(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 39, ст. 181)
{Вводиться в дію Постановою ВР № 271/96-ВР від 03.07.96, ВВР, 1996, № 39, ст. 182}
{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, № 10, ст. 36
№ 783-XIV від 30.06.99, ВВР, 1999, № 34, ст.274 - редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік
№ 2438-III від 24.05.2001, ВВР, 2001, № 31, ст.150
№ 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247}
{В редакції Закону № 1121-IV від 11.07.2003, ВВР, 2004, № 8, ст.62}
{Із змінами, внесеними згідно з Законами
№ 1407-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, № 16, ст.238
№ 3099-IV від 17.11.2005, ВВР, 2005, № 52, ст.566
№ 3253-IV від 21.12.2005, ВВР, 2006, № 5-6, ст.75
№ 3480-IV від 23.02.2006, ВВР, 2006, № 31, ст.268
№ 1033-V від 17.05.2007, ВВР, 2007, № 34, ст.445
№ 145-VI від 18.03.2008, ВВР, 2008, № 18, ст.197
№ 800-VI від 25.12.2008, ВВР, 2009, № 19, ст.257
№ 1465-VI від 04.06.2009, ВВР, 2009, № 44, ст.655
№ 2367-VI від 29.06.2010, ВВР, 2010, № 34, ст.486
№ 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст.160
№ 3235-VI від 19.04.2011, ВВР, 2011, № 42, ст.434
№ 3530-VI від 16.06.2011, ВВР, 2012, № 2-3, ст.3
№ 3610-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, № 7, ст.53
№ 3778-VI від 22.09.2011, ВВР, 2012, № 21, ст.196
№ 4196-VI від 20.12.2011, ВВР, 2012, № 30, ст.348
№ 4316-VІ від 12.01.2012, ВВР, 2012, № 39, ст.463
№ 5029-VI від 03.07.2012, ВВР, 2013, № 23, ст.218
№ 5042-VI від 04.07.2012, ВВР, 2013, № 26, ст.264
№ 5067-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 24, ст.243
№ 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 4, ст.61
№ 5481-VI від 06.11.2012, ВВР, 2014, № 1, ст.1
№ 642-VII від 10.10.2013, ВВР, 2014, № 22, ст.773
№ 1193-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.873
№ 1322-VII від 05.06.2014, ВВР, 2014, № 30, ст.1010
№ 386-VIII від 12.05.2015, ВВР, 2015, № 28, ст.248
№ 422-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, № 29, ст.265
№ 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44
№ 1977-VIII від 23.03.2017, ВВР, 2017, № 20, ст.240
№ 2118-VIII від 22.06.2017, ВВР, 2017, № 33, ст.359
№ 2210-VIII від 16.11.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.38
№ 2484-VIII від 03.07.2018, ВВР, 2018, № 34, ст.259
№ 2704-VIII від 25.04.2019, ВВР, 2019, № 21, ст.81
№ 122-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 44, ст.278
№ 139-IX від 02.10.2019, ВВР, 2019, № 47, ст.310
№ 199-IX від 17.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.377
№ 286-IX від 12.11.2019, ВВР, 2020, № 2, ст.10
№ 293-IX від 14.11.2019, ВВР, 2020, № 6, ст.32
Кодексом
№ 396-IX від 19.12.2019, ВВР, 2020, № 7, № 8, № 9, ст.48
Законами
№ 692-IX від 16.06.2020, ВВР, 2020, № 43, ст.371
№ 738-IX від 19.06.2020
№ 768-IX від 14.07.2020
№ 1520-IX від 02.06.2021
№ 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022
№ 1750-IX від 10.09.2021
№ 1822-IX від 21.10.2021
№ 1978-IX від 16.12.2021
№ 2253-IX від 12.05.2022
№ 2392-IX від 09.07.2022
№ 2518-IX від 15.08.2022
№ 2834-IX від 13.12.2022
№ 2849-IX від 13.12.2022
№ 3136-IX від 30.05.2023}
{У тексті Закону слова "органи державної влади України", "органи державної влади" в усіх відмінках і числах замінено словами "державні органи" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}
{У тексті Закону слово "передача" у всіх відмінках і числах виключено, а слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
Цей Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами;
внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних заходів та спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються;
{Абзац третій статті 1 в редакції Закону № 145-VI від 18.03.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
дискримінаційна реклама - реклама, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб;
{Частину першу статті 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1750-IX від 10.09.2021}
дискримінаційна реклама за ознакою статі - реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання;
{Частину першу статті 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1750-IX від 10.09.2021}
заходи рекламного характеру - заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший;
{Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008}
знижка - тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам);
{Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008}
зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;
{Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1193-VII від 09.04.2014}
недобросовісна реклама - реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження;
особа - фізична особа, в тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа будь-якої форми власності, представництво нерезидента в Україні;
{Абзац частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 642-VII від 10.10.2013}
{Абзац одинадцятий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
порівняльна реклама - реклама, що містить порівняння з іншими особами та/або товарами (діяльністю) іншої особи, прямо чи опосередковано ідентифікує конкурента або товари чи послуги, що пропонуються конкурентом;
{Абзац частини першої статті 1 в редакції Закону № 286-IX від 12.11.2019}
прихована реклама - інформація про особу чи товар у програмі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, публікацій;
реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;
реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену;
рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача;
рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження;
розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами;
соціальна реклама - суспільно корисна інформація, спрямована на розвиток особистості та суспільства, популяризацію загальнолюдських цінностей, здорового способу життя, освіти, науки, культури, історії, розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку та/або не спонукає виборців голосувати за або проти певного суб’єкта виборчого процесу. До соціальної реклами належить інформація про висвітлення державних безкоштовних програм, спрямованих, зокрема, на захист державності, громадського порядку, підвищення обороноздатності тощо;
{Абзац дев'ятнадцятий частини першої статті 1 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
спеціальні виставкові заходи - заходи, які здійснюються з метою просування відповідного товару на ринок, проводяться організовано у певному приміщенні або на огородженому майданчику (у тому числі в місцях реалізації товару) у визначені строки, розраховані на зацікавлених та/або професійних відвідувачів, організатор яких обмежив відвідування заходу тими особами, яким відповідно до законодавства дозволяється продавати товар, що демонструється;
{Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008}
телепродаж - трансльована лінійними аудіовізуальними медіа безпосередня публічна пропозиція укласти договір купівлі-продажу щодо визначеного товару;
{Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1322-VII від 05.06.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
споживачі реклами - невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама;
спонсорство - добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг;
товар - будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об'єкти права інтелектуальної власності.
Терміни "професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків", "оператор організованого ринку", "фінансові інструменти", "деривативний контракт" та "ринки капіталу" вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
{Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
Терміни "медіа", "аудіовізуальні медіа", "аудіальні медіа", "лінійні аудіовізуальні медіа", "лінійні аудіальні медіа" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про медіа".
{Статтю 1 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
Стаття 2. Сфера застосування Закону
1. Цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.
2. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані з розповсюдженням інформації, обов'язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України.
3. Дія цього Закону не поширюється на оголошення фізичних осіб, не пов'язані з підприємницькою діяльністю.
4. Дія цього Закону не поширюється на передвиборну агітацію.
{Статтю 2 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
Стаття 3. Законодавство про рекламу
1. Законодавство України про рекламу складається з Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів.
{Частина перша статті 3 в редакції Закону № 1750-IX від 10.09.2021}
2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 4. Використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав у рекламі
Використання у рекламі об'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється відповідно до вимог законодавства України про авторське право і суміжні права.
{Стаття 4 в редакції Закону № 1407-IV від 03.02.2004}
1. У програмах аудіальних та аудіовізуальних медіа, матеріалах в інших медіа, на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації, видовищних та інших заходів, проектів тощо, які створені і проводяться за участю спонсорів, наведення будь-якої інформації рекламного характеру про спонсора та/або його товари, крім імені або найменування спонсорів, комерційного (фірмового) найменування, найменування товару та/або торговельної марки, які виступають спонсорами, забороняється.
У програмах аудіовізуальних медіа (крім аудіальних), у матеріалах онлайн-медіа, на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації наведення будь-якої інформації рекламного характеру, яка подається у вигляді дикторського тексту та/або звукового супроводу, про спонсора - виробника алкогольних напоїв, його ім’я (найменування), найменування товару та/або торговельну марку, що належить спонсору, забороняється.
2. Не можуть виступати спонсорами комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки, під якими виробляють чи розповсюджують товари, реклама яких заборонена законом, та найменування товарів, реклама яких заборонена законом.
3. Не можуть виступати спонсорами комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки, під якими виробляють чи розповсюджують товари, виробництво та/або обіг яких заборонено законом, або особи, які виробляють чи розповсюджують товари, виробництво та/або обіг яких заборонено законом.
4. Програми аудіальних та аудіовізуальних медіа, матеріали онлайн-медіа, користувацький контент та інші матеріали на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації, підготовлені за підтримки спонсора, повинні бути означені особою, яка здійснила виготовлення (створення) такої програми, користувацького контенту або матеріалу (якщо підтримка надавалася для виготовлення (створення) або здійснює розповсюдження такої програми, користувацького контенту або матеріалу (якщо підтримка надавалася для розповсюдження), за допомогою звукових, візуальних, комбінованих засобів або титрів на початку, під час та/або наприкінці програми, користувацького контенту або матеріалу як такі, що підготовлені за підтримки спонсора.
5. Спонсор не має права впливати на зміст та час виходу в ефір програми в лінійному аудіальному чи аудіовізуальному медіа або зміст програми чи матеріалів іншого медіа, користувацького контенту, проекту тощо, виготовлення (створення)/розповсюдження яких він підтримує, а також на редакційну відповідальність і незалежність суб’єкта у сфері медіа.
6. Спонсорство програм новин та програм про поточні події забороняється.
7. Спонсорами програм аудіальних чи аудіовізуальних медіа не вважаються виробники таких програм, суб’єкти у сфері медіа, які розповсюджують такі програми, платформи спільного доступу до відео та платформи спільного доступу до інформації, на яких розповсюджуються такі програми або користувацький контент.
8. Органи спільного регулювання у сфері медіа шляхом прийняття відповідних кодексів (правил) визначають вимоги до розповсюдження в медіа інформації про спонсора, його ім’я (найменування), комерційного (фірмового) найменування, найменування товару та/або торговельної марки, що виступає спонсором, зокрема критерії визначення програми програмою про поточні події, особливості спонсорства дитячих, документальних та релігійних програм в аудіальних та аудіовізуальних медіа.
9. На програми аудіальних та аудіовізуальних медіа, матеріали онлайн-медіа, користувацьке відео та інші матеріали на платформах спільного доступу до відео та на платформах спільного доступу до інформації, які виготовлені або розповсюджуються за підтримки спонсора, не поширюється вимога щодо розміщення попереджень та іншої обов’язкової інформації, передбачених розділом III цього Закону.
{Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 145-VI від 18.03.2008, № 2849-IX від 13.12.2022; в редакції Закону № 3136-IX від 30.05.2023}
1. Телепродаж повинен містити необхідну, доступну, достовірну аудіовізуальну інформацію про товар, що пропонується.
2. Час мовлення та частка телепродажу протягом астрономічної години з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею, включаються та є складовими частинами загального часу мовлення та частки реклами і телепродажу, визначених цим Законом, у фактичному обсязі мовлення протягом астрономічної години будь-якого лінійного аудіовізуального медіа.
{Частина друга статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законами № 386-VIII від 12.05.2015, № 2849-IX від 13.12.2022}
3. На телепродаж поширюються вимоги, визначені частинами третьою - п’ятою статті 13 цього Закону, щодо особливостей розміщення реклами в лінійних аудіовізуальних медіа.
{Частина третя статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
4. Телепродаж не має спонукати дітей укладати договори про продаж чи оренду товарів.
5. Обмеження щодо часу мовлення та частки телепродажу упродовж астрономічної години, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, не поширюються на спеціалізовані з телепродажу лінійні аудіовізуальні медіа, а також трансляцію телепродажу у вигляді окремої програми (телемагазину) не спеціалізованими з телепродажу лінійними аудіовізуальними медіа за умови дотримання вимог, передбачених частиною сьомою цієї статті.
{Частина п'ята статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 386-VIII від 12.05.2015; в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
6. Обмеження частки реклами протягом астрономічної години фактичного мовлення, визначене частиною першою статті 13 цього Закону, не поширюється на спеціалізовані з телепродажу лінійні аудіовізуальні медіа.
{Частина шоста статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законами № 386-VIII від 12.05.2015, № 2849-IX від 13.12.2022}
7. Трансляція телепродажу, що здійснюється не спеціалізованими з телепродажу лінійними аудіовізуальними медіа, у вигляді окремої програми (телемагазину) повинна мати безперервну мінімальну тривалість 15 хвилин. Максимальна кількість таких програм (телемагазинів) упродовж астрономічної доби у не спеціалізованих з телепродажу лінійних аудіовізуальних медіа не може перевищувати восьми, а загальна тривалість їх трансляції не повинна перевищувати трьох годин на добу.
{Частина сьома статті 51 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
8. Забороняється здійснення телепродажу послуг з ворожіння та гадання, народної чи нетрадиційної медицини.
{Статтю 51 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
{Закон доповнено статтею 51 згідно із Законом № 1322-VII від 05.06.2014}
1. Мовою реклами є державна мова.
2. Об’єкти права інтелектуальної власності у рекламі використовуються мовою, якою їм наданий правовий захист відповідно до законодавства про охорону прав інтелектуальної власності.
3. Особливості використання у рекламі мов корінних народів і національних меншин України визначаються законом, що регулює порядок реалізації прав корінних народів, національних меншин України.
{Стаття 6 в редакції Закону № 1407-IV від 03.02.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008; в редакції Законів № 5029-VI від 03.07.2012, № 2704-VIII від 25.04.2019}
Розділ II
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РЕКЛАМИ
1. Основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
2. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.
3. Реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.
4. Реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.
Стаття 8. Загальні вимоги до реклами
1) поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;
2) вміщувати твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;
{Пункт 2 частини першої статті 8 в редакції Закону № 1750-IX від 10.09.2021}
3) подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;
4) використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами;
5) наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не користуються рекламованим товаром;
6) використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, якщо такі використання або імітація пропагують неповагу до них або вводять в оману споживачів;
{Пункт 6 частини першої статті 8 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
61) використовувати офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, крім випадків, передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності;
{Частину першу статті 8 доповнено пунктом 61 згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
7) рекламувати товари, які підлягають обов’язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії;
8) вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без письмової згоди цієї особи, а зображення померлої особи - без письмової згоди, отриманої у порядку, передбаченому законодавством України. Згода на використання зображення фізичної особи не вимагається, якщо фізична особа позувала та/або виконувала роль для створення реклами за грошову або іншу винагороду і рекламодавець має/набув право інтелектуальної власності на таку рекламу в обсязі, достатньому для обраного виду її розповсюдження. Ця вимога не поширюється на показ у рекламі грошових знаків із зображенням на них фізичних осіб;
{Пункт 8 частини першої статті 8 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
9) імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;
10) рекламувати послуги, пов’язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;
11) розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів;
12) розповсюджувати рекламу про спорудження об’єкта житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління:
без наявності у замовника будівництва права власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт, що рекламується;
без наявності у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт на конкретному об’єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
без наявності у суб’єкта господарювання, що здійснює будівництво об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об’єктів;
якщо залучення коштів фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження таких об’єктів здійснюється без дотримання вимог Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому";
{Абзац п’ятий пункту 12 частини першої статті 8 в редакції Закону № 2518-IX від 15.08.2022}
без розміщення на веб-сайті замовника будівництва, девелопера будівництва (за наявності), управителя фонду фінансування будівництва (за наявності) інформації, визначеної Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" (у разі продажу житлових приміщень);
{Пункт 12 частини першої статті 8 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 2518-IX від 15.08.2022}
13) розповсюджувати рекламу послуг з ворожіння та гадання;
14) вміщувати твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.
{Частину першу статті 8 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 1750-IX від 10.09.2021}
{Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 145-VI від 18.03.2008, № 2367-VI від 29.06.2010, № 4316-VІ від 12.01.2012, № 139-IX від 02.10.2019, № 286-IX від 12.11.2019; в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}
2. Розповсюджувачі реклами не можуть поширювати рекламу, якщо відповідно до законодавства види діяльності або товари, їх виробництво чи реалізація, що рекламуються, вимагають наявності відповідних дозволу або ліцензії та якщо у відповідних реєстрах, що ведуться органами ліцензування та дозвільними органами, відсутні відомості про відповідні ліцензію, дозвіл, видані рекламодавцю.
{Частина друга статті 8 в редакції Законів № 145-VI від 18.03.2008, № 139-IX від 02.10.2019}
3. Реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо повинна містити інформацію про строки та місце проведення цих заходів та вказувати інформаційне джерело, з якого можна дізнатися про умови та місце проведення цих заходів.
Інформація про будь-які зміни умов, місця та строків проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо має подаватися у тому самому порядку, в якому вона була розповсюджена.
{Частина третя статті 8 в редакції Закону № 145-VI від 18.03.2008}
{Частину четверту статті 8 виключено на підставі Закону № 145-VI від 18.03.2008}
5. Реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
{Частина п'ята статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008}
6. Гучність звуку реклами, що транслюється лінійними аудіальними та аудіовізуальними медіа, не повинна перевищувати гучність звуку програми, після якої вона поширюється.
{Частина шоста статті 8 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
7. Розміщення реклами та/або рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні (у тому числі опорах) зовнішнього освітлення забороняється.
{Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2484-VIII від 03.07.2018}
8. Розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
{Частина статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008}
9. Інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, яка розміщується чи розповсюджується на території України, зазначається виключно у гривні.
{Статтю 8 доповнено частиною згідно із Законом № 5481-VI від 06.11.2012}
10. На соціальну рекламу не поширюються норми пункту 14 частини першої цієї статті.
{Статтю 8 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 1750-IX від 10.09.2021}
11. Розміщення реклами в мережі Інтернет на веб-сайтах, включених Всесвітньою організацією інтелектуальної власності до відповідного переліку (бази даних) веб-сайтів, до яких висунуто претензії правовласниками щодо дотримання прав інтелектуальної власності, забороняється.
{Статтю 8 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
Стаття 9. Ідентифікація реклами
1. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
2. Реклама у лінійних аудіальних та аудіовізуальних медіа повинна бути чітко відокремлена від інших програм на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова "реклама".
{Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
3. Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".
4. Логотип лінійного аудіовізуального медіа не є рекламою, крім випадків поширення реклами такого лінійного аудіовізуального медіа в інших медіа чи за допомогою інших рекламних засобів.
{Частина четверта статті 9 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
5. Прихована реклама забороняється.
6. Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
{Статтю 9 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008}
Стаття 10. Недобросовісна реклама
1. Недобросовісна реклама забороняється.
2. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа.
3. Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають державні органи, визначені у статті 26 цього Закону.
Стаття 11. Порівняльна реклама
1. Відносини, які виникають у сфері порівняльної реклами, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених законодавством України про захист від недобросовісної конкуренції.
Порівняльна реклама може містити зображення, посилання на товар, торговельні марки чи інші позначення, під якими випускається товар, з яким здійснюється порівняння, комерційне (фірмове) найменування конкурента, діяльність чи товар якого порівнюються.
Використання порівняльної реклами дозволяється у разі, якщо:
1) реклама не містить визначених законодавством про захист прав споживачів ознак нечесної підприємницької практики;
2) реклама порівнює однорідні (подібні) товари, які задовольняють одні й ті самі потреби або мають однакове призначення, чи порівнює діяльність, що охоплюється однією сферою чи одним видом діяльності;
3) реклама об’єктивно порівнює одну або кілька суттєвих, співставних та репрезентативних характеристик однорідного (подібного) товару, діяльності, в тому числі ціну, інформація про які може вплинути на рішення споживача при здійсненні вибору;
4) реклама не дискредитує, не містить неправдивої інформації про якість однорідних (подібних) товарів інших виробників або продавців, не дискредитує діяльність чи становище інших осіб, репутацію торговельних марок, комерційних (фірмових) найменувань, інші особливості конкурентів або зазначення місць походження товару;
5) щодо товару із зазначенням (простим або кваліфікованим) походження порівняння здійснюється щодо товару з аналогічним зазначенням;
6) реклама не створює змішування між рекламодавцем і конкурентом, між товарами, торговельними марками, комерційним (фірмовим) найменуванням та іншими позначеннями рекламодавця та конкурентів;
7) товар конкурента, захищений торговельною маркою або комерційним найменуванням, не зображено способом імітації.
{Частина перша статті11 в редакції Закону № 286-IX від 12.11.2019}
2. Відповідальність за неправомірне порівняння в рекламі та недотримання встановлених законодавством вимог щодо змісту порівняльної реклами несе рекламодавець.
{Частина друга статті11 в редакції Закону № 286-IX від 12.11.2019}
3. Рішення щодо визнання порівняння в рекламі неправомірним приймають державні органи, визначені у статті 26 цього Закону.
1. Рекламодавцем соціальної реклами може бути будь-яка особа.
Під час виборчого процесу соціальна реклама не може розміщуватися за рахунок державного або місцевих бюджетів, крім інформації, що розміщується на замовлення виборчих комісій.
На соціальну рекламу поширюються загальні вимоги до реклами.
2. Соціальна реклама не повинна містити прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб, що займають посади, визначені пунктами 1, 4 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця (крім випадків, якщо рекламодавцем є громадське об’єднання чи благодійна організація або меценат фізичної культури і спорту (під час підготовки та проведення офіційних спортивних заходів та спортивних змагань), які не мають на меті отримання прибутку), на об’єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами, крім реклами національних фільмів.
Соціальна реклама, яка розповсюджується на замовлення державного органу влади та/або органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб, не повинна містити інформації, що сприяє формуванню і підтриманню обізнаності, інтересу до певної партії (організації партії) чи кандидата, їхні програми, передбачені програмами заходи, діяльність, які вони здійснюють чи підтримують.
Не вважається соціальною рекламою інформація, спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей, розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку, якщо така інформація використовується з метою спонукання виборців голосувати за певну партію (організацію партії) чи кандидата або проти них чи містить посилання на їхні програми, заходи, діяльність, які вони здійснюють чи підтримують.
3. Соціальна реклама у лінійних аудіальних та аудіовізуальних медіа повинна бути чітко відокремлена від інших програм на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, логотипу або коментарів ведучих з використанням слів "соціальна реклама".
Соціальна реклама в інших медіа повинна бути чітко відокремлена від іншої інформації з використанням слів "соціальна реклама".
4. Суб’єкти у сфері медіа - це розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, зобов’язані безоплатно розміщувати соціальну рекламу державних органів та органів місцевого самоврядування, громадських організацій в обсязі не менше 5 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами.
Суб’єкт у сфері аудіовізуальних медіа, який безоплатно транслює соціальну рекламу в обсязі, що перевищує 5 відсотків ефірного часу, має право пропорційно збільшити час мовлення, відведений на рекламу і телепродаж, для аудіовізуальних медіа до 20 відсотків, а для аудіальних медіа до 25 відсотків упродовж кожної астрономічної години фактичного мовлення.
5. Суб’єкти у сфері медіа - це розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, зобов’язані надавати пільги при розміщенні соціальної реклами, замовником якої є заклади освіти, культури, охорони здоров’я, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів, а також благодійні організації.
6. У разі виникнення сумніву щодо відповідності реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами, рекламодавець або розповсюджувач реклами може звернутися до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо надання висновку про відповідність реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами.
У разі якщо рекламодавцем соціальної реклами є державний орган влади та/або орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, висновок Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про відповідність реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами є обов’язковим.
Забороняється поширення в медіа соціальної реклами у разі надання негативного висновку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про відповідність реклами визначеним законодавством вимогам до соціальної реклами.
7. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення здійснює ведення Державного реєстру соціальної реклами, що відповідає вимогам законодавства до соціальної реклами та щодо якої надано висновок Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
{Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 145-VI від 18.03.2008, № 2756-VI від 02.12.2010, № 1977-VIII від 23.03.2017, № 1520-IX від 02.06.2021, № 2834-IX від 13.12.2022; в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
Стаття 13. Реклама в аудіовізуальних медіа
{Назва статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
1. В лінійних аудіовізуальних медіа час мовлення, відведений на рекламу і телепродаж, не може перевищувати 15 відсотків протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення.
{Частина перша статті 13 в редакції Закону № 3099-IV від 17.11.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3253-IV від 21.12.2005; в редакції Законів № 1322-VII від 05.06.2014, № 386-VIII від 12.05.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
2. В лінійних аудіальних медіа час мовлення, відведений на рекламу, не може перевищувати 20 відсотків протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення.
{Частина друга статті 13 в редакції Законів № 3253-IV від 21.12.2005, № 1322-VII від 05.06.2014, № 386-VIII від 12.05.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
3. Реклама повинна розміщуватися у перервах між програмами.
При виконанні умов, викладених у частині п'ятій цієї статті, реклама може бути розміщена під час трансляції програми таким чином, щоб не завдати шкоди цілісності та змісту програми, програми та правам її правовласників.
{Абзац другий частини третьої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
4. Забороняється переривати з метою розміщення реклами трансляції сесій Верховної Ради України, сесій Верховної Ради Автономної Республіки Крим, офіційних державних заходів і церемоній, виступів Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Голови Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду України, народних депутатів України, членів Уряду України, а також трансляції релігійних служб.
{Частина четверта статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1322-VII від 05.06.2014}
5. Трансляція концертно-видовищних програм може перериватися рекламою за умови, що між рекламними вставками програма триває не менше 20 хвилин.
{Абзац перший частини п'ятої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1322-VII від 05.06.2014}
Реклама під час трансляції спортивних програм розміщується в перервах між їх частинами.
Трансляція програм для дітей (за умови їх тривалості до 30 хвилин) не може перериватися рекламою.
{Абзац третій частини п'ятої статті 13 в редакції Закону № 1322-VII від 05.06.2014}
Трансляція програм для дітей (за умови їх тривалості понад 30 хвилин) та програм новин може перериватися рекламою не частіше одного разу кожні 30 хвилин.
{Абзац частини п'ятої статті 13 в редакції Закону № 1322-VII від 05.06.2014}
Трансляція кіно- і телефільмів може перериватися рекламою не частіше одного разу протягом кожних 30 хвилин мовлення.
{Абзац п'ятий частини п'ятої статті 13 в редакції Закону № 1322-VII від 05.06.2014}
Трансляція інших фільмів, у тому числі окремих серій, серіалів, документальних фільмів тощо, може перериватися рекламою не частіше одного разу кожні 20 хвилин мовлення.
{Абзац шостий частини п'ятої статті 13 в редакції Закону № 1322-VII від 05.06.2014}
6. Для цілей цієї статті не вважаються рекламою:
оприлюднення, виголошення у програмі імені, найменування спонсора, об'єктів права інтелектуальної власності, що йому належать;
трансляція соціальної реклами, якщо вона розповсюджується суб’єктом у сфері медіа безкоштовно;
{Абзац третій частини шостої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
анонси власних програм, лінійного аудіального чи аудіовізуального медіа, а також анонси програм пов’язаних лінійних медіа.
{Абзац четвертий частини шостої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
7. Відповідальність за виконання вимог щодо порядку розміщення та розповсюдження реклами у програмах несе відповідний суб’єкт у сфері медіа.
{Частина сьома статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
8. Ведучим, дикторам та іншим учасникам інформаційних та інформаційно-аналітичних програм забороняється наводити споживчі властивості товару та/або вказувати банківські рахунки, контактні телефони, місцезнаходження виробника товару, ціну товару.
{Частину дев'яту статті 13 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
1. Розповсюдження у медіа на території України реклами, що не відповідає вимогам цього Закону, забороняється.
{Частина друга статті 131 втратила чинність на підставі Закону № 3136-IX від 30.05.2023}
{Закон доповнено статтею 131 згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
Стаття 14. Реклама у друкованих медіа
1. Обсяг реклами у друкованих медіа визначається відповідними суб’єктами у сфері друкованих медіа самостійно. Суб’єкти у сфері друкованих медіа, що розповсюджують друковані медіа за передплатою, зобов’язані в умовах передплати зазначати кількість реклами в загальному обсязі видання.
{Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3099-IV від 17.11.2005; в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
{Частину другу статті 14 виключено на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
Стаття 141. Реклама в онлайн-медіа
1. Обсяг реклами в онлайн-медіа визначається відповідними суб’єктами у сфері онлайн-медіа самостійно.
{Закон доповнено статтею 141 згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
Стаття 15. Реклама послуг, що надаються з використанням електрозв'язку
1. Реклама послуг, що надаються з використанням електрозв'язку, в тому числі телефонного, при розповсюдженні її в рекламних засобах має містити точну інформацію про:
вартість рекламованої послуги;
вікові та інші обмеження, встановлені законодавством і виробником послуги щодо кола споживачів рекламованої послуги;
платне чи безоплатне використання каналу телефонного зв'язку при наданні рекламованої послуги і вартість однієї хвилини телефонного зв'язку при отриманні послуги у відповідному регіоні;
повне ім'я, найменування, адресу надавача рекламованої послуги.
Ця інформація подається шрифтом не менше половини розміру шрифту, яким подано номер телефону, що використовується для надання рекламованої послуги.
2. Забороняється розповсюдження реклами з використанням телексного або факсимільного зв'язку.
3. Забороняється використовувати для розповсюдження реклами безплатні номери телефонів: Національної поліції, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони та інших аварійних служб.
{Частина третя статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}
1. Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.
{Абзац третій частини першої статті 16 в редакції Законів № 5463-VI від 16.10.2012, № 1193-VII від 09.04.2014}
Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).
Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.
{Частина перша статті 16 в редакції Закону № 3530-VI від 16.06.2011}
2. Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:
розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;
освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;
фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;
опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;
нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;
у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.
3. Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами:
на пішохідних доріжках та алеях;
у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини;
поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.
4. Розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформляються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини".
{Частина четверта статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 1193-VII від 09.04.2014}
5. Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.
1. Розміщення внутрішньої реклами погоджується лише з власником місця її розташування або з уповноваженою ним особою. При погодженні розміщення внутрішньої реклами втручання у форму та зміст реклами забороняється.
{Частина перша статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008}
2. Забороняється розміщення внутрішньої реклами у приміщеннях державних органів та органів місцевого самоврядування, дошкільних навчальних закладах, середніх загальноосвітніх школах та спеціалізованих загальноосвітніх закладах освіти.
Ця заборона не поширюється на соціальну рекламу.
Стаття 18. Реклама на транспорті
1. Розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами). При погодженні розміщення реклами на транспорті втручання у форму та зміст реклами забороняється.
2. Розміщення реклами на транспорті повинно відповідати вимогам безпеки та правил дорожнього руху.
3. За умови розміщення реклами на транспорті з дотриманням вимог безпеки і правил дорожнього руху забороняється вимагати від власників транспортних засобів отримання дозволів, погоджень, інших документів щодо розміщення реклами.
4. Забороняється розміщення на транспортних засобах:
реклами, яка повторює чи імітує кольорографічні схеми спеціальних та оперативних транспортних засобів;
реклами із нанесенням світлоповертаючих матеріалів;
реклами, яка супроводжується звуковими чи світловими сигналами.
Забороняється розміщувати рекламу на скляних (прозорих) поверхнях транспортних засобів, за винятком випадків, коли для цього використовуються матеріали, які забезпечують безперешкодний огляд з салону транспортного засобу.
5. Забороняється розповсюдження реклами через радіотрансляційні або інші звукові мережі сповіщання пасажирів у транспортних засобах громадського користування, на станціях метрополітену, вокзалах, в портах та аеропортах, за винятком розповсюдження соціальної реклами.
Стаття 19. Реклама під час демонстрування кіно- та відеофільмів
Забороняється переривати для реклами демонстрацію художніх і документальних фільмів у кінотеатрах, відеосалонах та інших місцях, де здійснюється публічний показ кіно-, відео-, слайдфільмів.
з використанням зображень дітей, які споживають або використовують продукцію, призначену тільки для дорослих чи заборонену законом для придбання або споживання неповнолітніми;
з інформацією, яка може підірвати авторитет батьків, опікунів, піклувальників, педагогів та довіру до них дітей;
з вміщенням закликів до дітей придбати продукцію або звернутися до третіх осіб з проханням зробити покупку;
з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї, вибухових пристроїв.
2. Реклама не повинна містити зображення дітей у небезпечних ситуаціях чи за обставин, що у разі їх імітації можуть завдати шкоди дітям або іншим особам, а також інформації, здатної викликати зневажливе ставлення дітей до небезпечних для здоров'я і життя ситуацій.
3. Реклама не повинна завдавати дітям моральної чи фізичної шкоди, викликати у них відчуття неповноцінності.
4. Реклама не повинна вказувати на можливість придбання рекламованого товару, розрахованого переважно на дітей, кожною сім'єю без урахування можливостей її бюджету.
5. Реклама не повинна створювати у дітей враження, що володіння рекламованою продукцією дає їм перевагу над іншими дітьми.
Розділ III
ОСОБЛИВОСТІ РЕКЛАМУВАННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ ТОВАРУ
Стаття 21. Реклама лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації
лише таких лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, що в установленому порядку дозволені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, до застосування в Україні;
{Абзац другий частини першої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4196-VI від 20.12.2011, № 5463-VI від 16.10.2012}
лише таких лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря та які не внесені центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я до переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування.
{Абзац третій частини першої статті 21 в редакції Закону № 4196-VI від 20.12.2011}
2. Забороняється реклама лікарських засобів, застосування та відпуск яких дозволяється лише за рецептом лікаря, а також внесених до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів.
{Частина друга статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4196-VI від 20.12.2011}
3. Забороняється реклама допінгових речовин та/або методів для їх використання у спорті.
4. Реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити:
об'єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації;
вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу;
рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб;
текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами.
{Частина четверта статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами № 145-VI від 18.03.2008, № 3235-VI від 19.04.2011; в редакції Закону № 4196-VI від 20.12.2011}
5. Реклама лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації не може містити посилань на терапевтичні ефекти стосовно захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню.
{Частина п'ята статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4196-VI від 20.12.2011}
6. У рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється розміщення:
{Абзац перший частини шостої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4196-VI від 20.12.2011}
відомостей, які можуть справляти враження, що за умови застосування лікарського засобу чи медичного виробу консультація з фахівцем не є необхідною;
{Абзац другий частини шостої статті 21 в редакції Закону № 4196-VI від 20.12.2011}
відомостей про те, що лікувальний ефект від застосування лікарського засобу чи медичного виробу є гарантованим;
{Абзац третій частини шостої статті 21 в редакції Закону № 4196-VI від 20.12.2011}
зображень зміни людського тіла або його частин внаслідок хвороби, поранень;
тверджень, що сприяють виникненню або розвитку страху захворіти або погіршити стан свого здоров'я через невикористання лікарських засобів, медичних виробів та медичних послуг, що рекламуються;
{Абзац п'ятий частини шостої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4196-VI від 20.12.2011}
тверджень, що сприяють можливості самостійного встановлення діагнозу для хвороб, патологічних станів людини та їх самостійного лікування з використанням медичних товарів, що рекламуються;
посилань на лікарські засоби, медичні вироби, методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації як на найбільш ефективні, найбільш безпечні, виняткові щодо відсутності побічних ефектів;
{Абзац сьомий частини шостої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4196-VI від 20.12.2011}
{Абзац восьмий частини шостої статті 21 виключено на підставі Закону № 286-IX від 12.11.2019}
посилань на конкретні випадки вдалого застосування лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації;
{Абзац дев'ятий частини шостої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4196-VI від 20.12.2011}
рекомендацій або посилань на рекомендації медичних працівників, науковців, медичних закладів та організацій щодо рекламованих товару чи послуги;
спеціальних виявлень подяки, вдячності, листів, уривків з них із рекомендаціями, розповідями про застосування та результати дії рекламованих товару чи послуги від окремих осіб;
зображень і згадок імен популярних людей, героїв кіно-, теле- та анімаційних фільмів, авторитетних організацій;
інформації, що може вводити споживача в оману щодо складу, походження, ефективності, патентної захищеності товару, що рекламується.
{Абзац тринадцятий частини шостої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4196-VI від 20.12.2011}
7. У рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.
{Частина сьома статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4196-VI від 20.12.2011}
8. Забороняється вміщувати в рекламі лікарських засобів інформацію, яка дозволяє припустити, що лікарський засіб є харчовим, косметичним чи іншим споживчим товаром або що безпечність чи ефективність цього засобу обумовлена його природним походженням.
9. У рекламі товарів та методів, що не належать до лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, а також у рекламі харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок забороняється посилатися на те, що вони мають лікувальні властивості.
{Частина дев'ята статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1465-VI від 04.06.2009; в редакції Закону № 4196-VI від 20.12.2011}
10. Забороняється реклама проведення цілительства на масову аудиторію.
{Частина десята статті 21 в редакції Закону № 1033-V від 17.05.2007}
11. Забороняється реклама нових методів профілактики, діагностики, реабілітації та лікарських засобів, які знаходяться на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до застосування.
{Частина одинадцята статті 21 в редакції Закону № 1033-V від 17.05.2007}
12. Реклама послуг народної медицини (цілительства) та осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності відповідного спеціального дозволу на заняття народною медициною (цілительством), виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, крім реклами на радіо, і повинна містити номер, дату видачі зазначеного дозволу та назву органу, який його видав.
{Статтю 21 доповнено частиною згідно із Законом № 1033-V від 17.05.2007; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5463-VI від 16.10.2012, № 692-IX від 16.06.2020}
13. Особи, які здійснюють виробництво та/або продаж лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, можуть виступати спонсорами програм лінійних аудіальних чи аудіовізуальних медіа шляхом наведення інформації рекламного характеру про ім’я або найменування, знак для товарів і послуг, за винятком будь-якого посилання на лікарські засоби, що вживаються та розповсюджуються лише за приписом (рецептом) лікаря, та медичну техніку, методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, застосування яких потребує спеціальних знань та підготовки.
{Статтю 21 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1322-VII від 05.06.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
14. Забороняється телепродаж лікарських засобів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, а також медичної техніки, застосування якої потребує спеціальних знань та підготовки.
{Статтю 21 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1322-VII від 05.06.2014}
15. Положення цієї статті не поширюються на рекламу лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, яка розміщується у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також яка розповсюджується на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.
{Частина статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4196-VI від 20.12.2011}
Стаття 22. Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, предмети, пов’язані з їх вживанням, трав’яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння
{Назва статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
/-{Зміни до назви статті 22, прийняті Законом України № 1978-IX від 16.12.2021, внести неможливо (у зв'язку з внесенням змін по Закону України № 2849-IX від 13.12.2022)}-/
1. Реклама тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, реклама знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов’язані з їх вживанням, трав’яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, забороняється:
/-{Зміни до абзацу першого частини першої статті 22, прийняті Законом України № 1978-IX від 16.12.2021, внести неможливо (у зв'язку з внесенням змін по Закону України № 2849-IX від 13.12.2022)}-/
у будь-яких аудіовізуальних медіа незалежно від технології їх розповсюдження, а також в онлайн-медіа, на перших і останніх сторінках друкованих медіа, в усіх друкованих медіа для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих медіа;
{Абзац другий частини першої статті 22 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
у наукових, науково-популярних, навчальних, громадсько-політичних, довідкових, літературно-художніх виданнях, виданнях для дітей та юнацтва, виданнях для організації дозвілля та відпочинку, спорту та інших виданнях, у тому числі в усіх друкованих медіа;
на транспортних засобах та обладнанні;
{Абзац п'ятий частини першої статті 22 в редакції Закону № 1978-IX від 16.12.2021}
за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння за умови, що на такі заходи допускаються лише працівники підприємств, які мають ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами, предметами, пов’язаними з їх вживанням, трав’яними виробами для куріння, електронними сигаретами, заправними контейнерами, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння або виробництво тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння);
/-{Зміни до абзацу шостого частини першої статті 22, прийняті Законом України № 1978-IX від 16.12.2021, внести неможливо (у зв'язку з внесенням змін по Закону України № 2849-IX від 13.12.2022)}-/
у місцях проведення масових заходів політичного, освітнього, релігійного, спортивного характеру (спортивних заходів та спортивних змагань) та розважальних заходів, призначених для неповнолітніх осіб;
{Абзац восьмий частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
/-{Зміни до абзацу восьмого частини першої статті 22, прийняті Законом України № 1978-IX від 16.12.2021, внести неможливо (у зв'язку з внесенням змін по Закону України № 2849-IX від 13.12.2022)}-/
у мережі Інтернет, соціальних чи інших цифрових мережах;
{Абзац дев'ятий частини першої статті 22 в редакції Закону № 1978-IX від 16.12.2021}
використання тютюнових виробів, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з метою отримання товарів, робіт, послуг; пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування на придбання або використання тютюнових виробів, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння;
{Частину першу статті 22 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 1978-IX від 16.12.2021}
проведення заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, обміну одних тютюнових виробів, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння на інші тютюнові вироби, електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
{Частину першу статті 22 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 1978-IX від 16.12.2021}
{Частина перша статті 22 в редакції Законів № 145-VI від 18.03.2008, № 3778-VI від 22.09.2011}
2. Реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється:
у будь-яких аудіовізуальних медіа незалежно від технології їх розповсюдження з 6 години до 23 години;
{Абзац другий частини другої статті 22 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
на перших і останніх сторінках друкованих медіа, у всіх друкованих медіа для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих медіа;
{Абзац третій частини другої статті 22 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
у всіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань;
{Абзац частини другої статті 22 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
в усіх друкованих медіа (крім спеціалізованих видань);
{Абзац частини другої статті 22 набирає чинності з 1 січня 2010 року згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008}
за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв);
на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену;
{Абзац частини другої статті 22 набрає чинності з 1 січня 2009 року згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008}
{Частина друга статті 22 в редакції Закону № 145-VI від 18.03.2008}
3. Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, предмети, пов’язані з їх вживанням, трав’яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння:
забороняється на товарах та у друкованих виданнях, призначених переважно для осіб віком до 18 років, або у розрахованих на зазначених осіб частинах інших друкованих видань;
забороняється з використанням осіб віком до 18 років як фотомоделей;
не повинна містити зображення процесу паління тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння або споживання алкогольних напоїв;
не може розташовуватися ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років;
не може формувати думку, що паління або вживання алкоголю є важливим фактором досягнення успіху в спортивній, соціальній, сексуальній або інших сферах життя;
не повинна створювати враження, що вживання алкогольних напоїв чи паління тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння сприятиме розв'язанню особистих проблем;
не може формувати думку, що алкоголь чи тютюнові вироби, предмети, пов’язані з їх вживанням, трав’яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння мають лікувальні якості або що вони є стимулюючими чи заспокійливими засобами;
не повинна заохочувати до вживання алкогольних напоїв чи тютюнопаління або негативно розцінювати факт утримування від вживання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та алкогольних напоїв;
не може містити зображень лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів;
{Абзац одинадцятий частини третьої статті 22 виключено на підставі Закону № 145-VI від 18.03.2008}
не повинна створювати враження, що більшість людей палить або вживає алкогольні напої;
забороняється шляхом розміщення зображення тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, знаків для товарів і послуг, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов’язані з їх вживанням, трав’яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, на будь-яких інших товарах, крім розміщення на товарах (предметах), пов'язаних із вживанням тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, запальничках, попільничках.
{Частину третю статті 22 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 3778-VI від 22.09.2011}
4. Забороняється спонсорування програм лінійних аудіальних чи аудіовізуальних медіа, театрально-концертних, спортивних заходів, спортивних змагань та інших заходів з використанням знаків для товарів та послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби. Дозволяється спонсорування програм лінійних аудіальних чи аудіовізуальних медіа, театрально-концертних, спортивних заходів, спортивних змагань та інших заходів з використанням знаків для товарів і послуг, під якими випускаються алкогольні напої.
{Частина четверта статті 22 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
/-{Зміни до частини четвертої статті 22, прийняті Законом України № 1978-IX від 16.12.2021, внести неможливо (у зв'язку з внесенням змін по Закону України № 2849-IX від 13.12.2022)}-/
5. Реклама будь-яких товарів або послуг не повинна містити зображення тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння або процесу паління тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
{Частина п'ята статті 22 в редакції Закону № 3778-VI від 22.09.2011}
/-{Зміни до частини п'ятої статті 22, прийняті Законом України № 1978-IX від 16.12.2021, внести неможливо (у зв'язку з внесенням змін по Закону України № 2849-IX від 13.12.2022)}-/
6. Забороняються такі види діяльності з рекламування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, предмети, пов’язані з їх вживанням, трав’яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння:
спонсорування заходів, призначених переважно для осіб віком до 18 років, з використанням знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов’язані з їх вживанням, трав’яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та алкогольні напої;
розповсюдження та продаж будь-яких товарів (крім товарів, які пов'язані з вживанням тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, запальничок, сірників, попільничок) з використанням знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов’язані з їх вживанням, трав’яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та алкогольні напої;
проведення заходів з обміну тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння на будь-які інші товари, роботи, послуги;
надання права участі у лотереї, грі, конкурсі та інших розважальних заходах, якщо умовою надання права участі є придбання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння;
зображення тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов’язані з їх вживанням, трав’яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, в місцях проведення розважальних заходів для неповнолітніх осіб та на автотранспортних засобах;
зображення тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов’язані з їх вживанням, трав’яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, або процесу паління тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, на упаковці чи під час реклами будь-яких інших товарів чи послуг, які не пов'язані з вживанням тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння;
продаж тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у наборі з будь-якими іншими товарами, які не пов'язані з вживанням тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння;
надсилання повідомлень невизначеному колу осіб поштою, електронною поштою, засобами мобільного зв'язку.
{Частина шоста статті 22 в редакції Закону № 3778-VI від 22.09.2011}
7. Реклама тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та алкогольних напоїв, а також знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються дані вироби та напої, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: "Куріння може викликати захворювання на рак", "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим.
Текст попередження в рекламі в друкованих медіа має розміщуватися горизонтально, внизу рекламного зображення.
{Абзац другий частини сьомої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3778-VI від 22.09.2011}
{Частина сьома статті 22 в редакції Закону № 145-VI від 18.03.2008}
8. Рекламодавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння зобов'язані у порядку, передбаченому законами України, спрямовувати на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем не менше 5 відсотків коштів, витрачених ними на розповсюдження реклами тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та алкогольних напоїв у межах України. Розпорядники цих коштів щоквартально оприлюднюють звіт щодо їх використання.
9. Реклама алкогольних напоїв, тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, пива та/або напоїв, що виготовляються на його основі, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, тютюнові вироби, предмети, пов’язані з їх вживанням, трав’яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, пиво та/або напої, що виготовляються на його основі, не повинна містити зображення популярних осіб або пряме чи опосередковане схвалення популярними особами паління або вживання алкоголю, пива та напоїв, що виготовляються на його основі.
{Статтю 22 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008}
{Текст статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
/-{Зміни до тексту статті 22, прийняті Законом України № 1978-IX від 16.12.2021, внести неможливо (у зв'язку з внесенням змін по Закону України № 2849-IX від 13.12.2022)}-/
Стаття 221. Реклама азартних ігор, організаторів азартних ігор
1. Реклама азартних ігор, реклама знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, забороняється:
в лінійних аудіовізуальних та аудіальних медіа з 6 години до 23 години;
{Абзац другий частини першої статті 221 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
у наукових, науково-популярних, навчальних, громадсько-політичних, довідкових, літературно-художніх виданнях, виданнях для дітей та юнацтва та інших виданнях (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм);
в усіх друкованих медіа (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм);
на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів та метрополітену;
на товарах (у тому числі одязі), призначених переважно для осіб віком до 21-річного віку;
в місцях проведення розважальних, театрально-концертних, спортивних заходів, спортивних змагань та інших заходів для осіб, які не досягли 21-річного віку.
{Абзац восьмий частини першої статті 221 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
2. У рекламі азартних ігор забороняється використовувати осіб, які не досягли 21-річного віку, у тому числі як фотомоделей.
3. Реклама азартних ігор не повинна формувати думку, що виграти в азартну гру легко, а також, що участь в азартних іграх може бути джерелом доходів чи альтернативою роботі.
4. Забороняється спонсорування програм, театрально-концертних та інших заходів, призначених переважно для осіб, які не досягли 21-річного віку, крім трансляції спортивних заходів та спортивних змагань, з використанням знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими здійснюється діяльність з організації та проведення азартних ігор.
{Частина четверта статті 221 в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022}
5. Реклама азартних ігор, а також знаків для товарів та послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: "Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим.
6. Замовником виготовлення, розміщення, розповсюдження реклами азартних ігор може бути виключно суб’єкт господарювання, який має ліцензію на провадження відповідного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
7. Забороняється будь-яка діяльність з рекламування азартних ігор суб’єктів господарювання, які організовують азартні ігри, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими здійснюється діяльність з організації та проведення азартних ігор, без наявності у рекламодавця ліцензії на провадження відповідного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
8. Реклама азартних ігор має містити достовірну інформацію, не бути хибною, неправдивою або удаваною.
9. Реклама азартних ігор має містити відомості про ліцензію, номер, дату її видачі та найменування органу, який видав ліцензію на провадження певного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор рекламодавцю.
10. Суб’єкт господарювання не має права виступати рекламодавцем бренду організатора азартних ігор, що належить іншому суб’єкту господарювання. Термін "бренд організатора азартних ігор" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".
11. Забороняється спрямовувати рекламу на вразливі групи населення (неповнолітні особи, малозабезпечені особи, особи, хворі на психічні захворювання).
{Закон доповнено статтею 221 згідно із Законом № 768-IX від 14.07.2020}
1. Реклама зброї може здійснюватися тільки у відповідних спеціалізованих виданнях щодо зброї, або безпосередньо у приміщеннях торговельних закладів (підприємств), які реалізують зброю, або на відповідних виставках (заходах).
2. Порядок рекламування бойової зброї, озброєнь і військової техніки, а також зброї, яка відповідно до законодавства може перебувати у власності осіб, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 24. Реклама у сфері фінансових послуг
1. Рекламою у сфері фінансових послуг визнається реклама:
фінансової установи або іншої особи, яка відповідно до закону має право надавати фінансові послуги, та її діяльності;
фінансових послуг, що надаються або надання яких планується фінансовими установами, іншими особами, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги.
Інформація у сфері фінансових послуг, яка відповідно до законодавства підлягає обов’язковому розміщенню та оприлюдненню, не вважається рекламою.
Інші вимоги до реклами фінансових інструментів та ринків капіталу визначаються статтею 25 цього Закону.
{Абзац п'ятий частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
Додаткові вимоги до реклами споживчого кредиту визначаються законом.
Вимоги цієї статті застосовуються до реклами на платіжному ринку, включаючи рекламу нефінансових платіжних послуг, з урахуванням вимог законодавства України у сфері платіжних послуг.
{Частину першу статті 24 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022}
2. Рекламодавцями у сфері фінансових послуг можуть бути виключно фінансові установи або інші особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги, а також особи, які виступають рекламодавцями за їх замовленням.
3. Реклама фінансових послуг, пов’язаних із залученням коштів населення, або осіб, які надають такі послуги, дозволяється, за умови внесення інформації про особу до державного реєстру фінансових установ або державного реєстру банків та наявності відповідного дозволу, виданого згідно із законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, або ліцензії на провадження діяльності з надання відповідної фінансової послуги. Така реклама, крім реклами на радіо, повинна містити номер за державним реєстром фінансових установ або державним реєстром банків, номер зазначеного дозволу чи ліцензії, дату видачі та найменування органу, що видав дозвіл або ліцензію.
{Абзац перший частини третьої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 692-IX від 16.06.2020}
Це положення не застосовується у випадках, коли дається тільки реклама знака для товарів і послуг, найменування особи (без реклами послуг).
4. Недобросовісна реклама у сфері фінансових послуг забороняється.
Недобросовісною рекламою у сфері фінансових послуг вважається:
1) реклама фінансових послуг без набуття особою, що їх надає, статусу фінансової установи чи без одержання нею відповідного дозволу або ліцензії, якщо законом для провадження діяльності з надання таких послуг передбачено набуття статусу фінансової установи чи одержання відповідного дозволу або ліцензії;
2) реклама фінансових послуг, надання яких на території України заборонено законом;
3) реклама фінансових послуг, у якій інформація про умови надання фінансових послуг відсутня або:
зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначена назва фінансової послуги, що рекламується;
оголошується більш як на 25 відсотків швидше за оголошення назви фінансової послуги, що рекламується;
зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначене найменування фінансової установи, яка надає фінансову послугу (у разі відсутності в рекламі назви фінансової послуги);
зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначений знак для товарів і послуг (торговельна марка), що використовується фінансовою установою, яка надає фінансову послугу (у разі відсутності в рекламі назви фінансової послуги та найменування фінансової установи);
зазначається у спосіб, який ускладнює її візуальне сприйняття;
4) інша реклама у сфері фінансових послуг (у тому числі реклама фінансової послуги), яка вважається недобросовісною рекламою відповідно до Закону України "Про рекламу".
Перелік ознак, які можуть свідчити, що спосіб викладення інформації про умови надання фінансових послуг ускладнює її візуальне сприйняття, визначається органом, який здійснює державне регулювання відповідного ринку фінансових послуг.
{Стаття 24 в редакції Закону № 122-IX від 20.09.2019}
Стаття 241. Реклама послуг із працевлаштування
1. Забороняється в рекламі про вакансії (прийом на роботу) висувати вимоги за ознаками раси, кольору шкіри, віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сексуальної орієнтації, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших громадських об’єднаннях, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.
{Частина перша статті 241 в редакції Закону № 2253-IX від 12.05.2022}
2. Текст реклами про діяльність суб'єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, повинен містити примітку, що отримувати від громадян, яким надано послуги з пошуку роботи та сприяння в працевлаштуванні, інші пов'язані з цим послуги, гонорари, комісійні або інші винагороди забороняється.
3. У разі порушення вимог цієї статті рекламодавець сплачує до державного бюджету штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Штраф за порушення вимог цієї статті накладається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
{Частину третю статті 241 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2253-IX від 12.05.2022}
Штраф, накладення якого передбачено цією статтею, є фінансовою санкцією і не належить до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України".
{Частину третю статті 241 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2253-IX від 12.05.2022}
{Частина третя статті 241 в редакції Закону № 1750-IX від 10.09.2021}
{Закон доповнено статтею 241 згідно із Законом № 5067-VI від 05.07.2012}
Стаття 25. Реклама фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків
{Назва статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
1. Рекламою фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків визнається розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб інформація про:
{Абзац перший частини першої статті 25 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020}
1) інститути спільного інвестування;
2) цінні папери, які емітуються, та/або емісійні цінні папери, що перебувають (перебували) в обігу;
3) товари та/або послуги, що пропонуються професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків;
{Пункт 3 частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
4) товари та/або послуги, що пропонуються саморегулівною організацією професійних учасників ринків капіталу;
{Пункт 4 частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
5) послуги уповноваженого рейтингового агентства;
{Частину першу статті 25 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
2. Не є рекламою фінансових інструментів та ринків капіталу та організованих товарних ринків:
{Абзац перший частини другої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
1) інформація, яка відповідно до закону та нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку підлягає обов'язковому оприлюдненню;
2) інформація, яка надається професійним учасником ринків капіталу та організованих товарних ринків своєму клієнтові або потенційному клієнтові під час провадження таким учасником своєї діяльності;
{Пункт 2 частини другої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
{Пункт 3 частини другої статті 25 виключено на підставі Закону № 738-IX від 19.06.2020}
4) узагальнені інформаційно-аналітичні матеріали та статистичні дані щодо стану ринків капіталу;
{Пункт 4 частини другої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
5) інформація щодо фінансових інструментів, допущених до торгів на організованому ринку капіталу, яка оприлюднюється оператором такого ринку.
{Пункт 5 частини другої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017; в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020}
3. Рекламодавцями реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків можуть бути:
1) щодо інститутів спільного інвестування - виключно корпоративний інвестиційний фонд або компанія з управління активами відповідного інвестиційного фонду;
2) щодо цінних паперів, стосовно яких здійснюється емісія, та/або емісійних цінних паперів, що перебувають (перебували) в обігу, - виключно емітент або власник зазначених цінних паперів, а також андеррайтер на підставі відповідного договору андеррайтингу, укладеного з емітентом;
21) щодо цінних паперів, стосовно яких здійснюється допуск до торгів на фондовій біржі, - особа, яка подає заявку на допуск до торгів на фондовій біржі, та фондова біржа, на якій такі цінні папери допускаються (допущені) до торгів;
{Частину третю статті 25 доповнено пунктом 21 згідно із Законом № 2210-VIII від 16.11.2017}
3) щодо товарів та/або послуг професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків та його діяльності - виключно професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків. Професійному учасникові ринків капіталу та організованих товарних ринків забороняється рекламувати іншого професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків;
{Пункт 3 частини третьої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
4) щодо товарів та/або послуг саморегулівної організації професійних учасників ринків капіталу - виключно така саморегулівна організація професійних учасників ринків капіталу;
{Пункт 4 частини третьої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
5) щодо послуг уповноваженого рейтингового агентства - виключно таке уповноважене рейтингове агентство;
6) щодо деривативних контрактів та правочинів щодо них - виключно особа, яка пропонує від свого імені укласти деривативний контракт, або сторона деривативного контракту.
{Частину третю статті 25 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
4. Не допускається розповсюдження державними органами реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків, крім реклами, пов'язаної з розміщенням та обігом державних цінних паперів та цінних паперів, що перебувають у державній власності.
Не допускається розповсюдження органами місцевого самоврядування реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків, крім реклами, пов'язаної з розміщенням та обігом облігацій місцевих позик та цінних паперів, що перебувають у комунальній власності.
5. Реклама цінних паперів повинна містити відомості щодо реєстрації відповідного випуску цінних паперів, зазначені у свідоцтві про реєстрацію цього випуску.
Реклама інститутів спільного інвестування, крім реклами на радіо, повинна містити відомості щодо наявності свідоцтва про внесення таких інститутів до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування, що підтверджує право на провадження діяльності у сфері спільного інвестування, із зазначенням номера свідоцтва, дати його видачі, строку діяльності інституту спільного інвестування.
Реклама товарів та/або послуг професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, крім реклами на радіо, повинна містити відомості щодо наявності ліцензії, яка підтверджує право на провадження відповідного виду діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, із зазначенням серії та номера ліцензії, дати її видачі та строку дії, найменування органу, який видав ліцензію.
{Абзац третій частини п'ятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
Реклама товарів та/або послуг саморегулівних організацій професійних учасників ринків капіталу, крім реклами на радіо, повинна містити відомості щодо наявності свідоцтва про реєстрацію саморегулівної організації професійних учасників ринків капіталу із зазначенням номера і дати видачі свідоцтва.
{Абзац четвертий частини п'ятої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
Реклама послуг уповноважених рейтингових агентств, крім реклами на радіо, повинна містити відомості щодо наявності свідоцтва про внесення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств із зазначенням номера і дати видачі свідоцтва.
{Частина п'ята статті 25 в редакції Закону № 692-IX від 16.06.2020}
{Частину шосту статті 25 виключено на підставі Закону № 738-IX від 19.06.2020}
7. Рекламодавцям під час замовлення виробництва та розповсюдження реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків забороняється:
зазначати розмір доходу, який передбачається одержати за фінансовими інструментами (у тому числі за результатами екстраполяційного прогнозу), та робити прогнози щодо збільшення вартості фінансових інструментів (крім фінансових інструментів з фіксованою дохідністю);
{Абзац другий частини сьомої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
рекламувати цінні папери до затвердження проспекту цінних паперів згідно із законодавством про ринки капіталу та організовані товарні ринки та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
{Абзац третій частини сьомої статті 25 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020}
рекламувати деривативні контракти, що укладаються на організованому ринку капіталу, до реєстрації специфікації таких деривативних контрактів згідно із законодавством про ринки капіталу та організовані товарні ринки, а також нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
{Абзац частини сьомої статті 25 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020}
використовувати відомості, які не відповідають проспекту емісії цінних паперів відповідного випуску, зареєстрованого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
використовувати інформацію про дохід за фінансовими інструментами або розмір отриманого емітентом у минулому прибутку без посилання на те, що такий дохід або прибуток не є гарантією отримання доходів у майбутньому.
{Абзац шостий частини сьомої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
{Абзац частини сьомої статті 25 виключено на підставі Закону № 286-IX від 12.11.2019}
8. У разі якщо емісію цінних паперів визнано недобросовісною або недійсною, або випуск цінних паперів визнано таким, що не відбувся, емітент таких цінних паперів зобов'язаний припинити розповсюдження реклами цінних паперів відповідного випуску у триденний строк з дня оприлюднення відповідного рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпорядження уповноваженої особи цієї Комісії.
У разі виявлення порушення вимог законодавства про рекламу Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків, про що повідомляє рекламодавцям та розповсюджувачам (суб’єктам у сфері медіа, що здійснювали розповсюдження реклами) протягом п'яти робочих днів з дня прийняття такого рішення.
{Абзац другий частини восьмої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
У разі прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про зупинення розповсюдження реклами рекламодавець зобов'язаний припинити її розповсюдження у триденний строк з дня його оприлюднення.
Порядок поновлення розповсюдження реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
9. Положення цієї статті не застосовуються до реклами, що розповсюджується учасниками ринків капіталу або уповноваженими рейтинговими агентствами, але не належить до реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків.
{Частина дев'ята статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
{Стаття 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3480-IV від 23.02.2006, № 145-VI від 18.03.2008, № 3610-VI від 07.07.2011; в редакції Закону № 5042-VI від 04.07.2012; текст статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020}
Стаття 251. Реклама об'єктів будівництва, будівель, приміщень
{Назва статті 251 в редакції Закону № 2118-VIII від 22.06.2017}
1. Реклама об’єктів житлового будівництва (у тому числі житлових та нежитлових приміщень) з метою залучення коштів фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження таких об’єктів дозволяється лише:
1) за наявності у замовника будівництва права власності або права користування земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт, що рекламується, крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою;
2) за наявності у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт на конкретному об’єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
3) за наявності у суб’єкта господарювання, що здійснює будівництво об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об’єктів;
4) за умови що залучення коштів фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження таких об’єктів здійснюється відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому".
{Щодо застосування абзацу п'ятого частини першої статті 251 див. пункт 6 статті 21 Закону № 2518-IX від 15.08.2022}
Така реклама, крім реклами на радіо, має містити:
реквізити документів, визначених цією частиною;
ідентифікатор об’єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (для об’єктів, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт після запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва);
адресу веб-сайту замовника будівництва, девелопера будівництва (за наявності), управителя фонду фінансування будівництва (за наявності), на якому розміщена інформація, визначена Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" (у разі продажу житлових приміщень).
{Щодо застосування абзацу дев'ятого частини першої статті 251 див. пункт 6 статті 21 Закону № 2518-IX від 15.08.2022}
{Частина перша статті 251 в редакції Законів № 199-IX від 17.10.2019, № 139-IX від 02.10.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 692-IX від 16.06.2020; в редакції Закону № 2518-IX від 15.08.2022}
2. Реклама будівель, які мають енергетичний сертифікат, з метою їх продажу або найму (оренди) має містити інформацію про клас енергетичної ефективності, зазначену у відповідному енергетичному сертифікаті.
Реклама об’єктів будівництва з метою їх продажу або найму (оренди) має містити інформацію про клас енергетичної ефективності, зазначену у проектній документації на будівництво.
{Статтю 251 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2118-VIII від 22.06.2017; в редакції Закону № 2392-IX від 09.07.2022}
{Закон доповнено статтею 251 згідно із Законом № 800-VI від 25.12.2008}
Стаття 252. Реклама дитячого харчування
1. Реклама дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування заборонена, крім випадків, передбачених цією статтею.
2. Дозволяється реклама дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування шляхом її розміщення:
1) у спеціалізованих виданнях (у тому числі електронних) з питань догляду за дітьми грудного віку та/або дітьми раннього віку;
2) у наукових фахових виданнях (у тому числі електронних);
3) у матеріалах (у тому числі електронних), які поширюються на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики, призначених виключно для осіб, які мають кваліфікацію в галузі медицини, харчування або фармації.
Зазначена реклама може містити лише науково підтверджену інформацію, а також інформацію, яка не справляє враження, що штучне вигодовування є рівноцінним або має переваги порівняно із грудним вигодовуванням.
Положення цієї частини не застосовуються до дитячих сумішей для подальшого годування у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.
3. Дозволяється реклама дитячих сумішей для подальшого годування, за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, про визнання України країною, що не належить до країн з високим ступенем ризику дитячої смертності.
4. Реклама дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування, яка здійснюється відповідно до положень частин другої і третьої цієї статті, повинна відповідати вимогам, встановленим частинами одинадцятою - чотирнадцятою статті 61 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів".
{Розділ III доповнено статтею 252 згідно із Законом № 1822-IX від 21.10.2021}
Розділ IV
КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РЕКЛАМУ
Стаття 26. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу
1. Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку);
{Абзац другий частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008; в редакції Закону № 2518-IX від 15.08.2022}
Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо медіа усіх форм власності;
{Абзац четвертий частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, - щодо реклами державних цінних паперів;
{Частину першу статті 26 доповнено абзацом згідно із Законом № 3480-IV від 23.02.2006; в редакції Закону № 293-IX від 14.11.2019}
Національний банк України - щодо реклами на ринках фінансових послуг (у тому числі споживчого кредиту), крім фондового ринку;
{Частину першу статті 26 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 122-IX від 20.09.2019}
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на ринках капіталу;
{Частину першу статті 26 доповнено абзацом згідно із Законом № 3480-IV від 23.02.2006; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3610-VI від 07.07.2011, № 738-IX від 19.06.2020}
{Абзац восьмий частини першої статті 26 виключено на підставі Закону № 2518-IX від 15.08.2022}
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).
{Частину першу статті 26 доповнено абзацом згідно із Законом № 5067-VI від 05.07.2012}
{Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}
2. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право:
вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;
приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
{Частина друга статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008; в редакції Закону № 5042-VI від 04.07.2012}
3. Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право:
бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону;
подавати необхідні документи, давати пояснення;
отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них;
оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.
{Абзац п'ятий частини третьої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 145-VI від 18.03.2008}
{Частину четверту статті 26 виключено на підставі Закону № 5463-VI від 16.10.2012}
Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу
1. Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Норми цієї статті не поширюються на порушення, зазначені у статті 241 цього Закону.
{Частину першу статті 27 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 5067-VI від 05.07.2012}
2. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;
{Абзац п'ятий пункту 1 частини другої статті 27 в редакції Закону № 286-IX від 12.11.2019}
у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
3. З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку державні органи, зазначені у статті 26 цього Закону, можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.
4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:
{Абзац перший частини четвертої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;
виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;
розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
{Абзац четвертий частини четвертої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1033-V від 17.05.2007}
Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.
{Частина четверта статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}
5. Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
{Частина п'ята статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2756-VI від 02.12.2010}
6. За неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Частина шоста статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 1750-IX від 10.09.2021}
7. У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Частина сьома статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}
8. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
{Частина восьма статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}
9. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.
{Частина дев'ята статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}
10. Антимонопольний комітет України накладає стягнення на рекламодавців за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення у порядку, передбаченому Законом України "Про медіа", притягає суб’єктів у сфері медіа до відповідальності за порушення вимог цього Закону щодо порядку розповсюдження реклами.
{Частину десяту статті 27 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}
11. Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
12. Положення цієї статті не обмежують прав споживачів реклами, яким було завдано шкоди недобросовісною, неправомірною порівняльною рекламою та/або дискримінаційною рекламою, на відшкодування шкоди відповідно до законодавства України.
{Частина дванадцята статті 27 в редакції Закону № 1750-IX від 10.09.2021}
Стаття 28. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами
1. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється добровільно або за рішенням суду.
2. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється за рахунок винної особи.
3. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється в такому ж порядку, в якому вона була розміщена.
Стаття 29. Права об'єднань громадян, об'єднань підприємств у галузі реклами
Об'єднання громадян та об'єднання підприємств у галузі реклами мають право:
здійснювати незалежну експертизу реклами та нормативно-правових актів з питань реклами щодо відповідності вимогам законодавства України та давати відповідні рекомендації рекламодавцям, виробникам і розповсюджувачам реклами;
звертатися до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань порушення законодавства про рекламу;
звертатися з позовом до суду в інтересах рекламодавців, виробників, розповсюджувачів та споживачів реклами у разі порушення їх прав, передбачених законодавством;
{Абзац четвертий статті 29 в редакції Закону № 1750-IX від 10.09.2021}
представляти своїх членів в державних органах та органах місцевого самоврядування.
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Частина дев'ята статті 13 набирає чинності з 1 січня 2005 року.
2. Частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113, № 26, ст. 281, № 49, ст. 459; 1994 р., № 28, ст. 241, № 29, ст. 257, № 33, ст. 300; 1995 р., № 14, ст. 90; 1996 р., № 9, ст. 43, № 52, ст. 306; 1997 р., № 9, ст. 70, № 18, ст. 131; 2000 р., № 19, ст. 143, № 29, ст. 232, № 46, ст. 398, № 50, ст. 436; 2001 р., № 24, ст. 124; 2002 р., № 6, ст. 43, № 32, ст. 223; 2003 р., № 10-11, ст. 87, № 14, ст. 100) доповнити пунктом 46 такого змісту:
"46) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах, пов'язаних із порушенням законодавства про рекламу".
3. Кабінету Міністрів України:
до 1 жовтня 2003 року подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, які випливають із цього Закону;
до 1 січня 2004 року привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
розробити нормативно-правові акти, необхідність прийняття яких передбачається цим Законом.
