Справа № 127/11276/20
Провадження № 2/127/1731/20
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2020 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши увідкритомусудовому засіданнівмісті Вінниці цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2020року в задоволені позову ОСОБА_1 до приватноговиконавця виконавчогоокругу Вінницькоїобласті ТурськогоОлександра Віталійовичапро зобов`язаннявчинити певнідіївідмовлено.
08.07.2020року представник відповідача надав суду клопотання з приводу відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та надав на їх підтвердження докази.
З урахуванням ч.4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дане питання без виклику учасників справи в судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача, з наступних підстав.
Відповідно дост. 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу.
Право сторони на відшкодування понесених витрат на оплату послуг адвоката вбачається з рішень Європейського суду з прав людини, практика якого в силу ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»та ч. 4 ст. 10 ЦПК Українимає використовуватись судами як джерело права, зокрема, п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009 року, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витратина професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-3ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 ЩЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таку правову позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.
На підтвердження понесених витрат, представником відповідача було надано договір про надання правової допомоги № 12/1 від 26.06.2020року укладеної між адвокатом Пономаренко Д.Ю. та приватним виконавцем Турським О.В., додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 12/1 від 26.06.2020року; квитанцію №12/1 від 26.06.2020року на суму 5000,00грн., акт від 04.09.2020року виконаних робіт з надання послуг правової допомоги.
Тому, суд вважає, що представником відповідача надано необхідні докази про понесення судових витрат в загальному розмірі 5 000 гривень.
З огляду на зазначене, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у цьому випадку є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, у зв`язку з чим, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича понесені судові витрати у сумі 5 000 гривень на відшкодування витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 133, 137, 141, 265, 270 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ :
Заяву представника відповідача адвоката Пономаренка Дениса Юрійовича - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича про зобов`язання вчинити певні дії.
Стягнути з ОСОБА_1 накористь приватного виконавцявиконавчого округуВінницької областіТурського ОлександраВіталійовичапонесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 000 грн.
Додаткове рішення суду є невід`ємною частиною рішення суду від 02.09.2020року.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дняйого проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 17.09.2020року.
ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Приватний виконавецьвиконавчого округуВінницької областіТурський ОлександрВіталійович,м.Вінниця,вул.Визволення,8,каб.29.
Суддя:
