Постанова
Іменем України
24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 127/11276/20
провадження № 61-882св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2020 року у складі судді Федчишена С. А. та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Голоти Л. О., Оніщука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О. В. про зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 листопада 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О. В. було відкрито виконавче провадження № 57645655 з примусового виконання виконавчого листа Вінницького міського суду Вінницької області, виданого 07 червня 2018 року у справі № 141/569/15-ц про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал банк».
В ході виконання виконавчого провадження постановою приватного виконавця був накладений арешт на кошти боржника та було заблоковано її зарплатну банківську карту.
07 жовтня 2019 року вона звернулась до приватного виконавця Турського О. В. із заявою про розблокування її зарплатного карткового рахунку. У відповідь на її звернення від 09 жовтня 2019 року приватний виконавець Турський О. В. повідомив, що правові підстави для зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Державний ощадний банк України», що належить ОСОБА_1 , відсутні.
23 березня 2020 року вона звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії приватного виконавця Турського О. В. та 15 травня 2020 року отримала відповідь від 24 квітня 2020 року за № 3644/В-9231/20.5.1.
У відповіді зазначено, що на підставі вищезазначеної скарги було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності приватного виконавця Турського О. В. щодо здійснення виконавчого провадження №57645655 та складено довідку за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О. В. від 17 квітня 2020 року.
У довідці вказано, що згідно пояснення приватного виконавця жодних повідомлень про те, що на кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_1 , заборонено звертати стягнення від банківських установ, у тому числі і від АТ «Державний ощадний банк України», на адресу приватного виконавця не надходило.
Вказувала, що зазнала порушення свого права на вільне розпорядження своєю власністю, на вільне використання грошових коштів, які вона отримує за свою працю.
На картковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Державний ощадний банк України» нараховуються виключно зарплатні кошти і вже протягом шести місяців вона не має змоги їх отримати та розпоряджатись ними.
Накладення арешту на зарплатний картковий рахунок прямо порушує конституційні права і ставить її у скрутне матеріальне становище, оскільки заробітна плата являється єдиним джерелом її існування, а також вона немає можливості оплачувати комунальні платежі та далі виплачувати борг, який виплачувати вона не заперечує.
Враховуючи наведене просила суд зобов`язати приватного виконавця Турського О. В. зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого нею в АТ «Державний ощадний банк України», накладений в рамках виконавчого провадження № 57645655 від 08 листопада 2018 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 вересня 2020 року заяву представника відповідача адвоката Пономаренка Д. Ю. задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О. В. понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що позивачем не доведено, що кошти, які знаходяться на рахунку, відносяться до спеціального режиму використання та накладення арешту на її картковий рахунок, що використовується в тому числі для зарахування заробітної плати, є протиправним.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19, провадження № К/9901/22118/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що підтверджуючим доказом того, що рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Державний ощадний банк Україна», який заблоковано, є таким, на який нараховується заробітна плата, є довідка про доходи № 157 від 29 вересня 2019 року та виписки по вказаному картковому рахунку за період з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року, за період з 29 червня 2019 року по 29 липня 2019 року.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до того, що під час розгляду справи було встановлено, що вказаний картковий рахунок є рахунком із спеціальним режимом використання.
Відзиву на касаційну скаргу позивачем не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 листопада 2018 року постановою приватного виконавця Турського О. В. відкрито виконавче провадження № 57645655 з виконання виконавчого листа № 141/569/15-ц, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 07 червня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості, яка станом на 29 квітня 2015 року становила 38 515,95 доларів США та 3 654 грн судового збору.
Постановою приватного виконавця Турського О. В. від 03 липня 2019 року у ВП № 57645655 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - ОСОБА_1 у межах суми звернення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження 1 207 507 грн 66 коп. Зокрема, арешт накладений на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 (використовується у тому числі для зарахування заробітної плати), відкритий у АТ «Державний ощадний банк України» та належить ОСОБА_1 .
Відповідно до «Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», затвердженого постановою правління Національного банку України № 89 від 11 вересня 2017 року, рахунки «2620» відносяться до класу 2 «Операції з клієнтами» («кошти на вимогу фізичної особи»). Планом рахунків не обмежено використання рахунків «2620» виключно для отримання виплат заробітної плати, пенсії та інших соціальних виплат.
Відповідно до довідки за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О. В. від 17 квітня 2020 року щодо здійснення виконавчого провадження № 57645655, яка проводилась на підставі скарги ОСОБА_1 та в межах предмету цієї скарги, порушень вимог законодавства не виявлено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказувала, що приватний виконавець протиправно наклав арешт її рахунок, який використовується для отримання заробітної плати, тобто має спеціальний режим використання, накладення арешту на який заборонено законом, тому просила суд зобов`язати приватного виконавця зняти арешт з її рахунка.
Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог у зв`язку із тим, що позивач не довела, що її рахунок має спеціальний режим використання.
Колегія суддів не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суди попередніх інстанцій не врахували того, що він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Таким чином, суди попередніх інстанцій помилково розглянули справу по суті та не врахували того, що арешт накладено на грошові кошти ОСОБА_1 , яка є боржником у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому вона не може виступати позивачем у даній справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні, а отже провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Схожі висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19) та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині.
Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, касаційний суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заявник не позбавлена права звернутися до суду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2020 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича про зобов`язання вчинити дії - закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович
