Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 25 січня 2022 року

у справі № 761/16124/15-ц[3]

Цивільна юрисдикція

Щодо можливості стягнення грошових коштів за рішенням суду поза межами встановленої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» процедури

Аналогічна правова позиція висловлена

Верховним Судом України в постанові

від 12 квітня 2017 року у справі № 757/5583/15-ц

та Великою Палатою Верховного Суду в постановах

від 29 серпня 2018 року у справі № 127/10129/17

від 22 серпня 2018 року у справі № 559/1777/15-ц

від 13 березня 2018 року у справі № 910/23398/16

та Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах

від 12 грудня 2018 року у справі № 362/7975/15-ц

від 25 січня 2018 року у справі № 711/2644/16-ц

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист прав споживача фінансових послуг, у якому просив стягнути з ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» відсотки за користування грошовими коштами на суму основного боргу, 3% річних на суму основного боргу, пеню за прострочення виконання зобов`язання.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов ОСОБА_1 задоволений частково.

ОЦІНКА СУДУ

У спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, зобов'язань перед його кредиторами, приписи Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин; далі - Закон про гарантування вкладів) є спеціальними відносно приписів інших нормативних актів, що регулюють відповідні правовідносини.

Згідно із частиною другою статті 46 Закону про гарантування вкладів з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

За пунктом 1 частини шостої статті 36 Закону про гарантування вкладів під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, крім виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

Під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку (пункт 3 частини п'ятої статті 36 Закону про гарантування вкладів).

Для запобігання виникненню випадкових переваг чи преференцій окремих кредиторів, що першими звернулись за стягненням своїх боргів, доктрина і судова практика випрацювали конкурсний процес, у якому об'єднуються разом усі конкуруючі вимоги кредиторів, а механізм їх задоволення має колективний характер. Конкурс зводить у єдиний процесуальний механізм разом усі конкуруючі вимоги кредиторів для їх задоволення з одного джерела, яким є активи неплатоспроможного боржника.

ВИСНОВКИ: у період запровадження в банку тимчасової адміністрації та здійснення процедури його ліквідації стягнення коштів з банку без урахування механізмів, передбачених Законом про гарантування вкладів, у тому числі на підставі судового рішення, не допускається.

Тому, якщо на момент ухвалення судом першої інстанції рішення про стягнення з банку відсотків по депозиту в банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом про гарантування вкладів фізичних осіб.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовідносини з банками, захист прав споживачів фінансових послуг, права вкладників, відповідальність виконавця послуг, процедура ліквідації банку