ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 436 від 12.12.97м.Київ
vd971212 vn436
Про затвердження "Правил організації фінансової тастатистичної звітності банків України"
( Щодо внесення змін додатково див. Листи НацбанкуN 25-01/1841-9543 ( v9595500-97 ) від 29.12.97
N 14-110/4041-9595 ( v9595500-97 ) від 30.12.97 )
( Доповнення N 1 див. в Постанові Нацбанку N 44 ( v0520500-98 ) від 09.02.98 ) ( Доповнення N 2 див. в Постанові Нацбанку N 136 ( v0537500-98 ) від 02.04.98 ) ( Доповнення N 3 див. в Постанові Нацбанку N 163 ( v0544500-98 ) від 27.04.98 ) ( Доповнення N 4 див. в Постанові Нацбанку N 211 ( v0546500-98 ) від 22.05.98 ) ( Доповнення N 5 див. в Постанові Нацбанку N 244 ( v0553500-98 ) від 24.06.98 ) ( Доповнення N 6 див. в Постанові Нацбанку N 299 ( v0559500-98 ) від 04.08.98 ) ( Доповнення N 7 див. в Постанові Нацбанку N 359 ( v0574500-98 ) від 10.09.98 ) ( Доповнення N 8 див. в Постанові Нацбанку N 409 ( v0409500-98 ) від 02.10.98 ) ( Доповнення N 9 див. в Постанові Нацбанку N 497 ( v0588500-98 ) від 30.11.98 ) ( Доповнення N 10 див. в Постанові Нацбанку N 557 ( v0598500-98 ) від 29.12.98 ) ( Доповнення N 11 див. в Постанові Нацбанку N 30 ( v0614500-99 ) від 25.01.99 ) ( Доповнення N 12 див. в Постанові Нацбанку N 130 ( v0631500-99 ) від 18.03.99 ) ( Доповнення N 13 див. в Постанові Нацбанку N 240 ( v0649500-99 ) від 18.05.99 ) ( Доповнення N 14 див. в Постанові Нацбанку N 301 ( v0658500-99 ) від 25.06.99 ) ( Доповнення N 15 див. в Постанові Нацбанку N 379 ( v0669500-99 ) від 28.07.99 ) ( Доповнення N 16 див. в Постанові Нацбанку N 433 ( z0694-99 ) від 01.09.99 ) ( Доповнення N 17 див. в Постанові Нацбанку N 526 ( z0794-99 ) від 29.10.99 )
( Щодо змін додатково див. Лист НацбанкуN 43-111/3453-9229 ( v9229500-99 ) від 23.11.99 )
( Доповнення N 18 див. в Постанові Нацбанку N 572 ( z0858-99 ) від 24.11.99 ) ( Доповнення N 19 див. в Постанові Нацбанку N 603 ( z0011-00 ) від 22.12.99 ) ( Доповнення N 20 див. в Постанові Нацбанку N 52 ( z0100-00 ) від 10.02.2000 ) ( Доповнення N 21 див. в Постанові Нацбанку N 163 ( z0295-00 ) від 24.04.2000 )
( Щодо змін додатково див. Лист НацбанкуN 15-211/509-4920 ( v4920500-00 ) від 20.07.00 )
( Доповнення N 22 див. в Постанові Нацбанку N 287 ( z0499-00 ) від 18.07.2000 ) ( Доповнення N 23 див. в Постанові Нацбанку N 437 ( z0879-00 ) від 07.11.2000 ) ( Доповнення N 24 див. в Постанові Нацбанку N 4 ( z0097-01 ) від 09.01.2001 )
( Щодо змін додатково див. Лист НацбанкуN 15-211/628-4708 ( v4708500-01 ) від 03.08.2001 )
( Доповнення N 25 див. в Постанові Нацбанку N 296 ( z0762-01 ) від 27.07.2001 ) ( Доповнення N 26 див. в Постанові Нацбанку N 296 ( z0763-01 ) від 27.07.2001 )
На виконання заходів щодо реалізації Програми реформування
бухгалтерського обліку і звітності Національного банку України та
комерційних банків Правління П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Затвердити подані Економічним департаментом "Правила
організації фінансової та статистичної звітності банків України"
(додаються). 2. Економічному департаменту (Л.В.Воронова) до 22 грудня 1997
року внести необхідні редакційні корективи до "Правил організації
фінансової та статистичної звітності банків України" (надалі -
Правила) і підготувати їх для передавання засобами електронної
пошти та до друку. 3. Інженерно-технічному центру (А.Г.Борисенко) та Управлінню
справами (В.В.Врублевський) забезпечити тиражування необхідної
кількості зазначених документів. 4. Управлінню справами (В.В.Врублевський) надіслати Правила
Кримському республіканському, обласним та по м.Києву і Київській
області управлінням, іншим установам і самостійним підрозділам
Національного банку України, а також комерційним банкам для
виконання. 5. Департаменту інформатизації (А.С.Савченко) у разі
необхідності внести зміни до форматів передавання статистичних
даних засобами електронної пошти Національного банку України та до
програмного забезпечення, маючи на увазі, що звітність банків з 1
січня 1998 року повинна надаватись за новими Правилами. 6. Регіональним управлінням Національного банку України та
комерційним банкам забезпечити своєчасне і якісне надання
фінансової та статистичної звітності відповідно до форм, що
містяться у затверджених цією постановою Правилах ( v0505500-97 ). 7. Звернути увагу директорів департаментів на неприпустимість
запровадження звітності, яка не затверджена Правлінням
Національного банку України. 8. Встановити, що: - внесення на розгляд та затвердження Правління Національного
банку України змін і доповнень до звітності та запровадження нових
форм звітності здійснюються Економічним департаментом за поданням
структурних підрозділів Національного банку України; - нове програмне забезпечення обробки інформації
запроваджується Департаментом інформатизації (А.С.Савченко) після
затвердження Правлінням відповідних змін і доповнень до звітності. 9. Економічному департаменту (Л.В.Воронова) у разі
необхідності впровадження нових форм банківської звітності вносити
зміни і доповнення до них у вигляді додатків до затверджених цією
постановою Правил. 10. "Правила організації фінансової та статистичної звітності
банків України" ввести в дію зі звітності за січень 1998 року.
Звітність за грудень і за 1997 рік в цілому подається згідно з
Правилами, затвердженими постановою Правління Національного банку
України від 29 березня 1996 року N 80 ( v0080500-96 ). 11. Визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 1998 року
"Правила організації бухгалтерської та статистичної звітності в
банках України", затверджені постановою Правління Національного
банку України від 29 березня 1996 року N 80 ( v0080500-96 )
(реєстраційний N 356 від 2 квітня 1996 року), Доповнення N 1 до
Правил, затверджені постановою Правління Національного банку
України від 23 жовтня 1996 року N 278 ( v0397500-96 )
(реєстраційний N 397 від 23 жовтня 1996 року), Доповнення N 2 до
Правил, затверджені постановою Правління Національного банку
України від 3 лютого 1997 року N 23 ( v0424500-97 ) (реєстраційний
N 424 від 17 лютого 1997 року), Доповнення N 3 до Правил,
затверджені постановою Правління Національного банку України від
12 червня 1997 року N 183 ( v0452500-97 ) (реєстраційний N 452 від
13 червня 1997 року), Доповнення N 4 до Правил, затверджені
постановою Правління Національного банку України від 2 жовтня 1997
року N 329 ( v0472500-97 ) (реєстраційний N 472 від 3 жовтня 1997
року), Доповнення N 5 до Правил, затверджені постановою Правління
Національного банку України від 3 жовтня 1997 року N 330
( v0473500-97 ) (реєстраційний N 473 від 3 жовтня 1997 року),
Доповнення N 6 до Правил, затверджені постановою Правління
Національного банку України від 23 жовтня 1997 року N 349
( v0477500-97 ) (реєстраційний N 477 від 24 жовтня 1997 року). 12. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на
заступника Голови Правління О.І.Кірєєва, Управління справами
(В.В.Врублевський) та Економічний департамент (Л.В.Воронова).
Голова В.А.Ющенко
Загальні положення
Вступ
"Правила організації фінансової та статистичної звітності
банків України" розроблені в межах Концепції побудови національної
статистики України, Державної програми переходу України на
міжнародну систему обліку і статистики, затверджених постановою
Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 року N 326
( 326-93-п ), Концепції побудови банківської і грошово-кредитної
статистики та статистики платіжного балансу, затвердженої
постановою Правління Національного банку України від 20 травня
1994 року N 101, Програми структурної перебудови фінансового
сектора України, а також відповідно до постанов Правління
Національного банку України від 17 жовтня 1996 року N 272 "Про
програму реформування бухгалтерського обліку та звітності
Національного банку України на 1996-1997 роки", від 29 листопада
1996 року N 315 "Про заходи з реформування бухгалтерського обліку
та звітності комерційних банків України", від 21 листопада 1997
року N 388 ( v0493500-97 ) "Про заходи щодо реалізації програми
реформування бухгалтерського обліку та звітності Національного
банку України та комерційних банків України". Мета названого документа - подати банкам нову форму загальної
фінансової та статистичної звітності, яка є певним етапом
наближення українських норм бухгалтерського обліку до міжнародних
стандартів та практики. Загальна фінансова звітність - це
звітність комерційного банку, яка використовується для
ознайомлення та аналізу його діяльності Національним банком
України, керівництвом комерційного банку, іншими зацікавленими
юридичними та фізичними особами, а також для відкритого
опублікування. Поряд з цим фінансова звітність має важливе
значення для складання статистики грошової сфери, статистики
платіжного балансу, податково-бюджетної статистики і статистики
національних рахунків. Такі статистичні дані, як і інші дані, що
готуються на базі інформації бухгалтерського обліку в центральному
та комерційних банках, використовуються особами, відповідальними
за розроблення політики, а також аналітиками для
найрізноманітніших цілей, у тому числі для грошово-кредитного
аналізу та досліджень, для планування і контролю у сфері
грошово-кредитної політики, для виконання рішень з конкретного
використання інструментів грошово-кредитної політики. "Правила організації фінансової та статистичної звітності
банків України" (надалі - Правила) містять вимоги щодо складання
форм банківської звітності відповідно до нових Планів рахунків
бухгалтерського обліку комерційних банків та Національного банку
України, затверджених постановою Правління Національного банку
України від 21 листопада 1997 року N 388 ( va493500-97 ). Це дасть
змогу перейти до уніфікованих принципів складання та публікації
фінансових звітів банків, придбати знання та навики з основних
стандартів міжнародного обліку в банках. Цей документ у деяких випадках базується не на чинному
законодавстві, а на світових нормах бухгалтерського обліку. У
зв'язку з цим складання нових форм звітності вимагатиме умовного
виправлення деяких статей балансу.
1. Класифікація звітності
Пакет звітності складається із форм: - фінансової звітності; - статистичної звітності для складання грошово-кредитної
статистики; - статистичної звітності для складання платіжного балансу та
міжнародної інвестиційної позиції України. До складу фінансової звітності у країнах з розвинутою
ринковою економікою включають бухгалтерський баланс, звіт про
прибутки і збитки, звіт про рух грошових коштів, додатки в
залежності від потреб користувачів. Річний фінансовий звіт
супроводжується також пояснювальною запискою. Статистична звітність для складання грошово-кредитної
статистики має такі напрямки: - загальнобанківська статистика; - монетарна (грошово-кредитна) статистика; - статистика банківського нагляду; - статистика операцій з іноземною валютою; - емісійно-кредитна статистика; - статистика готівково-грошового обігу. Особливу роль у державній статистиці відіграє статистика
платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України,
яка є інструментом узагальнюючої оцінки економічного стану країни
та ефективності її світогосподарських зв'язків. Функція складання
платіжного балансу держави, розроблення методологічної і
методичної бази для його аналізу і прогнозування та проведення
відповідних розробок покладена на Національний банк України. Інформація, яка використовується для цілей розроблення
політики, складається на базі різноманітних класифікацій та
узагальнень даних про операції центрального банку. Можливості
бухгалтерів та статистиків для складання необхідних даних залежать
від наявності детальної інформації, яка враховується на базовому
рівні у разі здійснення окремих операцій.
2. Охоплення
Банківська система України має дворівневу структуру і
складається з Національного банку України та інших депозитних
корпорацій, або комерційних банків, які охоплюють державні,
акціонерні і приватні комерційні банки та Ощадний банк України. Банківську фінансову та статистичну звітність надають
регіональні управління, установи Національного банку України,
комерційні банки, що мають статус юридичної особи, дирекції та
філії банків, що є резидентами і нерезидентами України, а також
філії іноземних банків в Україні. Інформація щодо порядку,
періодичності, термінів та способів надання форм міститься у
Переліках файлів та форм звітності регіональних управлінь, установ
Національного банку України і комерційних банків. Звітність для складання платіжного балансу та міжнародної
інвестиційної позиції України надають уповноважені банки та
підприємства, що мають рахунки в іноземних банках, а також
здійснюють клірингові та холдінгові операції з нерезидентами
України. Інформація щодо порядку, періодичності, термінів та
способів надання форм міститься у Табелі форм звітності для
складання платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції
України, що надаються Національному банку України. Зразки форм фінансової та статистичної звітності та
інструкції з їх заповнення ( v0505500-97 ), затверджені Правлінням
Національного банку України, наведені в цьому збірнику. Структурні підрозділи Національного банку України в разі
потреби вносять зміни та доповнення до існуючих форм, розробляють
нові форми статистичної звітності та інструкції до них і передають
їх управлінню грошової та банківської статистики Економічного
департаменту для реєстрації і затвердження на засіданні Правління
Національного банку.
3. Користувачі
Головне призначення міжнародних стандартів загальної
фінансової та статистичної звітності банків - зробити її такою,
щоб вона могла бути корисною найбільшій кількості користувачів для
прийняття ними економічних рішень, наприклад, для оцінки безпеки
депозитів у банку чи коштів, які надаються банку у тимчасове
користування. Форми звітності відповідають потребам значної кількості
користувачів поза банком. Такими користувачами є: - ті, хто надає банку ресурси, тобто його дійсні та
потенційні вітчизняні та зарубіжні акціонери (пайовики), вкладники
та кредитори; - співробітники банку, його позичальники, українські та
міжнародні фінансові організації. Така інформація потрібна Національному банку України як
центральному банку держави для виконання регулюючих та наглядових
функцій. Грошово-кредитна та банківська статистична інформація
характеризує економіку держави і використовується органами
законодавчої та виконавчої влади, широким колом науковців,
економістів, ділових людей. Відповідної інформації щодо грошового
обігу та банківської діяльності в Україні потребують також
міжнародні фінансові організації, такі, як Міжнародний валютний
фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку,
членом яких є Україна, та інші. Своєчасні та достовірні статистичні дані про грошово-кредитну
і фінансову діяльність банків та фінансових небанківських
організацій дають змогу: - аналізувати стан і перспективи розвитку банківської
системи; - спостерігати за ходом реалізації грошово-кредитної політики
держави та прогнозувати розвиток її грошово-кредитного ринку; - стежити за розвитком валютного ринку та операцій з
іноземною валютою; - здійснювати заходи щодо забезпечення стабільності
національної грошової одиниці; - здійснювати нагляд за діяльністю комерційних банків та
інших фінансових небанківських організацій; - моделювати рішення Національного банку України при
виконанні ним регулюючих і наглядових функцій; - забезпечувати взаємозв'язок грошово-кредитної та
банківської статистики з іншими макроекономічними системами даних; - забезпечувати порівнянність із даними міжнародних
фінансових і банківських організацій та центральних банків інших
країн. Усім користувачам необхідна інформація, яка допомогла б їм
оцінити дійсний фінансовий стан, рентабельність та ризики банку з
урахуванням нових економічних правил. Також вони потребують
інформацію, яка дала б можливість правильно розуміти операції, що
здійснюються банком. Вони потребують такої інформації навіть коли банк підлягає
нагляду і надає Національному банку інформацію, недоступну для
інших.
4. Про основні принципи бухгалтерського обліку
Основні принципи бухгалтерського обліку, застосування яких
дасть можливість мати достовірну та чітку інформацію для
визначення реальної оцінки фінансово-господарської діяльності
банку, вміщені в Інструкції про застосування Плану рахунків
бухгалтерського обліку комерційних банків України, затвердженій
постановою Правління Національного банку від 21 листопада 1997
року N 388.
5. Принципи класифікації та розподілу за секторами,на яких базується грошово-кредитна статистика
Методологія складання грошово-кредитної статистики передбачає
розподіл між вимогами та зобов'язаннями відносно резидентів та
нерезидентів. Вимоги до резидентів в подальшому класифікуються за
секторами, до яких належать боржники, а зобов'язання перед
резидентами класифікуються у відповідності з видом інструмента та
сектором, до якого належить кредитор. Нижче подано коротке
пояснення цих принципів класифікації та розподілу за секторами,
які відповідають принципам Системи національних рахунків (СНР)
1993 року. Більш детально поняття резидентства та секторів
економіки наведені у Методичних рекомендаціях щодо класифікації
інституційних секторів економіки України, затверджених наказом
Мінстату України від 25 липня 1994 року N 172 (Додатки N 3 та
N 4).
5.1. Розподіл за резидентами та нерезидентами Основний
розподіл рахунків у грошово-кредитній статистиці проводиться між
рахунками резидентів та нерезидентів. Цей розподіл грунтується на
критерії резидентства, яке визначається в Керівництві з платіжного
балансу МВФ. У більшості випадків інституційна одиниця, або
суб'єкт економічної діяльності (підприємство чи фізична особа)
відноситься до категорії резидентів, якщо вона знаходиться в даній
країні впродовж одного року та більше і вважається, що центр її
економічних інтересів розміщений у цій країні, і до категорії
нерезидентів, якщо центр її економічних інтересів знаходиться в
інших країнах. 5.1.1. Резидентами є: - українські та іноземні юридичні особи, які знаходяться в
Україні; - фізичні особи з постійним місцем помешкання в Україні; - українські громадяни, які працюють в державних установах
України за кордоном. 5.1.2. Нерезидентами є: - українські та іноземні юридичні особи, які знаходяться за
кордоном; - фізичні особи, які працюють за кордоном та іноземні
працівники державних установ в Україні; - фізичні особи з українським громадянством, за виключенням
громадян України, які працюють в державних установах України за
кордоном, мають статус нерезидентів, якщо їх постійне місце
помешкання знаходиться за кордоном. 5.1.3. Депозитні та кредитні рахунки поділяються на
резидентні та нерезидентні відповідно до наступних принципів: - прийняті депозити (включаючи лоро-рахунки) - по належності
депонента; - розміщені депозити (включаючи ностро-рахунки) - по
належності підприємства, що відкрило рахунок; - надані кредити (надані позички) - по належності
позичальника (боржника); - отримані кредити (отримані позички) - по належності
позикодавця (кредитора); - рахунки відділень за кордоном обліковуються як
нерезидентні. 5.1.4. Інші активні рахунки (наприклад, іноземна валюта,
чеки, цінні папери) поділяються на резидентні та нерезидентні
відповідно до їх емітентів та місця отримання суми через
погашення. Золото визначається як нерезидент та іноземна валюта.
Облігації, випущені та деноміновані в іноземній валюті,
визначаються як нерезидентні.
5.2. Розподіл учасників внутрішніх операцій за секторами На другому рівні розподілу внутрішня економіка країни
розподіляється на п'ять секторів для визначення впливу кожного
сектора на створення ліквідності в економіці. Це такі сектори: I. Нефінансові корпорації II. Фінансові корпорації III. Загальне державне управління IV. Домашні господарства V. Некомерційні організації, що обслуговують домашні
господарства Сектори у свою чергу розподіляються на підсектори. Нижче
наведені пояснення щодо деяких з них. 5.2.1. Державні нефінансові корпорації (підсектор сектора I). Не зважаючи на те, що державні нефінансові корпорації не є
частиною уряду, той факт, що вони належать державі та/або
контролюються нею і можливо мають особливий доступ до фінансової
системи, надає їм особливого значення, що є підставою для
виділення їх до окремої категорії. Вони аналогічні нефінансовим
приватним корпораціям у тому, що повинні виробляти товари та
послуги для ринку і продавати їх за ринковими цінами, але у
багатьох країнах вони відрізняються тим, що їх борги гарантуються
державою, а у їхній політиці ціноутворення частіше всього
враховуються цілі загальнодержавної політики. 5.2.2. Фінансові корпорації (сектор II). До них відносяться акціонерні та неакціонерні підприємства,
які в основному виконують фінансові операції, що складаються як з
прийняття на себе фінансових зобов'язань, так і придбання
фінансових активів за власний кошт. Сюди входять центральний банк,
депозитні банки та інші банківські установи. (В Україні -
Національний банк України, державні, акціонерні і приватні
комерційні банки та Ощадний банк України). 5.2.3. Центральні органи державного управління (підсектор
сектора III). Сюди входять усі державні міністерства, бюро, установи та
інші органи, які є інструментами або органами центрального уряду в
країні. Центральний уряд відіграє важливу роль в економічному та
грошово-кредитному аналізі, оскільки в основному саме через
централізоване фінансування податково-бюджетна політика має вплив
на рівень національного доходу. 5.2.4. Регіональні та місцеві органи державного управління
(підсектори сектора III). Регіональні органи державного управління є державними
органами, які функціонують незалежно від центрального уряду, а
місцеві органи влади складаються з самостійних державних органів у
різноманітних міських і/або сільських районах на території країни.
6. Основні вимоги до підготовки та подання формфінансової та статистичної звітності
Процес переходу до ринкової економіки потребує постійної,
надійної та місткої інформації, яка характеризує стан
грошово-кредитного ринку та діяльність банківської системи
України. Міжнародні стандарти призначені для уніфікації
бухгалтерського обліку виходячи з таких вимог: - зміст звітності; - критерії внесення у звітність різноманітних її елементів; - правила щодо оцінки цих елементів; - обсяги інформації, що надається у звітності. Подання якісної та достовірної картини операцій комерційного
банку Національному банку України, а також юридичним та фізичним
особам, які є позичальниками та вкладниками цього банку, необхідне
для того, щоб створити та зберегти на тривалий час довіру до банку
та кредитної системи в цілому. На даний час ця довіра є особливо важливою для України як
всередині, так і зовні країни. Наприклад, у зв'язку з розширенням
економічних зв'язків з іноземними партнерами українській
банківській системі необхідно буде складати та надавати достовірну
фінансову звітність, яку можна було б співставити зі звітністю
зарубіжних партнерів. Серед інших, метою форм звітності є підтримання довіри до
банку, показуючи, як він справляється і захищає інтереси своїх
вкладників. Отже така звітність підтримує взаємну довіру між
банком та його партнерами, що дає йому перевагу, у тому числі
матеріальну, на тривалий час. Нові форми є першим кроком до складання звітності за
світовими правилами. Форми фінансової та статистичної звітності, що
впроваджуються, мають: - відповідати загальноприйнятим міжнародним стандартам; - базуватися на даних бухгалтерського обліку та звітності, а
також первинного аналітичного обліку в банках та фінансових
організаціях; - бути оптимальними за своєю кількістю та складом
статистичних показників; - розкривати кількісні та якісні сторони явища, що
вивчаються; - бути зручними для заповнення, розроблення та створення
програм електронної обробки; - не дублювати діючі форми статистичної звітності. Підготовка та подання форм звітності включає визначення таких
критеріїв якісних характеристик: 1. Зрозумілість. Інформація, що включається до форм звітності, має бути
зрозумілою користувачам із помірними знаннями бізнесу, економіки
та бухгалтерського обліку. 2. Корисність. Інформація форм звітності має своєю метою дати достовірну
оцінку минулих, теперішніх та майбутніх подій та впливати на
економічні рішення щодо поточної або подальшої діяльності банку. 3. Суттєвість. Інформація є суттєвою тоді, коли її упущення або неправильний
виклад можуть вплинути на реальну економічну оцінку діяльності
банку та його фінансовий стан. 4. Надійність. Інформація вважається надійною тоді, коли в ній відсутні
суттєві помилки чи спотворення. Надійність вимагає від банку: - сумлінності подання інформації - кожна стаття фінансового
звіту повинна бути корисною, тобто з достатньою точністю
піддаватися конкретній оцінці; - змістовності інформації - тобто відображення максимальної
інформації і конкретного економічного ефекту в межах встановленої
форми; - нейтральності - інформація повинна бути достовірною. Її
подання у фінансовому звіті не повинно бути вибірковим для
заздалегідь визначеного результату; - відповідності - фінансові звіти повинні містити інформацію,
що базується на конкретних оцінках (наприклад, можливості
погашення заборгованості, корисних строків служби операційних
активів). Для недопущення значних недооцінок чи переоцінок
окремих елементів фінансових звітів необхідна повна точність у
відображенні всіх показників діяльності банку.
7. Порядок надання форм звітності
Інформація щодо грошового обігу та банківської діяльності в
Україні відображається в системі показників грошово-банківської
статистики та відповідних формах звітності комерційних банків, які
враховують національні особливості країни, базуються на
міжнародних стандартах та досвіді країн з розвинутою ринковою
економікою. У зв'язку з запровадженням в НБУ нової технології надання
звітності, яка базується на економічних показниках, нова звітна
інформація буде надаватись електронною поштою у вигляді файлів з
набором значень економічних показників. Ці файли розроблені на
базі показників форм звітності, вміщених у попередньому варіанті
Правил, які були затверджені постановою Правління НБУ від 1 липня
1997 року N 209, з урахуванням змін та доповнень до форм, внесених
відповідно до остаточних варіантів планів рахунків, згруповані за
періодичністю надання та економічною суттю показників. Параметри
аналітичних рахунків, на базі яких формуються економічні
показники, описані в Методичних вказівках про ведення параметрів
аналітичного обліку. Вихідні документи за формами звітності
формуватимуться із значень економічних показників. Переліки файлів та форм звітності регіональних управлінь,
установ Національного банку України і комерційних банків вміщені
безпосередньо перед відповідними розділами зі зразками форм
звітності та інструкціями до них. Інформація з колонок 1-4 (для
НБУ 1-3) характеризує файли, інформація з інших колонок
відноситься до форм звітності, причім у колонці 7 вміщена
інформація, якщо періодичність отримання форми відрізняється від
періодичності надання файла (наприклад, форма надається один раз
на два тижні, але формується на щоденній основі). Звітність складається в одиницях, встановлених для кожної
форми окремо, з округленням сум до одиниць таким чином, щоб були
збережені вірність підсумків та повний збір даних статистичних
звітів і балансу. Для отримання ряду деталізованих показників потрібно
використовувати дані аналітичного обліку. Дані ряду форм
звіряються з балансовими даними, отже джерелом інформації для
заповнення таких форм є дані синтетичних (балансових) і
аналітичних рахунків бухгалтерського обліку. Балансові та
позабалансові рахунки мультивалютні, тобто облік операцій в
іноземній валюті здійснюється за тими ж рахунками, що й операції в
національній валюті. Перерахування в національну валюту
здійснюється за офіційним курсом Національного банку України,
встановленим на день здійснення операцій. Дані щодо сум у
іноземній валюті у формах наводяться в гривневому еквіваленті. Ряд форм має особливості, пов'язані з переходом від галузевої
структури економіки до структури за видами економічної діяльності.
З введенням в дію КВЕД буде припинена чинність ЗКГНГ 1994 року
видання. Форми, дані яких класифікуються за галузями економіки,
згодом будуть замінені формами, дані яких класифікуються за видами
економічної діяльності. Перехід від ЗКГНГ до КВЕД супроводжується
деякою зміною уявлень щодо видів економічної діяльності, зникають
окремі галузі і з'являються нові види економічної діяльності.
Найсуттєвішими відмінностями в зміні методології побудови нової
класифікації є: - зміна принципу розподілу галузей економіки з виробничої і
невиробничої сфери на розподіл видів економічної діяльності за
ознакою добуваючих, обробляючих та інших видів діяльності, що
надають послуги; - поява класифікації нових видів економічної діяльності, що
вносять нові уявлення про розподіл праці у суспільстві і
відтворюють ринкові відносини в економіці. Зміна методологічних засад при розробці КВЕД значною мірою
впливає на розподіл одиниць статистичного спостереження за
галузями народного господарства та за видами економічної
діяльності, які відображені у таблиці відповідності ЗКГНГ КВЕДу
(додаток N 6). Замальовані клітинки свідчать про зв'язок старої і
нової класифікації, який вказує на присутність одиниць
спостереження як у галузі народного господарства, так і у
відповідному виді економічної діяльності. Форми звітності, які отримуються з файлів економічних
показників, а також поштові форми, підписують керівник банку і
головний бухгалтер або їх заступники, які несуть повну
відповідальність за достовірність, повноту та своєчасність надання
інформації, і після цього відповідні файли надсилають на
встановлену адресу електронною поштою, або поштою. У разі виявлення помилки в звіті після його відправлення банк
надсилає повторно виправлені файли чи форми, підписані
відповідальними особами. У Додатку N 10 наводяться окремі термінологічні визначення
понять, що зустрічаються у формах звітності. Додаток N 11 містить перелік нормативних документів
Національного банку України для додаткового користування.
8. Класифікатори, довідники, які використовуютьсядля складання звітності
Інформація щодо класифікаторів, які використовуються для
складання звітності, і відповідних їм довідників, що розроблені
Департаментом інформатизації НБУ, вміщена у Таблиці 1, де у
колонці 6 наводиться номер додатка, вміщеного у Правилах, а у
колонці 7 - ім'я файла, розробленого Департаментом інформатизації
НБУ.
Таблиця 1
Класифікатори, довідники, які використовуютьсядля складання звітності
———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————— N | Параметри | Назва класифікатора, | |Затверджено|Дода-|Ім'я файла /п| | документа | | |ток | | | | | | | ——+——————————————————+——————————————————————+—————————+———————————+—————+—————————— 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 ——+——————————————————+——————————————————————+—————————+———————————+—————+—————————— 1.|Форми власності |Класифікація форм |ДК 001-94|наказ Держ-| 1 | KL_K080 | |власності | |стандарту | | | | | |України від| | | | | |22.11.94 | | | | | |N 288 | | 2.|Організаційно-пра-|Класифікація органі- |ДК 002-94| -"- | 2 | |вові форми госпо- |заційно-правових | | | | |дарювання |форм господарювання | | | | 3.|Резиденти/нерези- |Методичні рекомен- | |наказ Мін- | 3 | |денти, інституцій-|дації щодо класифіка- | |стату Укра-| | |ні одиниці, секто-|ції інституційних | |їни від | | |ри економіки |секторів економіки | |25.07.94 | | | |України | |N 172 | | | |Структура класифі- | | -"- | 4 | KL_K070 | |кації інституційних | | | | | |секторів економіки | | | | | |України | | | | | |Орієнтовна перехресна | | -"- | 5 | | |класифікація інститу- | | | | | |ційних одиниць, | | | | | |секторів та галузей | | | | | |України | | | | 4.|Галузі народного |Загальний класифі- |ЗКГНГ |1994 р. | - | KL_K090 |господарства |катор галузей | | | | KL_K092 | |народного | | | | | |господарства | | | | 5.|Види економічної |Класифікація видів |КВЕД | | - | KL_K111 |діяльності |економічної | | | | KL_K112 | |діяльності | | | | 6.|Відповідність |Таблиця відповідності | |НДІ статис-| 6 | |галузей видам |ЗКГНГ і КВЕД | |тики | | |економічної | | |30.04.96 | | |діяльності | | |протокол | | | | | |N 2 | | 7.|Коди валют |Класифікатор валют |ДК 006-96|наказ Держ-| 7 | KL_R030 | | | |стандарту | | | | | |України від| | | | | |18.04.96 | | | | | |N 160 | | 8.|Коди держав |Класифікатор держав |ДК 007-96| -"- | 8 | KL_K040 | |світу | | | | 9.|Держави, що |Перелік країн Органі- | | | | |входять до ОЕСР |зації Економічного | | | 9 | | |Співробітництва і | | | | | |Розвитку (ОЕСР), що | | | | | |включені до категорії | | | | | |А | | | | 0.|Строки кредитів та|Довідник строків | | | - | KL_S180 |депозитів |кредитів та депозитів | | | | 1.|Інсайдери |Довідник ознак | | | - | KL_K060 | |інсайдера | | | | | | | | | | 2.|Код українського |Довідник установ | | | - | RCUKRU |банку |банків України | | | | 3.|Код іноземного |Довідник розрахункових| | | - | RC_BNK |банку |центрів і установ | | | | | |банків | | | | ———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————
Примітка: У колонці 6 наводиться номер додатка, який вміщено в
"Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків
України". У колонці 7 наводиться ім'я файла, розробленого Департаментом
інформатизації НБУ.
9. Скорочення та умовні позначення
9.1. Скорочення щодо періодичності таспособу надання звітності
Д Щоденна Т Тижнева 2Т Двотижнева М Місячна К Квартальна П, Р Піврічна, річна Р Річна З За запитом ЕП Електронною поштою ПП Поштою
9.2. Скорочення у зразках форм та інструкціях
НВ Національна валюта ВКВ Вільно конвертована валюта НКВ Валюта з обмеженою конвертацією (неконвертованавалюта) ЦП Цінні папери РУ Регіональні управління Національного банку КБ Комерційний банк (юридична особа)
9.3. Державні класифікатори України
ДКВ Державний класифікатор валют ( v0521500-98 ) ЄДРПОУ Єдиний державний реєстр підприємств таорганізацій України ЗКГНГ Загальний класифікатор галузей народного
господарства ( v0021202-94 ) КВЕД Державний класифікатор України "Класифікація видів
економічної діяльності" ( v0441217-96 ) КДС Класифікатор держав світу ( v0057342-95 ) КОПФГ Класифікатор організаційно-правових форм
господарювання КФВ Класифікатор форм власності СПАТО Система позначень об'єктів
адміністративно-територіального ділення УКУД Український класифікатор управлінської
документації
9.4. Інші
МБК Міжбанківський кредит МВФ Міжнародний валютний фонд ОВДП Облігації внутрішньої державної позики ОЕСР Організація Економічного Співробітництва таРозвитку СЗБ Система звітності боржників СНР, Система національних рахунків, прийнята (СНР ООН) Організацією Об'єднаних Націй, Міжнародним
Валютним Фондом, Комісією Європейських
Співтовариств, Організацією Економічного
Співробітництва та Розвитку, Світовим Банком
Реконструкції та Розвитку в 1993 році УМВБ Українська міжбанківська валютна біржа ЦРП Центральна розрахункова палата
Директор Економічного
департаменту Л.В.Воронова
