Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 01 вересня 2021 року

у справі № 263/8400/20

Цивільна юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів за позовом про заборону експлуатації об'єкта нерухомого майна, яке використовується фізичною особою-підприємцем з метою здійснення підприємницької діяльності

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах

від 17 березня 2021 року у справі № 263/15489/16-ц

від 31 березня 2021 року у справі № 263/12948/18

ФАБУЛА СПРАВИ

Міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради, про заборону експлуатації об'єкта нерухомого майна.

Рішенням суду першої інстанції позов міської ради задоволено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору зокрема є: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, якою передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

ВИСНОВКИ: міська рада у позові просить заборонити ФОП експлуатацію об`єкта нерухомого майна незавершеного будівництвом нежитлової будівлі, тобто, за вказаних обставин, фактично ставиться питання про заборону здійснення ФОП підприємницької діяльності на вказаному об'єкті нерухомого майна, будівництво якого є незавершеним.

З урахуванням встановлених обставин, що спір у цій справі, який виник між учасниками господарських відносин щодо майна, яке використовується з метою здійснення господарської (підприємницької) діяльності, належить до спорів, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: господарська юрисдикція, правовий статус ФОП, спори у сфері будівництва