Пов'язані правові позиції

Немає даних

Прецеденти ВС Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 грудня 2025 року у справі № 910/18250/16 (910/33/24)

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 грудня 2025 року у справі № 910/18250/16 (910/33/24)

Актуальна правова позиція
Судочинство: Господарське судочинство

Тип: Правова позиція

Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 02 грудня 2025 року

у справі № 910/18250/16 (910/33/24)

Господарська юрисдикція

Щодо неприпустимості використання процедури стягнення витрат на правову допомогу для нелегітимної мети

ФАБУЛА СПРАВИ

У межах справи № 910/18250/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" до Приватного акціонерного товариства "Індбуд" про банкрутство через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "ВБК Візард" надійшло клопотання про ухвалення додаткової постанови і подано відповідні докази понесення витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 30 000,00 грн.

Постановою апеляційного господарського суду задоволено заяву ТОВ "ВБК "Візард" про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) прийнято додаткову постанову до постанови апеляційного господарського суду; стягнуто з ТОВ "ВКП "Автофургон" на користь ТОВ "ВБК "Візард" 30 000 грн. витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

ОЦІНКА СУДУ

Укладений між адвокатом і клієнтом договір та визначені у такому договорі суми гонорару не є безумовною підставою для стягнення таких сум на користь учасника справи, на користь якого було прийняте судове рішення.

Принцип невтручання у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом передбачає відсутність у суду повноважень будь-яким чином безпосередньо впливати на сторін договору та на укладення як договору в цілому, так і щодо його окремих положень. Також суд не наділений повноваженнями втручатися у розрахунки між клієнтом та його адвокатом, не є стороною договірних відносин.

Разом з тим, здійснюючи розподіл судових витрат, суд, хоч і враховує умови договору про надання правової допомоги та додаткові докази на підтвердження понесених учасником справи судових витрат, однак при такому розподілі керується виключно положеннями процесуального законодавства.

ВИСНОВКИ: процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідає процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: витрати на адвоката, відшкодування судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу

Інші прецеденти в категорії "Судові витрати_ГП"
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 березня 2026 року у справі № 911/165/18[1]
Щодо відшкодування судових витрат у разі оплати витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, представником сторони (третьої особи)
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 березня 2026 року у справі № 917/1161/25
Щодо права позивача на відшкодування судових витрат у разі закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору внаслідок задоволення позовних вимог після пред'явлення позову
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 жовтня 2025 року у справі № 917/276/25
Щодо випадку, коли у позивача виникає право на відшкодування понесених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, згідно з ч. 3 ст. 130 ГПК України
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Додатковою Постановою від 28 січня 2026 року у справі № 916/4944/24
Щодо витрат сторони на відрядження своїх представників до суду для участі у судовому засіданні
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 січня 2026 року у справі № 911/2794/21 (911/2037/23)[1]
Щодо особи, на яку покладаються судові витрати за результатом розгляду позову уповноваженої особи засновника (учасника) боржника
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 листопада 2025 року у справі № 911/591/25
Щодо непоширення норми про звільнення від судового збору позивачів за позовом до держави-агресора на справи за позовами до господарюючих суб’єктів
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 грудня 2025 року у справі № 910/18250/16 (910/33/24)[1]
Щодо процесуальних наслідків невиконання стороною справи вимоги стосовно реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Додатковою постановою від 05 грудня 2025 року у справі № 908/2136/23
Щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу в іноземній валюті
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 червня 2022 року у справі № 904/6341/20
Щодо розподілу судових витрат у разі скасування первісного судового рішення
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 квітня 2025 року у справі № 910/11482/24
Щодо відсутності надмірного формалізу під час застосування судом апеляційної інстанції правових наслідків у разі несплати скаржником судового збору у встановленому розмірі