УХВАЛА
08 вересня 2021 року
Київ
справа №295/7220/16-а
адміністративне провадження № Зн/9901/33/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 31 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року, позов задоволено.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в переведенні позивача на пенсію за вислугу років. Зобов`язано відповідача перевести позивача на пенсію за вислугу років з 21.04.2016.
Постановою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року постанову Богунського районного суду м. Житомира від 31 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії відмовлено.
04.09.2021 ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяву про перегляд постанови Верховного Суду від 22.08.2019 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що істотною нововиявленою обставиною, що не була встановлена судами та не була відома на час розгляду справи у судах, є ухвалена об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постанова від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, якою відступлено від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, та зазначено, що пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Як вважає заявник, у зв`язку з прийняттям Верховним Судом постанови від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а виникли істотні для справи №295/7220/16-а обставини, що не були і могли бути відомі позивачу на час розгляду справи.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд виходить з такого.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При цьому нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 2 травня 2018 року у справах № 2а-7523/10/1270 та № 303/3535/16-а, від 4 вересня 2018 року у справі № 809/824/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15.
У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 як нововиявлену обставину зазначено постанову Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а.
Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а зазначив:
"У справі, що розглядається, позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів пункту 2 Постанови №393 (прийняття безпосередньої участі в антитерористичній операції).
Статтею 17 Закону N 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону N 2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом N 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Отже, в даному випадку, ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду погоджується з висновком, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а, та не вбачає підстав для відступу від нього в цій справі.
Водночас, з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону N2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, колегія суддів вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17.".
За таких обставин, коли в подібних правовідносинах відбувалася зміна правової позиції суду, колегія суддів дійшла висновку, що наведена заявником обставина не відповідає вищезазначеним ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленою у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України і не може бути підставою для перегляду судового рішення.
На підставі вищенаведеного суд прийшов до висновку, що у відкритті провадження за нововиявленими обставинами слід відмовити.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в пункті 40 справи «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення».
Керуючись статтями 248, 361, 366 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з заявою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді: А. І. Рибачук
С. Г. Стеценко
