КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
              від 10 серпня 1993 р. N 615
                          Київ

          Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів
           державної та інших форм власності
 

     З метою  вдосконалення  охорони  об'єктів  державної та інших
форм власності Кабінет Міністрів України  п о с т а н о в л я є:

     1. Утворити  на  базі   підрозділів   охорони   при   органах
внутрішніх справ   Державну   службу   охорони   при  Міністерстві
внутрішніх справ.

     2. Затвердити  Положення  про  Державну  службу  охорони  при
Міністерстві внутрішніх  справ та перелік об'єктів,  що підлягають
обов'язковій охороні  підрозділами  цієї  Служби   за   договорами
(додаються).

     3. Ураховуючи,  що  діяльність  з  надання  послуг по охороні
об'єктів державної,  колективної та приватної власності,  монтажу,
ремонту і   профілактичному   обслуговуванню   засобів   охоронної
сигналізації безпосередньо зачіпає  особисті  та   майнові   права
громадян і   юридичних  осіб,  спеціальні  дозволи  (ліцензії)  на
зайняття вказаною діяльністю видаються суб'єктам підприємництва за
умови їх    відповідності    вимогам,   визначеним   Міністерством
внутрішніх справ за погодженням з Державним комітетом по  сприянню
малим підприємствам і підприємництву.

     4. Визнати   такою,  що  втратила  чинність,  постанову  Ради
Міністрів УРСР від 12 квітня  1966  р.  N  308  "Про  затвердження
Положення про  позавідомчу охорону при органах міліції Української
РСР".
 

     Прем'єр-міністр України                              Л.КУЧМА

     Перший заступник Міністра
Кабінету Міністрів України                           В.НЕСМІХ
 

     Кабінету Міністрів України                           В.НЕСМІХ
 

                                         ЗАТВЕРДЖЕНЕ
                        постановою Кабінету Міністрів України
                             від 10 серпня 1993 р. N 615

                           ПОЛОЖЕННЯ
            про Державну службу охорони при
             Міністерстві внутрішніх справ
 

     1. Державна  служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ
(надалі - Служба охорони) є централізованою системою  підрозділів,
створених для  охорони  на  договірних  засадах об'єктів та іншого
майна державної,  колективної  та   приватної   власності,   майна
іноземних держав,  міжнародних  організацій,  іноземних  юридичних
осіб, а також громадян.     Служба охорони  діє  на  засадах  самофінансування за рахунок
коштів, одержаних за договорами на охорону майна та громадян.

     2. Служба  охорони   складається   з   Головного   управління
Державної служби  охорони при МВС,  управлінь (відділів) Державної
служби охорони при УВС Республіки Крим, ГУВС м.Києва, УВС областей
та  м.Севастополя, відділів  (відділень)  Державної служби охорони
при УВС,  РУВС,  РВВС та навчальних закладів підготовки  особового
складу.

     3. Служба охорони у своїй діяльності  керується  Конституцією
(  888-09  )  і  законами  України,  постановами  Верховної   Ради
України, указами і розпорядженнями Президента України,  декретами,
постановами і  розпорядженнями  Кабінету  Міністрів  України,  цим
Положенням, нормативними актами МВС, а  також  рішеннями  місцевих
державних  адміністрацій,  органів  регіонального   та   місцевого
самоврядування.

     4. Основними завданнями Служби охорони є:     здійснення на договірних засадах  охорони  особливо  важливих
об'єктів згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів
України, інших об'єктів (обмежені території,  будівлі та  споруди,
гроші, цінні папери, вантажі тощо) незалежно від форм власності, а
також охорони  громадян  з  метою  забезпечення  їхньої  особистої
безпеки;     розроблення та  здійснення  заходів щодо реалізації єдиної на
території України концепції охорони об'єктів усіх  форм  власності
та громадян;     розроблення основних  вимог  до  захисту  об'єктів  усіх форм
власності та громадян від злочинних посягань,  типових договорів і
вимог до  технічної  укріпленості  та оснащення засобами охоронної
сигналізації об'єктів   державної   та   інших   форм   власності,
інструкцій, технічних   умов,   а   також   інших  документів,  що
регламентують виконання охоронних функцій;     забезпечення проведення єдиної технічної політики з  розробки
систем охоронної сигналізації, відповідних датчиків і приладів, їх
промислового освоєння  та  виробництва,  здійснення  контролю   за
якістю цих  систем  та інших технічних засобів,  їх впровадженням,
тактикою використання та обслуговування.

     5. Служба охорони відповідно до покладених на неї завдань:     1) визначає  за   погодженням   із   власниками   майна   або
уповноваженими ними  органами  та  громадянами  вид охорони при її
організації (міліцейська,  воєнізована, сторожова, спеціалізована,
за допомогою пунктів централізованої охорони тощо);     2) запобігає  правопорушенням  і припиняє іх у місцях несення
служби;     3) провадить монтаж,  ремонт і  профілактичне  обслуговування
засобів сигналізації;     4) бере  участь  у розробленні комплексу стандартів на засоби
охоронної сигналізації з урахуванням  міжнародних  вимог  і  норм,
розвиває міжнародне   співробітництво   у   галузі  стандартизації
засобів охоронної  сигналізації,   а   також   співробітництво   з
вітчизняними та  іноземними  підприємствами  і  фірмами  у  галузі
спільної розробки, виробництва, монтажу та обслуговування вказаних
засобів;     5) забезпечує  випробування  вітчизняних та іноземних зразків
технічних засобів охорони для подальшого впровадження;     6) здійснює  в  установленому  порядку  сертифікацію засобів
охоронної сигналізації, що застосовуються на території України;     7) погоджує   за   заявками   замовників  проекти  в  частині
забезпечення об'єктів і споруд,  що  будуються  (реконструюються),
засобами охоронної сигналізації та технічної укріпленості;     8) вирішує      в      установленому      порядку     питання
фінансово-господарської та зовнішньоекономічної діяльності.

     6. Служба охорони має право:     1) інспектувати діяльність служб відомчої  охорони  державних
підприємств, організацій  та установ,вносити до Кабінету Міністрів
України, міністерств   і   відомств,    органів    місцевого    та
регіонального самоврядування  пропозиції  про  усунення  причин  і
умов, що сприяють розкраданню державного майна;     2) видавати   керівникам   об'єктів    державної    власності
обов'язкові для   виконання  приписи  про  впровадження  технічних
засобів охорони;     3) контролювати  в  установленому  МВС   порядку   діяльність
суб'єктів підприємницької  діяльності  з надання охоронних послуг,
монтажу, ремонту  і   профілактичного   обслуговування   охоронної
сигналізації, підприємств    і    організацій,    що    займаються
виробництвом засобів охоронної сигналізації,  роботу служб охорони
недержавних підприємств та організацій;     4) утримувати  училища з підготовки та перепідготовки кадрів,
здійснювати на    договірних    засадах    навчання    працівників
підприємств, організацій  і установ,  у тому числі зарубіжних,  що
займаються охороною,  монтажем, ремонтом і обслуговуванням засобів
охоронної сигналізації;     5) створювати   в   установленому  порядку  автогосподарства,
дрібнооптові бази та інші  підприємства,  в  тому  числі  спільні,
пов'язані з     виконанням     охоронних    функцій,    розробкою,
виробництвом, реалізацією і монтажем засобів сигналізації та інших
засобів захисту;     6) проектувати   на  договірних  засадах  засоби  охоронної
сигналізації;     7) укладати  договори   на   виробництво   систем   охоронної
сигналізації, відповідних  датчиків  і  приладів  на  державних та
інших підприємствах України й інших країн;     8) спрямовувати залишки вільних коштів  на  розвиток  власної
виробничої бази та фінансування соціальних програм.

     7. Пряме   керівництво   Службою   охорони  здійснює  Головне
управління Державної служби охорони при МВС.     Управління, відділи,  відділення Державної служби охорони при
виконанні покладених  на  них завдань оперативно підпорядковуються
керівникам відповідних органів внутрішніх справ. Працівники Служби
охорони не залучаються  до  виконання завдань, що не входять до її
компетенції.

     8. Управління,  відділи,  відділення Державної служби охорони
створюються в  містах,  інших  населених  пунктах,  у тому числі у
сільській місцевості,  та на  окремих  об'єктах  і  складаються  з
міліцейських, спеціалізованих   (з   комплектуванням   кадрів   на
контрактній основі),  воєнізованих і сторожових підрозділів, якими
керують молодші  інспектори  охорони  та  інші  працівники міліції
охорони, а також пунктів централізованої охорони.     Воєнізовані та  спеціалізовані  підрозділи   Служби   охорони
відповідно до  чинного  законодавства  можуть  мати  на  озброєнні
вогнепальну зброю   та    оснащуватися    спеціальними    засобами
індивідуального захисту та активної оборони. Працівники сторожових
підрозділів під час несення служби в разі необхідності можуть бути
в установленому порядку озброєні спортивно-мисливською зброєю.

     9. Створення  та  ліквідація  управлінь (відділів)  Державної
служби охорони при УВС Республіки Крим, ГУВС м.Києва, УВС областей
та м.Севастополя   здійснюється   МВС,   а   навчальних   закладів
підготовки  особового  складу,  відділів   (відділень)   Державної
служби охорони при міськ(рай)органах внутрішніх  справ  (крім  УВС
м.Севастополя),  стройових  і  спеціальних   підрозділів   міліції
охорони, пунктів централізованої охорони, фінансово-ревізійних  та
інших  підрозділів,  що  утримуються  за   рахунок   позабюджетних
коштів, а також  внесення  змін  до  штатів  управлінь  (відділів)
Державної служби охорони при УВС Республіки  Крим,  ГУВС  м.Києва,
УВС областей та м.Севастополя  -  Головним  управлінням  Державної
служби охорони при МВС.

     10. Порядок створення та ліквідації воєнізованих,  сторожових
і спеціалізованих  підрозділів  Служби охорони,  інших самоокупних
підрозділів визначається  положеннями  про  управління   (відділи)
Державної служби  охорони  при УВС Республіки Крим, ГУВС  м.Києва,
УВС областей  та  м.Севастополя,  які  затверджуються  у  порядку,
встановленому МВС.

     11. Чисельність  міліції охорони встановлюється відповідно до
чинного законодавства.  Чисельність  інших  працівників   відділів
(відділень) Державної   служби   охорони  встановлюється  Головним
управлінням Державної  служби   охорони   при   МВС   виходячи   з
необхідності забезпечення  охорони   за   укладеними   договорами.
Чисельність управлінського персоналу  Служби  охорони  утримується
понад загальну    договірну    чисельність   охорони.   Працівники
підрозділів Служби охорони не входять до штатів органів внутрішніх
справ, при яких вони створені.

     12. Перелік   посад   у   підрозділах   Служби  охорони,  які
підлягають заміщенню  особами  рядового  й  начальницького  складу
міліції, визначається   МВС   за   поданням  Головного  управління
Державної служби охорони при МВС.  Розміри посадових  окладів  цих
працівників установлюються  на рівні посадових окладів працівників
міліції відповідних підрозділів органів внутрішніх справ.     Номенклатура  посад,    які    заміщуються    вільнонайманими
працівниками, визначається   вказаним  Головним  управлінням,  яке
встановлює гарантовані мінімальні оклади по цих посадах відповідно
до чинного  законодавства на підставі діючої тарифної сітки ставок
і окладів.  Підвищені  роміри  тарифних  ставок  і  окладів  понад
мінімальні можуть    встановлюватися    самостійно   управліннями,
відділами,  відділеннями  Служб  охорони у межах наявних коштів на
оплату  праці  відповідно  до  чинного  законодавства  у  порядку,
що  визначається  Головним управлінням  Державної  служби  охорони
при  МВС.

     13. Необхідна    чисельність    міліцейської,   воєнізованої,
сторожової та спеціалізованої охорони на  один  пост  визначається
Головним управлінням  Державної  служби охорони при МВС виходячи з
норми робочого часу, що встановлюється Кодексом законів про  працю
України ( 322-08 ), Положенням  про  проходження  служби  особовим
складом органів внутрішніх справ України  та  іншими  нормативними
актами.

     14. З  працівниками  Служби   охорони   укладаються   трудові
договори, у  тому  числі  у  формі контрактів.  Форма контракту та
перелік посад,  за  якими  укладаються  контракти  з  працівниками
Служби охорони, затверджуються МВС за погодженням з Мінпраці.

     15. До   Служби   охорони   приймаються  особи,  які  досягли
вісімнадцятирічного віку,  за своїми  фізичними  даними  і  станом
здоров'я здатні   виконувати   покладені  на  працівників  охорони
обов'язки та не були засуджені за вчинення злочину.

     16. Працівники  Служби  охорони  під   час   несення   служби
зобов'язані:     1) захищати  власність  і  громадян від злочинних посягань та
забезпечувати додержання  режиму  охорони  згідно   з   укладеними
договорами;     2) запобігати правопорушенням і припиняти їх у місцях несення
служби;     3) взаємодіяти  з  органами  внутрішніх  справ   у   питаннях
запобігання розкраданню  власності,  затримання  правопорушників і
проведення перевірок стану збереження матеріальних цінностей;     4) у разі виявлення пожеж чи  загорянь,  спрацювань  пожежної
сигналізації оповіщати  про  це  підрозділи  пожежної  охорони  та
вживати заходів до ліквідації пожеж і загорянь;     5) зберігати державну, службову та комерційну таємницю.

     17. Працівники Служби охорони  під  час  виконання  службових
обов'язків мають право:     1) вимагати   від   працівників   підприємств,   установ    і
організацій, що охороняються,  додержання встановлених пропускного
та внутрішньооб'єктового режимів, а також громадського порядку;     2) затримувати й доставляти в службові приміщення охорони для
встановлення особи та складання протоколу про правопорушення осіб,
які вчинили правопорушення чи знаходяться без належних підстав  на
території об'єкта,   що   охороняється,   у   необхідних  випадках
передавати їх до органу внутрішніх справ для прийняття рішення;     3) провадити в установленому законодавством порядку особистий
огляд громадян,  які  перебувають  у  приміщені  чи  на  території
об'єкта, що охороняється, або поблизу нього, а також огляд їхнього
майна з метою запобігання розкраданню і вилучення викраденого;     4) здійснювати   огляд   транспортних  засобів  і  перевіряти
відповідність товарно-транспортним     документам     матеріальних
цінностей, що   вивозяться   за   межі   території   об'єкта,   що
охороняється;     5) складати відповідно до чинного законодавства і  передавати
на розгляд  уповноважених  законодавством  органів  протоколи  про
адміністративні правопорушення  на  осіб,   які   вчинили   дрібні
крадіжки чи  вживали спиртні напої або з'явилися на підприємство в
нетверезому стані;     6) застосовувати до правопорушників заходи фізичного  впливу,
спеціальні засоби та зброю у випадках і  в  порядку,  передбачених
законодавством.     Працівники міліції  охорони  під  час   виконання   службових
обов'язків відповідно до Закону України "Про міліцію" (  565-12  )
та інших законодавчих актів можуть застосовувати  технічні  засоби
і здійснювати фотографування,  звукозапис,  кіно-  та  відеозйомку
для виявлення вкраденого і фіксації протиправних діянь.

     18. Працівники  Служби  охорони  несуть  відповідальність  за
неналежне виконання  службових  і  трудових  обов'язків  згідно  з
Положенням про  проходження  служби   особовим   складом   органів
внутрішніх  справ  України,  Кодексом законів  про  працю  України
( 322-08 ) та укладеними контрактами.

     19. Відносини підрозділів Служби охорони з юридичними особами
та громадянами,   відповідальність,   права  та  обов'язки  сторін
визначаються договорами.     Договір на  охорону   укладається   відповідно   до   типових
договорів після  виконання  власником  обов'язкових  вимог  Служби
охорони щодо технічної укріпленості  об'єкта  та  обладнання  його
засобами охоронної сигналізації.     Необхідною умовою  укладання  договору  є безкоштовне надання
власником Службі  охорони  необхідних   службових   і   допоміжних
приміщень з  обладнанням  та інвентарем,  забезпечення їх засобами
зв'язку, водопостачанням,  освітленням та опаленням,  забезпечення
додержання норм  техніки безпеки,  встановлених законодавством про
охорону праці.     Вартість охорони   визначається    виходячи    з    принципів
самоокупності та договірних цін.

     20. Власник  може  надавати  працівникам Служби охорони,  які
безпосередньо несуть службу по охороні об'єкта, за рахунок власних
коштів або  Служби  охорони  житло  чи  місця у гуртожитках,  може
забезпечувати обслуговування їх у медичних  закладах,  санаторіях,
будинках відпочинку,  а  також  місцями у дитячих садках та яслах,
продуктами, товарами,  сприяти задоволенню інших побутових  потреб
на загальних з працівниками об'єкта, що охороняється, підставах.

     21. Службові     приміщення,     приміщення    для    пунктів
централізованої охорони, підрозділів міліції  охорони,  навчальних
закладів, зберігання  матеріально-технічних  цінностей,  зброї  та
інших спецзасобів,  автотранспорту,  здійснення  управлінської  та
інших видів діяльності, пов'язаних з  охороною,  надаються  Службі
охорони  місцевими  державними  адміністраціями,  виконкомами  Рад
народних депутатів.

     Проектування та будівництво службових і  житлових  приміщень,
участь  у  спільному  з  іншими   підприємствами,   установами   й
організаціями будівництві на пайових засадах, розвитку  виробничої
бази,   розширення    сфери    матеріального    стимулювання    та
соціально-культурного забезпечення тощо  здійснюється  за  рахунок
фонду розвитку та  надання  фінансової  допомоги,  що  створюється
Головним управлінням Державної служби охорони при МВС  із  вільних
коштів управлінь, відділів (відділень) Державної служби охорони.

     22. Житлова площа працівникам Служби охорони може надаватися:     1) в  установленому  порядку  Київською  та  Севастопольською
міськими, районними   у   мм.   Києві  та  Севастополі  державними
адміністраціями, виконкомами  селищних  та  міських  Рад  народних
депутатів;     2) підприємствами,   установами  та  організаціями,  з  якими
укладено договори на охорону,  на загальних з їхніми  працівниками
підставах за рахунок коштів підприємств або Служби охорони;     3) МВС  України,  УВС  Республіки  Крим,  ГУВС  м.Києва,  УВС
областей та м.Севастополя;     4) з житлового фонду, збудованого на кошти Служби охорони.

     23. Служба охорони для  організації  централізованої  охорони
використовує канали  зв'язку,  що  надаються  Мінзв'язку,  а також
проектує та здійснює їх будівництво за рахунок власних коштів та у
межах лімітів  капітальних вкладень і обсягів будівельно-монтажних
робіт, які надаються для цього відповідними  органами.  Приміщення
на АТС для встановлення апаратури охоронної сигналізації надаються
підприємствами Мінзв'язку в установленому порядку.

     24. Забезпечення  Служби  охорони  зброєю  та   боєприпасами,
спецзасобами та  засобами  зв'язку,  речовим  майном і спецодягом,
транспортними засобами    та    пально-мастильними     матеріалами
здійснюється органами  постачання МВС відповідно до діючих норм за
рахунок коштів Служби охорони,  а також за  прямими  договорами  з
виробниками.

     25. Служба охорони за рахунок власних коштів може здійснювати
особисте страхування  працівників  воєнізованої,   сторожової   та
спеціалізованої охорони,     спеціалістів,    управлінського    та
обслуговуючого персоналу  від  нещасних  випадків,  пов'язаних   з
виконанням службових обов'язків.

     26. Головне  управління  Державної  служби  охорони  при МВС,
управління, відділи,  відділення  Державної  служби   охорони   та
навчальні заклади   підготовки   особового   складу  є  юридичними
особами, мають штампи і  печатки  із  зображенням  герба  України,
бланки із  своїм  найменуванням,  самостійні  баланси та рахунки в
установах банків.
 

                                         ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
                        постановою Кабінету Міністрів України
                        від 10 серпня 1993 р. N 615

                             ПЕРЕЛІК
      об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні
         підрозділами Державної служби охорони
           при Міністерстві внутрішніх справ
                     за договорами

     Укртелерадіокомпанія, телевізійні       центри,       будинки
радіомовлення та звукозапису     Державні архіви та їхні сховища     Державні музеї,    картинні    галереї,    історико-культурні
заповідники, інші   важливі   об'єкти  культури,  де  зберігаються
історичні та культурні цінності загальнодержавного значення     Установи банків, що мають сховища грошей, та їхні об'єкти     Українська фондова біржа та її філії     Державні підприємства ювелірної промисловості     Інспекції пробірного нагляду     Бази, склади благородних металів,  дорогоцінного  каміння  та
виробів із нього     Підприємства, що виробляють цінні державні папери     Об'єкти водопостачання   населених   пунктів  з  резервуарами
питної води     Центральні й обласні аптечні склади     Склади мобілізаційного резерву     Підприємства, спеціалізовані цехи і дільниці,  що  виробляють
вогнепальну спортивно-мисливську    зброю,    спеціальні   засоби,
заряджені речовинами  сльозоточивої  та  дратівної   дії,   засоби
активної оборони, вибухові речовини та об'єкти їх зберігання     Пункти поховання радіоактивних відходів     Об'єкти, розташовані   в   зоні   безумовного  відселення  та
відчуження     Психіатричні лікарні з посиленим наглядом     Спеціальні відділення  лікарень,  призначені  для  проведення
судово-психіатричної експертизи осіб, які перебувають під вартою     Державні універсальні  магазини  із  щоденною виручкою в сумі
понад 5 тисяч мінімальних розмірів заробітної плати,  їхні склади,
центральні каси     Бази, склади та інші державні об'єкти зберігання матеріальних
цінностей на суму понад 20 тисяч мінімальних  розмірів  заробітної
плати     Особливо важливі   мости   на   залізничних   магістралях   і
автомагістралях державного значення     Національний виставочний центр при Кабінеті Міністрів України
(м.Київ)

Примітка. Охорона вказаних об'єктів здійснюється підрозділами
     міліції охорони