Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 05 жовтня 2022 року

у справі № 922/1830/19

Господарська юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів з приводу користування землями фермерського господарства

ФАБУЛА СПРАВИ

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом до ГУ Держгеокадастру, ОСОБА_1, Фермерського господарства «Скосогорівка» (далі - ФГ «Скосогорівка») про:

1. визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства «Про надання в оренду земельних ділянок» ОСОБА_1;
2. визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ГУ Держземагенства та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки;
3. визнання недійсним договору суборенди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Скосогорівка» щодо суборенди земельних ділянок;
4. скасування рішення про державну реєстрацію, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право оренди про реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ОСОБА_1; рішення про державну реєстрацію, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди про реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ОСОБА_1; рішення про державну реєстрацію, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди про реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ОСОБА_1;
5. скасування рішення про державну реєстрацію, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право суборенди про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку за ФГ «Скосогорівка»; рішення про державну реєстрацію, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право суборенди про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку за ФГ «Скосогорівка»; рішення про державну реєстрацію, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право суборенди про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку за ФГ «Скосогорівка»;
6. зобов`язання ОСОБА_1 повернути державі земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, відмовлено в повному обсязі в задоволенні позову.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV), і відповідно статті 42 ГК України фермерське господарство є формою підприємницької діяльності, а надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення власної підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб.

Тобто земельні відносини, які є основою створення та діяльності фермерського господарства, проходять у динаміці два етапи:

1. отримання засновником фермерського господарства права (власності або оренди) на землю як передумова створення фермерського господарства;
2. створення фермерського господарства, внаслідок чого особу засновника заміщує фермерське господарство як землекористувач, який веде господарську діяльність на земельній ділянці.

Цей комплекс відносин є нерозривним, одне не існує без іншого в межах легітимної процедури створення фермерського господарства.

Хоча земельна ділянка надається фізичній особі, однак метою надання є подальше створення фермерського господарства як суб`єкта підприємництва (господарювання) з переданням цьому суб`єкту земельної ділянки. Отже, в процесі створення фермерського господарства його засновник має обмежені правомочності щодо землі, оскільки його обов`язком є створення фермерського господарства, що і буде користувачем цієї землі.

Аналізуючи відносини щодо створення фермерського господарства і набуття ним права власності (користування) землею, можна зробити висновок, що de jure отримує землю фізична особа - засновник фермерського господарства, однак de facto він діє в інтересах створюваного ним фермерського господарства.

У спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб`єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб- підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб`єкта господарювання.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій у цій справі дійшли правильного висновку про розгляд цієї справи за правилами господарського судочинства.

ВИСНОВКИ: спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: критерії розмежування судової юрисдикції, землекористування, правовий статус фермерського господарства, спори за участю ФГ