СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" вересня 2021 р. Справа № 5023/1123/12
Cхідний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий (суддя-доповідач): Судді: Стойка О.В. Попков Д.О., Барбашова С.В. при секретарі судового засідання: Склярук С.І. за участю представників сторін: від боржника: від ліквідатора: від кредитора: від зацікавлених осіб: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу номер провадження (вх.№) на ухвалу господарського суду Поліщук Д.В. за ордером; не з`явився; Вельковський С.В. за довіреністю; не з`явилися; Арбітражного керуючого Данченка Андрія Сергійовича м.Харків 1800 Х/З Харківської області від25.05.2021 року у справі№5023/1123/12 (суддя Яризько В.О.)за заявою до проФізичної особи підприємця Солонар Віталія Івановича м.Харків Фізичної особи підприємця Солонар Віталія Івановича м.Харків визнання банкрутом.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Харківської області від 20.08.2012 визнано фізичну особу-підприємця Солонар Віталія Івановича банкрутом (далі-Банкрут) та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Фоміна Гранта Валерійовича, зобов`язано ліквідатора відповідно до ст. ст. 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконати ліквідаційну процедуру банкрута.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.12.2015 звільнено арбітражного керуючого Фоміна Г.В. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута та призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Данченка Андрія Сергійовича.
У жовтні 2019 до господарського суду Харківської області звернувся ліквідатор Банкрута арбітражний керуючий Данченко А.С. з заявою (вх. № 23639 від 02.10.2019) про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі - продажу майна банкрута, відповідно до змісту якої, арбітражний керуючий просив суд визнати недійсними результати аукціону, за результатами якого 23.09.2010 між ліквідатором арбітражним керуючим - Фоміним Г.В. та Максименком Сергієм Олександровичем було укладено договір купівлі-продажу трикімнатної квартири, яка розташована з адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. за реєстровим № 231, та договір купівлі-продажу від 23.09.2010, укладений між Солонар В.І. та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. та реєстровим № 2317.
Вищезазначена заява мотивована тим, що матеріали справи № 5023/1123/12 та № Б-39/66-10 не містять: доказів здійснення колишнім ліквідатором ФОП Солонар В.І. - Фоміним Г.В. інвентаризації майна банкрута; доказів здійснення оцінки спірного майна банкрута; доказів (відсутній договір) залучення суб`єкта оціночної діяльності для здійснення оцінки майна банкрута; доказів проведення аукціону. Також ліквідатор зазначає, що до Максименко С.О. не перейшло право власності на спірне майно, оскільки ним не було сплачено відповідних грошових коштів за це майно.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у задоволенні вищезазначеної заяви ліквідатора ФОП Солонар В.І. арбітражного керуючого Данченка А.С. (вх. № 23639 від 02.10.2019) про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна банкрута - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні спірної заяви, судом зазначено, що ліквідатором доказів порушення правил підготовки та проведення аукціону з продажу спірної квартири не надано, не доведено, що аукціон з продажу спірної квартири та договір купівлі-продажу трикімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. за реєстровим № 2317, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Ліквідатор ФОП Солонар В.І. арбітражний керуючий Данченко А.С. не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить спірну ухвалу суду скасувати та постановити у справі нову ухвалу, якою задовольнити в повному обсязі заяву ліквідатора ФОП Солонара В.І. арбітражного керуючого Данченко А.С. (вх. № 23639 від 02.10.2019).
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ліквідатор арбітражний керуючий Данченко А.С. посилається на необґрунтованість спірної ухвали та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначає наступне:
- суд першої інстанції, приймаючи спірну ухвалу, не правильно застосував норми матеріального права, а саме ст. ст. 203 ЦК України, ч. 3 ст. 30 та ч. 4 ст. 78 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ч. 1 ст. 22, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 23, ч. 1 ст. 25, ч. 2 ст. 30 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію);
- норми цивільного законодавства є нормами загальної дії та не передбачають порядку оформлення результатів аукціону, а лише встановлюють загальні вимоги до договорів купівлі-продажу майна, а тому висновки суду першої інстанції про те, що до порядку проведення спірного аукціону має застосовуватися Закон України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), а оформлення його результатів повинно здійснюватися відповідно до вимог саме ЦК України, є помилковими;
- суд першої інстанції залишив поза увагою висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04.10.2018 у справі № 910/3638/15-г, що порушення порядку організації будь-якого з етапів проведення аукціону є підставою для визнання його результатів в цілому недійсними;
- приписами ч. 1 ст. 22 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), ч. 7 ст. 48 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також умовами протоколу №1 спірного аукціону прямо передбачено порядок та обов`язок покупця внести грошові кошти на депозитарний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса, проте переможець аукціону громадянин ОСОБА_1 не вніс грошові кошти в розмірі 179 800,00 грн на відповідні рахунки;
- матеріали справи не місять доказів на підтвердження факту сплати ОСОБА_1 грошових коштів за придбане на аукціоні спірне майно, а також підписаного сторонами акту передачі майна, а тому до нього не перейшло право власності на спірне майно;
- висновки суду першої інстанції про те, що підписуючи спірний договір купівлі-продажу майна, арбітражний керуючий ліквідатор Фомін Г.В. фактично підтвердив отримання коштів від покупця квартири в сумі 179 800,00 грн не відповідають обставинам справи, не знаходять свого підпряження наявними в матеріалах справи доказами, а також суперечать приписам ст. ст. 22, 23, 25 Закону України Про приватизації невеликих державних підприємств (малу приватизацію);
- спірне майно було реалізовано за заниженою вартістю, так як, відповідно до висновку про вартість майна до звіту № 1-4/07/10 від 01.07.2010 № 39/66-10, вартість спірного майна без ПДВ становить 243 520,00 грн, в той час як відповідно до протоколу № 1 його було реалізовано за 179 800,00 грн, що на 63 720,00 грн менше, ніж сума зазначена у висновку від 01.07.2010 за № 1-4/07/10.
Інших доводів апеляційна скарга ліквідатора арбітражного керуючого Данченко А.С. на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у справі № 5023/1123/12 не містить.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 у справі № 5023/1123/12 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора арбітражного керуючого Данченка А.С. на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у справі № 5023/1123/12 та встановлено строк учасникам справи для надання заяв та клопотань, а також відзиву на апеляційну скаргу з доказами їх (доданих до них документів) надсилання іншим учасникам справи. Розгляд справи призначено на 06.09.2021.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_2 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стойка О.В., судді Барбашова С.В., Попков Д.О.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду від представника зацікавленої особи ОСОБА_3 адвоката Гребінки А.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Данченка А.С., за змістом якого представник зацікавленої особи просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а спірну ухвалу господарського суду без змін.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду від ліквідатора арбітражного керуючого Данченка А.С. надійшла відповідь на відзив зацікавленої особи Єрмілова Д.О., за змістом якої арбітражний керуючий заперечував проти доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та зазначив про наявність законних та обґрунтованих підстав до задоволення заявленої ним апеляційної скарги.
Будь-яких інших заяв чи клопотань до канцелярії Східного апеляційного господарського суду в межах розгляду даної апеляційної скарги не надходило.
В судовому засіданні представники Боржника та Кредитора підтримали вимоги апеляційної скарги, просили суд апеляційну скаргу арбітражного керуючого задовольнити, а спірну ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до матеріалів справи, Банкруту на праві приватної власності до моменту відчуження за спірним договором купівлі продажу належала трикімнатна квартира АДРЕСА_2 (далі-спірне майно), що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 25.04.2005 та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7253635 від 16.05.2005.
Вищезазначене спірне майно перебувало в іпотеці у ЗАТ "ОТП Банк" згідно договору іпотеки № PML-705/294/2008 від 28.08.2008.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.06.2010 було порушено провадження у справі № Б-39/66-10 про банкрутство ФОП Солонар В.І.
Постановою господарського суду Харківської області від 02.07.2010 визнано ФОП Солонар В.І. банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі № Б-39/66-10. Цією ж постановою скасовано арешти, що були накладені на майно Банкрута.
В межах справи № Б-39/66-10 було проведено аукціон з продажу майна Банкрута від 23.09.2010, на якому спірне майно Банкрута було продано переможцю аукціону - Максименку С.О., про що складений відповідний протокол № 1.
Між ліквідатором Банкрута арбітражним керуючим Фоміним Г.В. та переможцем аукціону Максименком С.О. 23.09.2010 було укладено договір купівлі-продажу спірного майна, який посвідчено приватним нотаріусом ХМНО Погрібною Т.П. за № 2317 (далі-Договір), спірний Договір було укладено в ліквідаційній процедурі в межах справи про банкрутство ФОП Солонар В.І. № Б-39/66-10.
Проте, постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 та постанову господарського суду Харківської області від 02.07.2010 у справі № Б-39/66-10 скасовано, справу № Б-39/66-10 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.04.2011 припинено провадження у справі № Б-39/66-10 про визнання банкрутом ФОП Солонара В.І., скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, скасовано арешт на все майно, що належить Боржнику, за винятком майна, на яке згідно до діючого цивільного процесуального законодавства не може бути звернено стягнення.
Припиняючи провадження суд першої інстанції не скасовував та не визнав недійсними договори, що укладені в межах справи № Б-39/66-10, зокрема, спірний Договір.
У 2012 році до господарського суду Харківської області звернувся Боржник - ФОП Солонар В.І., з заявою про порушення справи про банкрутство, відповідно до ст. ст. 47-49 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.03.2012 з поміж іншого порушено провадження у справі № 5023/1123/12 про банкрутство ФОП Солонар В.І. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
В подальшому, постановою господарського суду Харківської області від 20.08.2012 у справі № 5023/1123/12 ФОП Солонара В.І. визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Фоміна Г.В.
На момент визнання ФОП Солонар В.І. банкрутом ухвалою господарського суду від 20.08.2012 та вчинення спірного правочину з продажу його нерухомого майна діяв Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 2343-ХІІ, до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011), а тому до спірних правовідносин в даному випадку застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у вказаній редакції (далі-Закон).
Відповідно до ст. 29 Закону (в редакції до 19.01.2013) майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.
Приписами ст. 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні від 12.07.2001 за № 2658 -111 (далі - Закон про оцінку) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
Звертаючись з заявою (вх. №23639 від 02.10.2019) про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі продажу майна банкрута ліквідатор зазначає, що матеріали справи № 5023/1123/12 та № Б-39/66-10 не містять: доказів здійснення колишнім ліквідатором - Фоміним Г.В. інвентаризації майна банкрута; доказів здійснення оцінки майна банкрута; доказів (відсутній договір) залучення суб`єкта оціночної діяльності для здійснення оцінки майна банкрута; доказів проведення аукціону.
Тобто у якості підстави позову про визнання недійсним спірного Договору заявник зазначає недотримання процедури проведення аукціону, необхідність якої зумовлювалася межами справи про банкрутство № Б-39/66-10, а також не набуття покупцем права власності на зазначене майно через відсутність доказів оплати його вартості.
Суд першої інстанції визнав недоведеними твердження заявника щодо порушення норм закону при здійсненні продажу спірного майна, посилаючись, зокрема, на наявний в матеріалах справи висновок суб`єкта оціночної діяльності ПП "Агентство оцінки майна та землі", відповідно до якого вартість спірного майна складає 179 800,00 грн, висновок надано на підставі Договору № 12/07/10/05 від 12.07.2010 з арбітражним керуючим Фоміним Г.В.
Матеріалів справи місять також Протокол №1 проведення аукціону з продажу спірного майна банкрута на Товарній біржі "Правопорядок".
Відповідно до ч. ч. 3, 10 ст. 30 Закону у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Вимоги ст. ст. 17, 18 вищенаведеного Закону (як на момент проведення спірного аукціону так і на даний час) передбачають порядок проведення аукціону та конкурсу, проте ними не визначається момент виникнення права власності на спірне майно.
Норми ст. ст. 22, 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", на яку посилається скаржник в обґрунтування доводів щодо не виникнення у покупця права власності на спірне майно через відсутність доказів оплати та підписаного акту прийому-передачі, дійсно передбачали такі умови для переходу права володіння, користування і розпорядження об`єктом приватизації, проте ці норми, що знаходяться в іншому розділі Закону та необхідність їх застосування не охоплювалося межами вищенаведених вимог ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у відповідній редакції.
За змістом ст. ст. 328, 334 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
В пункті 2.1 Договору зазначено, що покупець Максименко С.О. сплатив готівкою 179 800,00 грн в повному обсязі за придбаний спірний об`єкт аукціону до нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору арбітражному керуючому Фоміну Г.В.
Змістом п. 1.2 Договору передбачено, що право власності на майно переходить до покупця з моменту сплати його вартості та державної реєстрації договору, отже з урахуванням змісту п. 2.1 Договору, яким сторони засвідчили факт повної оплати покупцем майна до моменту нотаріального посвідчення Договору, момент набуття права власності покупцем за даним Договором відповідає вимогам вищенаведеної норми закону.
Оскільки спірний Договір був вчасно зареєстрований у передбаченому законом порядку, судова колегія погоджується з висновком суд першої інстанції щодо набуття Максименко С.О. права власності на спірне майно з моменту державної реєстрації спірного Договору.
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги про невірне застосування судом першої інстанції до порядку проведення спірного аукціону приписів Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).
Відповідно до ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В ч. 1 ст. 215 ЦК України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у вказаній редакції), ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю тощо.
Ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов`язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на формування ліквідаційної маси боржника та задоволення вимог кредиторів. В момент введення ліквідаційної процедури та з призначенням ліквідатора до нього переходять права органу управління боржником.
Таким чином, підписуючи спірний договір купівлі-продажу, ліквідатор арбітражний керуючий Фомін Г.В., який виконував обов`язки ліквідатора ФОП Солонар В.І. у справі № 39/66-09 підтвердив отримання коштів від покупця квартири в сумі 179 800,00 грн, а факт подальшого внесення чи невнесення коштів у банківську установу може свідчити саме про дотримання чи недотримання ліквідатором своїх обов`язків, але це не є підставою до оцінки дійсності договору на момент його укладення.
Можливе несумлінне виконання Фоміним Г.В. обов`язків ліквідатора ФОП Солонар В.І. щодо перерахування отриманих коштів на ліквідаційний рахунок або безпосередньо іпотекодержателю проданої квартири не є підставою для визнання аукціону та договору купівлі-продажу квартири недійсними.
Твердження про неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду викладених в постанові від 04.10.2018 у справі № 910/3638/15-г, відповідно до яких порушення порядку організації будь-якого з етапів проведення аукціону є підставою для визнання його результатів в цілому недійними, колегією суддів не приймаються до уваги, так як судом першої інстанції не було встановлено фактів порушення порядку організації спірного аукціону.
Колегія суддів зазначає, що в основу поданої ліквідатором заяви покладено саме процес порушення порядку проведення спірного аукціону в межах справи про банкрутство № 39/66-09, доказів порушення якого судом першої інстанції в межах даної справи не встановлено.
Проте, як вбачається з матеріалів справи № 39/66-09, які було витребувано та досліджено судовою колегією, провадження у цій справі ухвалою господарського суду Харківської області від 04.04.2011 було припинено з мотивів безпідставності його відкриття, а тому навіть встановлення факту недотримання порядку проведення спірного аукціону в даному випадку не може бути підставою визнання спірного договору недійсним, оскільки цей аукціон було проведено в межах провадження у справі, що відкрите без законних на те підстав.
Зазначена ухвала набула законної сили, отже права, за захистом яких заявник, як ліквідатор Боржника в іншій справі, звернувся до суду після закриття провадження у справі № 39/66-09, не можуть бути порушеними саме через недотримання процедури проведення аукціону в справі № 39/66-09.
Разом з тим, предмет дослідження в даній справі обмежується підставою заявлених позовних вимог, якою не охоплюються доводи Боржника та Кредитора, викладені ними в судовому засіданні апеляційної інстанції щодо недійсності спірного правочину саме через незаконність порушення справи про банкрутство за № 39/66-09, отже судова колегія позбавлена можливості їх досліджувати на підставі ч. 5 ст. 269 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в межах заявлених позовних вимог відсутні підстави до визнання недійсними аукціону з продажу спірної квартири та договору купівлі-продажу майна трикімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. за реєстровим № 2317.
Інші доводи апеляційної скарги ліквідатора ФОП Солонар В.І. арбітражного керуючого Данченко А.С. не спростовують висновків суду першої інстанції викладених в ухвалі від 25.05.2021.
Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.
За таких підстав ухвала господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у справі № 5023/1123/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу (провадження №1800 Х/З) арбітражного керуючого Данченка Андрія Сергійовича м. Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.05.2021 року у справі №5023/1123/12 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.05.2021 року у справі №5023/1123/12 - залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на арбітражного керуючого Данченка Андрія Сергійовича м. Харків.
Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13.09.2021 року.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя Д.О. Попков
Суддя С.В. Барбашова
