Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 липня 2021 року
у справі № 757/62919/19-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо порядку стягнення пені за договором банківського вкладу
Аналогічна правова позиція висловлена
Великою Палатою Верховного Суду в постанові
від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц
та Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах
від 05 червня 2019 року у справі № 757/32522/17-ц
від 19 червня 2019 року у справі № 359/8114/17
від 11 січня 2020 року у справі № 335/11482/16-ц
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про стягнення коштів за невиконання зобов'язань за договором банківського вкладу.
Заочним рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 192,80 грн, проценти за договором банківського вкладу у розмірі 48,00 доларів та 3% річних у розмірі 60,55 доларів США без врахування податків та зборів. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» у дохід держави судовий збір у розмірі 740,60 грн.
Постановою апеляційного суду заочне рішення суду першої інстанції у частині вирішення вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення пені скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.
Пунктом 17 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага. Таким благом є видача (повернення) вкладнику його коштів.
ВИСНОВКИ: відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум свідчить про невиконання банком своїх зобов'язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом, у вигляді сплати пені у розмірі 3% від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі.
Тлумачення частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави зробити висновок, що нарахування пені має відбуватися на всю суму утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовідносини з банками, захист прав споживачів фінансових послуг, відповідальність банку, порушення грошового зобов'язання
