок якого сума коштів на кореспондентському рахунку банку буде меншою, ніж сума, визначена умовами обтяження);

4) інформує структурний підрозділ Національного банку про поточний стан технічного рахунку банку та суму встановленого ліміту технічного рахунку банку, а також про зупинення власних видаткових операцій банку;

5) скасовує зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП після встановлення ліміту технічного рахунку банку на суму, зазначену структурним підрозділом Національного банку;

6) інформує структурний підрозділ Національного банку про скасування зупинення власних видаткових операцій банку в СЕП.

{Пункт 3 глави розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

4. Структурний підрозділ Національного банку приймає і виконує платіжну вимогу обтяжувача на договірне списання коштів із кореспондентського рахунку банку за правочином про обтяження відповідно до нормативно-правового акта Національного банку про безготівкові розрахунки в національній валюті та згідно з технологією здійснення засобами СЕП договірного списання коштів з кореспондентського рахунка банку, установленою в пунктах 2, 4, 6 глави 3 розділу VI цієї Інструкції.

{Пункт 4 глави розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 95 від 07.07.2020}

{Розділ VI доповнено новою главою згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

{Розділ VII виключено на підставі Постанови Національного банку № 76 від 12.06.2019}

Розділ VII. Участь інших установ у СЕП

Глава 1. Виконання переказу коштів іншою установою через СЕП

1. Для роботи в СЕП інші установи укладають з Національним банком договори:

1) про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України (додаток 5) та в разі потреби про надання послуг системою електронної пошти Національного банку України (додаток 8). Сторони можуть змінювати передбачені зразками цих договорів умови, а також установлювати інші умови, якщо це не суперечить законодавству;

2) про використання засобів захисту інформації Національного банку України відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань інформаційної безпеки.

Необхідною умовою для виключення інших установ з Довідника учасників СЕП є розірвання договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України.

{Пункт 1 глави 1 розділу в редакції Постанов Національного банку № 439 від 07.07.2015, № 71 від 27.07.2017}

2. Вимоги розділів II, VIII цієї Інструкції, що стосуються роботи в СЕП, поширюються на інші установи - учасники СЕП з урахуванням особливостей, що обумовлені відповідними рішеннями Правління Національного банку України та відображені в договорах, укладених іншими установами з Національним банком.

{Пункт 2 глави 1 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013, № 439 від 07.07.2015, № 71 від 27.07.2017}

3. Департамент інформаційних технологій зобов'язаний виконати квитування файла B, що вміщує електронний розрахунковий документ на списання, у день його формування, якщо інша установа не надіслала до часу, зазначеного технологічним регламентом роботи СЕП, квитанцію, що підтверджує отримання цього файла.

{Пункт 3 глави 1 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

{Главу 2 розділу виключено на підставі Постанови Національного банку № 122 від 30.03.2012}

Глава 2. Технологія виконання Національним банком засобами СЕП платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів з рахунку іншої установи, документів про арешт коштів іншої установи, що обліковуються на її рахунку, та договірного списання

{Назва глави 2 розділу в редакції Постанови Національного банку № 122 від 30.03.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 994 від 30.12.2015, № 102 від 25.09.2018}

1. Структурний підрозділ Національного банку приймає і виконує платіжну вимогу/інкасове доручення (розпорядження) на примусове списання/стягнення коштів з рахунку іншої установи в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням особливостей, обумовлених у главі 1 розділу VI цієї Інструкції.

{Главу 2 розділу доповнено пунктом 1 згідно з Постановою Національного банку № 122 від 30.03.2012}

2. Національний банк приймає і виконує документи про арешт коштів іншої установи, що обліковуються на її рахунку (далі - документи про арешт коштів іншої установи), відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у пунктах 3-5 цієї глави особливостей.

{Пункт 2 глави 2 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 122 від 30.03.2012, № 95 від 07.07.2020}

3. Структурний підрозділ Національного банку виконує документи про арешт коштів іншої установи шляхом забезпечення встановлення у ЦОСЕП ліміту технічного рахунку іншої установи на суму арешту.

{Пункт 3 глави 2 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

4. ЦОСЕП установлює ліміт технічного рахунку іншої установи на суму арешту та забезпечує наявність ліміту технічного рахунку іншої установи в наступні банківські дні до отримання від структурного підрозділу Національного банку інформації про зменшення/скасування ліміту технічного рахунку іншої установи в разі примусового списання коштів або зняття арешту з коштів.

{Пункт 4 глави 2 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

5. Структурний підрозділ Національного банку для забезпечення виконання документа про арешт коштів без установлення суми надсилає ЦОСЕП інформацію про потребу встановлення ліміту початкових оборотів іншої установи, значення якого дорівнює

ЦОСЕП установлює ліміт початкових оборотів іншої установи та забезпечує його наявність у наступні банківські дні до отримання від структурного підрозділу Національного банку інформації про скасування ліміту початкових оборотів іншої установи в разі примусового списання коштів або зняття арешту з коштів.

{Пункт 5 глави 2 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 95 від 07.07.2020}

6. Національний банк здійснює договірне списання коштів із рахунку іншої установи в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в національній валюті, та відповідно до технології здійснення такого списання засобами СЕП, установленої в пунктах 2, 4-6 глави 3 розділу VI цієї Інструкції.

{Главу 2 розділу доповнено пунктом 6 згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 95 від 07.07.2020}

7. Національний банк приймає, бере на облік повідомлення обтяжувача про наявність підстав на звернення стягнення на предмет обтяження, предметом якого є майнові права на кошти на рахунку іншої установи та/або повідомлення від іншої установи щодо вчинення правочину про обтяження та вживає заходів відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України, Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та пунктів 2-4 глави 4 розділу VI цієї Інструкції.

{Главу 2 розділу доповнено пунктом 7 згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 95 від 07.07.2020}

Глава 3. Технологія виконання Національним банком засобами СЕП зупинення видаткових операцій іншої установи за її рахунком

{Назва глави 3 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015}

1. Структурний підрозділ Національного банку виконує рішення суду про зупинення видаткових операцій іншої установи за її рахунком, яке винесене за зверненням контролюючого органу і надійшло до структурного підрозділу Національного банку безпосередньо від суду/державного виконавця/контролюючого органу, у день його надходження.

Структурний підрозділ Національного банку засобами СЕД АСКОД повідомляє Департамент інформаційних технологій про зупинення видаткових операцій іншої установи в СЕП та інформує про це іншу установу.

{Абзац другий пункту 1 глави 3 розділу із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 102 від 25.09.2018}

Департамент інформаційних технологій забезпечує автоматизоване зупинення в ЦОСЕП видаткових операцій іншої установи за її рахунком.

Структурний підрозділ Національного банку обліковує рішення суду за відповідним позабалансовим рахунком.

2. Відновлення видаткових операцій іншої установи за її рахунком здійснюється відповідно до законодавства України і забезпечується Департамент інформаційних технологій на підставі повідомлення структурного підрозділу Національного банку про скасування зупинення видаткових операцій іншої установи в СЕП.

{Розділ доповнено новою главою згідно з Постановою Національного банку № 279 від 12.08.2011}

Розділ VIII. Порядок резервування та відновлення функціонування СЕП

Глава 1. Загальні засади забезпечення резервування СЕП

1. Департамент інформаційних технологій, Департамент безпеки, учасники СЕП зобов'язані виконувати підготовчі роботи, перелік яких наведено у главі 1 розділу VIII цієї Інструкції, для підтримання системи резервування СЕП у належному стані.

2. Департамент інформаційних технологій веде довідник оповіщення учасників СЕП (далі - довідник оповіщення), який містить контактну інформацію кожного учасника СЕП (прізвище, ім'я, по батькові відповідальної особи, номер телефону стільникового зв'язку та адресу електронної пошти) для здійснення Національним банком оповіщення учасників СЕП у разі порушення роботи ЦОСЕП або виникнення надзвичайних ситуацій.

Учасник СЕП зобов'язаний:

1) повідомляти Департаменту інформаційних технологій контактну інформацію для включення до довідника оповіщення;

2) у разі зміни контактної інформації повідомити Департамент інформаційних технологій протягом трьох робочих днів для оновлення інформації в довіднику оповіщення.

3. Резервування ЦОСЕП забезпечується шляхом:

1) розміщення складових ЦОСЕП (серверів) у географічно розподіленому віртуальному обчислювальному середовищі центрів оброблення даних Національного банку (далі - ЦОД), віддалених один від одного;

2) організації реплікації даних ЦОСЕП засобами систем управління базами даних;

3) наявності резервного обладнання у ЦОД для функціонування ЦОСЕП.

4. Учасник СЕП зобов'язаний забезпечити належний рівень резервування програмно-технічних комплексів, необхідних для забезпечення його роботи в СЕП, відповідного серверного і телекомунікаційного обладнання, систем електроживлення, кондиціювання, каналів зв'язку та визначити заходи щодо швидкого відновлення їх функціонування.

5. Працівники, які беруть участь в обробленні електронних платежів, повинні бути ознайомлені з порядком резервування та відновлення  функціонування СЕП, визначеним у розділі VIII цієї Інструкції, і технологічною документацією щодо відновлення роботи тієї ділянки проходження електронних платежів, за яку вони відповідають.

6. Департамент інформаційних технологій розробляє додаткові заходи відповідно до ситуації, що склалася (якщо для відновлення функціонування ЦОСЕП недостатньо заходів, передбачених розділом VIII цієї Інструкції), погоджує їх із Департаментом безпеки (за потреби) та доводить відповідні інструкції до учасників СЕП, якщо додаткові заходи потребують від учасників СЕП дій, не визначених у розділі VIII цієї Інструкції.

7. Учасники СЕП під час відновлення функціонування СЕП повинні дотримуватися вимог розділу VIII цієї Інструкції, технологічної документації та розпоряджень Департаменту інформаційних технологій і в разі потреби - Департаменту безпеки.

8. Відновлення функціонування ЦОСЕП залежно від ступеня та локалізації порушення його функціонування здійснюється за трьома рівнями резервування:

1) перший рівень - відновлення роботи ЦОСЕП за місцем штатного функціонування в м. Києві за умови, що дані ЦОСЕП не пошкоджені;

2) другий рівень - відновлення роботи ЦОСЕП за місцем штатного функціонування в м. Києві за умови, якщо дані ЦОСЕП пошкоджені;

3) третій рівень - відновлення роботи ЦОСЕП у віддаленому резервному ЦОД.

Глава 2. Використання першого рівня резервування

1. Відновлення функціонування ЦОСЕП за першим рівнем резервування застосовується в разі виходу з ладу або пошкодження спеціалізованих серверів захисту інформації ЦОСЕП, апаратури криптографічного захисту інформації (далі - АКЗІ) ЦОСЕП, у разі неможливості продовження роботи в будівлі, в якій функціонує основний ЦОД, або неможливості доступу до цієї будівлі за умови збереження баз даних ЦОСЕП.

2. Віртуальне обчислювальне середовище Національного банку забезпечує автоматичний розподіл місця функціонування окремих складових ЦОСЕП між ЦОД у м. Києві, унаслідок чого в разі виявлення проблем в обладнанні, що перебуває в одній із будівель, робота зазначених складових ЦОСЕП автоматично, без втручання персоналу, переноситься на комп'ютерні ресурси, розміщені в іншій будівлі.

3. Функціонування ЦОСЕП переноситься до ЦОД в іншій будівлі Національного банку в разі неможливості доступу до будівлі, в якій функціонує основний ЦОД, або неможливості функціонування за штатним місцем розміщення складових ЦОСЕП, що не перебувають у віртуальному обчислювальному середовищі.

4. Відновлення взаємодії учасника СЕП із ЦОСЕП здійснюється без додаткових заходів із боку учасників, будь-які переналаштування роботи учасників не потрібні.

5. Протягом інтервалу часу, в який виконується перехід ЦОСЕП на інші комп'ютерні ресурси або переміщення до іншої будівлі, обмін з учасниками СЕП платіжною і технологічною інформацією може бути призупинений.

Час призупинення в разі автоматичного перенесення на інші ресурси становить до двох хвилин. Додаткові дії з боку персоналу ЦОСЕП і учасників СЕП не потрібні.

Час призупинення в разі участі персоналу у відновленні залежить від місця та ступеня руйнування. Якщо відновлення роботи потребуватиме певного часу (наприклад, на переміщення обслуговуючого персоналу до іншої будівлі), Національний банк надсилає учасникам СЕП повідомлення про призупинення роботи СЕП. Отримавши це повідомлення, учасники СЕП зупиняють роботу АРМ-СЕП у режимі реального часу і припиняють відправлення до АРМ-СЕП інформації від САБ, залишаючи АРМ-СЕП працювати тільки у файловому режимі для прийому інформації від ЦОСЕП. Після відновлення функціонування ЦОСЕП персонал ЦОСЕП надсилає учасникам СЕП інформаційне повідомлення від ЦОСЕП на АРМ-СЕП про роботу СЕП у штатному режимі. Отримавши його, учасники СЕП відновлюють роботу АРМ-СЕП у повному обсязі.

Глава 3. Використання другого рівня резервування

1. Відновлення функціонування ЦОСЕП за другим рівнем резервування застосовується в разі пошкодження бази даних ЦОСЕП або пошкодження інформації в ній протягом банківського дня і неможливості відновлення цієї інформації в повному обсязі. Таке відновлення передбачає продовження функціонування ЦОСЕП в основному ЦОД або в резервному ЦОД у м. Києві з використанням баз даних ЦОСЕП, відновлених із мінімальною втратою інформації.

Пошкодження за другим рівнем резервування може бути підставою для тимчасового зупинення обслуговування учасників СЕП. Залежно від рівня пошкоджень Національний банк має право оголосити про настання форс-мажорних обставин відповідно до умов договорів з учасниками СЕП.

2. Рішення про відновлення функціонування ЦОСЕП за схемою другого рівня приймає заступник Голови Національного банку, до повноважень якого згідно з розподілом функціональних обов'язків належить «здійснення загального керівництва та контролю за вертикаллю підпорядкування “платіжні системи та грошовий обіг”».

{Пункт 2 глави 3 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 126 від 30.11.2021}

3. Департамент інформаційних технологій повідомляє учасників СЕП засобами системи ЕП або засобами оповіщення про відновлення роботи СЕП за другим рівнем резервування і зобов'язує учасників СЕП зупинити взаємодію з ЦОСЕП.

Учасники СЕП зупиняють АРМ-СЕП, припиняють обмін інформацією між АРМ-СЕП і САБ та припиняють формування в САБ пакетів початкових платежів для СЕП. Після цього учасники СЕП запускають АРМ-СЕП тільки у файловому режимі для прийому інформації від ЦОСЕП.

4. Департамент інформаційних технологій уживає заходів щодо відновлення даних у ЦОСЕП, після чого розсилає учасникам СЕП інформаційні повідомлення на АРМ-СЕП із переліком відновлених файлів-пакетів електронних розрахункових документів та інформаційних повідомлень (файли А і В) і відновлених платежів, здійснених у режимі реального часу.

На підставі цієї інформації учасники СЕП зобов'язані вжити заходів щодо приведення в САБ стану відправлених і прийнятих ними (до пошкодження ЦОСЕП) міжбанківських електронних розрахункових документів, інформаційних повідомлень і службових повідомлень СЕП у відповідність до стану баз даних ЦОСЕП і скасування в САБ усіх міжбанківських електронних розрахункових документів і повідомлень, які не були відновлені в ЦОСЕП, із відповідним виправленням проводок, що були виконані за цими документами в САБ, а саме:

1) початковим документам надається статус "не відправлені до СЕП";

2) файли В і відповідні платежі в режимі реального часу вилучаються із САБ.

Учасник СЕП зобов'язаний відновити обмін інформацією із СЕП і передавання інформації між АРМ-СЕП і САБ тільки після того, як зазначені дії будуть виконані та в їх результаті стан кореспондентського рахунку в САБ буде приведено у відповідність до стану технічного рахунку в СЕП на момент відновлення баз даних ЦОСЕП.

Банк, який керує філіями за допомогою встановлення лімітів, повинен проаналізувати поточний стан лімітів і в разі потреби встановити нові їх значення.

5. ЦОСЕП відновлює оброблення інформації у файловому режимі та режимі реального часу після розсилання інформаційних повідомлень згідно з пунктом 4 глави 3 розділу IХ цієї Інструкції. Платіжна і технологічна інформація, що надходитиме до учасників СЕП після цього повідомлення, є сформованою після відновлення роботи ЦОСЕП і підлягає обов'язковому прийманню в САБ.

6. Учасник СЕП зобов'язаний:

1) повторно відправити до ЦОСЕП усі квитанції, що були сформовані на файли В даного банківського дня до номера сеансу, до якого (включно) була відновлена інформація;

2) заново відправити до СЕП початкові платежі, які цього банківського дня були відправлені ним до ЦОСЕП, але не відображені в переліку відновленої інформації.

7. Відновлення бази даних станом на кінець попереднього банківського дня та скасування всіх платежів, проведених (до руйнування) через СЕП поточного банківського дня, здійснюється в разі повної неможливості відновити інформацію з бази даних СЕП поточного банківського дня. Учасники СЕП зобов'язані скасувати всі платежі від/до СЕП поточного банківського дня відповідно до пункту 4 глави 3 розділу IХ цієї Інструкції.

8. Національний банк має право прийняти рішення про те, що робота СЕП у день відновлення не продовжується. У цьому разі після розсилання інформаційних повідомлень згідно з пунктом 4 глави 3 розділу IХ цієї Інструкції одразу виконується закриття банківського дня в СЕП і учасникам надаються підсумкові файли дня ($V). Залежно від часу виконання цих дій наступний банківський день у СЕП може бути відкритий цього самого календарного дня.

Глава 4. Використання третього рівня резервування

1. Департамент інформаційних технологій забезпечує налаштування реплікації даних ЦОСЕП засобами систем управління базами даних для відновлення функціонування ЦОСЕП у віддаленому резервному ЦОД.

2. Департамент інформаційних технологій заздалегідь надає учасникам СЕП інструкції щодо налаштувань АРМ-СЕП для взаємодії з віддаленим резервним пунктом ЦОСЕП.

3. Відновлення функціонування ЦОСЕП із використанням третього рівня резервування застосовується в разі фізичної неможливості відновлення роботи ЦОСЕП у м. Києві.

Рішення про відновлення функціонування ЦОСЕП за схемою третього рівня резервування приймає заступник Голови Національного банку, до повноважень якого згідно з розподілом функціональних обов'язків належить здійснення загального керівництва та контролю за вертикаллю підпорядкування “платіжні системи та грошовий обіг”.

{Абзац другий пункту 3 глави 4 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 126 від 30.11.2021}

Причини, що унеможливили роботу ЦОСЕП у м. Києві, є підставою для тимчасового зупинення обслуговування учасників СЕП. Залежно від ситуації, що склалася, Національний банк має право оголосити про настання форс-мажорних обставин відповідно до умов договорів з учасниками СЕП.

4. Департамент інформаційних технологій засобами системи ЕП або засобами оповіщення зобов'язує учасників СЕП зупинити функціонування АРМ-СЕП у зв'язку з відновленням роботи ЦОСЕП за третім рівнем резервування.

5. Учасники СЕП зупиняють АРМ-СЕП, припиняють обмін інформацією між АРМ-СЕП і САБ та формування в САБ пакетів початкових платежів для СЕП.

Учасники СЕП виконують налаштування параметрів АРМ-СЕП на взаємодію з резервним пунктом і запускають АРМ-СЕП тільки у файловому режимі для прийому інформації від ЦОСЕП.

6. Віддалений резервний ЦОД виконує відновлення даних ЦОСЕП на підставі інформації, зазначеної в пункті 1 глави 4 розділу ІХ цієї Інструкції, визначає особливості подальшого продовження роботи, у разі потреби -додаткові дії з боку учасників СЕП і надсилає учасникам СЕП відповідне інформаційне повідомлення.

7. Банківський день у СЕП після відновлення функціонування ЦОСЕП розпочинається у звичайному режимі, якщо відновлена інформація ЦОСЕП відповідає стану між банківськими днями і наступний банківський день за штатним місцем функціонування ЦОСЕП не було розпочато. Обслуговуючий персонал ЦОСЕП надсилає учасникам СЕП інформаційне повідомлення на АРМ-СЕП про відновлення роботи ЦОСЕП без втрати платіжної інформації. Отримавши це повідомлення, учасники СЕП починають роботу в СЕП у штатному режимі.

8. Під час відновлення функціонування ЦОСЕП може бути втрачена інформація про міжбанківські електронні розрахункові документи і повідомлення, що були оброблені ЦОСЕП безпосередньо перед пошкодженням ЦОСЕП, або про даний банківський день у СЕП у цілому, якщо дані ЦОСЕП відновлено станом на певний момент протягом банківського дня. У цьому разі подальші дії з відновлення роботи ЦОСЕП і учасників СЕП виконуються згідно з пунктами 4 - 8 глави 3 розділу IХ цієї Інструкції.

9. Подальші зміни щодо функціонування СЕП і технологічний регламент роботи СЕП під час роботи в резервному пункті визначаються заступником Голови Національного банку, до повноважень якого згідно з розподілом функціональних обов'язків належить здійснення загального керівництва та контролю за вертикаллю підпорядкування “платіжні системи та грошовий обіг”, і доводяться до відома учасників СЕП.

{Пункт 9 глави 4 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 126 від 30.11.2021}

10. Відновлення роботи ЦОСЕП у м. Києві розпочинається після закінчення одного банківського дня та до початку наступного банківського дня. Персонал віддаленого резервного пункту надсилає учасникам СЕП інформаційне повідомлення від ЦОСЕП про визначену дату відновлення роботи ЦОСЕП у м. Києві. Отримавши це повідомлення, після закінчення останнього банківського дня роботи СЕП у резервному пункті учасники СЕП виконують налаштування параметрів АРМ-СЕП для взаємодії АРМ-СЕП із ЦОСЕП за місцем його штатного функціонування.

Глава 5. Використання резервних засобів криптографічного захисту інформації ЦОСЕП

1. Національний банк забезпечує наявність і підтримання в актуальному стані достатньої кількості резервних програмних та апаратно-програмних засобів захисту інформації, а також відповідної ключової інформації у всіх ЦОД у м. Києві.

2. Апаратура, що вийшла з ладу, замінюється на резервну і функціонування ЦОСЕП продовжується без переналагодження в разі пошкодження апаратно-програмних засобів захисту інформації. Учасникам СЕП не потрібно уживати додаткових заходів для переналагодження своєї роботи в СЕП.

3. Функціонування ЦОСЕП відновлюється з використанням програмних засобів криптографічного захисту у разі пошкодження апаратно-програмних засобів захисту інформації, через яке унеможливлюється їх використання, або в разі переведення роботи ЦОСЕП до віддаленого резервного ЦОД. Учасникам СЕП надсилається інформаційне повідомлення від ЦОСЕП, а також засобами системи ЕП про потребу налагодження АРМ-СЕП на роботу з використанням програмних засобів криптографічного захисту інформації.

4. Повернення ЦОСЕП до роботи з апаратно-програмними засобами захисту інформації здійснюється лише після закінчення одного банківського дня та до початку наступного банківського дня. Учасникам СЕП надсилається інформаційне повідомлення від ЦОСЕП про потребу налагодження АРМ-СЕП на той засіб криптографічного захисту, який використовувався ними до переходу ЦОСЕП на використання програмного захисту.

Глава 6. Відновлення функціонування АРМ-СЕП

1. Учасник СЕП на випадок виходу з ладу комп'ютера, на якому функціонує АРМ-СЕП, зобов'язаний мати резервний комп'ютер, на якому розгорнута діюча версія АРМ-СЕП, з актуальними таблицями відкритих ключів, файлами конфігурації та допоміжними файлами.

2. Учасник СЕП у разі пошкодження комп'ютера, на якому функціонує АРМ-СЕП, повинен підключити до резервного комп'ютера АКЗІ та продовжувати функціонування АРМ-СЕП на резервному комп'ютері.

Учасник СЕП зобов'язаний (якщо відновлення функціонування АРМ-СЕП на резервному комп'ютері відбулося протягом банківського дня):

1) зробити копію протоколу роботи й арбітражних журналів АРМ-СЕП за поточний банківський день із пошкодженого комп'ютера, якщо рівень пошкодження дає змогу це зробити, і зберігати її надалі разом з архівом банківського дня, що створюватиметься АРМ-СЕП на резервному комп'ютері;

2) повідомити засобами системи ЕП Департамент безпеки Національного банку про відновлення функціонування АРМ-СЕП на резервному комп'ютері.

3. Учасник СЕП у разі виходу з ладу АКЗІ надсилає до Департаменту інформаційних технологій засобами системи ЕП повідомлення про переведення його на роботу в програмному режимі криптографічного захисту.

Персонал ЦОСЕП установлює відповідні параметри роботи ЦОСЕП із цим учасником після отримання такого повідомлення від учасника СЕП.

Учасник СЕП установлює відповідні параметри роботи АРМ-СЕП.

Персонал ЦОСЕП перешифровує за допомогою програмних засобів захисту інформації і надсилає повторно учаснику СЕП, за його клопотанням, файли, що були сформовані в ЦОСЕП для цього учасника СЕП із використанням АКЗІ.

4. Учасник СЕП звертається до Департаменту безпеки Національного банку для відновлення працездатності АКЗІ. Повернення АРМ-СЕП до роботи з АКЗІ після відновлення працездатності або заміни АКЗІ здійснюється після закінчення одного банківського дня та до початку наступного банківського дня.

5. Перенесення АРМ-СЕП на інший комп'ютер у випадках, не зумовлених потребою негайного відновлення його функціонування, дозволяється тільки після закінчення одного банківського дня та до початку наступного банківського дня.

{Розділ в редакції Постанови Національного банку № 412 від 16.11.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 994 від 30.12.2015; в редакції Постанови Національного банку № 102 від 25.09.2018}

{Розділ X виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}

ДОГОВІР
про кореспондентський рахунок у Національному банку України

{Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 160 від 23.03.2009, № 279 від 12.08.2011, № 122 від 30.03.2012, № 362 від 31.08.2012, № 682 від 28.10.2014, № 439 від 07.07.2015, № 994 від 30.12.2015, № 71 від 27.07.2017, № 102 від 25.09.2018, № 76 від 12.06.2019}

ЗАЯВА
про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України

{Додаток 2 в редакції Постанови Національного банку № 458 від 18.11.2013; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 682 від 28.10.2014, № 439 від 07.07.2015, № 994 від 30.12.2015, № 102 від 25.09.2018}

КАРТКА
зі зразками підписів

{Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 279 від 12.08.2011, № 458 від 18.11.2013; в редакції Постанови Національного банку № 682 від 28.10.2014; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 439 від 07.07.2015, № 994 від 30.12.2015, № 102 від 25.09.2018, № 76 від 12.06.2019, № 136 від 19.11.2019, № 126 від 30.11.2021}

ЗАЯВА
про закриття кореспондентського рахунку в Національному банку України

{Додаток 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 458 від 18.11.2013, № 439 від 07.07.2015, № 994 від 30.12.2015, № 102 від 25.09.2018}

ДОГОВІР
про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України

{Додаток 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 412 від 16.11.2007, № 165 від 05.06.2008, № 682 від 28.10.2014, № 439 від 07.07.2015, № 994 від 30.12.2015, № 8 від 09.02.2017, № 71 від 27.07.2017, № 102 від 25.09.2018}

{Додаток 6 виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}

ЕЛЕКТРОННЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Повідомлення
про внесення інформації до Довідника учасників СЕП
(зразок)

Згідно з _____________________ включити/виключити/унести зміни до списку учасників СЕП.

{Додаток 6 в редакції Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 994 від 30.12.2015, № 8 від 09.02.2017, № 102 від 25.09.2018}

ПЕРЕЛІК
умовних числових кодів розрахункових документів

{Додаток в редакції Постанови Національного банку № 412 від 16.11.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 745 від 17.12.2009, № 279 від 12.08.2011, № 122 від 30.03.2012}

{Додаток 8 виключено на підставі Постанови Національного банку № 102 від 25.09.2018}

ДОГОВІР
про надання послуг системою електронної пошти Національного банку України

{Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 682 від 28.10.2014, № 994 від 30.12.2015, № 71 від 27.07.2017, № 102 від 25.09.2018}