Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 14 лютого 2024 року

у справі № 753/405/20

Цивільна юрисдикція

Щодо права на касаційне оскарження (п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України)

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та присудження грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно.

Заочним рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановою апеляційного суду заочне суду першої інстанції залишено без змін.

ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції змінити, постанову апеляційного суду скасувати, а її позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Верховного Суду закрито касаційне провадження.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку згідно з частиною першою статті 352 ЦК України в повному обсязі оскаржив ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі у справі. Позивачка ОСОБА_1 заочне рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувала. Тому перегляд вказаного рішення касаційним судом міг бути можливий тільки за касаційною скаргою ОСОБА_3.

ВИСНОВКИ: за змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасник справи не має права на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції у частині, яку він не оскаржував в апеляційному порядку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на касаційне оскарження, право на перегляд судових рішень, предмет касаційного оскарження