Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 22 травня 2024 року

у справі № 227/2301/21

Цивільна юрисдикція

Щодо права на касаційне оскарження (п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України)

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТДВ «Шахта «Білозерська», треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України, міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, про визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом, визнання недійсним та скасування акта форми Н-1/НП.

Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з практикою ЄСПЛ право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не абсолютне; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Водночас право доступу до суду не може бути обмежено так, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та має бути досягнута пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).

Встановлення у процесуальному законі обмеження можливості касаційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не переглядав апеляційний суд, є розумним і має на меті забезпечити стадійність цивільного процесу та запобігти можливим зловживанням процесуальними правами. Верховний Суд вважає таку мету легітимною. Зазначене обмеження є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.

Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

ВИСНОВКИ: в касаційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення першої інстанції в цілому (крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України) або рішення суду в частині, які були предметом перегляду в апеляційному порядку, незалежно від того, за скаргою якого учасника судового провадження вони переглядалися.

У разі ж якщо судове рішення першої інстанції або рішення у якійсь частині не переглядалися апеляційним судом, приписи пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України виключають можливість касаційного оскарження такого рішення або його відповідної частини.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на касаційне оскарження, право на перегляд судових рішень, предмет касаційного оскарження