Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 вересня 2021 року
у справі № 369/3757/20
Цивільна юрисдикція
Щодо належного способу судового захисту прав боржника у справі про зняття арешту з майна у виконавчому провадженні
Аналогічна правова позиція висловлена
Великою Палатою Верховного Суду в постанові
від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19
та Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах
від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18
від 24 червня 2021 року у справі № 127/11276/20
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - ПАТ «Універсал Банк», про скасування арешту з майна.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
ВИСНОВКИ: встановивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій не врахували того, що вона не може пред'явити позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. А за таким позовом позивачка має бути відповідачем у справі. Така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: судовий контроль за виконанням судових рішень, способи захисту прав боржника, правовий статус боржника у виконавчому провадженні, підстави закриття провадження у справі, право на ефективний засіб юридичного захисту, підстави зняття майна з-під арешту
