Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 02 грудня 2022 року

у справі № 910/12184/20

Господарська юрисдикція

Щодо відшкодування відповідачу судових витрат на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України у зв'язку із залишенням позову без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Банку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПрАТ "Укрпластик", про стягнення 1 000 000 грн.

Ухвалою господарського суду позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України у зв`язку з неявкою повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у призначене судове засідання, ненадходженням від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за її відсутності та неповідомленням ним причин такої неявки.

До названого суду надійшла заява відповідача, в якій він, посилаючись на положення частини п'ятої статті 130 ГПК України, просив відшкодувати йому судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі 408 572,97 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 50 000 грн. витрат на проведення експертного дослідження.

Ухвалою господарського суду заяву Банку 1 задоволено частково.

Справа розглядалась судами неодноразово.

За результатами нового апеляційного розгляду, постановою апеляційного господарського суду скасовано ухвалу господарського суду; відмовлено у задоволенні заяви Банку про компенсацію судових витрат.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до положень ГПК України:

1. у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина четверта статті 202);
2. суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (пункт 4 частини першої статті 226);
3. у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина п'ята статті 130).

Водночас названий Кодекс не містить норм, які встановлювали б критерії визначення необґрунтованості дій позивача в контексті застосування частини п'ятої статті 130 ГПК України, однак очевидно, що під такими діями не можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав.

Отже, обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Застосування наведеного припису пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не ставиться у залежність від того, чи вказувалося (або не вказувалося) в ухвалі суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі про обов'язковість явки учасника судового процесу в засідання суду.

ВИСНОВКИ: неявка повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у судове засідання у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки, можуть кваліфікуватися як необґрунтовані у розумінні частини п`ятої статті 130 ГПК України.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок доведення неможливості вчинення ним відповідних процесуальних дій.

Отже, колегія суддів при застосуванні частини п'ятої статті 130 ГПК України в сукупності з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України вважає, що право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. У зв`язку з цим наявні підстави для вирішення питання щодо покладення відповідних судових витрат на позивача.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави залишення позову без розгляду, порядок компенсації судових витрат, зловживання правом на звернення до суду, відсутність підстав для судового захисту, процесуальний статус учасників справи