З А К О Н  У К Р А Ї Н И

                Про порядок здійснення розрахунків
                   в іноземній валюті
 

 ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 40, ст.364 )

 ( Вводиться в дію Постановою ВР
   N 187/94-ВР від 23.09.94, ВВР, 1994, N 40, ст.365 )

 ( Із змінами, внесеними згідно із Законом
   N 184/96-ВР від 07.05.96, ВВР, 1996, N 28, ст. 135 )
 

     Стаття 1.  Виручка резидентів  у  іноземній  валюті  підлягає
зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни
виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90
календарних  днів  з  дати  митного  оформлення  (виписки вивізної
вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі
експорту  робіт  (послуг),  прав  інтелектуальної  власності  -  з
моменту   підписання  акта  або  іншого  документа,  що  засвідчує
виконання  робіт,  надання  послуг,  експорт  прав інтелектуальної
власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної
ліцензії Національного банку України.

     Стаття 2.  Імпортні операції резидентів,  які здійснюються на
умовах відстрочення  поставки,  в  разі,  коли  таке  відстрочення
перевищує  90  календарних  днів  з  моменту здійснення авансового
платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції
(робіт,   послуг),   що  імпортується,  потребують  індивідуальної
ліцензії Національного банку України.
    При   застосуванні   розрахунків   щодо   імпортних  операцій
резидентів  у формі документарного акредитиву термін, передбачений
частиною   першою   цієї   статті,   діє   з   моменту  здійснення
уповноваженим  банком  платежу  на користь нерезидента. ( Статтю 2
доповнено  частиною  другою  згідно  із  Законом  N  184/96-ВР від
07.05.96 )

     Стаття 3.  Резиденти,  які  купують  іноземну  валюту   через
уповноважені  банки  для забезпечення виконання зобов'язань  перед
нерезидентами,  зобов'язані здійснювати  перерахування  таких  сум
протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні
рахунки резидентів.

     Стаття   4.   Порушення  резидентами  термінів,  передбачених
статтями 1 і 2 цього Закону,  тягне за  собою  стягнення  пені  за
кожний   день   прострочення   у   розмірі   0,3   відсотка   суми
неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції)  в
іноземній  валюті,  перерахованої  у  грошову  одиницю  України за
валютним курсом Національного банку  України  на  день  виникнення
заборгованості.

     У разі прийняття судом  або  арбітражним  судом,  Міжнародним
комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при
Торгово-промисловій палаті України позовної  заяви  резидента  про
стягнення  з  нерезидента  заборгованості,  яка  виникла внаслідок
недотримання       нерезидентом       термінів,       передбачених
експортно-імпортними контрактами,  терміни, передбачені статтями 1
і 2 цього Закону,  зупиняються і пеня за їх порушення в цей період
не сплачується.

     У разі  прийняття  судом  або  арбітражним  судом рішення про
відмову  в  позові повністю або частково або припинення (закриття)
провадження  у  справі  чи  залишення позову без розгляду терміни,
передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх
порушення  сплачується  за  кожний  день  прострочення,  включаючи
період, на який ці терміни було зупинено.

     У разі прийняття судом  або  арбітражним  судом  рішення  про
задоволення   позову  пеня  за  порушення  термінів,  передбачених
статтями 1 і 2 цього  Закону,  не  сплачується  з  дати  прийняття
позову до розгляду судом або арбітражним судом.

     Державні податкові    інспекції    вправі    за    наслідками
документальних  перевірок  безпосередньо  стягувати  з  резидентів
пеню, передбачену цією статтею.
 Стаття 4 в редакції Закону N 184/96-ВР від 07.05.96 )

     Стаття 5. У разі порушення резидентами термінів, передбачених
статтею 3 цього Закону,  придбана валюта продається уповноваженими
банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку
України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за
такою операцією,  щоквартально направляється до Державного бюджету
України,  а  негативна  курсова  різниця відноситься на результати
господарської діяльності резидента.

     Стаття 6. У разі перевищення термінів,   зазначених у статтях
1  і  2  цього  Закону,  в  разі  виконання  резидентами договорів
виробничої  кооперації,  консигнації,  комплексного   будівництва,
оперативного і фінансового лізингу,  поставки  складних  технічних
виробів  і  товарів  спеціального  призначення  Національний  банк
України може надавати  індивідуальні  ліцензії.  (  Частина  перша
статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N  184/96-ВР  від
07.05.96 )
    Порядок віднесення  операцій  резидентів  до   зазначених   у
частині  першій  цієї  статті  встановлюється  Кабінетом Міністрів
України.

     Стаття  7.  Визнати  таким,  що  втратив   чинність,   Декрет
Кабінету  Міністрів  України  від  19  лютого  1993  року  N 17-93
(  17-93  )"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
(Відомості  Верховної  Ради  України, 1993 р., N 17, ст.186, N 49,
ст.462).
 

 Президент України                                         Л.КУЧМА

 м. Київ, 23 вересня 1994 року
 N 185/94-ВР