Справа № 127/11276/20
Провадження № 22-ц/801/1978/2020
Категорія: 39
Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А.
Доповідач:Копаничук С. Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2020 рокуСправа № 127/11276/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого : Копаничук С.Г.
Суддів: Голоти Л.О. ,Оніщука В.В.
при секретарі: Очеретній М.Ю.
учасники справи : позивач ОСОБА_1 ,
відповідач приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2020 року, ухвалене в приміщенні Вінницького міського суду під головуванням судді Федчишина С.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича про зобов`язання вчинити дії,-
В с т а н о в и в :
В травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про оскарження дій приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. Зазначила, що 08листопада 2018року приватнимвиконавцем виконавчого округу Вінницькоїобласті ТурськимО.В.було відкритовиконавче провадження№ 57645655 з примусовоговиконання виконавчоголиста Вінницькогоміського суду Вінницької області, виданого 07.06.2018року у справі№ 141/569/15-ц про стягнення боргу з ОСОБА_1 накористь ПАТ«УНІВЕРСАЛ БАНК».В ході виконання виконавчого провадження,постановою приватного виконавця був накладенийарешт на коштиборжника табуло заблокованоїї зарплатну банківську карту. 07жовтня 2019 року воназвернулась доприватного виконавця Турського О.В.із заявою про розблокування їїзарплатного карткового рахунку.У відповіді на її звернення від 09 жовтня 2019року,приватний виконавець Турський О.В. повідомив, що правові підстави длязняття арештуз рахунку№ НОМЕР_1 в АТ «Державний ощадний банк України»,що належить ОСОБА_1 , в тому рахунку в зв`язкуз їїзначним ускладненнямматеріального становища відсутні.
23 березня 2020 року вона звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії приватного виконавця Турського О.В. та 15 травня 2020 року отримала відповідь від 24.04.2020 року за №3644/В-9231/20.5.1. У відповіді зазначено, що на підставі вищезазначеної скарги було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності приватного виконавця ОСОБА_2 щодо здійснення виконавчого провадження №57645655, та складено Довідку за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 17.04.2020 року. У довідці вказано, що згідно пояснення приватного виконавця, жодних повідомлень про те, що на кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_1 , заборонено звертати стягнення, від банківських установ, в тому числі і від АТ «Державний ощадний банк України», на адресу приватного виконавця не надходило.
Посилаючись на те, що накладення арешту на картковий рахунок, на який вона отримує заробітну плату, є протиправним, в зв`язку з чим вона зазнала порушення свого права на вільне розпорядження своєю власністю, на вільне використання протягом шести місяців виключно зарплатних коштів, що є єдиним джерелом її існування, просила зобов`язати приватного виконавця Турського О.В. зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого нею в АТ «Державний ощадний банк України», накладений в рамках виконавчого провадження № 57645655 від 08.11.2018 року.
Рішенням Вінницького міського суду від 02.09.2020 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду, ОСОБА_1 просить його скасувати через порушення норм процесуального та матеріального права, а по справі ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити повністю. Вказала, що картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий нею в АТ «Державний ощадний банк України», є рахунком, на який вона отримує виключно заробітну плату. Зазначила, що суд невірно оцінив докази, що мають значення для розгляду справи, а саме довідкупро доходи№157від 29.07.2019року,видану Відділомосвіти Оратівськоїрайонної державноїадміністрації Оратівськогорайону Вінницькоїобласті,а такожвипискою покартковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритомув АТ«Державний ощадний банк України»,за періодз 01.04.2019року по30.06.2019року таза періодз 29.06.2019 року по 29.07.2019 року, які підтверджують те, що картковий рахунок, на який накладений арешт, є рахунком із спеціальним режимом використання і на нього нараховується виключно заробітна плата. Вказала, що про заборону накладення арешту на вказаний рахунок вона неодноразово повідомляла приватного виконавця, однак останній на це уваги не звертав.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Заслухавши доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповіднодо ст.367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу за наявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованість рішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги, позовних вимог та підставпозову,заявлених всуді першоїінстанції .Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуютьсяфактів наякі учасникисправи посилаютьсяв апеляційнійскарзі та (або) відзиві нанеї. Докази,які небули поданідо судупершої інстанції,приймаються судом лише увиняткових випадках,якщо учасниксправи надавдокази неможливостіїх поданнядо суду першої інстанціїз причин,що об`єктивноне залежаливід нього.
Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказане рішення цим вимогам відповідає.
Суд першоїінстанції встановив,що 08.11.2018рокупостановою приватноговиконавцяТурського О.В.відкритовиконавче провадження№57645655звиконаннявиконавчого листа№141/569/15-ц,виданогоВінницькимміським судомВінницькоїобласті07.06.2018рокупростягненняз ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості, що, станом на 29.04.2015 року, становила 38515 доларів США, 95 центи США та 3654 грн. судового збору.
Постановою приватного виконавця Турським О.В. від 03.07.2019року у ВП № 57645655 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_3 у межах суми звернення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, 1 207 507,66грн. Зокрема, арешт накладений на грошові кошти, що містяться на рахунку НОМЕР_1 (використовується у тому числі для зарахування заробітної плати), відкритий у АТ «Державний ощадний банк України», та належить ОСОБА_1 .
Також суд встановив, що відповідно до «Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 89 від 11.09.2017, рахунки «2620» відносяться до класу 2 «Операції з клієнтами» («кошти на вимогу фізичної особи»). Планом, рахунків не обмежено використання рахунків «2620» виключно для отримання виплат заробітної плати, пенсії та інших соціальних виплат.
Відповідно до довідки за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 17.04.2020року щодо здійснення виконавчого провадження № 57645655, яка проводилась на підставі скарги ОСОБА_1 та в межах предмету цієї скарги, порушень вимог законодавства не виявлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела те, що кошти які знаходяться на рахунку відносяться до спеціального режиму використання та накладення арешту на її картковий рахунок, що використовується у тому числі для зарахування заробітної плати, є протиправним. Також, жодних повідомлень про те, що на кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_3 , заборонено звертати стягнення, від АТ «Державний ощадний банк», на адресу приватного виконавця не надходило, а у приватного виконавця відсутня можливість перевірити режим використання банківських рахунків боржника при винесенні постанови про арешт коштів боржника в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, оскільки суд вірно встановив обставини справи, які перевірив оціненими в порядку ст. 89 ЦПК України доказами, правильно визначив спірні правовідносини та застосував до них норми права і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень органів та посадових осіб - є сукупністю дій що спрямованні на примусове виконання рішень, які проводяться на підставі у межах та у спосіб, що визначенні Конституцією України, цим Законом, нормативно правовими актами, які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до п.7 ч.3 ст.18 ЗУ Про виконавче провадженнявиконавецьпід час здійснення виконавчого провадження має право накладатиарештна кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно положеньч.ч.5,7ст.26Закону України«Про виконавчепровадження»,виконавецьне пізнішенаступного робочогодня здня надходженнядо ньоговиконавчого документавиносить постановупро відкриттявиконавчого провадженняв якійзазначає прообов`язокборжника податидекларацію продоходи тамайно боржника,попереджає боржникапро відповідальністьза неподаннятакої деклараціїабо внесеннядо неїзавідомо неправдивихвідомостей.У разіякщо взаяві стягувачазазначено рахункиборжника убанках,інших фінансовихустановах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладаєарештна кошти боржника.
Відповідно ч.2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягаютьарештув порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця проарешткоштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частиніарештукоштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»виконавецьзобов`язаний знятиарештз коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцемарештуз усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач і третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про не повне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи не заслуговують на увагу. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Державний ощадний банк України», на який накладений арешт відноситься до класу 2 «Операції з клієнтами» («кошти на вимогу фізичної особи») і відповідно до «Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», використання таких рахунків не обмежене виключно для отримання виплат заробітної плати, пенсії та інших соціальних виплат.
Жодних належних,допустимих тадостовірних доказів того, що вказаний картковий рахунок, є рахунком із спеціальним режимом використання на який вона отримує виключно заробітну плату, ОСОБА_1 суду не надала. Крім того, такі доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами довідки про перевірку діяльності приватного виконавця Турського О.В. (а.с.19-20) та інформацією, отриманою судом першої інстанції від АТ «Державний ощадний банк України» (а.с. 40). Саме по собі посилання у вказаному листі банку про те, що рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Державний ощадний банк України» для зарахування заробітної плати, не свідчить про те, що до такого рахунку застосовується спеціальний режим використання.
Інші доводи апеляційної скаргизводяться лише до незгоди скаржника з висновками суду першої інстанції.
З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом.
При вирішенні цієї справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині, отже рішення суду першої інстанції є законним, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.
Згідно ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права ,а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення ,а ухвала суду - без змін .
Керуючись ст. ст. 367, 368,374, 375, 382, 384,451 ЦПК України,-
П о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С.Г. Копаничук
Судді : Л.О. Голота
В.В. Оніщук
