Справа №: 685/656/21
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2021 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ кримінальне провадження № 12020240240000005 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ульяново Теофіпольського району Хмельницької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого оператором котельні Щаснівської ЗОШ I-III ступенів, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ст. 126-1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_6 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий такому, що принижує його гідність поводженню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 з якою спільно проживав в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яке виразилося у систематичних словесних образах, погрозах фізичною розправою, приниженні, залякуванні, діях, спрямованих на обмеження волевиявлення потерпілої, ударах, спричиненні тілесних ушкоджень, що призвело до фізичних та психологічних страждань, за наступних обставин.
Так, 06.06.2019, 16.08.2019, 01.10.2019 та 02.12.2019 ОСОБА_6 вчиняв відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, яке виражалось у висловлюванні щодо неї нецензурними та образливими словами, у зв`язку із чим, потерпіла ОСОБА_5 зверталась із заявами до працівників поліції.
За вказані вище адміністративні правопорушення, постановами Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 10.07.2019, 29.10.2019, 07.11.2019 та 27.12.2019 ОСОБА_6 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст.173-2 КУпАП.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення систематичного домашнього насильства, 24.01.2020 близько 15 години 00 хв., ОСОБА_6 , за місцем їхнього спільного проживання в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час конфлікту, який виник на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, будучи агресивно налаштованим стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , в присутності малолітніх дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння фізичних та психологічних страждань потерпілій та усвідомлюючи їх настання, повторно вчинив відносно ОСОБА_5 домашнє насильство фізичного характеру, яке виразилося у спричиненні тілесних ушкоджень, у зв`язку із чим потерпіла ОСОБА_5 повторно звернулась із заявою до працівників поліції.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 11 від 29.01.2020 у потерпілої ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в лівій навколоочній ділянці, саден у ділянці кутів лівого ока, припухлості м`яких тканин в лобній ділянці справа, припухлості м`яких тканин та крововиливу по зовнішній поверхні лівого плеча, припухлості м`яких тканин по зовнішній поверхні лівого стегна та припухлості м`яких тканин по зовнішній поверхні лівої гомілки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Також, 24.02.2020 близько 15 години 00 хв., ОСОБА_6 , за місцем їхнього спільного проживання в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час конфлікту, який виник на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, будучи агресивно налаштованим стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , в присутності малолітніх дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння фізичних та психологічних страждань потерпілій та усвідомлюючи їх настання, повторно вчинив відносно ОСОБА_5 домашнє насильство фізичного характеру, яке виразилося у спричиненні тілесних ушкоджень, у зв`язку із чим, потерпіла ОСОБА_5 повторно звернулась із заявою до працівників поліції.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 198 від 04.03.2020 у потерпілої ОСОБА_5 виявлено тілесне ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу зовнішньої поверхні середньої третини стегна лівої нижньої кінцівки, яке за своїм характером відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Окрім цього, 30.08.2020 близько 16 години 40 хв., ОСОБА_6 , за місцем їхнього спільного проживання в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час конфлікту, який виник на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, будучи агресивно налаштованим стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , в присутності малолітніх дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на вчинення систематичного домашнього насильства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння психологічних страждань потерпілій та усвідомлюючи їх настання, повторно вчинив відносно ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилося у висловлюванні щодо неї нецензурними та образливими словами, у зв`язку із чим, потерпіла ОСОБА_5 повторно звернулась із заявою до працівників поліції.
Поряд з цим, 25.10.2020 близько 21 години 00 хв., ОСОБА_6 , за місцем їхнього спільного проживання в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час конфлікту, який виник на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, будучи агресивно налаштованим стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , в присутності малолітніх дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на вчинення систематичного домашнього насильства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння психологічних страждань потерпілій та усвідомлюючи їх настання, повторно вчинив відносно ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилося у висловлюванні щодо неї нецензурними та образливими словами, у зв`язку із чим, потерпіла ОСОБА_5 повторно звернулась із заявою до працівників поліції.
Також, 12.11.2020 близько 20 години 20 хв., ОСОБА_6 , за місцем їхнього спільного проживання в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час конфлікту, який виник на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, будучи агресивно налаштованим стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , в присутності малолітніх дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на вчинення систематичного домашнього насильства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння психологічних страждань потерпілій та усвідомлюючи їх настання, повторно вчинив відносно ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилося у висловлюванні щодо неї нецензурними та образливими словами, у зв`язку із чим, потерпіла ОСОБА_5 повторно звернулась із заявою до працівників поліції.
Окрім цього, 25.11.2020 близько 18 години 45 хв., ОСОБА_6 , за місцем їхнього спільного проживання в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час конфлікту, який виник на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, будучи агресивно налаштованим стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , в присутності малолітніх дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на вчинення систематичного домашнього насильства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння психологічних страждань потерпілій та усвідомлюючи їх настання, повторно вчинив відносно ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилося у висловлюванні щодо неї нецензурними та образливими словами, у зв`язку із чим, потерпіла ОСОБА_5 повторно звернулась із заявою до працівників поліції.
Таким чином,внаслідок вчинення ОСОБА_6 домашнього насильствавідносно своєїколишньої дружини ОСОБА_5 06.06.2019,16.08.2019,01.10.2019,02.12.2019(заякі вінбув притягнутийдо адміністративноївідповідальності),а також: 24.01.2020, 24.02.2020, 30.08.2020, 25.10.2020, 12.11.2020 та 25.11.2020, потерпіла піддавалась психологічним стражданням, а по епізодах від 24.01.2020, 24.02.2020 остання піддавалась також і фізичному насиллю.
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як вчинення домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного та психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призвело до фізичних та психологічних страждань.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у висунутому обвинуваченні не визнав. Дав показання, з яких слідує, що конфлікти між ним та ОСОБА_5 почались ще до розлучення, близько двох років тому. Сварки були неодноразово, в тому числі: 24.01.2020 і 24.02.2020 близько 15:00 год., 30.08.2020 близько 16:40 год., 25.10.2020 близько 21:00 год., 12.11.2020 близько 20:20 год., та 25.11.2020 близько 18:45 год. Не заперечується ним той факт, що конфлікти супроводжувались висловлюванням з його боку на адресу потерпілої нецензурними і образливими словами. Мали місце дані конфлікти за адресою їх спільного проживання в АДРЕСА_1 , та у присутності дітей. Вважає, що ОСОБА_5 провокувала його на конфлікти, і саме її поведінка та вчинки були приводами для сварок. Щоразу, як він «заматюкається до неї», ОСОБА_5 викликала поліцію і це було розцінено як насильство в сім`ї. Фізичного насильства по відношенню до потерпілої він ніколи не застосовував. В стані алкогольного сп`яніння не перебував. Алкоголем не зловживає, на обліку в лікаря нарколога не стоїть. Будь-яких дій на визначення стану алкогольного сп`яніння поліцейські з ним не проводили. Визнає, що постановами Теофіпольського районного суду його неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, однак звертає увагу, що і ОСОБА_5 притягувалась до відповідальності за домашнє насильство. В ході розгляду справ про адміністративні правопорушення він визнавав свою вину, вважаючи за можливим сплатити штраф.
Також обвинувачений в ході допиту вказав, що для уникнення конфліктів він переїхав жити в гараж, де харчувався і в будинок не заходив. Разом з тим, зазначив про те, що взимку він жив у будинку. Про заборонний припис, винесений в серпні 2019 року він дізнався від дільничного поліцейського вже після його винесення, проте свій переїзд до гаража не пов`язує із вказаною забороною. Припис він фактично не виконував.
Також вказав суду, що 10.07.2020 колишня дружина ОСОБА_5 з пасинком протиправно винесли 8 мішків зерна, а також розбила йому каменем голову; 10.06.2020 вона сказала, що їде в лікарню, а сама поїхала відпочивати в Туреччину, забравши у нього 500 доларів; були випадки коли вона забирала з кишені його куртки гроші; викидала з холодильника його продукти; а в 2021 році у них був конфлікт через те, що потерпіла не ночувала вдома і діти пропустили школу. Відносини з дітьми потерпілої від першого шлюбу раніше були нормальні. Зараз із сином потерпілої ОСОБА_10 стосунки негативні. Останній намагався заподіяти йому тілесні ушкодження 17.01.2021. Зі своїми неповнолітніми синами не спілкується, оскільки вони не беруть телефонної слухавки. Вважає, що потерпіла намовляла дітей проти нього. Наразі вони з ОСОБА_5 проживають окремо і конфлікти між ними припинились. Усю кримінальну справу розцінює як «сфабриковану» потерпілою та її оточенням з метою позбавлення його волі, щоб заволодіти майном (наявною у нього технікою).
Потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що в 2008 році вона одружилась з обвинуваченим ОСОБА_6 . Від першого шлюбу вона має двох повнолітніх дітей: ОСОБА_11 , 1996 р.н., та ОСОБА_12 , 1995 р.н. Також у них з обвинуваченим є двоє спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_13 , 2011 р.н. і ОСОБА_14 , 2007 р.н. Вже близько 10 років обвинувачений вчиняє щодо неї та двох її дітей від першого шлюбу домашнє насильство, і його дії носять систематичний характер. Основні приводи до більшості конфліктів, які щоразу безпідставно вчинялися ОСОБА_6 є його негативне ставлення до ОСОБА_10 та ОСОБА_15 . Щоразу він вчиняв вдома сварки в присутності неповнолітніх синів із застосуванням насильства і кожного разу обвинувачений перебував в стані алкогольного сп`яніння. Всього фактів протиправної поведінки ОСОБА_6 по відношенню до неї було понад 20, тому детально всіх дат і обставин подій не пам`ятає, але в більшості вони ідентичні. Він щоразу виражався образливими словами, придумував її дітям образливі прозвища: «Зек», «Філя», «Бик», « ОСОБА_16 ». Не давав їй зустрічатись з донькою. Забороняв дітям ОСОБА_10 та ОСОБА_17 ходити до їхнього батька. Обвинувачений часто кричав їй: «геть з хати», наголошуючи, що хата його. Вона офіційно не працює, доглядає за господарством та виховує молодших дітей. Піти їй з дітьми було нікуди. Багато пробачала ОСОБА_6 . Старші діти його боялись, а тому в поліцію не звертались. Через знущання чоловіка, в 2019 році вона подала позов до суду про розірвання шлюбу. Після розлучення ситуація не змінилась, а протиправні дії ОСОБА_6 продовжувались. Так, останній неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. Судові рішення Теофіпольського районного суду вона не оскаржувала, хоча суть викладених правопорушень іноді не повністю відповідала фактичним обставинам. В суд її, як потерпілу, не викликали при розгляді даних справ. Обвинувачений, проконсультувавшись із адвокатом, почав влаштовуючи дома скандали, а потім писати заяви в поліцію на неї. Тому її також притягували до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. Вважає, що вона лише «відсварювалась» до обвинуваченого, заступаючись за дітей. По усім епізодам, ініціатором був обвинувачений. Поліція була у них вдома регулярно. Поліцію викликала вона, але декілька разів дзвонив неповнолітній син ОСОБА_18 . ОСОБА_6 постійно застосовував щодо неї не лише психологічне, а і фізичне насилля, однак «побої» вона щоразу не знімала не маючи на це часу та коштів. Після розлучення ОСОБА_6 переїхав жити в гараж, купивши собі холодильник. Їм з дітьми він не допомагав і нічого не давав цілий рік, при цьому казав: «станете переді мною на коліна і попросите у мене», «будете здихати з голоду». Навіть коли він зарізав свиню, то їм нічого не дав. Аліменти на дітей обвинувачений не платив. А почав сплачувати їх лише після роз`яснень з боку державного виконавця про наслідки за несплату таких. Коли додому повертався колишній чоловік напідпитку вона завжди старалась піти. Від його протиправних дій вона нервувала, зазнавала стресу, їздила в с. Скаржинці до психолога, де їй допомогли.
Також потерпіла в ході її допиту зазначила, що 06.06.2019 п`яний обвинувачений почав її обзивати, виганяти при дітях з хати. 16.08.2019 він вчиняв те саме. Також вдарив її ногою і кулаком. 17.08.2019 і 01.10.2019 він вчиняв сварки і «розборки», також прозивав її старших дітей. 02.12.2019 обвинувачений вчинив сварку, пов`язану з старшими дітьми. Казав «щоб вони удавились», коли вона дочці з зятем передала передачу.
24.01.2020 ОСОБА_6 будучи п`яним, відкривав двері, щоб вони з дітьми замерзли. Крім того, заподіяв їй тілесних ушкоджень. Вона мала синяки на руках, ногах. Також він вдарив її кулаком в голову.
24.02.2020, коли п`яний ОСОБА_6 прийшов додому і вона йшла з кухні в хату, тоді він за нею побіг і вдарив «з ноги» у стегно. Також зі злістю обзивав дітей.
30.08.2020 ОСОБА_6 почав говорити при дітях приниження про неї інтимного характеру.
25.10.2020 відбулась аналогічна попереднім сварка, коли син ОСОБА_10 приїхав з Польщі, з роботи і відпочивав, то ОСОБА_6 грюкав дверима і казав, що «бик спить».
25.11.2020 була чергова сварка, коли п`яний ОСОБА_6 прийшов додому та вдарив її безпричинно по ногах і обізвав. Вони з ОСОБА_19 тоді сиділи на дивані.
На теперішній час вона з дітьми переїхала в інше село, у придбаний нею будинок. Все у них добре. Відносин з ОСОБА_6 не підтримує. Протиправні дії щодо неї з боку обвинуваченого припинились.
Свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 суду показали, що вони є колегами і товаришами обвинуваченого і не являлись свідками подій, за результатами яких обвинувачується ОСОБА_6 . Свідки вказали, що були у ОСОБА_6 вдома декілька разів і конфліктів між обвинуваченим та потерпілою не було. Знають про конфлікти зі слів обвинуваченого. Характеризують його з гарної сторони, як врівноважену та виховану людину, яка алкогольними напоями не зловживає. А у випадках вживання алкоголю, агресії в поведінці ОСОБА_6 вони не помічали.
Свідок ОСОБА_22 суду показав, що він є братом обвинуваченого та йому відомо, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 неодноразово виникали конфлікти і протягом якогось часу до них приїжджала поліція, в більшості, за викликами потерпілої. Жодних дат конфліктів він не пам`ятає. Обвинувачений з потерпілою постійно сварились при дітях і він це оцінює критично. Що ставало приводами для їх конфліктів свідок не зазначив. ОСОБА_6 йому неодноразово жалівся на дружину і казав, що вона його провокує на сварки, проте цього особисто свідок не бачив. Також брат казав йому, що живе в гаражі щоб менше зустрічатись з потерпілою, щоб не було конфліктів. Певний час він був на стороні ОСОБА_5 , але потім зрозумів, що вона не робить кроків на примирення з братом. Він казав ОСОБА_6 , щоб той не зачіпав сина потерпілої від попереднього шлюбу ОСОБА_10 . Вважає, що потерпіла не хотіла уступати чоловіку і налаштувала дітей проти нього. Діти негативно ставляться до батька, а також не вітаються і до нього. Він завжди намагався зберегти сім`ю брата та помирити їх. ОСОБА_6 характеризує позитивно, як роботящого чоловіка, який нормально ставився до дітей, купував їм багато іграшок. З першою дружиною ОСОБА_6 не сварився. Обвинувачений не конфліктна людина, але за себе може постояти: буде кричати і спорити. Застосування обвинуваченим до потерпілої фізичного насилля не бачив, як і наявності на ній тілесних ушкоджень. Однак, потерпіла рік тому заподіяла тілесне ушкодження обвинуваченому під час конфлікту, який у них стався за зерно - розсікла йому голову. Однак, кримінальну справу закрили.
Допитаний у судовому засіданні в присутності психолога неповнолітній свідок - ОСОБА_8 суду вказав, що йому 13 років і він живе в с. Святець. Тато часто приходив додому п`яний, сварився до мами та бив її. Починав сварки батько. До них багато разів приїжджала поліція. Були випадки коли поліцію викликав він. Повертатись в с. Гаївку не хоче.
Здійснити допит малолітнього свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні не представилось можливим, оскільки дитина мовчала та плакала. Психолог в судовому засіданні зазначила, що дитина схвильована, тривожна, знервована, і допитуватись не може.
Свідок ОСОБА_23 (поліцейський РПП СПД № 1 відділу поліції № 2 Хмельницького РУП) суду показав, що він неодноразово був на виїздах через конфлікти між обвинуваченим та потерпілою. Так, 12.11.2020 прибув за викликом ОСОБА_5 в с. Гаївка по факту вчинення щодо неї домашнього насильства ОСОБА_6 . Приїхавши на місце події побачив, що потерпіла плакала, була налякана та схвильована. Пояснила про вчинення щодо неї домашнього насильства колишнім чоловіком. Також на місці був присутній її неповнолітній син, який вказав, що батько вчиняє домашнє насильство по відношенню до матері. Дитина була налякана. На потерпілій тілесних ушкоджень не бачив. Огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_6 не проводився.
Свідок ОСОБА_24 суду показав, що він працюючи поліцейським РПП СПД № 1 відділу поліції № 2 Хмельницького РУП в 2020 році близько трьох разів прибував в с. Гаївку за повідомленнями про вчинення домашнього насильства. Конфлікти були систематичні. 30.08.2020 біля 17-ої години він приїхав на виклик. ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_6 виражався до неї нецензурними словами, погрожував і виганяв у присутності дітей. При цьому, син був наляканий та заплаканий, і пояснив що батько закриваючи двері зачіпив маму, принижував і ображав її. ОСОБА_6 на момент приїзду поліції перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідала обстановці. Освідування на стан сп`яніння з обвинуваченим не проводилось. Обвинувачений знімав поліцейських на телефон, дзвонив адвокату, близько 20 хв. писав письмові пояснення. В поясненнях вказував, що конфлікти виникають з побутових причин, і провокує їх ОСОБА_5 . В його присутності ОСОБА_6 виражався до потерпілої нецензурними словами та погрожував їй, хоча вона його не провокувала, а відповідала на його образи.
Свідок ОСОБА_25 (поліцейський РПП СПД № 1 відділу поліції № 2 Хмельницького РУП) суду показав, що 24.02.2020 на робочий планшет він отримав повідомлення про домашнє насильство в с. Гаївка. Заявниця ОСОБА_5 на місці пояснила, що ОСОБА_6 ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою та шарпав. Від проходження СМЕ відмовилась, про що написала письмову заяву. Тілесних ушкоджень він на ній не бачив. Також в будинку був присутній її син, який вказав що батько прийшов і кричав на маму. ОСОБА_6 на час їхнього приїзду дома не було, а тому пояснень у нього він не відбирав і стан сп`яніння не встановлював. Крім того, свідок вказав, що конфлікти між ОСОБА_26 були багато разів. Він приїжджав на виклики неодноразово. Був випадок, коли при ньому обвинувачений нецензурними словами лаявся до потерпілої через користування Інтернетом.
Оцінюючи зібраніта дослідженів судовомузасіданні докази,суд приходитьдо висновку,що винаобвинуваченого увчиненні злочинупередбаченого ст.126-1КК Українибеззаперечно доведена показаннями потерпілої ОСОБА_5 , які є послідовними та логічними і повністю узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_22 , ОСОБА_27 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, що надані стороною обвинувачення, а саме:
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.01.2020, з якого вбачається, що у період часу з 17.06.2019 по теперішній час її колишній чоловік ОСОБА_6 систематично вчиняє сварки, обзиває нецензурною лайкою та образливими словами, погрожує фізичною розправою;
-постановою Теофіпольськогорайонного судуХмельницької областівід 10.07.2019,якою ОСОБА_6 визнано винуватиму вчиненніадміністративного правопорушенняза ч.1ст.173-2КУпАП.Так,06.06.2019близько 19години 30хв. ОСОБА_6 перебуваючи встані алкогольногосп`яніння вжитловому будинкуза адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 , яке виразилось в обзиванні її нецензурними та образливими словами, та в спричиненні фізичного болю;
-постановою Теофіпольськогорайонного судуХмельницької областівід 29.10.2019,якою ОСОБА_6 визнано винуватиму вчиненніадміністративного правопорушенняза ч.2ст.173-2КУпАП.16.08.2019близько 18години 00хв. ОСОБА_6 за місцемпроживання вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 , яке виразилось в обзиванні її нецензурними та образливими словами, погрозами при малолітніх дітях;
- постановою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 07.11.2019 якою ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП. Так, 17.08.2019 близько 00 години 00 хв. ОСОБА_6 не виконав зобов`язання термінового заборонного припису, винесеного відносно нього 17.08.2019, а саме: заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання. Крім того, 01.10.2019 близько 20 години 30 хв. ОСОБА_6 вчинив домашнє насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_5 , яке виразилось в обзиванні її нецензурними та образливими словами;
-постановою Теофіпольськогорайонного судуХмельницької областівід 27.12.2019,якою ОСОБА_6 визнано винуватиму вчиненніадміністративного правопорушенняза ч.2ст.173-2КУпАП.02.12.2019близько 17години 00хв. ОСОБА_6 за місцемпроживання вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , яке виразилось в обзиванні її нецензурними та образливими словами;
- висновком психологічного дослідження від 28.01.2020 № 383 проведеного спеціалістом СПЗ УКЗ ГУНП в Хмельницькій області, психологом ОСОБА_28 , з якого вбачається, що при вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_5 06.06.2019 близько 19.30 год., 16.08.2019 близько 18.00 год., 17.08.2019 близько 00.00 год., 01.10.2019 близько 20.30 год., 02.12.2019 близько 17.00 год. вона піддавалась психологічним стражданням, так як в той момент мала неприємні, обтяжливі відчуття, при яких відчувала емоційний дискомфорт, біль та стрес. ОСОБА_5 заподіяно психологічні страждання, що виразилися у виникненні надлишкових перешкод, які стались у її життєдіяльності внаслідок дій колишнього чоловіка, завдали утиску фундаментальним особистим цінностям та потребам потерпілої в особистому благополуччі, благополуччі її дітей, в активній та продуктивній життєдіяльності, упевненості у собі та у майбутньому. Сукупність переживань, які в той момент відчувала ОСОБА_5 обумовлює: труднощі особистісної інтеграції, боязнь за безпеку (свою та дітей), труднощі у спілкуванні з людьми, невпевненість у собі та відчуття безпомічності, нездатності захищати себе, схильності до депресій, тривоги, емоційної невпевненості та зниження рівня задоволеності життям. Встановлено, що потерпіла систематично страждає від домашнього насильства, а саме фізичного, психологічного та економічного від ОСОБА_6 ;
- висновком психологічного дослідження ОСОБА_5 від 28.01.2020 № 7, проведеного спеціалістом Теофіпольського територіального центру соціального обслуговування, психологом ОСОБА_29 , згідно якого при вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_5 06.06.2019, 16.08.2019, 01.10.2019 та 02.12.2019 вона піддавалась психологічним стражданням. Стан потерпілої пригнічений, присутня емоційна напруга, нервове навантаження, боязкість за своє життя та життя дітей. Високий рівень тривожності, боязкості та страху за безпеку;
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.01.2020, з якого вбачається, що 24.01.2020 близько 15.00 год. ОСОБА_6 на кухні наніс потерпілій тілесні ушкодження;
- висновком судово-медичної експертизи № 11 від 29.01.2020, згідно якого у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в лівій навколоочній ділянці, саден у ділянці кутів лівого ока, припухлості м`яких тканин в лівій скроневій ділянці, припухлості м`яких тканин в лобній ділянці справа, припухлості м`яких тканин та крововиливу по зовнішній поверхні лівого плеча, припухлості м`яких тканин по зовнішній поверхні лівого стегна та припухлості м`яких тканин по зовнішній поверхні лівої гомілки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Можна припустити, що наявні тілесні ушкодження могли утворитись від не менш як семи прикладень травмуючої дії. Характер і локалізація тілесних ушкоджень в лівій навколоочній ділянці не є специфічними чи характерними для утворення їх при падінні людини з висоти власного зросту. Всі інші тілесні ушкодження на тілі потерпілої могли утворитись як внаслідок прямих ударів так і при падінні з висоти власного зросту;
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.02.2020, згідно якого 24.02.2020 близько 15.20 год. її колишній чоловік ОСОБА_6 за місцем свого проживання наніс їй тілесні ушкодження, а саме ударив ногою у ліве стегно, свідком даної події був їх син ОСОБА_8 ;
- висновком судово-медичної експертизи № 198 від 04.03.2020, яким доводиться, що у потерпілої ОСОБА_5 виявлено тілесне ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу зовнішньої поверхні середньої третини стегна лівої нижньої кінцівки, яке за своїм характером відноситься до легкого тілесного ушкодження, що не спричиняють короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, а мають скороминущі наслідки. Це тілесне ушкодження могло утворитись як від одноразової дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, за механізмом «удар», так і від удару цією ділянкою ноги об тупий твердий предмет із обмеженою контактуючою поверхнею;
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.08.2020, згідно з яким 30.08.2020 близько 16.30 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 прийшовши додому, в присутності дітей, почав її словесно ображати та принижувати її честь та гідність, наніс їй удари, через що вона впала на землю;
- рапортом від 30.08.2020, згідно з яким заявником про домашнє насильство 30.08.2020 о 16.42 год. з боку батька щодо матері був неповнолітній ОСОБА_14 ;
- рапортами від 24.02.2020, 12.11.2020, 25.11.2020, з яких вбачається, що ОСОБА_5 викликала поліцію у зв`язку із домашнім насильством з боку обвинуваченого;
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.10.2020, згідно яким 25.10.2020 близько 21.00 год. ОСОБА_6 перебуваючи за місцем спільного проживання зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_5 , вчинив домашнє насильство, що виражалось у нецензурній лайці, намаганні спричинити тілесні ушкодження;
- рапортом від 25.10.2020, згідно з яким, заявниками щодо вчинення домашнього насильства 25.10.2020 були: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 12.11.2020, згідно з яким 12.11.2020 близько 20.00 год. ОСОБА_6 вчинив психологічне насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , ображав нецензурними словами та погрожував фізичною розправою;
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 25.11.2020, згідно з яким 25.11.2020 близько 16.30 год. за адресою АДРЕСА_1 , її колишній чоловік ОСОБА_6 вчинив відносно неї насильство в сім`ї, а саме: висловлювався нецензурними словами та заборонив їй користуватися газовим обладнанням;
- висновком психологічного дослідження ОСОБА_5 від 07.12.2020 № 1243, проведеного спеціалістом СПЗ УКЗ ГУНП в Хмельницькій області, психологом ОСОБА_28 , згідно якого при вчиненні домашнього насильства відносно ОСОБА_5 колишнім чоловіком ОСОБА_6 30.08.2020 близько 16.42 год., 25.10.2020 близько 21.00 год., 12.11.2020 близько 20.22 год., 25.11.2020 близько 18.45 год., вона піддавалась психологічним стражданням так, як в той момент мала неприємні обтяжливі відчуття при яких відчувала емоційний дискомфорт та виснаження, втрату активності та стрес. Потерпіла систематично переживала психологічне насильство, яке вчинялось ОСОБА_6 через залякування, погрози, словесні образи, приниження та агресію,що призвело її до стану емоційної нестійкості, втрати здатності захистити себе, тривожності, постійного відчуття страху, образ;
- висновком судової психологічної експертизи № СЕ-19/123-20/331-ПС від 18.01.2021, відповідно до якого у ОСОБА_5 наявні негативні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок систематичного насильства в сім`ї психологічне та фізичне насильство, а саме словесні образи, погрози, у тому числі щодо дітей ОСОБА_5 , приниження, переслідування, залякування, дії спрямовані на обмеження волевиявлення потерпілої, ляпаси, стусани, штовхання, шмагання, заподіяння тілесних ушкоджень. Ситуація, що досліджується у кримінальному провадженні є психотравмувальною для ОСОБА_5 . Внаслідок психотравмувальної дії вказаної ситуації ОСОБА_5 спричинені моральні страждання, які з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей підекспертної є суттєвими;
- висновком судової психолого-психіатричної експертизи №166 від 01.04.2021, з якого слідує, що ОСОБА_5 будь-яким психічним захворюванням не страждає. У ситуаціях, які склалися між ОСОБА_5 та її колишнім чоловіком ОСОБА_6 06.06.2019, 16.08.2019, 17.08.2019, 01.10.2019, 24.01.2020, 24.02.2020, 30.08.2020, 26.10.2020, 12.11.2020 та 25.11.2020 наявне систематичне вчинення психологічного насильства та спрямування психотравмуючої дії. Внаслідок вищеописаних ситуацій у ОСОБА_5 відмічалися психологічні страждання.
Крім того, вина ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині доводиться і показаннями самого обвинуваченого, який не заперечував конфліктів з колишньою дружиною по усім епізодам злочину і підтвердив, що остання викликала поліцію після його нецензурних слів на її адресу.
Дослідивши під час судового розгляду всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно дост. 94 КПК Україникожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ухвалення обвинувального вироку), суд дійшов висновку про доведення в ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні домашнього насильства 24.01.2020, 24.02.2020, 30.08.2020, 25.10.2020, 12.11.2020, 25.11.2020, тобто в умисному систематичному вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призвело до фізичних та психологічних страждань, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Щодо позиції сторони захисту про неправомірність включення в обвинувачення епізодів, за які ОСОБА_6 вже поніс покарання в межах розгляду справ про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП, та як наслідок подвійне притягнення особи до відповідальності, суд зазначає таке.
Устатті 61 Конституції Українизакріплено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
В частині 1 статті 4 Протоколу № 7 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободзазначено, що нікого не може бути вдруге притягнуто до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.
Статтею 126-1 КК України передбачено кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Об`єктивну сторону зазначеного кримінального правопорушення складають діяння, що виражаються в систематичному насильстві в формах фізичного, психологічного та економічного насильства.
Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази.
Так, в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 піддавались оцінці обставини, аналогічні аргументам захисника ОСОБА_7 по даній кримінальній справі. За результатами касаційного розгляду, колегія суддів ВС вказала, що: «суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення не зіставив фактичних обставин правопорушення в адміністративному та кримінальному провадженнях, не з`ясував наявність у даній конкретній справі умов, які не виключають подвійного провадження в рамках кримінального та адміністративного права, не врахував, що за фактом домашнього насильства 21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався, його систематичні дії призвели до психологічних страждань ОСОБА_3 та погіршення якості її життя, тобто до наслідків, які не охоплюються ст. 173-2 ч. 2 КУпАП».
Як установлено судом, за вчинення домашнього насильства, що мало місце 06.06.2019, 16.08.2019, 01.10.2019, 02.12.2019 ОСОБА_6 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2ст.173-2КУпАП за тих же фактичних обставин провадження, щодо яких сформульовано обвинувачення в рамках даного кримінального провадження, що підтверджено відповідними постановами Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 10.07.2019, 29.10.2019, 07.11.2019 та 27.12.2019.
Зіставивши фактичніобставини правопорушеньв обохпровадженнях,суд вважає,що висунуте ОСОБА_6 обвинувачення поепізодам від06.06.2019,16.08.2019,01.10.2019,02.12.2019 суперечить гарантіям, закріпленим у статті 4 Протоколу № 7, оскільки у випадку притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності заст. 126-1 КК Українипісля його притягнення до адміністративної відповідальності за частинами 1,2ст. 173-2 КУпАП, за вказаними вище епізодами обвинувачення, які випливають з ідентичних фактів і які є по суті тими ж самими, порушуватиме принцип «non bisin idem» («двічі за одне й те саме не карають»), передбаченийстаттею 61 Конституції Українита частиною 1 статті 4 Протоколу № 7Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також судомвстановлено,що ввину ОСОБА_6 згідно обвинувальногоакту ставитьсявчинення 17.08.2019систематичного домашньогонасильства всім`ї психологічногохарактеру,яке виразилосьу висловлюванніщодо потерпілоїнецензурними таобразливими словами. Проте,жодних доказівна підтвердженнявчинення даногокримінального правопорушеннясуду ненадано.
Разом зтим,із дослідженоїв ходісудового розгляду постанови Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 07.11.2019 вбачається, що ОСОБА_6 визнано винуватим, зокрема, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП за невиконання 17.08.2019 зобов`язання термінового заборонного припису, а саме: заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_5 .
Згідно з положеннями ч. 1ст. 373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
За правиламистатті 2 КПК України,завданнями кримінальногопровадження єзахист особи,суспільства тадержави відкримінальних правопорушень,охорона прав,свобод тазаконних інтересівучасників кримінальногопровадження,а такожзабезпечення швидкого,повного танеупередженого розслідуванняі судовогорозгляду зтим,щоб кожний,хто вчинивкримінальне правопорушення,був притягнутийдо відповідальностів мірусвоєї вини,жоден невинуватийне бувобвинувачений абозасуджений,жодна особане булапіддана необґрунтованомупроцесуальному примусуі щобдо кожногоучасника кримінальногопровадження булазастосована належнаправова процедура.
Отже, з урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_6 в частині обвинувачення за епізодами від 06.06.2019, 16.08.2019, 01.10.2019, 02.12.2019 - у зв`язку із відсутністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення, а за епізодом від 17.08.2019 - за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа.
Суд звертає увагу на те, що факт вчинення обвинуваченим домашнього насильства в сім`ї 06.06.2019, 16.08.2019, 01.10.2019, 02.12.2019 за які він був притягнутий до адміністративної відповідальності оцінюється як доведена систематичність вчинення протиправних дій обвинуваченого, пов`язаних з домашнім насильством.
За епізодами від 24.01.2020, 24.02.2020, 30.08.2020, 25.10.2020, 12.11.2020 та 25.11.2020 ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності не притягувався і обвинувачення у цій частині відповідає вимогам законодавства та являється доведеним.
Також судвважає недоведенимперебування ОСОБА_6 в станіалкогольного сп`янінняпід часвчинення усіхепізодів злочину.Належних тадопустимих доказів,які ббеззаперечно доводилиперебування обвинуваченогов станіалкогольного сп`яніннясуду ненадано. Отже, суд виключає із обвинувачення дану обставину.
Оцінюючи показання і доводи сторони захисту в частині відсутності його вини та постійні провокації конфліктів потерпілою, то суд такі оцінює критично, як намагання уникнути від кримінальної відповідальності за вчинене, та вважає їх неспроможними спростувати висновок про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину по епізодам від 24.01.2020, 24.02.2020, 30.08.2020, 25.10.2020, 12.11.2020 та 25.11.2020.
Також суд звертає увагу на те, що ОСОБА_6 в ході його допиту наводив суду відомості, які виходять за межі пред`явленого обвинувачення і не стосуються тих епізодів, які йому ставляться у вину. А його показання в частині незастосування фізичного насилля до потерпілої повністю спростовуються допитом ОСОБА_5 , неповнолітнього свідка ОСОБА_8 та письмовими доказами, зокрема наведеними вище висновками судово-медичних експертиз.
Долучені до матеріалів справи письмові докази сторони захисту (а.с. 146-169, 185) суд оцінює як такі, що не стосуються тих епізодів злочину, що ставляться в вину ОСОБА_6 та виходять за межі пред`явленого обвинувачення, а тому суд їх відхиляє.
Крім того, свідки захисту ОСОБА_20 та ОСОБА_21 не були очевидцями конфліктів між колишнім подружжям і не володіють інформацією, щодо предмета доказування по справі, а їх показання лише характеризують особу обвинуваченого, що враховуватиметься судом при призначенні покарання.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Зокрема, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу винного, який працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, з якими на даний час не проживає, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 суд визнає вчинення кримінального правопорушення у присутності дітей.
Суд не визнає обтяжуючою покарання зазначену в обвинувальному акті обставину - вчинення злочину щодо подружжя, оскільки це є об`єктивною стороною кримінального правопорушення, що зазначено у диспозиції статті та характеризує кваліфікуючу ознаку злочину, а тому в силу ч. 4ст. 67 КК Українивказану обтяжуючу обставину з обвинувачення необхідно виключити.
Крім того, суд виключає через недоведеність таку обтяжуючу покарання обставину, як перебування в стані алкогольного сп`яніння, про що зазначено вище.
Згідно з досудової доповіді від 12.07.2021, орган пробації вважає середню ймовірність вчинення ОСОБА_6 повторного кримінального правопорушення, а його виправлення без позбавлення або обмеження волі не становить високої небезпеки для суспільства. На думку Теофіпольського РС філії ДУ «Центр пробації» у Хмельницькій області виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
Прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді арешту на строк 5 місяців.
Потерпіла у вирішенні покарання поклалась на думку суду.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, а також особу винного, який працює, характеризується виключно позитивно, має аліментні зобов`язання, проживає окремо від потерпілої, приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, ставлення ОСОБА_6 до вчиненого, як такого що вину не визнав і не розкаявся, наявності однієї обтяжуючої покарання обставини, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі на строк три роки із застосуванням ст. 75 КК України. Тому останнього слід звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням та покладенням на нього обов`язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
При цьому, суд переконаний, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари ОСОБА_6 за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим так і іншими особами.
Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України. З обвинуваченого на користь держави слід стягнути документально підтверджені витрати за проведення судової психологічної експертизи в сумі 11441 грн. 50 коп.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України по епізодам від 24.01.2020, 24.02.2020, 30.08.2020, 25.10.2020, 12.11.2020, 25.11.2020 та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк три роки.
На підставіст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю один рік і шість місяців.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_6 обов`язки періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогостаттею 126-1КК України по епізодам від 06.06.2019, 16.08.2019, 01.10.2019 та 02.12.2019, та виправдати його у зв`язку з відсутністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогостаттею 126-1КК України по епізоду від 17.08.2019 та виправдати його у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової психологічної експертизи в сумі 11441 грн. 50 коп.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Волочиський районний суд Хмельницької області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя:
