З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про транскордонне співробітництво
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 45, ст.499 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1833-VI ( 1833-17 ) від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 12, ст.116 }
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні
засади транскордонного співробітництва.
Розділ IЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
транскордонне співробітництво - спільні дії, спрямовані на
встановлення і поглиблення економічних, соціальних,
науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між
територіальними громадами, їх представницькими органами, місцевими
органами виконавчої влади України та територіальними громадами,
відповідними органами влади інших держав у межах компетенції,
визначеної їх національним законодавством;
єврорегіон - організаційна форма співробітництва
адміністративно-територіальних одиниць європейських держав, що
здійснюється відповідно до дво- або багатосторонніх угод про
транскордонне співробітництво;
суб'єкти транскордонного співробітництва - територіальні
громади, їх представницькі органи, місцеві органи виконавчої влади
України, що взаємодіють з територіальними громадами та
відповідними органами влади інших держав у межах своєї
компетенції, встановленої чинним законодавством та угодами про
транскордонне співробітництво;
угода про транскордонне співробітництво - угода між
суб'єктами транскордонного співробітництва, яка регламентує
правові, організаційні, економічні та інші аспекти цього
співробітництва;
учасники транскордонного співробітництва - юридичні та
фізичні особи, громадські організації, що беруть участь у
транскордонному співробітництві;
спільні проекти (програми) - комплекс заходів суб'єктів та
учасників транскордонного співробітництва, спрямованих на
розв'язання конкретних спільних завдань та задоволення інтересів
територіальних громад;
проекти (програми) транскордонного співробітництва - комплекс
заходів суб'єктів та учасників транскордонного співробітництва
України, спрямованих на розвиток транскордонного співробітництва;
державна підтримка розвитку транскордонного співробітництва -
сукупність рішень і дій організаційного, правового, фінансового
характеру органів державної влади України, спрямованих на
реалізацію проектів (програм) транскордонного співробітництва;
державна програма розвитку транскордонного співробітництва -
комплекс заходів органів державної влади України, спрямованих на
розвиток транскордонного співробітництва, які здійснюються з
використанням коштів Державного бюджету України.
Стаття 2. Мета та принципи транскордонного співробітництва
Метою транскордонного співробітництва є розвиток
соціально-економічних, науково-технічних, екологічних, культурних
та інших зв'язків між суб'єктами та учасниками транскордонного
співробітництва на основі таких принципів:
повага до державного суверенітету, територіальної цілісності
та непорушності кордонів держав;
урахування під час укладення угод про транскордонне
співробітництво повноважень суб'єктів та прав учасників
транскордонного співробітництва;
узгоджене усунення політичних, економічних, правових,
адміністративних та інших перешкод для взаємної співпраці.
Стаття 3. Правова основа транскордонного співробітництва
Правовою основою транскордонного співробітництва є
Конституція України ( 254к/96-ВР ), міжнародні договори України,
що регулюють відносини у цій сфері, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України, цей Закон та інші
нормативно-правові акти.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила,
ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила
міжнародного договору України.
Стаття 4. Мета та принципи державної політики у сферітранскордонного співробітництва
Метою державної політики у сфері транскордонного
співробітництва є створення сприятливих умов для ефективної та
взаємовигідної співпраці суб'єктів та учасників транскордонного
співробітництва України, підвищення соціально-економічного
розвитку регіонів України та рівня життя населення.
Державна політика у сфері транскордонного співробітництва
ґрунтується на принципах:
законності;
чіткого розподілу завдань, повноважень та відповідальності
між суб'єктами транскордонного співробітництва України;
гармонізації загальнодержавних, регіональних та місцевих
інтересів;
забезпечення рівних можливостей для регіонів України щодо
співпраці в рамках транскордонного співробітництва;
розмежування відповідальності та повноважень між центральними
та місцевими органами виконавчої влади з метою найбільш
ефективного розв'язання проблем та завдань у сфері транскордонного
співробітництва;
створення ефективних механізмів забезпечення умов для
здійснення транскордонного співробітництва.
Розділ IIОРГАНІЗАЦІЯ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
Стаття 5. Сфери та організаційні форми транскордонногоспівробітництва
Транскордонне співробітництво в межах повноважень суб'єктів
транскордонного співробітництва України може здійснюватися в
економічній, соціальній, науково-технічній, культурно-освітній,
екологічній та інших сферах, а також у питаннях надання взаємної
допомоги у надзвичайних ситуаціях.
Транскордонне співробітництво може здійснюватися:
в межах створеного єврорегіону;
шляхом укладення угод про транскордонне співробітництво в
окремих сферах;
шляхом встановлення та розвитку взаємовигідних контактів між
суб'єктами транскордонного співробітництва.
Суб'єкти транскордонного співробітництва України відповідно
до законодавства можуть обирати інші форми транскордонного
співробітництва.
Стаття 6. Координація транскордонного співробітництва таконтроль за додержанням законодавства з питань
транскордонного співробітництва
Загальну координацію транскордонного співробітництва та
контроль за додержанням законодавства з питань транскордонного
співробітництва здійснює спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади з питань економічної політики за участю
Міністерства закордонних справ України та центрального органу
виконавчої влади з питань регіонального розвитку відповідно до
повноважень, визначених законодавством та міжнародними договорами
України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України. Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1833-VI ( 1833-17 ) від 21.01.2010 }
Інші центральні органи виконавчої влади беруть участь у
координації та розвитку транскордонного співробітництва відповідно
до їх компетенції.
Стаття 7. Повноваження суб'єктів транскордонногоспівробітництва України
Суб'єкти транскордонного співробітництва України в межах
своїх повноважень та відповідно до законодавства України:
укладають угоди про транскордонне співробітництво і
забезпечують їх виконання;
забезпечують виконання зобов'язань України за міжнародними
договорами України про транскордонне співробітництво;
беруть участь у розробленні та реалізації спільних проектів
(програм);
приймають рішення про вступ до відповідних міжнародних
асоціацій, інших об'єднань;
вносять пропозиції щодо запровадження спеціального порядку
пропуску через державний кордон;
вносять у разі потреби у встановленому порядку пропозиції
щодо внесення змін до актів законодавства з питань транскордонного
співробітництва.
Стаття 8. Угоди про транскордонне співробітництво
Суб'єкти транскордонного співробітництва України в межах
своїх повноважень та відповідно до законодавства можуть укладати
угоди про транскордонне співробітництво.
Угоди регламентують правові, організаційні, економічні та
інші аспекти співробітництва.
Суб'єкти транскордонного співробітництва України за запитами
центральних органів виконавчої влади, до компетенції яких належать
питання транскордонного співробітництва, надають інформацію щодо
виконання угод про транскордонне співробітництво, а також про його
результати.
Стаття 9. Органи транскордонного співробітництва
Угоди про транскордонне співробітництво можуть передбачати
утворення органів транскордонного співробітництва.
Статус, функції, повноваження та джерела фінансування органів
транскордонного співробітництва визначаються міжнародними
договорами України про транскордонне співробітництво, угодами про
транскордонне співробітництво, законодавством держав, на території
яких вони розміщені, статутами цих органів.
У разі коли угодою про транскордонне співробітництво
передбачається розміщення органів транскордонного співробітництва
на території України, вони можуть утворюватися як юридичні особи.
В окремих випадках їхні функції можуть покладатися на відповідні
виконавчі органи місцевого самоврядування та структурні підрозділи
місцевих органів виконавчої влади.
Орган транскордонного співробітництва виконує завдання,
покладені на нього територіальними громадами, їх представницькими
органами, місцевими органами виконавчої влади, відповідно до його
повноважень та у порядку, передбаченому законодавством України.
Розділ IIIДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ
ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
Стаття 10. Принципи та форми державної підтримки
Основними принципами державної підтримки розвитку
транскордонного співробітництва є:
об'єктивність, відкритість та економічна обґрунтованість
відбору проектів (програм) транскордонного співробітництва для
надання державної підтримки;
концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних та найбільш
обґрунтованих проектах (програмах) з метою досягнення
максимального ефекту їх реалізації;
забезпечення умов для використання організаційних,
фінансових, інституційних можливостей суб'єктів і учасників
транскордонного співробітництва України у розробленні та
здійсненні заходів щодо реалізації проектів (програм)
транскордонного співробітництва;
недопущення використання цільової державної підтримки для
фінансування поточних потреб соціально-економічного розвитку
регіонів.
Державна підтримка розвитку транскордонного співробітництва
передбачає:
визначення пріоритетних напрямів державної підтримки розвитку
транскордонного співробітництва;
відбір проектів (програм) транскордонного співробітництва,
які потребують державної підтримки;
розроблення та виконання державних програм розвитку
транскордонного співробітництва;
надання правової, організаційної, методичної, інформаційної
допомоги та підтримки суб'єктам і учасникам транскордонного
співробітництва України.
Стаття 11. Державні програми розвитку транскордонногоспівробітництва
Державна фінансова підтримка може надаватися проектам
(програмам) транскордонного співробітництва, які мають достатню
аргументацію щодо ефективного розв'язання актуальних проблем і
були відібрані на конкурсній основі за цілями, пріоритетами,
необхідними ресурсами та тривалістю їх реалізації згідно з
порядком ( 339-2005-п ), що затверджується Кабінетом Міністрів
України.
Державні програми розвитку транскордонного співробітництва
розробляються суб'єктами транскордонного співробітництва України,
погоджуються із спеціально уповноваженими центральними органами
виконавчої влади з питань економічної та регіональної політики,
Міністерством фінансів України та Міністерством закордонних справ
України, а також центральними органами виконавчої влади, до
компетенції яких належать питання транскордонного співробітництва,
та подаються в установленому законодавством порядку Кабінету
Міністрів України. Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1833-VI ( 1833-17 ) від 21.01.2010 }
Стаття 12. Функції центральних органів виконавчої владиу сфері державної підтримки транскордонного
співробітництва
Центральні органи виконавчої влади, до компетенції яких
належать питання транскордонного співробітництва, відповідно до
законодавства:
надають правову, інформаційну, методичну, організаційну
підтримку суб'єктам і учасникам транскордонного співробітництва
України;
розробляють порядок підготовки проектів (програм)
транскордонного співробітництва та державних програм розвитку
транскордонного співробітництва;
розробляють положення про проведення конкурсу проектів
(програм) транскордонного співробітництва, які претендують на
включення до державних програм розвитку транскордонного
співробітництва;
проводять моніторинг виконання державних програм розвитку
транскордонного співробітництва;
розглядають пропозиції суб'єктів транскордонного
співробітництва України щодо включення проектів (програм)
транскордонного співробітництва до державних програм розвитку
транскордонного співробітництва;
здійснюють у межах своєї компетенції координацію та взаємне
узгодження державних галузевих, регіональних програм і державних
програм розвитку транскордонного співробітництва під час
формування проекту Державного бюджету України на відповідний рік.
Стаття 13. Функції суб'єктів транскордонного співробітництваУкраїни у сфері державної підтримки розвитку
транскордонного співробітництва
Суб'єкти транскордонного співробітництва України:
організовують та координують роботу з підготовки та
реалізації проектів (програм) транскордонного співробітництва;
беруть участь у розробленні спільних проектів (програм) та
координують їх реалізацію;
розробляють або беруть участь у розробці державних програм
розвитку транскордонного співробітництва;
забезпечують у межах своєї компетенції виділення в
установленому порядку з місцевих бюджетів коштів на розвиток
транскордонного співробітництва.
Розділ IVФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
Стаття 14. Фінансове забезпечення транскордонногоспівробітництва
Видатки на реалізацію проектів (програм) транскордонного
співробітництва здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету
України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів на
відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законом.
Для спільного фінансування проектів (програм) транскордонного
співробітництва може використовуватися міжнародна технічна
допомога, кредитні ресурси міжнародних фінансових організацій
згідно із законодавством України. Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1833-VI ( 1833-17 ) від 21.01.2010 }
Обсяги державної фінансової підтримки розвитку
транскордонного співробітництва визначаються у законі про
Державний бюджет України на відповідний рік згідно з державними
програмами розвитку транскордонного співробітництва, затвердженими
Кабінетом Міністрів України.
Обсяги коштів, що спрямовуються суб'єктами транскордонного
співробітництва України на виконання державних програм розвитку
транскордонного співробітництва, визначаються у відповідних
місцевих бюджетах.
Заходи щодо виконання державних програм розвитку
транскордонного співробітництва фінансуються за рахунок бюджетних
призначень головних розпорядників коштів Державного бюджету
України на відповідний рік.
Розділ VПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня
набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними
органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у
відповідність із цим Законом;
прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації
цього Закону.
3. Кабінету Міністрів України передбачити кошти на розвиток
транскордонного співробітництва при розробці проектів Державного
бюджету України на 2005 рік та на наступні роки.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 24 червня 2004 рокуN 1861-IV
