ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/23398/16

Провадження № 12-20гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В.С.,

судді-доповідача БакуліноїС.В. ,

суддів Антонюк Н.О., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І. Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Федорченка В.М.,

розглянуласправу за позовом фізичної особи - підприємця Щербини Валерія Юхимовича до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення суми банківського вкладу за договором № 300131/166785/14-15 у національній валюті в розмірі 30000,00 грн та залишку коштів на рахунку № 2600.0.008926501 за договором № 16/50815-08 у розмірі 68405,72 грн, а всього 98405,72 грн за заявою фізичної особи - підприємця Щербини Валерія Юхимовича про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 08 серпня 2017 року, постановленої колегією суддів Шевчук С.Р., Барицької Т.Л., Демидової А.М.,

Учасники справи:

позивач - не з'явився

відповідач - не з'явився

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1. У грудні 2016 року фізична особа - підприємець Щербина Валерій Юхимович (далі - ФОП Щербина В.Ю., позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», відповідач) про стягнення суми банківського вкладу за договором № 300131/166785/14-15 у національній валюті в розмірі 30000,00 грн та залишку коштів на рахунку № 2600.0.008926501 за договором № 16/50815-08 у розмірі 68405,72 грн, а всього 98405,72 грн.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФОП Щербина В.Ю. посилається на обставини, відповідно до яких відповідач, усупереч умовам укладених з позивачем договорів, не виконав свого обов'язку щодо повернення грошових коштів, розміщених на рахунках ФОП Щербини В.Ю.

1.3. Як на правові підстави позову ФОП Щербина В.Ю. посилається на статтю 41 Конституції України, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 15, 16, 526, 1058, 1060, 1061, 1074 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пункти 3.1, 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516.

1.4. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на такі обставини:

1.5. На час розгляду справи в суді першої інстанції щодо ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» було розпочато процедуру ліквідації та відкликано банківську ліцензію, а отже, вимоги позивача підпадають під обмеження, встановлені пунктами 1 - 3 частини п'ятої статті 36 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452 - VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

1.6. 30 грудня 2015 року ФОП Щербина В.Ю. скористався своїм правом на звернення до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із кредиторською вимогою на суму 98405,72 грн. Вказану заяву було зареєстровано за вх. № 7856 та включено до реєстру кредиторів банку (7 черга) відповідно до вимог статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

1.7. Як на правові підстави заперечень проти позову відповідач посилається на статтю 1074 ЦК України, пункти 1 - 3 частини п'ятої статті 36, частину п'яту статті 49, статтю 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 02 лютого 2015 року між ФОП Щербиною В.Ю. (клієнт) та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (банк) було укладено договір № 300131/166785/14-15 про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К «Зручний» в національній валюті. (а.с. 14).

2.2. За умовами зазначеного договору клієнт вносить, а банк приймає кошти в гривнях на депозитний рахунок № 2610.9.089265.007 у сумі 30000,00 грн (вклад).

2.3. Грошові кошти, що розміщуються клієнтом на депозитному рахунку, перераховуються з власного поточного рахунку № 2600.0.008926501, відкритого в банку. За час користування коштами вкладу протягом строків, визначених договором, банк нараховує і сплачує клієнту проценти.

2.4. Пунктом 2.10. договору передбачено, що після закінчення строку, визначеного підпунктом 1.1.12 договору (по 08 травня 2015 року), кошти з депозитного рахунку № 2610.9.089265.007 повертаються клієнту. Клієнт підписанням договору уповноважує банк після закінчення строку, визначеного підпунктом 1.1.12 договору, перерахувати на власний поточний рахунок клієнта № 2600.0.008926501, відкритий у банку, кошти вкладу; після чого дія договору припиняється.

2.5. 30 грудня 2015 року позивач звернувся до банку з кредиторською вимогою про отримання коштів, які знаходяться на його рахунку, у розмірі 98405,72 грн (а.с.16).

2.6. Згідно з виданою позивачу банківською довідкою № 220/38 на 16 грудня 2015 року залишок коштів на депозитному рахунку за договором № 300131/166785/14-15 про банківський строковий вклад (депозит) Ф&К «Зручний» у національній валюті складав 30000,00 грн, та по договору № 16/50815-08 залишок коштів на рахунку № 2600.0.008926501 становив 68405,72 грн.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17 лютого 2017 року в справі № 910/23398/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 травня 2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 08 серпня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

3.2. Рішення судів умотивовані посиланням на встановлені обставини перебування ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на час розгляду справи в суді першої інстанції у процедурі ліквідації, що зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків:

- виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- обмеження щодо задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, передбаченого приписами частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

4. Короткий зміст вимог заяви про перегляд судових рішень

4.1. 08 листопада 2017 року ФОП Щербина В.Ю. звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 08 серпня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній на момент звернення з цією заявою, а саме з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

4.2. Заявник просить скасувати рішення місцевого, постанови апеляційного та касаційного господарських судів, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

5. Наведені в заяві доводи

5.1. Заявник вважає, що:

- відмовляючи повернути належні позивачу грошові кошти, відповідач та суди порушили гарантоване положеннями статті 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивача на мирне володіння майном.

- питання стягнення коштів при запровадженні тимчасової адміністрації на підставі рішень судів Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не регулюється.

5.2. На обґрунтування неоднакового застосування судами касаційних інстанції одних і тих самих норм матеріального права ФОП Щербина В.Ю. додав до заяви копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року в справі 6-30668ск15, від 23 березня 2016 року в справі 6-34921ск15, від 24 лютого 2016 року в справі 6-25751ск15.

5.3. У наданих для порівняння ухвалах Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, як суд касаційної інстанції зазначив таке:

5.4. справа 6-30668ск15

- запровадження тимчасової адміністрації і ліквідація банку не позбавляє особу можливості реалізації права на судовий захист, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) набуває лише право кредитора банку на відшкодовані вкладникам кошти та надану банку цільову позику, а за взятими на себе зобов'язаннями відповідає банк;

- при відсутності в законі заборони на подання позову і його вирішення в суді відмова в задоволенні вимог до банку, в якому запроваджена тимчасова адміністрація, до внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи, є порушенням права особи на судовий захист;

- системний аналіз норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» свідчить про те, що нездійснення задоволення вимог вкладників, крім зазначених у пункті 1 частини шостої статті 36 цього Закону, стосується заборони проведення виплат Фондом, уповноваженою особою Фонду, на вимогу вкладника, тобто у випадку, коли така подається останнім безпосередньо до уповноваженої особи Фонду, який набуває повноваження органів управління банку. Суд також зазначив, що належним відповідачем у справі є саме банк між яким та вкладником існують матеріально-правові відносини з приводу виконання укладеного між цими особами договору та його виконання;

5.5. справа 6-34921ск15

- Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» питання стягнення коштів при запровадженні тимчасової адміністрації на підставі рішень судів не регулюється;

- системний аналіз норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» свідчить про те, що нездійснення задоволення вимог вкладників, крім зазначених у пункті 1 частини шостої статті 36 цього Закону, стосується заборони проведення виплат Фондом, уповноваженою особою Фонду на вимогу вкладника, тобто у випадку, коли така подається останнім безпосередньо до уповноваженої особи Фонду, який набуває повноваження органів управління банку. При цьому, суд зазначив, що належним відповідачем у справі є саме банк між яким та вкладником існують матеріально-правові відносини з приводу виконання укладеного між цими особами договору та його виконання;

5.6. справа 6-25751ск15

- Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не встановлено підстав припинення майнових прав вкладників на внесені до банку кошти;

- за наявності неприпиненого зобов'язання між сторонами, порушення зобов'язаною стороною майнових прав вкладника щодо користування та розпорядження грошима, які були передані банку на виконання умов договору банківського вкладу, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 1 Першого протоколу 1 Конвенції, статті 3 Цивільногго процесуального кодексу України і статті 15 ЦК України, виключається відмова судом у захисті порушених прав.

6. Позиція ВеликоїПалати Верховного Суду по справі

6.1. Щодо наявності підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів, слід зазначити таке.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111-16 ГПК України (в редакції, чинній на момент звернення ФОП ЩербиниВ.Ю. до Верховного Суду України із заявою про перегляд судових рішень у цій справі) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

6.3. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, якщо господарська справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, - така справа після її отримання Касаційним господарським судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

6.4. Проаналізувавши правову позицію, викладену в постанові Вищого господарського суду України від 08 серпня 2017 року та в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року в справі 6-30668ск15, від 23 березня 2016 року в справі 6-34921ск15, від 24 лютого 2016 року в справі 6-25751ск15, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди касаційної інстанції неоднаково застосували норми статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

6.5. Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

6.6. Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

6.7. Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

6.8. Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

6.9. Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

6.10. Суди встановили, що ФОП Щербина В.Ю. звернувся до ПАТ Банк «Фінанси та кредит» із кредиторською вимогою про повернення коштів у розмірі 98405,72 грн 30 грудня 2015 року, тобто після відкликання банківської ліцензії та початку процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».

6.11. Ураховуючи вищезазначене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів стосовно того, що відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

6.12. Отже у справі, яка переглядається, положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» суди застосували правильно, судові рішення у справі, які переглядаються, є законними, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

6.13. Доводи заявника про порушення судами гарантованого положеннями статті 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права позивача на мирне володіння майном Велика Палата Верховного Суду відхиляє, оскільки судовими рішеннями у цій справі не було порушено майнових прав позивача, а лише вказано на визначену Законом процедуру відновлення порушених банком прав.

7. Висновок Великої Палати Верховного Суду про правильне застосування норм права

7.1. Згідно з системним аналізом норм пункту 6 статті 2, пункту 16 статті 2, підпунктів 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час дії тимчасової адміністрації та/або запровадження процедури ліквідації, вимоги вкладників та інших кредиторів банку не задовольняються. При цьому кошти за вкладами, строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку, виплачуються в межах граничної суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за визначеною Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» процедурою.

Керуючись підпунктами 1, 2 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

1. У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Щербини Валерія Юхимовича про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 08 серпня 2017 року у справі №910/23398/16 відмовити.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

3. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

4. Повний текст постанови складено 19 березня 2018 року.

Головуючий-суддя В. С. КнязєвСуддя-доповідач С.В. БакулінаСудді:Н. О. АнтонюкО. Б. Прокопенко В. В. БританчукЛ. І. Рогач Д.А. ГудимаІ. В. Саприкіна В. І. ДанішевськаО. М. Ситнік О. Р. КібенкоО. С. Ткачук Л. М. ЛобойкоВ. Ю. Уркевич Н. П. ЛященкоО. Г. Яновська