Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 лютого 2026 року
у справі № 756/9482/20[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо ухилення від участі в утриманні дитини (дітей) як підстави для втручання в майнову сферу одного із подружжя
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення компенсації та вирішення вимог про поділ наступного майна подружжя; ухвалено по справі в цій частині нове судове рішення, яким у порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру та нежитлові приміщення; у порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення (офісне приміщення), а також гаражний бокс; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю вартості нерухомого майна у розмірі 397 868,02 грн; у іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина перша статті 15 СК України).
Якщо в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного обов`язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання (частина третя статті 15 СК України).
Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 181 СК України).
ВИСНОВКИ: Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» частину другу статті 70 СК України доповнено словами «ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей)». Тобто на рівні СК України передбачено, що ухиляння від участі в утриманні дитини (дітей) є підставою для втручання в майнову сферу одного із подружжя. Законодавець не пов`язує наявність такої негативної обставини ні з договором про сплату аліментів на дитину (дітей), рішенням суду (судовим наказом) про стягнення аліментів на дитину (дітей), ні з розміром заборгованості зі сплати аліментів. Тому ухилення від участі в утриманні дитини (дітей) може мати місце у разі: невиконання одним із батьків договору про сплату аліментів на дитину (дітей); невиконання рішення суду або судового наказу про стягнення аліментів на дитину (дітей); нездійснення одним із батьків жодного утримання за відсутності договору про сплату аліментів на дитину (дітей), рішення суду або судового наказу про стягнення аліментів на дитину (дітей).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: припинення права власності, майнові спори подружжя, правовий режим спільної власності, захист прав дитини
