Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 січня 2022 року
у справі № 420/1650/21
Адміністративна юрисдикція
Щодо умов постановлення судом ухвали про стягнення штрафу за неповідомлення суду про неможливість подати докази та за неподання доказів без поважних причин
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до міської ради, міського голови, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1»;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження «Про внесення змін до розпорядження міського голови «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1»;
- поновити позивача на посаді начальника служби у справах дітей Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я міської ради; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- стягнути моральну шкоду.
Рішенням окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
У судовому засіданні протокольною ухвалою суду зобов'язано представника міської ради та міського голови надати суду належним чином складену довідку про середню заробітну плату за останні два повних робочих місяців ОСОБА_1.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду стягнуто з міського голови в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини першої статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
За змістом статті 145 КАС України одним із заходів процесуального примусу є, зокрема, штраф.
За правилами частини першої статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу (пункт 1); неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень (пункт 3).
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За правилами статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
ВИСНОВКИ: суд може постановити ухвалу про стягнення штрафу за неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів без поважних причин, встановивши, по-перше, що докази, які витребувані судом, знаходяться у особи, у якої вони витребовуються; по-друге, що такі докази не надані; по-третє, суд не повідомлено про неможливість подати докази та/або про причини їх неподання і, по-четверте, судом не встановлено поважних причин неподання доказів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: повноваження суду, порядок доказування, принцип змагальності сторін
