З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про планування і забудову територій
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 31, ст.250 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 109-V ( 109-16 ) від 12.09.2006, ВВР, 2006, N 43, ст.412
N 434-V ( 434-16 ) від 12.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.70
N 703-V ( 703-16 ) від 22.02.2007, ВВР, 2007, N 21, ст.287
N 1026-V ( 1026-16 ) від 16.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.444
N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008, ВВР, 2008, N 48, ст.358
N 692-VI ( 692-17 ) від 18.12.2008, ВВР, 2009, N 17, ст.236
N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.257 }
{ Щодо визнання конституційними окремих положень див.Рішення Конституційного Суду
N 4-рп/2009 ( v004p710-09 ) від 03.02.2009 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1474-VI ( 1474-17 ) від 05.06.2009, ВВР, 2009, N 44, ст.656 -зміни діють до 1 вересня 2012 року }
Цей Закон встановлює правові та організаційні основи
планування, забудови та іншого використання територій і
спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з
урахуванням громадських і приватних інтересів. Преамбула в редакції Закону N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
територія - частина земної поверхні у визначених межах
(кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та
створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з
повітряним простором та розташованими під нею надрами;
планування територій - процес регулювання використання
територій, який полягає у створенні та впровадженні містобудівної
документації, ухваленні та реалізації відповідних рішень;
містобудівна документація - затверджені текстові і графічні
матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше
використання територій, з урахуванням яких визначається цільове
призначення земель; { Абзац четвертий статті 1 в редакції Закону
N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
проектна документація - затверджені текстові та графічні
матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні,
архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а
також кошториси об'єктів будівництва;
Генеральна схема планування території України - містобудівна
документація, яка визначає концептуальні вирішення планування та
використання території України;
схема планування території - містобудівна документація, яка
визначає принципові вирішення планування, забудови та іншого
використання відповідних територій адміністративно-територіальних
одиниць, їх окремих частин;
генеральний план населеного пункту - містобудівна
документація, яка визначає принципові вирішення розвитку,
планування, забудови та іншого використання території населеного
пункту;
детальний план території - містобудівна документація, що
визначає зонування територій, розташування червоних ліній, інших
ліній регулювання забудови, зон, у яких встановлюються планувальні
обмеження, розміщення та функціональне призначення об'єктів
містобудування, види забудови для окремих районів, мікрорайонів,
кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених
пунктів; { Абзац дев'ятий статті 1 в редакції Закону N 509-VI
( 509-17 ) від 16.09.2008 }
проект забудови територій - документація, що поєднує
властивості містобудівної та проектної документації, яка
розробляється для будівництва комплексів будинків і споруд;
об'єкти планування - територія України, території
адміністративно-територіальних одиниць або їх частини чи окремі
земельні ділянки;
суб'єкти планування - органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, а також фізичні та юридичні особи;
регіональні правила забудови - нормативно-правовий акт, яким
встановлюється загальний для територій і населених пунктів
області, Автономної Республіки Крим (крім міст Києва та
Севастополя, міст республіканського значення Автономної Республіки
Крим, міст обласного значення) порядок планування, забудови та
іншого використання територій і окремих земельних ділянок;
місцеві правила забудови - нормативно-правовий акт, яким
встановлюється порядок планування і забудови та іншого
використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік
усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого
використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон,
визначених планом зонування;
інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних,
транспортних споруд і комунікацій;
червоні лінії - визначені в містобудівній документації
відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та
запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території
мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення;
лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній
документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних
ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших
територій;
містобудівне обґрунтування - вид містобудівної документації,
в якому відповідно до державних будівельних та інших норм,
стандартів і правил, положень містобудівної документації
визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної
ділянки (об'єкта будівництва), обов'язкові для врахування при
відведенні земельної ділянки та/або проектуванні цього об'єкта;
{ Статтю 1 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно із Законом
N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
намір забудови (земельної ділянки, території) - заява
(клопотання) фізичної або юридичної особи, подана у встановленому
законодавством порядку щодо забудови земельної ділянки або певної
території із зазначенням призначення будівлі, споруди та
орієнтовних характеристик забудови; { Статтю 1 доповнено абзацом
дев'ятнадцятим згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від
16.09.2008 }
замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності
або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому
законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для
здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення)
об'єкта містобудування; { Статтю 1 доповнено абзацом двадцятим
згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
громадське обговорення - процедура, спрямована на врахування
законних інтересів фізичних та юридичних осіб, територіальних
громад та держави при плануванні і забудові територій відповідно
до вимог цього Закону; { Статтю 1 доповнено абзацом двадцять
першим згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
громадські слухання - форма громадського обговорення проекту
містобудівної документації, місцевих правил забудови; { Статтю 1
доповнено абзацом двадцять другим згідно із Законом N 509-VI
( 509-17 ) від 16.09.2008 }
погоджувальна комісія - комісія, що утворюється під час
проведення громадських слухань для розгляду пропозицій (зауважень)
фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави до
проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови і для
прийняття узгоджених рішень; { Статтю 1 доповнено абзацом двадцять
третім згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
проектна декларація - цей термін використовується у значенні
Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління
майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"
( 978-15 ). { Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом
N 692-VI ( 692-17 ) від 18.12.2008 }
Стаття 2. Основні завдання планування і забудови територій
Основними завданнями планування і забудови територій є:
обгрунтування майбутніх потреб та визначення переважних
напрямів використання територій;
урахування державних, громадських і приватних інтересів під
час планування, забудови та іншого використання територій;
обгрунтування розподілу земель за цільовим призначенням та
використання територій для містобудівних потреб;
забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів
сталого розвитку населених пунктів;
визначення і раціональне розташування територій житлової та
громадської забудови, промислових, рекреаційних, природоохоронних,
оздоровчих, історико-культурних та інших територій і об'єктів;
обгрунтування та встановлення режиму раціонального
використання земель та забудови територій, на яких передбачена
перспективна містобудівна діяльність;
визначення, вилучення (викуп) і надання земельних ділянок для
містобудівних потреб на основі містобудівної документації в межах,
визначених законом;
визначення територій, що мають особливу екологічну, наукову,
естетичну, історико-культурну цінність, встановлення передбачених
законодавством обмежень на їх планування, забудову та інше
використання;
охорона довкілля та раціональне використання природних
ресурсів;
регулювання забудови населених пунктів та інших територій.
Стаття 3. Організація планування територій
Планування територій здійснюється на загальнодержавному,
регіональному та місцевому рівнях.
Планування територій здійснюється відповідними органами
державної влади та органами місцевого самоврядування.
Планування та забудова окремих земельних ділянок, що належать
на праві власності чи праві користування, здійснюється їх
власниками чи користувачами у встановленому законодавством
порядку.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування з питань забудови та іншого використання територій,
вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для
містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом
відповідно до містобудівної документації за погодженням з
спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та
архітектури.
Рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування
з питань забудови та іншого використання територій, прийняті в
межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими для
суб'єктів містобудування.
Проведення експертизи містобудівної і проектної документації
здійснюється в порядку ( 522-2009-п ), що встановлюється Кабінетом
Міністрів України. { Частина шоста статті 3 в редакції Закону
N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Стаття 4. Фінансування робіт з планування територій
Фінансування робіт з планування територій на
загальнодержавному рівні, розроблення експериментальної
містобудівної документації для населених пунктів та інших
територій України, розроблення нормативних документів з питань
планування і забудови територій, проведення найважливіших
науково-дослідних робіт здійснюються за рахунок коштів Державного
бюджету України.
Фінансування робіт з планування території Автономної
Республіки Крим, областей, районів, населених пунктів та інших
частин їх території може здійснюватися за рахунок коштів
республіканського бюджету Автономної Республіки Крим або
відповідних місцевих бюджетів і передбачатися в них окремим
рядком.
Фінансування робіт з планування окремих земельних ділянок, на
яких фізичні чи юридичні особи мають намір здійснити нове
будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт
об'єктів містобудування або впорядкування територій, здійснюється,
як правило, за рахунок коштів цих осіб.
Фінансування робіт з планування територій, окремих земельних
ділянок може здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених
законом.
Р о з д і л II
ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ НА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОМУІ РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ
Стаття 5. Планування територій на загальнодержавному рівні
Планування територій на загальнодержавному рівні полягає в
розробленні Генеральної схеми планування території України (далі -
Генеральна схема), якою передбачається раціональне використання
території України, створення та підтримання повноцінного життєвого
середовища, охорони довкілля, охорони здоров'я населення, охорони
пам'яток історії та культури, визначення державних пріоритетів
розвитку систем розселення, виробничої, соціальної та
інженерно-транспортної інфраструктури.
Генеральна схема повинна містити:
аналіз стану використання території України та функціонування
систем розселення;
аналіз намірів та потреб використання окремих територій,
визначених у загальнодержавних програмах соціального, економічного
розвитку, інших державних програмах, схемах розвитку галузей
економіки;
аналіз санітарно-епідеміологічного та екологічного стану
регіонів і реалізації відповідних цільових програм, а також аналіз
заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля;
аналіз диспропорцій використання територій;
визначення територій за видами переважного використання;
напрями вдосконалення систем розселення та сталого розвитку
населених пунктів;
комплекс заходів по її реалізації.
За рішенням Кабінету Міністрів України можуть розроблятися
схеми планування окремих частин території України - кількох
областей, узбереж Чорного та Азовського морів, міжнародних
транспортних коридорів, прикордонних територій тощо.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в
межах своїх повноважень керуються Генеральною схемою під час:
підготовки проектів загальнодержавних програм соціального,
економічного розвитку України, інших державних програм - з питань
охорони земель, охорони здоров'я населення, охорони довкілля,
розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, збереження
історико-культурної спадщини, розвитку туризму;
вибору трас і проектування найважливіших транспортних,
енергетичних та інших інженерних комунікацій, будівель і споруд;
підготовки та розгляду висновків щодо розробленої
містобудівної документації на регіональному, а у випадках,
передбачених статтею 17 цього Закону, - місцевому рівні;
створення резерву територій, призначених для перспективних
містобудівних потреб загальнодержавного значення, та визначення
режиму використання земель;
підготовки пропозицій з питань
адміністративно-територіального устрою України;
вирішення інших питань використання територій.
Стаття 6. Розроблення та затвердження Генеральної схеми, схемпланування окремих частин території України
Розроблення Генеральної схеми, схем планування окремих частин
території України, визначених частиною третьою статті 5 цього
Закону, здійснюється в порядку, встановленому законодавством.
Генеральна схема розробляється Кабінетом Міністрів України з
урахуванням затверджених схем планування територій на
регіональному рівні та подається на затвердження Верховній Раді
України.
Стаття 7. Планування територій на регіональному рівні
Планування територій на регіональному рівні полягає у
розробленні та затвердженні схем планування територій Автономної
Республіки Крим, областей, районів, регулюванні використання їх
територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про
дотримання містобудівної документації відповідно до закону.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні
ради в межах своїх повноважень приймають рішення про розроблення
схем планування територій відповідних
адміністративно-територіальних одиниць, а також їх окремих частин.
У схемах планування територій на регіональному рівні
визначаються заходи реалізації державної політики та враховуються
державні інтереси під час планування цих територій, їх історичні,
економічні, екологічні, географічні і демографічні особливості,
етнічні та культурні традиції.
{ Статтю 8 виключено на підставі Закону N 509-VI ( 509-17 )
від 16.09.2008 }
Стаття 9. Організація розроблення та затвердження схемпланування територій на регіональному рівні
Після прийняття відповідними радами рішень про розроблення
схем планування територій спеціально уповноважений орган з питань
містобудування та архітектури Автономної Республіки Крим, обласні,
районні державні адміністрації відповідно до своїх повноважень
протягом двох місяців:
оприлюднюють через засоби масової інформації відомості про
початок робіт, пов'язаних з розробленням схем планування територій
на регіональному рівні, визначають форму, місце, строк внесення
сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами,
а також фізичними та юридичними особами пропозицій (зауважень) до
технічних завдань цих схем;
визначають технічні завдання на розроблення схем планування
територій на регіональному рівні;
організують розроблення схем планування територій на
регіональному рівні.
Спеціально уповноважений орган з питань містобудування та
архітектури Автономної Республіки Крим, обласні державні
адміністрації відповідно до своїх повноважень протягом двох тижнів
після завершення робіт, пов'язаних з розробленням схем планування
територій на регіональному рівні:
повідомляють через засоби масової інформації про місце та
строки розгляду схем планування територій, а також про форми
подання пропозицій і порядок їх урахування;
подають спеціально уповноваженому центральному органу
виконавчої влади з питань містобудування та архітектури схеми
планування територій Автономної Республіки Крим, областей для
проведення експертизи та надання висновку щодо їх затвердження.
Районні державні адміністрації після завершення робіт подають
на розгляд Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних
державних адміністрацій схеми планування територій районів для
проведення експертизи та підготовки висновку щодо їх затвердження.
Схеми планування територій на регіональному рівні
затверджуються відповідними радами.
Схеми планування територій на регіональному рівні кількох
адміністративно-територіальних одиниць затверджуються спільним
рішенням відповідних рад.
Рішення про затвердження схеми планування територій на
регіональному рівні оприлюднюється через засоби масової
інформації.
Порушення встановленого цим Законом порядку розроблення схем
планування територій на регіональному рівні може бути підставою
для оскарження до суду рішень відповідних рад про їх затвердження.
Р о з д і л III
ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ
Стаття 10. Планування територій на місцевому рівні
Планування територій на місцевому рівні забезпечується
відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами,
Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями
відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у
розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів,
схем планування територій на місцевому рівні та іншої
містобудівної документації, регулюванні використання їх територій,
ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання
містобудівної документації.
Розроблення, погодження та експертиза містобудівної
документації провадяться згідно з встановленими державними
стандартами, нормами та правилами в порядку, визначеному
законодавством.
Містобудівна документація затверджується відповідною місцевою
радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих
рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких
необхідно внести відповідні зміни.
Зміни до містобудівної документації вносяться рішенням ради,
яка затвердила містобудівну документацію, після погодження з
відповідним спеціально уповноваженим органом з питань
містобудування та архітектури.
Стаття 11. Схеми планування територій на місцевому рівні
Схеми планування територій на місцевому рівні визначають:
потреби у зміні меж населених пунктів, потреби в територіях,
передбачених для містобудівних потреб;
зонування територій для забудови та іншого використання;
планувальну структуру території;
інші питання, визначені державними будівельними нормами.
Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах
своїх повноважень вирішують питання планування, забудови та іншого
використання територій згідно із схемою планування територій
відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Схемами планування територій на місцевому рівні в разі
необхідності може визначатися доцільність розроблення генеральних
планів окремих населених пунктів.
Стаття 12. Генеральний план населеного пункту
Генеральним планом населеного пункту визначаються:
потреби в територіях для забудови та іншого використання;
потреба у зміні межі населеного пункту, черговість і
пріоритетність забудови та іншого використання територій;
межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види
використання та забудови територій;
планувальна структура та просторова композиція забудови
населеного пункту;
загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори
його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного
і санітарно-гігієнічного стану;
території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні,
природоохоронні та інші обмеження їх використання;
інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.
Відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські,
селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень,
визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень
відповідними радами:
готують обгрунтовані пропозиції щодо встановлення та зміни
меж населених пунктів;
готують вихідні дані для розроблення планів
земельно-господарського устрою території населеного пункту та
іншої землевпорядної документації;
вирішують питання щодо розташування та проектування нового
будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального
ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій;
вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у
власність чи в користування земельних ділянок; { Абзац п'ятий
частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
організують розроблення та затвердження місцевих правил
забудови, детальних планів території, планів червоних ліній, іншої
містобудівної документації та проектів;
організують проведення грошової оцінки земель;
розробляють і затверджують місцеві містобудівні програми та
програми соціально-економічного розвитку населених пунктів;
організують роботу з проведення оцінки впливу діяльності
підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності
на стан довкілля та визначають шляхи та засоби зменшення цього
впливу;
узгоджують питання забудови та іншого використання територій,
в яких заінтересовані територіальні громади суміжних
адміністративно-територіальних одиниць;
встановлюють на відповідних територіях режим використання
земель, передбачених для містобудівних потреб;
вирішують інші питання.
Стаття 13. Детальний план території
Детальний план території розробляється згідно з генеральним
планом населеного пункту та визначає:
розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови;
розташування окремих земельних ділянок та об'єктів
містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність,
поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і
обмеження забудови земельних ділянок; { Абзац третій частини
першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI
( 509-17 ) від 16.09.2008 }
розташування інженерно-транспортної інфраструктури;
принципи формування архітектурно-просторової композиції
забудови;
інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.
Рішення про розроблення детальних планів території
приймаються відповідними радами за поданням їх виконавчих органів,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Спеціально уповноважені органи з питань містобудування та
архітектури відповідно до детального плану території подають
висновки і пропозиції сільським, селищним, міським радам та їх
виконавчим органам, Київській і Севастопольській міським державним
адміністраціям для наступного прийняття рішень у межах
повноважень, визначених законом, щодо:
визначення земельних ділянок для розташування та будівництва
об'єктів містобудування та іншого використання;
вибору, вилучення (викупу), надання у власність або
користування (оренду) земельних ділянок;
визначення поверховості та інших параметрів забудови
території;
розроблення та затвердження місцевих правил забудови,
проектів забудови території, проектів розподілу території
мікрорайону (кварталу).
Стаття 14. План червоних ліній
Планом червоних ліній відповідно до генерального плану
населеного пункту, детального плану, даних Державного земельного
кадастру, містобудівного кадастру населеного пункту визначається
розташування червоних ліній.
План червоних ліній є складовою частиною генерального плану
населеного пункту (детального плану території) або може бути
окремою містобудівною документацією.
Відповідно до планів червоних ліній сільські, селищні, міські
ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених
законом, а також Київська та Севастопольська міські державні
адміністрації у разі делегування їм таких повноважень:
встановлюють межі земель загального користування населених
пунктів;
вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у
власність або користування (оренду) земельних ділянок,
встановлюють на відповідній території єдині умови та обмеження
використання земель, визначених для містобудівних потреб;
визначають технічні умови для розміщення та утримання
інженерно-транспортної інфраструктури.
Стаття 15. Проект забудови території
Проект забудови території визначає:
розташування об'єктів містобудування, місцевих проїздів
відносно червоних ліній;
архітектурно-просторове вирішення, призначення, щільність,
поверховість та інші показники конкретних об'єктів містобудування;
показники та технічні вирішення інженерно-транспортної
інфраструктури;
потребу в проведенні інженерної підготовки території та обсяг
цих робіт;
місця та технічні вирішення під'єднання інженерного
обладнання об'єктів містобудування до зовнішніх інженерних мереж і
споруд;
організацію будівництва;
техніко-економічні показники та загальний кошторис забудови
території;
інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.
У разі необхідності у складі проекту забудови території може
розроблятися проект розподілу території.
Проект забудови території погоджується і затверджується як
проектна документація в порядку, визначеному законодавством.
Стаття 16. Проект розподілу території
Проект розподілу території - це містобудівна документація,
яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з
метою розмежування земельних ділянок.
Проектом розподілу території визначаються площі та межі:
прибудинкових територій існуючих і запроектованих жилих
будинків;
земельних ділянок, на яких розміщують громадські споруди та
інші об'єкти містобудування;
надлишків земельних ділянок, призначених для подальшого
спорудження жилих і громадських будинків і споруд та іншого
використання (при розподілі території існуючої забудови);
територій загального користування;
територій обмеженого користування земельною ділянкою,
встановленого згідно з договором, рішенням суду або в іншому
визначеному законом порядку.
Рішення про розроблення та затвердження проектів розподілу
території приймаються відповідними радами.
Проект розподілу території є основою для визначення меж
земельних ділянок на територіях існуючої забудови для розташування
будинків і споруд, розроблення відповідної землевпорядної
документації та оформлення в установленому законодавством порядку
правовстановлюючих документів власникам, співвласникам, орендарям,
а також встановлення меж земельної ділянки в натурі.
Площі окремих земельних ділянок та територій при розробленні
проекту розподілу території визначаються з урахуванням державних
будівельних норм і детального плану території (проекту забудови
території).
Порядок розроблення проектів розподілу території
встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.
Стаття 17. Врахування державних інтересів під час плануванняі забудови територій на місцевому рівні
Врахування державних інтересів під час планування і забудови
територій на місцевому рівні полягає у визначенні потреби в
територіях, необхідних для розташування та утримання об'єктів
загальнодержавного значення, вирішення інших завдань реалізації
державної політики щодо використання територій.
Врахування державних інтересів здійснюється шляхом виконання
відповідних вимог до розроблення генеральних планів населених
пунктів та іншої містобудівної документації, проведення їх
експертизи, здійснення державного контролю за плануванням,
забудовою, іншим використанням територій та окремих земельних
ділянок у порядку, встановленому законодавством.
Вимоги до планування, якими забезпечуються державні інтереси
під час розроблення генеральних планів та іншої містобудівної
документації, визначаються згідно з законом відповідними
спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та
архітектури спільно з іншими спеціально уповноваженими на це
органами виконавчої влади.
Для міст Києва та Севастополя вимоги для врахування державних
інтересів під час розроблення генеральних планів та іншої
містобудівної документації визначаються спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та
архітектури за участю інших спеціально уповноважених на це
центральних органів виконавчої влади.
Порядок врахування вимог щодо забезпечення державних
інтересів під час планування і забудови територій на місцевому
рівні встановлюється в регіональних правилах забудови.
{ Статтю 18 виключено на підставі Закону N 509-VI ( 509-17 )
від 16.09.2008 }
Стаття 19. Режим забудови та іншого використання земель,визначених для містобудівних потреб
На території населеного пункту відповідною радою
встановлюється режим забудови та іншого використання земель,
визначених для містобудівних потреб.
Режим забудови та іншого використання земель, визначених для
містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах
населених пунктів або місцевих правилах забудови.
Режим забудови та іншого використання земель, визначених для
містобудівних потреб, враховується при розробленні землевпорядної
документації.
Режим забудови та іншого використання земель, визначених для
містобудівних потреб за межами населених пунктів, встановлюється
відповідними радами.
Узгодження питань щодо забудови та іншого використання
земель, визначених для містобудівних потреб, в яких заінтересовані
суміжні територіальні громади, здійснюється на підставі угод,
відображається у схемах планування зазначених територій та
генеральних планах населених пунктів.
Встановлення режиму забудови та іншого використання земель,
визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення
права власності або права користування земельними ділянками, зміни
адміністративно-територіальних меж до часу вилучення (викупу),
надання цих ділянок для здійснення запланованої містобудівної
діяльності у встановленому законодавством порядку.
Р о з д і л IV
РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАНУВАННЯ, ЗАБУДОВИ ТАІНШОГО ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЙ
Стаття 20. Нормативне регулювання планування, забудови таіншого використання територій
Нормативне регулювання планування, забудови та іншого
використання територій полягає у прийнятті нормативно-правових
актів, зокрема державних будівельних норм, відомчих нормативних
документів, регіональних і місцевих правил забудови.
Державні будівельні норми щодо планування і забудови та
іншого використання територій розробляє та затверджує спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань
містобудування та архітектури за погодженням з іншими центральними
органами виконавчої влади з питань, які належать до їх
повноважень.
Нормативно-правові акти інших центральних органів виконавчої
влади щодо планування, забудови та іншого використання територій,
що видаються в межах їх компетенції, затверджуються цими органами
після погодження із спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і
реєструються в установленому законодавством порядку.
Державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з
питань планування і забудови територій є обов'язковими для
суб'єктів містобудування.
Стаття 21. Регіональні правила забудови
Регіональні правила забудови розробляються на основі типових
регіональних правил забудови, затверджених спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань
архітектури та містобудування.
Регіональні правила забудови після їх погодження з
відповідними органами містобудування та архітектури, охорони
культурної спадщини, земельних ресурсів, природоохоронними,
санітарно-епідеміологічними органами затверджуються відповідно
Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.
Затверджені регіональні правила забудови підлягають оприлюдненню
через регіональні засоби масової інформації.
Регіональні правила забудови є обов'язковими для суб'єктів
містобудування на території відповідного регіону, за винятком
населених пунктів, для яких рішенням сільських, селищних, міських
рад затверджені місцеві правила забудови цих населених пунктів
відповідно до статті 22 цього Закону. Стаття 21 в редакції Закону N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Стаття 22. Місцеві правила забудови
Місцеві правила забудови розробляються для міст Києва та
Севастополя, міст обласного значення, республіканського значення
Автономної Республіки Крим.
Для сіл, селищ, міст районного значення відповідні ради
можуть розробляти місцеві правила забудови.
Місцеві правила забудови затверджуються відповідними радами.
Місцеві правила забудови повинні узгоджуватися з
регіональними правилами забудови.
Місцеві правила забудови складаються із текстової частини та
графічної частини - плану зонування.
У текстовій частині місцевих правил забудови визначається
перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого
використання земельних ділянок у межах окремих зон.
Для кожної окремої зони згідно з державними будівельними
нормами встановлюються єдині умови і обмеження забудови та іншого
використання земельних ділянок:
гранично допустимі поверховість будинків і споруд та
щільність забудови;
мінімальні відступи будинків і споруд від червоних ліній,
ліній регулювання забудови, меж суміжних ділянок;
вимоги до впорядкування доріг та під'їздів до будинків і
споруд, місць паркування транспортних засобів;
вимоги до забезпечення експлуатації інженерно-транспортної
інфраструктури;
вимоги до озеленення та впорядкування територій;
вимоги до утримання будинків і споруд;
перелік обмежень використання земельних ділянок
(містобудівних, інженерних, санітарно-епідеміологічних,
природоохоронних, історико-культурних);
інші вимоги, зазначені у статті 19 цього Закону.
На плані зонування встановлюється поділ території населеного
пункту на зони з допустимими та переважними видами використання
земельних ділянок.
На плані зонування не допускається відображення елементів,
які можуть перешкоджати вільному доступу до цього плану.
План зонування та перелік переважних і допустимих видів
забудови та іншого використання земельних ділянок розробляються
для всієї території населеного пункту або окремої його частини.
При розробленні землевпорядної документації враховуються
єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних
ділянок, визначені місцевими правилами забудови.
Місцевими правилами забудови встановлюється порядок вирішення
питань розміщення об'єктів містобудування та надання вихідних
даних для їх проектування. { Частина дванадцята статті 22 в
редакції Закону N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Стаття 23. Забудова територій
Забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні
будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації,
капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів
містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств
(далі - будівництво).
Розміщення об'єктів містобудування на території населених
пунктів та за їх межами здійснюється відповідними органами
виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно
до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень
забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною
документацією, регіональними або місцевими правилами забудови.
У разі відсутності місцевих правил забудови або при намірах
забудови за межами населених пунктів містобудівні умови і
обмеження забудови земельних ділянок, у тому числі передбачених
для продажу на земельних торгах, встановлюються рішенням
відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування на підставі містобудівного обґрунтування, яке
підлягає громадському обговоренню.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися
містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при
проектуванні і здійсненні будівництва об'єкта містобудування.
Місцеві органи виконавчої влади або виконавчі органи
місцевого самоврядування вживають заходів щодо організації
комплексної забудови територій відповідно до вимог статті 25 цього
Закону.
Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з
вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної
документації.
При будівництві об'єктів знесення (у разі потреби) існуючих
будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування
збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних
ділянок здійснюються у встановленому законом порядку.
Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній
будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з
урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів
земельних ділянок, будинків і споруд. Стаття 23 в редакції Закону N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Стаття 23-1. Особливості вирішення питань забудовитериторій, пов'язаних із набуттям права
на земельні ділянки державної
та комунальної власності
У разі прийняття відповідним органом виконавчої влади або
органом місцевого самоврядування рішення про передачу (надання)
земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для
розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним
законодавством, зазначене рішення одночасно дає право на отримання
вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних
робіт у порядку, визначеному цим Законом.
Прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом
місцевого самоврядування рішення про передачу (надання) земельної
ділянки із земель державної чи комунальної власності для
розміщення об'єкта містобудування може бути здійснено одночасно із
затвердженням містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта
містобудування.
Підставою для розроблення містобудівного обґрунтування
розміщення об'єкта містобудування у випадках, передбачених
частиною третьою статті 23 цього Закону, є дозвіл (доручення, у
разі підготовки земельної ділянки до аукціону) відповідного органу
виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що може бути
наданий одночасно із дозволом на розроблення проекту відведення
земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності. Закон доповнено статтею 23-1 згідно із Законом N 800-VI
( 800-17 ) від 25.12.2008 }
Стаття 24. Порядок вирішення питань забудови земельноїділянки Назва статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 800-VI
( 800-17 ) від 25.12.2008 }
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником
або користувачем за умови використання земельної ділянки за її
цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і
обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з
вимогами цього Закону.
Замовник, що має намір забудови належної йому на праві
власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним
особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або
органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо
намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються
призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики
забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані передпроектні
роботи. Частина друга статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008 }
Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів
забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного
пункту, містобудівній документації.
У разі якщо зазначені в заяві (клопотанні) наміри належать до
переважного чи допустимих видів забудови відповідної території,
орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня
реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику містобудівні умови і
обмеження забудови земельної ділянки, встановлені місцевими
правилами забудови населеного пункту.
У разі якщо наміри забудови земельної ділянки не відповідають
вимогам містобудівної документації та видам використання
території, встановленим місцевими правилами забудови, державними
нормами, орган місцевого самоврядування протягом місяця з дня
реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику висновок щодо цієї
невідповідності та рекомендації стосовно можливої зміни намірів
забудови земельної ділянки.
У разі відсутності місцевих правил забудови або при намірах
забудови земельної ділянки за межами населеного пункту відповідний
орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування у
двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) надає
заявнику згоду на розроблення містобудівного обґрунтування
розміщення об'єкта.
У разі якщо органи виконавчої влади або органи місцевого
самоврядування мають намір забудови з власної ініціативи або з
урахуванням пропозицій щодо намірів забудови вільних від забудови
територій, внесених фізичними чи юридичними особами, вони вправі
доручити відповідному органу земельних ресурсів і органу
містобудування та архітектури внести пропозиції щодо добору
земельних ділянок відповідно до земельного законодавства.
Добір земельних ділянок здійснюється на підставі затверджених
містобудівної документації та документації із землеустрою,
регіональних або місцевих правил забудови.
У разі намірів будівництва з ініціативи органів виконавчої
влади або органів місцевого самоврядування за межами населених
пунктів та за відсутності місцевих правил забудови вони можуть
доручити відповідному органу містобудування та архітектури
виконувати функції замовника з розроблення містобудівного
обґрунтування розміщення об'єкта, що підлягає громадському
обговоренню.
Містобудівне обґрунтування погоджується з відповідними
органами містобудування та архітектури, земельних ресурсів,
охорони культурної спадщини, природоохоронним та
санітарно-епідеміологічним органом. Свої висновки зазначені органи
надають протягом місяця з дня подання на їх розгляд містобудівного
обґрунтування незалежно один від одного.
Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки,
викладені в містобудівному обґрунтуванні, після його погодження та
врахування результатів громадського обговорення в порядку,
встановленому цим Законом, затверджуються рішенням відповідного
органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування
одночасно із затвердженням містобудівного обґрунтування.
Замовник, який має наміри забудови, що не відповідають
містобудівним умовам і обмеженням, встановленим для земельної
ділянки, що перебуває у його власності або користуванні, може
звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу
місцевого самоврядування з додатковими пропозиціями та
обґрунтуваннями цих намірів.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у
п'ятиденний строк з дня реєстрації такого звернення направляє його
разом з матеріалами обґрунтувань на розгляд відповідного органу
містобудування та архітектури, який за участю органів земельних
ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронних і
санітарно-епідеміологічних органів у двотижневий строк готує і
подає до органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування висновок, який містить пропозиції щодо доцільності
(недоцільності) внесення змін до містобудівних умов і обмежень
забудови земельної ділянки, місцевих правил забудови,
містобудівної документації. У разі розгляду пропозицій щодо
будівництва екологічно небезпечних об'єктів, комплексів будинків і
споруд різного призначення органом виконавчої влади або органом
місцевого самоврядування може бути продовжено строк підготовки
такого висновку, але не більше ніж на два тижні.
На підставі зазначених у висновку пропозицій орган виконавчої
влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про
відмову у внесенні змін до містобудівної документації, місцевих
правил забудови або про надання згоди на розроблення
містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта із застосуванням
процедури проведення громадського обговорення.
За результатами громадського обговорення містобудівного
обґрунтування, на підставі пропозицій стосовно внесення змін до
містобудівної документації, місцевих правил забудови,
містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, орган
виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає
відповідне рішення.
Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки,
отримані відповідно до частини четвертої цієї статті або
затверджені рішенням відповідної місцевої ради, є підставою для
отримання інших вихідних даних для проектування об'єкта (об'єктів)
забудови земельної ділянки та здійснення цього проектування.
Розміщення тимчасових споруд та реклами здійснюється в
порядку, встановленому законодавством. Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законами N 109-V
( 109-16 ) від 12.09.2006, N 434-V ( 434-16 ) від 12.12.2006,
N 1026-V ( 1026-16 ) від 16.05.2007; в редакції Закону N 509-VI
( 509-17 ) від 16.09.2008 }
{ Положення статті 24 визнано конституційними згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 4-рп/2009 ( v004p710-09 ) від 03.02.2009 }
{ Статтю 24-1 виключено на підставі Закону N 509-VI
( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Стаття 25. Здійснення комплексної забудови території
Комплексна забудова території є засобом її упорядкування
шляхом забезпечення громадських та приватних інтересів,
спрямованих на попереднє проведення інженерної підготовки,
спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об'єктів
соціальної сфери, жилих будинків, благоустрою території, інших
об'єктів містобудування. Комплексна забудова території може
здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів
(мікрорайонів) застарілого житлового фонду і забезпечуватися одним
або кількома інвесторами. { Частина перша статті 25 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Рішення щодо організації комплексної забудови території у
визначених межах приймаються відповідними місцевими радами на
підставі техніко-економічних та містобудівних обгрунтувань.
Функції замовника на будівництво виконавчий орган відповідної
ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, у
разі делегування їм таких повноважень відповідними радами,
виконують безпосередньо або делегують їх на конкурсній основі
генеральній будівельній організації (підрядній організації) у
порядку, встановленому законодавством.
Рішення органів місцевого самоврядування щодо організації
комплексної забудови території для розташування об'єктів
містобудування загальнодержавного значення (морських портів,
аеропортів, терміналів, комплексів забезпечення виконання владних
функцій тощо) приймаються з урахуванням техніко-економічних
обгрунтувань, затверджених Кабінетом Міністрів України.
{ Частину п'яту статті 25 виключено на підставі Закону
N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
{ Частину шосту статті 25 виключено на підставі Закону
N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Майнові права на збудовані об'єкти містобудування
визначаються договорами між замовником та інвестором у
встановленому законом порядку.
Регулювання земельних відносин при комплексній забудові
здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Проектування, будівництво, приймання в експлуатацію
закінчених будівництвом окремих будинків і споруд на території
комплексної забудови здійснюються відповідно до укладених
договорів між замовником та інвестором у порядку, встановленому
законодавством.
Стаття 26. Дотримання регіональних та місцевих правилзабудови
Суб'єкти містобудування зобов'язані дотримуватися
регіональних та місцевих правил забудови.
Фізичні та юридичні особи мають право одержувати від органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію
про переважні і допустимі види забудови та інше використання
земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови земельної
ділянки. Інформація про переважні і допустимі види забудови та
інше використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження
забудови земельної ділянки надаються без згоди власника або
користувача цієї земельної ділянки. Строк надання такої інформації
встановлюється місцевими правилами забудови і не може перевищувати
двох календарних тижнів. Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 109-V
( 109-16 ) від 12.09.2006; в редакції Закону N 509-VI ( 509-17 )
від 16.09.2008 }
Стаття 27. Вихідні дані для проектування об'єктамістобудування
Фізична чи юридична особа, яка подала заяву (клопотання) про
намір забудови на земельній ділянці, що перебуває у її власності
або користуванні, має право на одержання вихідних даних для
проектування об'єкта містобудування.
Основними складовими вихідних даних є:
містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта
містобудування;
завдання на проектування.
Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки
надаються в порядку, встановленому статтями 23 і 24 цього Закону.
У містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної
ділянки згідно з місцевими правилами забудови, містобудівним
обґрунтуванням можуть визначатися вимоги щодо відрахування коштів
замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної
інфраструктури населеного пункту.
Вимоги до змісту та форми містобудівних умов і обмежень
забудови земельної ділянки, що подаються на затвердження, а також
вимоги до змісту і порядку розроблення, погодження, фінансування
та затвердження містобудівного обґрунтування визначаються
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань архітектури та містобудування.
Строк розроблення і погодження містобудівного обґрунтування,
що містить містобудівні умови і обмеження забудови земельної
ділянки, визначається договором і не може перевищувати трьох
місяців.
Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта
містобудування після отримання містобудівних умов і обмежень
забудови земельної ділянки надаються юридичними особами, які є
власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або
здійснюють їх експлуатацію, у п'ятнадцятиденний строк з дня
реєстрації відповідного клопотання замовника або уповноваженої ним
особи. Перелік осіб, які надають технічні умови щодо інженерного
забезпечення об'єкта містобудування, встановлюється містобудівними
умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки.
При наданні технічних умов враховується, що місце приєднання
інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних
мереж знаходиться на межі земельної ділянки замовника або за його
згодою на території цієї земельної ділянки. Якщо технічними
умовами передбачається необхідність будівництва замовником
інженерних мереж або об'єктів поза межами його земельної ділянки,
величина пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку
інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного
пункту зменшується на суму пов'язаних з цим витрат. Побудовані
замовником інженерні мережі та/або об'єкти передаються на баланс
відповідним підприємствам з їх утримання.
Вихідні дані об'єкта містобудування є чинними до завершення
будівництва цього об'єкта, але не менше двох і не більше п'яти
років.
Замовник має право звернутися до відповідного органу
виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а також до
осіб, які надали технічні умови, з проханням продовжити строк дії
вихідних даних. Рішення про продовження чи непродовження строку
дії вихідних даних приймається на підставі мотивованого висновку
спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та
архітектури.
Зміни до вихідних даних протягом строку, встановленого
частиною дев'ятою цієї статті, можуть вноситися тільки за згодою
замовника.
Організація розроблення містобудівного обґрунтування, його
погодження, а також отримання в інтересах замовника вихідних даних
у повному обсязі може здійснюватися на договірних засадах з
підприємством, установою чи організацією. Уповноважене
підприємство, установа чи організація для виконання своїх функцій
від імені замовника має право отримувати від органів влади та
підприємств, установ і організацій весь обсяг відповідної
містобудівної, топографічної, інженерно-технічної інформації.
Порядок надання вихідних даних для проектування об'єкта
містобудування ( 489-2009-п ) встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Своєчасне підведення магістральних чи інших інженерних мереж
до межі земельної ділянки замовника або за згодою замовника - на
територію цієї земельної ділянки, а також збільшення їх пропускної
спроможності здійснюються власниками цих мереж за договором,
укладеним із замовником. У разі невиконання зобов'язань щодо
підключення об'єкта до інженерних мереж у встановлений договором
строк їх власник несе відповідальність, передбачену законом та
договором.
У разі відсутності місцевих правил забудови населеного пункту
громадяни, які є власниками або користувачами земельних ділянок у
селах, селищах та містах районного значення, замість вихідних
даних, зазначених у частині другій цієї статті, можуть отримати у
відповідному органі містобудування та архітектури будівельний
паспорт об'єкта містобудування. Перелік об'єктів містобудування,
щодо яких застосовується такий порядок, а також порядок надання
будівельного паспорта встановлюються регіональними або місцевими
правилами забудови. Стаття 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 109-V
( 109-16 ) від 12.09.2006, N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008; в
редакції Закону N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Стаття 27-1. Пайова участь (внесок) замовника у створенніі розвитку інженерно-транспортної та соціальної
інфраструктури населеного пункту
Створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної
інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних
органів місцевого самоврядування.
Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта
містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у
створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної
інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених
частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку
інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного
пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в
експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для
забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та
соціальної інфраструктури населеного пункту. Частина третя статті 27-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008 }
До пайової участі (внеску) у створенні і розвитку
інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених
пунктів не залучаються замовники у разі здійснення будівництва:
об'єктів будь-якого призначення на замовлення органів
державної влади або органів місцевого самоврядування за рахунок
коштів державного та/або місцевих бюджетів;
будинків житлового фонду соціального призначення та
доступного житла;
об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється на
конкурсній основі;
об'єктів, що споруджуються замість пошкоджених або
зруйнованих внаслідок стихійного лиха чи техногенних аварій;
об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою
підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату
Європи 2012 року з футболу, що споруджуються за кошти інвесторів.
{ Частину четверту статті 27-1 доповнено абзацом шостим згідно із
Законом N 1474-VI ( 1474-17 ) від 05.06.2009 - зміна діє до 1
вересня 2012 року }
Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні
інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного
пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого
самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого
самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від
загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта
містобудування, визначеної згідно з державними будівельними
нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної
ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд
та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових
інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Частина п'ята статті 27-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008 }
Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової
участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру
пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та
соціальної інфраструктури населених пунктів.
Граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на
розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури
населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших
відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не
може перевищувати: { Абзац перший частини сьомої статті 27-1 в
редакції Закону N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008 }
10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва
(реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель
та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти,
медичного і оздоровчого призначення); { Абзац другий частини
сьомої статті 27-1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008 }
4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва
(реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків,
будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого
призначення. { Абзац третій частини сьомої статті 27-1 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008 }
Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від
замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі
здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або
нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень,
у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі (внеску)
замовника, встановленої цією статтею. Частина восьма статті 27-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008 }
Розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і
розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури
населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з
дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення
замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до
нього документів, що підтверджують вартість будівництва
(реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними
показниками.
Договір про пайову участь у створенні і розвитку
інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного
пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня
реєстрації звернення замовника про його укладення, але до
одержання дозволу на виконання будівельних робіт.
Істотними умовами договору про пайову участь у створенні і
розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури
населеного пункту є:
розмір пайового внеску;
терміни (графік) оплати пайового внеску;
відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайового
внеску (участі) замовника у створення інженерно-транспортної та
соціальної інфраструктури населеного пункту.
Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або
частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін
сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після
прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію. Частина тринадцята статті 27-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008 }
Кошти, отримані як пайова участь (внесок) замовників об'єктів
містобудування, можуть використовуватися виключно на створення і
розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури
відповідного населеного пункту.
Спори, пов'язані з пайовою участю (внеском) у створенні і
розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури
населеного пункту, вирішуються судом. Закон доповнено статтею 27-1 згідно із Законом N 509-VI
( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Стаття 28. Проектна документація на будівництво
Проектна документація на будівництво об'єктів містобудування
розробляється згідно з вихідними даними на проектування з
дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил,
регіональних і місцевих правил забудови та затверджується
замовником в установленому законом порядку.
Порядок розроблення, погодження і затвердження проектної
документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань архітектури та містобудування. { Частина друга статті 28 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від
16.09.2008 }
У випадках, передбачених законодавством, розроблення
проектної документації здійснюється на конкурсній основі.
Стаття 28-1. Дозвіл на виконання підготовчих робіт
Для організації будівництва та підготовки будівельного
майданчика до початку виконання будівельних робіт з будівництва
об'єкта замовник може отримати дозвіл на виконання підготовчих
робіт.
Дозвіл на виконання підготовчих робіт - документ, що
засвідчує право замовника та підрядника на виконання робіт до
будівництва об'єкта: підготовка земельної ділянки, влаштування
огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд,
порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної
ділянки під забудову, спорудження тимчасових виробничих та
побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування
будівництва, підведення тимчасових інженерних мереж, улаштування
під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів.
Дозвіл на виконання підготовчих робіт не дає права на
виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання підготовчих робіт надається Державною
архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними
органами (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного
контролю).
Замовник або уповноважена ним особа для одержання дозволу на
виконання підготовчих робіт подає до відповідної інспекції
державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до
якої додаються:
документ, що засвідчує право власності чи користування
земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки,
отримані в установленому законом порядку;
проект виконання підготовчих робіт, погоджений та
затверджений відповідно до вимог державних будівельних норм;
документ про призначення відповідальних виконавців
підготовчих робіт.
Розгляд заяви, прийняття рішення про видачу дозволу на
виконання підготовчих робіт або про відмову в його видачі, видача
та реєстрація дозволу на виконання підготовчих робіт (або відмова
в його видачі) інспекціями державного архітектурно-будівельного
контролю здійснюються протягом десяти робочих днів з дня
реєстрації заяви.
Відмова у видачі дозволу на виконання підготовчих робіт
надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим
обґрунтуванням.
Підставою для відмови у наданні дозволу на виконання
підготовчих робіт є:
неподання документів, необхідних для прийняття рішення про
надання такого дозволу;
невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Надання дозволу на виконання підготовчих робіт здійснюється
на безоплатній основі.
Дозвіл на виконання підготовчих робіт видається на строк не
більше одного року.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю
одночасно з видачею дозволу на виконання підготовчих робіт
зобов'язані письмово інформувати відповідний орган виконавчої
влади або орган місцевого самоврядування про видані дозволи на
виконання підготовчих робіт.
Приступати до виконання підготовчих робіт замовнику та
підряднику дозволяється не раніше ніж через сім календарних днів з
дня отримання дозволу на виконання підготовчих робіт.
Знесення зелених насаджень, будівель та споруд здійснюється в
порядку, встановленому законодавством.
Контроль за виконанням підготовчих робіт здійснюється
інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Дозвіл на виконання підготовчих робіт може бути скасовано
(анульовано) за рішенням інспекції державного
архітектурно-будівельного контролю у разі:
надання замовнику дозволу на виконання будівельних робіт;
наявності відомостей про припинення юридичної особи або
підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем
(замовником, підрядником);
систематичного порушення законодавства у сфері будівництва та
архітектури під час проведення підготовчих робіт;
порушення проекту виконання підготовчих робіт;
перешкоджання проведенню перевірок посадовими особами
інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю.
Інформація про дозвіл на виконання підготовчих робіт, а також
відомості про замовника та підрядників будівельних робіт
розміщуються на відповідному стенді, що встановлюється на
будівельному майданчику в доступному для огляду місці.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю
ведуть реєстр виданих (скасованих) дозволів на виконання
підготовчих робіт та відмов у наданні дозволу на виконання
підготовчих робіт.
Форма дозволу на виконання підготовчих робіт, форма заяви, що
подається для отримання дозволу, та форма відмови у наданні
дозволу, порядок їх видачі та скасування (анулювання) і ведення їх
реєстру затверджуються Кабінетом Міністрів України
( 1104-2009-п ). Закон доповнено статтею 28-1 згідно із Законом N 509-VI
( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Стаття 29. Дозвіл на виконання будівельних робіт
Дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що
засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих
(якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до
дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт,
підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями
державного архітектурно-будівельного контролю.
Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання
будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного
архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої
додаються:
1) документи від замовника будівництва:
документ, що засвідчує право власності чи користування
земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
проектна документація на будівництво, погоджена та
затверджена в порядку, визначеному законодавством;
відомості про здійснення авторського і технічного нагляду;
копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи
споруду, або письмової згоди його власника на проведення
зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації,
капітального ремонту об'єктів містобудування);
фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11
Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні" ( 996-14 ), та копія ліцензії на здійснення діяльності з
надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом
порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або
опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб);
2) документи від підрядника будівництва:
копії установчих документів та свідоцтва про державну
реєстрацію;
копія ліцензії на виконання функцій генпідрядника будівництва
об'єкта, засвідчена в установленому законом порядку;
договір (контракт) підряду на будівництво об'єкта;
документ про призначення відповідальних виконавців робіт;
відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які
братимуть участь у виконанні замовлення;
пропозиції щодо залучення субпідрядників.
Розгляд заяви, прийняття рішення про надання дозволу на
виконання будівельних робіт або про відмову у його наданні, видача
та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт (або відмови
в його наданні) здійснюються інспекціями державного
архітектурно-будівельного контролю протягом місяця з дня
реєстрації заяви.
Відмова у наданні дозволу на виконання будівельних робіт
надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим
обґрунтуванням.
Підставами для відмови у наданні дозволу на виконання
будівельних робіт є:
неподання документів, необхідних для прийняття рішення про
надання такого дозволу;
невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Відмову в наданні дозволу на виконання будівельних робіт може
бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.
Надання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється
на безоплатній основі.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на
нормативний строк будівництва об'єкта або на строк дії договору
(контракту) підряду на будівництво об'єкта.
Дія дозволу може бути продовжена за зверненням замовника на
строк не більше одного року.
Контроль за виконанням будівельних робіт здійснюється
інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути скасовано
(анульовано) за рішенням інспекції державного
архітектурно-будівельного контролю у разі:
подання замовником заяви про скасування (анулювання) дозволу
на виконання будівельних робіт;
видачі та перереєстрації дозволу на виконання будівельних
робіт з порушенням вимог законодавства;
наявності відомостей про припинення юридичної особи або
підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем
(замовником, генпроектувальником, генпідрядником);
систематичного порушення законодавства у сфері будівництва та
архітектури під час проведення будівельних робіт;
перешкоджання проведенню перевірок посадовими особами
інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю;
якщо протягом трьох місяців з дня видачі дозволу на виконання
будівельних робіт не розпочато будівельні роботи.
Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається
дозвіл, затверджується Кабінетом Міністрів України
( 1104-2009-п ).
У разі якщо право на будівництво об'єкта містобудування
передано іншому замовнику або змінено будівельну організацію
(генпідрядника), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає
перереєстрації.
Перереєстрація дозволу на виконання будівельних робіт
здійснюється у порядку отримання дозволу на виконання будівельних
робіт.
Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без
дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а
також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт
вважається самовільним будівництвом і тягне за собою
відповідальність згідно із законом.
Інформація про дозвіл на виконання будівельних робіт, а також
відомості про замовника та підрядників будівельних робіт
розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на
будівельному майданчику в доступному для огляду місці.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю
ведуть реєстр виданих, скасованих (анульованих) дозволів на
виконання будівельних робіт та відмов у їх наданні.
Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що
подається для його отримання, форма відмови у наданні дозволу на
виконання будівельних робіт, порядок видачі та скасування
(анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт і порядок
ведення реєстру виданих та скасованих (анульованих) дозволів на
виконання будівельних робіт затверджуються Кабінетом Міністрів
України ( 1104-2009-п ).
У разі спорудження об'єктів житлового будівництва,
фінансування спорудження яких здійснюється з використанням
недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб,
дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями
державного архітектурно-будівельного контролю тільки після
опублікування проектної декларації, зареєстрованої у визначеному
законодавством порядку. { Статтю 29 доповнено частиною згідно із
Законом N 692-VI ( 692-17 ) від 18.12.2008 } Текст статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 434-V
( 434-16 ) від 12.12.2006, N 692-VI ( 692-17 ) від 18.12.2008,
N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008; в редакції Закону N 509-VI
( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Стаття 30. Моніторинг забудови та іншого використаннятериторій
Моніторинг забудови та іншого використання територій полягає
у здійсненні спостережень за реалізацією відповідної містобудівної
документації та зміною об'єктів містобудування, проведенні
виконавчої зйомки і коригування топографо-геодезичних, а також
картографічних та інших матеріалів.
Моніторинг забудови та іншого використання територій
забезпечується Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими
державними адміністраціями, виконавчими органами рад міст
обласного підпорядкування в межах повноважень, визначених законом,
та здійснюється відповідними спеціально уповноваженими органами з
питань містобудування та архітектури.
Дані моніторингу використовуються для створення
геоінформаційних систем, заносяться до містобудівних кадастрів
населених пунктів і враховуються під час здійснення планування та
забудови територій.
Стаття 30-1. Прийняття в експлуатацію закінченихбудівництвом об'єктів ( 923-2008-п )
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів
здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається
інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує
відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній
документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Для одержання сертифіката відповідності замовник або
уповноважена ним особа подає до інспекції державного
архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання
будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються:
проектна документація на будівництво об'єкта, погоджена та
затверджена в установленому законодавством порядку;
акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний
генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними
організаціями, що здійснювали будівництво, генпроектувальною
організацією, замовником, страховою компанією (якщо об'єкт
застрахований).
Розгляд заяви, прийняття рішення про видачу сертифіката
відповідності або відмову в його видачі, реєстрація виданих
сертифікатів відповідності та відмов у їх видачі здійснюються
інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю протягом
десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відмова у видачі сертифіката відповідності інспекцією
державного архітектурно-будівельного контролю надається заявнику в
письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням та рекомендаціями
щодо усунення виявлених порушень.
Підставами для відмови у видачі сертифіката відповідності є:
неподання документів, необхідних для прийняття рішення про
видачу сертифіката відповідності;
виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
невідповідність об'єкта погодженій та затвердженій проектній
документації на будівництво цього об'єкта та вимогам державних
будівельних норм, стандартів і правил.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом
об'єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності.
Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством
порядку об'єктів будівництва забороняється.
Сертифікат відповідності є підставою для укладання договорів
про постачання на ці об'єкти необхідних для їх функціонування
ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних
про цей об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення
права власності на цей об'єкт.
Спори, пов'язані з видачею сертифіката відповідності або
відмовою у його видачі, вирішуються судом.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю
ведуть реєстр виданих сертифікатів відповідності та відмов у їх
видачі.
Форма сертифіката відповідності, форма заяви, що подається
для одержання сертифіката, форма відмови у видачі сертифіката,
форма акта готовності об'єкта до експлуатації, порядок видачі
сертифікатів відповідності, порядок ведення їх реєстру
( 1424-2009-п ), розмір та порядок внесення плати за їх видачу
затверджуються Кабінетом Міністрів України. Розділ IV доповнено статтею 30-1 згідно із Законом N 434-V
( 434-16 ) від 12.12.2006; текст статті 30-1 в редакції Законів
N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008, N 800-VI ( 800-17 ) від
25.12.2008 }
Р о з д і л IV-1.
ПОРЯДОК ВРАХУВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ І ПРИВАТНИХІНТЕРЕСІВ ПРИ ПЛАНУВАННІ І ЗАБУДОВІ ТЕРИТОРІЙ
Стаття 30-2. Предмет громадського обговорення
Громадському обговоренню підлягають розроблені та погоджені в
установленому законодавством порядку проекти місцевих правил
забудови та проекти містобудівної документації, які пройшли в
установленому законодавством порядку державну експертизу, а саме:
схем планування територій адміністративно-територіальних
одиниць, їх окремих частин;
генеральних планів населених пунктів;
детальних планів територій;
проектів забудови територій;
містобудівного обґрунтування розміщення об'єктів
містобудування.
У разі розроблення генеральних планів населених пунктів у дві
стадії громадському обговоренню підлягають окремо проект концепції
розвитку населеного пункту та безпосередньо проект генерального
плану населеного пункту.
Громадське обговорення проектів містобудівної документації,
місцевих правил забудови проводиться один раз.
Проектування і будівництво окремих будівель і споруд, не
передбачених чинним генеральним планом (для малих і середніх
населених пунктів), детальним планом території (для великих,
більших і найбільших населених пунктів), не допускається і не
виноситься на обговорення.
Стаття 30-3. Організація проведення громадського обговоренняпроектів містобудівної документації, місцевих
правил забудови
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні
ради, а також сільські, селищні, міські, районні у місті ради (їх
виконавчі органи) при вирішенні питань планування і забудови
територій зобов'язані забезпечити:
оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної
документації, місцевих правил забудови з прогнозованими правовими,
економічними та екологічними наслідками;
оприлюднення розроблених та погоджених в установленому
законодавством порядку проектів містобудівної документації,
місцевих правил забудови і доступ громадськості до цієї
інформації;
реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій (зауважень)
громадськості, поданих до проектів містобудівної документації,
місцевих правил забудови;
проведення громадських слухань з обговорення проектів
містобудівної документації та місцевих правил забудови;
узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками
документації через погоджувальну комісію;
винесення нерозв'язаних погоджувальною комісією спірних
питань на розгляд відповідної ради;
оприлюднення результатів громадського обговорення,
затверджених містобудівної документації та місцевих правил
забудови.
Оприлюднення прийнятих Верховною Радою Автономної Республіки
Крим або відповідним органом місцевого самоврядування рішень щодо
розроблення та затвердження містобудівної документації, місцевих
правил забудови, результатів громадського обговорення проектів
містобудівної документації та місцевих правил забудови
здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом
опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що
поширюються на відповідній території, а також розміщення таких
рішень на офіційних веб-сайтах цих органів (за наявності).
Прийняті рішення про розроблення та затвердження
містобудівної документації, що поширюються на інші
адміністративно-територіальні одиниці, надаються відповідним
органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим або відповідний
орган місцевого самоврядування зобов'язані інформувати
громадськість через місцеві засоби масової інформації (за
наявності) про прогнозовані правові, економічні та екологічні
наслідки впровадження схем планування територій
адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин,
генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій,
проектів забудови територій.
Оприлюднення проектів містобудівної документації, місцевих
правил забудови здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня
надходження до Верховної Ради Автономної Республіки Крим або
відповідного органу місцевого самоврядування розроблених та
погоджених в установленому законодавством порядку таких проектів
шляхом публікації повідомлень про проведення громадського
обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил
забудови та поширення їх у друкованому вигляді у формі
інформаційного пакета чи брошури.
Проекти містобудівної документації, що поширюються на інші
адміністративно-територіальні одиниці, надсилаються відповідним
органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування.
Повідомлення про громадське обговорення проектів
містобудівної документації, місцевих правил забудови має містити:
назву проектів містобудівної документації, місцевих правил
забудови, їх значення для планування території та межі територій,
у тому числі суміжних, на якій проживають особи, які мають право
брати участь у громадських слуханнях з обговорення відповідних
проектів;
відомості про замовника та розробника, підстави розроблення;
положення проектів містобудівної документації, місцевих
правил забудови, у тому числі графічний матеріал, що відображають
зміст зазначеної документації з проектними рішеннями;
порядок, місце і строки детального ознайомлення з проектом
відповідної документації;
найменування та місцезнаходження, контактну інформацію
органу, до якого слід звертатися із пропозиціями (зауваженнями);
строк подання пропозицій (зауважень) громадськості;
інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів
(презентації, прилюдного експонування, телевізійних програм,
публічних конференцій, "круглих столів");
дату, час та місце проведення громадських слухань з
обговорення проектів містобудівної документації, місцевих правил
забудови;
висновки державної експертизи на проект відповідної
документації.
Особи, які виносять проекти відповідної документації на
обговорення, є відповідальними за їх автентичність (відповідність
документації, що обговорюється), а також за додержання вимог
законодавства та державних норм і стандартів.
Повідомлення про громадське обговорення проектів
містобудівної документації, місцевих правил забудови є підставою
для подання пропозицій (зауважень) громадськості до Верховної Ради
Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого
самоврядування.
Пропозиції (зауваження) громадськості подаються до початку
проведення громадських слухань, а також можуть бути висловлені та
внесені до протоколу під час проведення громадських слухань.
Пропозиції (зауваження) громадськості мають бути
обґрунтовані, а також містити посилання на положення відповідних
законодавчих та інших нормативно-правових актів, державних
стандартів, норм і правил.
Дата проведення громадських слухань визначається Верховною
Радою Автономної Республіки Крим або відповідним органом місцевого
самоврядування у строк:
не менше трьох і не більше п'яти місяців з дня оприлюднення
повідомлення про громадське обговорення проектів схем планування
територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих
частин, генеральних планів населених пунктів, детальних планів
територій, місцевих правил забудови;
не менше двох і не більше чотирьох місяців з дня оприлюднення
повідомлення про громадське обговорення проектів забудови
територій;
не менше одного і не більше трьох місяців з дня оприлюднення
повідомлення про громадське обговорення проекту містобудівного
обґрунтування розміщення об'єкта містобудування.
Місце та час проведення громадських слухань визначаються
залежно від виду документації, що виноситься на обговорення, з
урахуванням можливості забезпечення присутності всіх імовірних
учасників.
Стаття 30-4. Вимоги до осіб - учасників громадських слухань
У громадських слуханнях можуть брати участь:
повнолітні фізичні особи, які проживають на території, щодо
якої розробляється документація, або на суміжній з нею, що
визначається відповідним органом місцевого самоврядування,
відповідальним за проведення громадських слухань;
юридичні особи, приміщення яких розташовані на території,
щодо якої розробляється документація, в особі їх повноважних
представників;
власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на
території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з
нею, що визначається відповідним органом місцевого самоврядування,
відповідальним за проведення громадських слухань;
представники громадських організацій, органів самоорганізації
населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;
замовники та розробники документації;
посадові особи Верховної Ради Автономної Республіки Крим або
відповідного органу місцевого самоврядування;
народні депутати України, депутати відповідних рад.
Стаття 30-5. Проведення громадських слухань.Розгляд пропозицій (зауважень) громадськості
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні
ради, а також сільські, селищні, міські ради (їх виконавчі органи)
у визначені цим Законом строки проводять громадські слухання
відповідних проектів містобудівної документації, місцевих правил
забудови. Громадські слухання проводяться під головуванням
представника Верховної Ради Автономної Республіки Крим або
відповідного органу місцевого самоврядування.
До обов'язків головуючого на громадських слуханнях належить:
забезпечення реєстрації учасників слухань;
забезпечення обрання секретаріату слухань у складі трьох
осіб - представників Верховної Ради Автономної Республіки Крим або
відповідного органу місцевого самоврядування, громадськості та
замовника документації;
оголошення порядку денного і пропозицій щодо регламенту
проведення слухань;
інформування про порядок ведення протоколу, подання усних та
письмових пропозицій (зауважень) щодо предмета обговорень;
надання можливості розробникам викласти основні положення
документації, яка підлягає обговоренню, та проблемні питання, що
заслуговують на увагу громадськості;
інформування учасників слухань про подані пропозиції
(зауваження) та порядок їх урахування;
надання можливості представникам громадськості поставити
запитання та висловити свою думку;
забезпечення ведення обговорення та прийняття відповідних
рішень щодо пропозицій (зауважень) громадськості з дотриманням
регламенту;
оголошення рішення про призначення членів погоджувальної
комісії від Верховної Ради Автономної Республіки Крим або
відповідного органу місцевого самоврядування;
забезпечення обрання членів погоджувальної комісії від
громадськості;
підбиття підсумків громадських слухань та інформування
учасників слухань про порядок урахування пропозицій (зауважень)
громадськості.
До складу погоджувальної комісії входять:
посадові особи Верховної Ради Автономної Республіки Крим або
відповідного органу місцевого самоврядування;
представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і
санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та
архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів, залежно
від виду проектної документації;
представники професійних об'єднань та спілок, архітектори,
науковці;
уповноважені представники громадськості, які обираються на
громадських слуханнях. Кількість представників громадськості має
становити не менше 50 відсотків і не більше 70 відсотків загальної
чисельності комісії.
Головою погоджувальної комісії є посадова особа Верховної
Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого
самоврядування, яка головувала на громадських слуханнях.
Протокол слухань складається секретаріатом за участю членів
погоджувальної комісії, підписується ними та головуючим. За
наявності спірних питань, обґрунтованих з посиланням на
нормативно-правові акти, у протоколі фіксується мотивоване
обґрунтування члена (членів) погоджувальної комісії.
У разі відсутності пропозицій (зауважень) громадськості
складається відповідний акт.
Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення
розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських
слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване
відхилення цих пропозицій (зауважень).
Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому
взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше
половини представників громадськості).
Рішення погоджувальної комісії приймається більшістю
присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом.
Під час проведення громадських слухань здійснюється їх
фіксація за допомогою засобів аудіовізуального запису та іншими
доступними засобами.
У разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати
спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає Верховна
Рада Автономної Республіки Крим або відповідний орган місцевого
самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні
питання між сторонами або прийняті Верховною Радою Автономної
Республіки Крим або відповідним органом місцевого самоврядування
рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної
документації.
Стаття 30-6. Урахування результатів громадського обговорення
У разі потреби за результатами громадського обговорення
вносяться необхідні зміни до документації та проводиться її
повторна державна експертиза, витрати за яку оплачуються
замовником, а Верховна Рада Автономної Республіки Крим або
відповідний орган місцевого самоврядування приймає відповідне
рішення щодо затвердження містобудівної документації.
Сторона, не згідна з рішенням органу місцевого
самоврядування, може оскаржити його в судовому порядку.
Затвердження проектів містобудівної документації, місцевих
правил забудови без їх громадського обговорення забороняється, а
матеріали громадського обговорення є невід'ємною складовою
містобудівної документації, місцевих правил забудови.
Стаття 30-7. Фінансування заходів з громадського обговорення
Фінансування заходів з громадського обговорення проектів
містобудівної документації, місцевих правил забудови здійснюється
за рахунок коштів замовників цих проектів. Закон доповнено розділом IV-1 згідно із Законом N 509-VI
( 509-17 ) від 16.09.2008 }
Р о з д і л V
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ПЛАНУВАННЯМ,ЗАБУДОВОЮ ТА ІНШИМ ВИКОРИСТАННЯМ ТЕРИТОРІЙ.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ПІД ЧАС ПЛАНУВАННЯ, ЗАБУДОВИ ТА ІНШОГО
ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЙ
Стаття 31. Державний контроль за плануванням, забудовою таіншим використанням територій
Державний контроль за плануванням, забудовою та іншим
використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та
архітектури, відповідними спеціально уповноваженими органами з
питань містобудування та архітектури, Державною
архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними
органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами
виконавчої влади. { Частина перша статті 31 в редакції Закону
N 1026-V ( 1026-16 ) від 16.05.2007 }
Порядок здійснення державного контролю за плануванням,
забудовою та іншим використанням територій визначається
законодавством. Положення статті 31 визнано конституційними згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 4-рп/2009 ( v004p710-09 ) від 03.02.2009 }
Стаття 32. Відповідальність за порушення законодавства підчас планування, забудови та іншого використання
територій
Особи, винні в:
затвердженні містобудівної документації з порушенням
встановлених державних стандартів, норм і правил;
недотриманні регіональних і місцевих правил забудови під час
планування, забудови та іншого використання територій;
недотриманні термінів надання висновків комплексної
експертизи або обгрунтованої відмови;
недотриманні термінів подання відповідних висновків до складу
комплексної експертизи;
недотриманні термінів підготовки та надання містобудівних
умов і обмежень забудови земельних ділянок та виконання
будівельних робіт; { Абзац шостий частини першої статті 32 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від
16.09.2008 }
вимаганні при наданні містобудівних умов і обмежень забудови
земельної ділянки та виконання будівельних робіт чи проведення
експертизи будь-яких інших документів, не передбачених
законодавством; { Абзац сьомий частини першої статті 32 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від
16.09.2008 }
недотриманні режиму використання та забудови земель, на яких
передбачена перспективна містобудівна діяльність, -
несуть відповідальність, встановлену законом.
Законами може бути встановлена відповідальність і за інші
види правопорушень під час планування, забудови та іншого
використання територій.
Р о з д і л VI
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІД ЧАСПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ
Стаття 33. Міжнародне співробітництво під час планування ізабудови територій
Міжнародне співробітництво у сфері планування і забудови
територій здійснюється згідно з законодавством України та
міжнародними договорами України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України, встановлені інші норми, ніж
передбачені цим Законом, то застосовуються норми міжнародного
договору.
Р о з д і л VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до
набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить
цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців після
набрання чинності цим Законом:
підготувати та внести до Верховної Ради України пропозиції
щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції
нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що
суперечать цьому Закону.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 20 квітня 2000 рокуN 1699-III
