Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 вересня 2025 року
у справі № 705/2187/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо кваліфікації застосування до потерпілого без його згоди наркотичних, психотропних, отруйних або сильнодіючих речовин з метою заволодіння чужим майном
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції визнано винуватими:
ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 185 КК, і призначено покарання за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 6 років. На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією майна;
ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 185 КК, і призначено покарання за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією майна.
Суд частково задовольнив цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 та стягнув на її користь з обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 136344,43 грн матеріальної шкоди та 300000 грн моральної шкоди, а всього 436344,43 грн.
Апеляційний суд ухвалою змінив вирок суду першої інстанції та перекваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_7 з пунктів 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 185 КК на ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 119 КК, визнав його винуватим за цими статтями, призначив покарання за ч. 4 ст. 187 КК у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 119 КК- у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією майна.
Суд також перекваліфікував дії обвинуваченої ОСОБА_8 з пунктів 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 185 КК на ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 119 КК, визнав її винуватою за цими статтями та призначив покарання за ч. 1 ст. 119 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 4 ст. 187 КК - у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначив ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна.
В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Обманне або непомітне введення в організм потерпілого шкідливих речовин - це дії, які за своїм характером нічим не відрізняються від так званих таємних (несподіваних для потерпілого) нападів при розбої, коли винний застосовує такий спосіб, щоб придушити очікуваний опір потерпілого в умовах, коли останній не здатний відповідно відреагувати, як-то удар ззаду по голові, який призводить до небезпечних для життя та здоров'я наслідків.
Отже, поняттям фізичного насильства при розбої охоплюється і протиправний вплив шляхом застосування до потерпілого без його згоди наркотичних, психотропних, отруйних або сильнодіючих речовин, в тому числі у взаємодії з іншими речовинами, а також наслідки такого впливу у виді відповідної фактично заподіяної шкоди.
Так само, узвичаєними є правозастосовні підходи, за якими у разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК і за статтею, якою передбачено відповідальність за посягання на чуже майно із використанням способу, небезпечного для життя і здоров`я - ч. 4 ст. 187 КК.
Зазначена практика заснована на тому, що розбій є складеним кримінальним правопорушенням, який утворено законодавчим поєднанням в межах одного складу злочину двох нерозривно пов'язаних діянь - посягання на чуже майно шляхом нападу на певну особу і протиправного впливу на таку особу в спосіб, який є небезпечним для життя і здоров`я. По суті розбій є врахованою законодавцем так званою «ідеальною сукупністю» двох окремих бінарно поєднаних між собою діянь, які співвідносяться між собою як посягання і спосіб його вчинення, проте в інших випадках відповідають ознакам самостійних окремих складів правопорушень.
При цьому, вчинення умисного вбивства утворює ознаки більш небезпечного злочину і не охоплюється ч. 4 ст. 187 КК, кваліфікується за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК тому, що кваліфікація лише за ч. 4 ст. 187 КК не здатна надати належну оцінку суспільній небезпечності вчиненого особою протиправного діяння, адже застосований спосіб та його наслідки у виді заподіяння смерті в такому разі утворює ознаки самостійного окремого більш тяжкого злочину, ніж той, виконання якого він забезпечує, оскільки призводить до заподіяння шкоди, яка виходить за межі ч. 4 ст. 187 КК. Віддзеркаленням законодавчої оцінки суспільної небезпечності вчиненого діяння є вид і розмір покарання, визначений в санкції відповідної кримінально-правової норми.
Слід мати на увазі, що цей вид вбивства має місце тоді, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього кримінального правопорушення. Якщо умисел на заволодіння майном виник у винного після вбивства, вчиненого з інших мотивів, то кваліфікація за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК виключається. Таке діяння може бути кваліфіковане за певною частиною ст. 115 КК та відповідними статтями, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення проти власності.
ВИСНОВКИ: застосування до потерпілого без його згоди наркотичних, психотропних, отруйних або сильнодіючих речовин (наприклад, клозапіну, азалептину, лепонексу у поєднанні з міцними спиртними напоями) з метою заволодіння чужим майном розглядається як насильство, небезпечне для життя або здоров`я, і такі дії треба кваліфікувати за ст. 187 КК, якщо винна особа усвідомлювала можливість заподіяння будь-якого із наслідків більш небезпечного, ніж передбачені ч. 1 ст. 125 КК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти власності, злочини проти життя, мета застосування насильства
