ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
УХВАЛА
"12" січня 2017 р.
Справа № 5023/1123/12 вх. № 1123/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Яризька В.О.
при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.
за участю сторін:
ліквідатора - Данченка А.С.,
представника АТ "Дельта Банк" - Гендеровської Ю.О. (дов.),
представника ТОВ "ОТП Факторинг Україна" - Вельковського С.В. (дов.),
розглянувши клопотання АТ "Дельта Банк" про забезпечення вимог кредитора
По справі за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків,
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків,
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Харківської області від 20.08.2012р. визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Фоміна Гранта Валерійовича, зобов'язано ліквідатора відповідно до ст. ст. 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у термін до 20 лютого 2013 року виконати ліквідаційну процедуру банкрута.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.12.2015р. звільнено арбітражного керуючого Фоміна Г.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Данченка Андрія Сергійовича, зобов'язано ліквідатора - Данченка А.С. виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та постанови господарського суду Харківської області у даній справі, надати суду звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 р. апеляційну скаргу АТ "Дельта Банк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 02.12.2015р. у справі № 922/1123/12 - без змін.
30.12.2016р. від АТ "Дельта Банк" надійшла заява, в якій банк просить суд :
- визнати недійсним Договір купівлі-продажу № 5675 від 04.11.2011 чотирьохкімнатної квартири № 6 загальною площею 101,2 кв.м, житловою площею 75,2 кв.м, що розташована АДРЕСА_1;
- скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_1), зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу № 5675 від 04.11.2011, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на чотирьох кімнатну квартиру № 6 загальною площею 101,2 кв.м, житловою площею 75,2 кв.м, що розташована за адресою : АДРЕСА_1.
Судом прийнято до розгляду вказану заяву АТ "Дельта Банк".
Одночасно банком подана заява про забезпечення вимог кредитора, згідно якої банк просить суд накласти арешт та оголосити заборону на відчуження нерухомого майна - чотирьох кімнатної квартири № 6 загальною площею 101,2 кв.м, житловою площею 75,2 кв.м, що розташована за адресою : АДРЕСА_1.
Розглянувши заяву про забезпечення вимог кредитора. вислухавши думку учасників судового процесу, які присутні в судовому засіданні, судом встановлено, що АТ "Дельта Банк" просить визнати недійсним договір купівлі-продажу майна, що був укладений банкрутом 04.11.2011.
Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до статті 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (з подальшими змінами та доповненнями), питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
АТ "Дельта Банк" посилається на те, що спірна квартира була продана банкрутом без згоди іпотекодержателя, в той час, коли така квартира знаходилась в іпотеці АТ "Дельта Банк". На даний час власником квартири зареєстрована інша фізична особа, яка має необмежені можливості щодо розпорядження своїм майном, а отже здійснення ще одного продажу спірної квартири, ускладнить в подальшому або зробить неможливим повернення майна до ліквідаційної маси банкрута, в разі задоволення вимог АТ "Дельта Банку".
Суд вважає, що в разі нового продажу спірного майна теперішнім власником виконання рішення суду про визнання недійсним договору буде неможливо, це утруднить виконання судового рішення та повернення майна до ліквідаційної маси банкрута.
Суд вважає за можливе з метою уникнення порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів кредиторів банкрута, а також можливості реального виконання рішення суду у випадку задоволення заяви АТ "Дельта Банк", вжити заходи щодо забезпечення вимог кредитора.
Заявник просить суд накласти арешт на спірне майно.
Суд зазначає, що арешт майна - накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Суд вважає, що накладення арешту на спірне майно та заборони його відчуження в даному випадку є адекватним та сіпврозмірним заходом забезпечення вимог кредитора, який має зв'язок з предметом спору, при цьому такий спосіб не обмежує прав особи, яка є власником майна на теперішній час, користуватись таким майном.
Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав кредиторів у справі про банкрутство на час вирішення спору в суді, в разі задоволення заяви забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь банкрута .
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява АТ "Дельта Банк" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 3-1, 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013), суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяву публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про вжиття заходів забезпечення вимог кредитора.
Накласти арешт та заборонити відчуження нерухомого майна - чотирьох кімнатної квартири № 6 загальною площею 101,2 кв.м, житловою площею 75,2 кв.м, що розташована за адресою : АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 17582375), належну ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_1).
Суддя Яризько В.О.
