ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 912/1181/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кібенко О. Р., Мамалуя О. О.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест»

на рішення Господарського суду Кіровоградської області

у складі судді Тимошевської В. В.

від 24 листопада 2020 року

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Кузнецова В. О., Коваль Л. А., Чередка А. Є.

від 25 травня 2021 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест» та НЕВАВІТ ХОЛДІНГ ЕНД ФАЙНЕНС (НХВ) ЛІМІТЕД (NEWAVIT HOLDING AND FINANCE LIMITED)

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»,

про визнання недійсними рішень

за участю представників:

позивача-1: Слєпуха О. С.

позивача-2: не з`явилися

відповідача: Руденко Т. В.

третьої особи: Пушкар І. А.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест», Компанія НЕВАВІТ ХОЛДІНГ ЕНД ФАЙНЕНС (НХВ) ЛІМІТЕД (NEWAVIT HOLDING AND FINANCE LIMITED) та Компанія МЕЙТЕКС ІНВЕСТМЕНТ (ГРУП) ЛІМІТЕД (МАYTEX INVESTMENT (GROUP) LIMITED звернулися до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газовідведенню «Кіровоградгаз», оформлених протоколом № 12 від 18 грудня 2019 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» суперечать вимогам Закону України «Про акціонерні товариства», а саме: рішення, прийняті по пунктам 22, 23 порядку денного, суперечать статті 71 Закону; а по пункту 11 порядку денного суперечить частині четвертій статті 53 Закону; незаконність рішення, прийнятого по пункту 12 порядку денного, є наслідком незаконності рішення по пункту 11. Позивачі зазначають про те, що спірні рішення по пунктам 22, 23 порядку денного були прийняті заінтересованою у їх прийнятті особою, яка не мала права брати участі у голосуванні з прийняття цих рішень, був порушений порядок голосування, представники позивачів -2 та -3 були протиправно не допущені до участі у зборах, рішення про відмову в їх реєстрації не мотивоване, при прийнятті рішень по пунктам 11, 12 порядку денного не були враховані вимоги частини четвертої статті 53 Закону щодо включення до складу наглядової ради незалежних директорів; рішення порушують права та охоронювані законом інтереси позивачів як акціонерів відповідача.

Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 09 квітня 2020 року позовну заяву Компанії МЕЙТЕКС ІНВЕСТМЕНТ (ГРУП) ЛІМІТЕД (МАYTEX INVESTMENT (GROUP) LIMITED повернув заявнику.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Відповідно до виписок про стан рахунку в цінних паперах Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест» та Компанія НЕВАВІТ ХОЛДІНГ ЕНД ФАЙНЕНС (НХВ) ЛІМІТЕД (NEWAVIT HOLDING AND FINANCE LIMITED) є акціонерами та власниками простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», а саме:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест» володіє акціями у кількості 34 636 791 штук, що становить 32,9% частки у статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз»;

- Компанія НЕВАВІТ ХОЛДІНГ ЕНД ФАЙНЕНС (НХВ) ЛІМІТЕД (NEWAVIT HOLDING AND FINANCE LIMITED) володіє акціями у кількості 1 644 000 штук, що становить 1,5627 % частки у статутному капіталі відповідача.

18 грудня 2019 року відбулись позачергові загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», на яких були розглянуті такі питання порядку денного:

1. Обрання членів лічильної комісії, прийняття рішення про припинення їх повноважень.

2. Затвердження Порядку та способу засвідчення бюлетеня.

3. Обрання голови та секретаря загальних зборів акціонерів.

4. Затвердження Порядку (регламенту) проведення загальних зборів акціонерів.

5. Припинення повноважень голови та членів правління Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз».

6. Припинення повноважень голови та членів правління Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», обраних позачерговими загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», які відбулися 10 січня 2019 року (протокол № 11 від 10 січня 2019 року).

7. Обрання членів правління Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз».

8. Обрання голови правління Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз».

9. Припинення повноважень голови та членів спостережної ради Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз».

10. Припинення повноважень голови та членів наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», обраних позачерговими загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», які відбулися 10 січня 2019 року (протокол № 11 від 10 січня 2019 року).

11. Обрання членів наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз».

12. Обрання голови наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз».

13. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з головою та членами наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз». Встановлення розміру їх винагороди. Обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з головою та членами наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз».

14. Припинення повноважень голови та членів ревізійної комісії Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз».

15. Припинення повноважень голови та членів ревізійної комісії Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», обраних позачерговими загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», які відбулись 10 січня 2019 року (протокол № 11 від 10 січня 2019 року).

16. Обрання членів ревізійної комісії Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз».

17. Обрання голови ревізійної комісії Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз».

18. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з головою та членами ревізійної комісії Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз». Обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з головою та членами ревізійної комісії Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз».

19. Розгляд висновків зовнішнього аудиту (звіту незалежного аудитора) за 2017 рік.

20. Затвердження річного звіту, в тому числі річної фінансової звітності, Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз» за 2017 рік.

21. Затвердження річного звіту ДП «Центргаз» за 2017 рік. Затвердження порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків за 2017 рік.

22. Попереднє надання згоди на вчинення Відкритим акціонерним товариством «Кіровоградгаз» значних правочинів.

23. Надання згоди на вчинення Відкритим акціонерним товариством «Кіровоградгаз» правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість.

24. Внесення змін та доповнень до Положення про загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», Положення про наглядову раду Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», Положення про правління Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», Положення про ревізійну комісію Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз» шляхом їх затвердження в новій редакції.

25. Визначення типу Товариства, зміна найменування Товариства та внесення змін і доповнень до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції у зв`язку з приведенням Статуту у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства».

26. Підтвердження місцезнаходження Товариства.

27. Розподіл прибутку та порядок покриття збитків Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз» за 2004-2017 роки.

28. Розподіл прибутку ДП «Центргаз» Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз» за 2016 рік.

29.Окремі доручення Наглядовій Раді та Ревізійній комісії Товариства.

30. Про зупинення рішень позачергових загальних зборів акціонерів Відритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», оформлених протоколом позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» від 29 червня 2017 року у зв`язку з порушенням під час їх проведення численних норм законодавства України, а також прав та охоронюваних законом інтересів акціонерів.

31. Про відновлення діяльності з постачання природного газу ДП «Центргаз» побутовим споживачам.

За результатами проведених 18 грудня 2019 року позачергових загальних зборів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» був складений протокол № 12, відповідно до якого для участі у загальних зборах зареєструвалися 16 осіб, яким належить 94 946 189 штук голосуючих простих іменних акцій товариства, що становить 97,1 % від загальної кількості голосуючих акцій.

У позачергових загальних зборах акціонерів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», що відбулися 18 грудня 2019 року, взяли участь, зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест», частка якого у статутному капіталі цього товариства складає 32,9 % та Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», частка якого у статутному капіталі цього товариства складає 51 %

Реєстраційна комісія рішенням від 18 грудня 2019 року відмовила у реєстрації для участі представника акціонера НЕВАВІТ ХОЛДІНГ ЕНД ФАЙНЕНС (НХВ) ЛІМІТЕД (NEWAVIT HOLDING AND FINANCE LIMITED) - Назаренка Владислава Сергійовича згідно абзацом 2 частини третьої статті 40 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки представник не надав документів у підтвердження повноважень представника на участь у загальних зборах.

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест», Компанія НЕВАВІТ ХОЛДІНГ ЕНД ФАЙНЕНС (НХВ) ЛІМІТЕД (NEWAVIT HOLDING AND FINANCE LIMITED) звернулися до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газовідведенню «Кіровоградгаз», оформлених протоколом № 12 від 18 грудня 2019 року, посилаючись на те, що спірні рішення по пунктам 11, 12, 22, 23 порядку денного загальних зборів суперечать статтям 53, 71 Закону України «Про акціонері товариства», представник позивача-2 протиправно був не допущений до участі в загальних зборах, що порушує права і охоронювані законом інтереси позивачів.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Кіровоградської області рішенням 24 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25 травня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні рішення були прийняті з дотриманням норм Закону України «Про акціонерні товариства» та відсутні підстави для визнання цих рішень недійсними за наведеними в позові обґрунтуваннями. За висновком судів Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не є особою, заінтересованою у вчинені правочинів в розумінні частин другої та третьої статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки не є стороною правочинів, щодо яких прийнято рішення з питання 22 порядку денного позачергових загальних зборів, не є членом виконавчих органів юридичних осіб - сторін таких правочинів, не бере участі у зазначених правочинах як представник або посередник, не є бенефіціаром Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України», а отже порядок голосування по пунктам 22, 23 порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», що відбулися 18 грудня 2019 року, не був порушений.

Також суди дійшли висновку про те, що спірні рішення з питань 11, 12 порядку денного позачергових загальних зборів не суперечать статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки частина третя статті 53 Закону не містить обов`язкової умови для акціонерного товариства на обрання до складу наглядової ради незалежних директорів, а лише передбачає таку можливість, обрання до складу наглядової ради Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз» незалежних директорів згідно з частиною четвертою статті 53 Закону не було обов`язковим, оскільки обставини наявності у статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз» більше 50 відсотків акцій держави є недоведеними.

Крім того суди дійшли висновку про те, що представнику позивача-2 було правильно відмовлено у реєстрації для участі у позачергових загальних зборах акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», оскільки відомості наданої представником позивача-2 довіреності не відповідали відомостям паспортних даних цього представника.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс-Інвест» просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24 листопада 2020 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25 травня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Як на підстави касаційного оскарження судових рішень позивач послався на пункти 1 та 3 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішенні та постанові неправильно застосували та порушили норми матеріального права, а саме:

- пункт 1 частини третьої статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства», щодо застосування якого, щодо властивостей юридичної особи як суб`єкта, якій наділений самостійною правоздатністю та дієздатністю, здійснювати контроль самостійно (а не лише через фізичну особу - кінцевого бенефіціарного власника), щодо членства акціонера-юридичної особи (який володіє більш як 25 відсотків голосуючих акцій акціонерного товариства) у виконавчому органі підконтрольної такому акціонеру юридичної особи, яка є стороною правочину, відсутні правові висновки Верховного Суду; також скаржник зазначив про те, що неправильне застосування судами пункту 1 частини третьої статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» призвело до помилкового висновку щодо наявності у Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» права голосу по пункту 23 питання порядку денного, у вирішенні якого заінтересована у вчиненні правочинів третя особа не мала права голосу;

- статтю 53 Закону України «Про акціонерні товариства» без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеної у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 916/888/19.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Третя особа - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на помилковість доводів касаційної скарги. За твердженням третьої особи у контексті спірних правовідносин Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не відповідає жодному критерію, встановленому частиною третьою статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства», не є заінтересованою особою в розумінні статті 71 цього Закону та, відповідно, не підпадає під дію частини восьмої цієї статті, мало право брати участь у голосуванні з питання пункту 22 порядку денного позачергових загальних зборів. Також третя особа зазначає про необґрунтованість доводів скаржника щодо відсутності висновку Верховного Суду у питанні застосування пункту 1 частини третьої статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки питання «самостійного здійснення контролю» не має значення для вирішення спору, а питання членства у виконавчому органі чітко передбачене цією нормою, тобто врегульоване законом, не викликає неоднозначного тлумачення та не вимагає формулювання додаткових висновків.

Крім того третя особа зазначає про те, що висновки Верховного Суду, на які послався скаржник, не є релевантними для цієї справи, оскільки зроблені у неподібних до цієї справи правовідносинах.

Відповідач - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газовідведенню «Кіровоградгаз» у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не відповідає жодному критерію, встановленому частиною третьою статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства», не є заінтересованою особою в розумінні статті 71 цього Закону, не є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», не здійснює над ним контроль, не отримує винагороду за вчинення правочину, не набуває майно та не є представником або посередником. За твердженням відповідача суди попередніх інстанцій у повній мірі дослідили обставини заінтересованості Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у вчиненні правочину між Відкритим акціонерним товариством «Кіровоградгаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та ухвалили оскаржувані рішення з дотриманням та правильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Крім того відповідач зазначає про те, що висновки Верховного Суду у справі № 916/888/19, на які послався скаржник, не є релевантними для цієї справи, оскільки зроблені у неподібних до цієї справи правовідносинах.

Позиція Верховного Суду.

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд, обговоривши доводи позивача-1, наведені у касаційній скарзі, та третьої особи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.1. Щодо підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Як уже зазначалося, касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема на підставі пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження судових рішень позивач-1 у касаційній скарзі послався на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 53 Закону України «Про акціонерні товариства», не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 916/888/19.

За змістом пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже відповідно до положень зазначеної норми касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Критеріями визначення подібності правовідносин в іншій аналогічній справі є: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 910/4450/19).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17, пункт 40 постанов Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16).

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, пункт 5.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; пункт 8.2. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц).

Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Проаналізувавши висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 916/888/19, на які послався позивач-1 у касаційній скарзі як на висновки Верховного Суду, що не були враховані судами попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі, суд касаційної інстанції вважає, що правовідносини у зазначеній справі не є подібними правовідносинам, які склалися між сторонами у цій справі № 912/1181/20, що переглядається, з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб.

Зазначена норма підлягає застосуванню як до акціонерних товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, так і до акціонерних товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків.

Як вбачається зі встановлених судами у справі № 916/888/19 обставин відповідач у зазначеній справі є акціонерним товариством, що має у своєму статутному капіталі частку у розмірі 50 відсотків + 1 акція, яка належить державі, що відповідає умові, передбаченій частиною четвертою статті 53 Закону України «Про акціонерні товариства».

Натомість у цій справі № 912/1181/20, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» не віднесений до акціонерних товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належить державі або 50 і більше відсотків акцій яких знаходиться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків.

Наведене свідчить про неподібність обставин у справі № 916/888/19, на висновки Верховного Суду у якій послався позивач у касаційній скарзі, обставинам у цій справі № 912/1181/20, що переглядається.

Висновки Верховного Суду, зроблені у постанові у справі № 916/888/19, на які послався скаржник, не є релевантними для цієї справи, оскільки зроблені у неподібних до цієї справи № 912/1181/20 правовідносинах, за інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції зазначає про те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованою та не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження.

7.2. Щодо підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом пункту 3 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами при вирішенні спору.

Отже у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Позивач-1 у касаційній скарзі послався на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 1 частини третьої статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства», щодо застосування якого відсутній висновок Верховного Суду.

Як встановили суди попередніх інстанцій позивачі в обґрунтування недійсності спірних рішень послалися на те, що ці рішення суперечать статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки за їх прийняття проголосувало Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке є особою, заінтересованою у їх прийнятті, зокрема у вчинені Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» правочинів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», а отже згідно з частиною восьмою статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не мало права голосу.

Відповідно до частини другої статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» (тут і далі по тексту: у редакції, чинній станом на 18 грудня 2019 року - дату прийняття на позачергових загальних зборах акціонерів Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» спірних рішень) особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, може бути будь-яка з таких осіб:

1) посадова особа органу акціонерного товариства або її афілійовані особи;

2) акціонер, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє принаймні 25 відсотками голосуючих акцій товариства, та його афілійовані особи (крім випадків, коли акціонер прямо або опосередковано володіє 100 відсотками голосуючих акцій такого акціонерного товариства);

3) юридична особа, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини, є посадовою особою;

4) інші особи, визначені статутом акціонерного товариства.

Згідно з частиною третьої статті 71 цього закону особа, визначена у частині другій цієї статті, вважається заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, якщо вона:

1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;

2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від акціонерного товариства (посадових осіб акціонерного товариства) або від особи, яка є стороною правочину;

3) внаслідок такого правочину набуває майно;

4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва акціонерного товариства посадовими особами).

За змістом частин четвертої та восьмої статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов`язана заздалегідь поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості. У голосуванні про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю акціонери, заінтересовані у вчиненні правочину, не мають права голосу, а рішення з цього питання приймається більшістю голосів незаінтересованих акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та яким належать голосуючі з цього питання акції.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства», афілійованими одна щодо іншої особи (далі - афілійовані особи) є, зокрема, юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи.

У частині другій статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачається, що термін «контроль» у цьому Законі вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист економічної конкуренції».

За змістом Закону України «Про захист економічної конкуренції» під терміном «контроль» розуміється вирішальний вплив однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання. Зокрема, пов`язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, аналіз положень частин другої та третьої статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» свідчить про те, що для визначення того, чи є особа заінтересованою у вчиненні товариством правочину, така особа має відповідати принаймні одному з критеріїв, наведених у частині другій статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства», та одночасно відповідати одному з критеріїв, які перелічені у частині третій статті 71 цього Закону.

Тобто, належність особи до переліку осіб, наведених в частині другій статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства», не призводить автоматично до визнання такої особи заінтересованою без встановлення умов, наведених у частині третій цієї норми.

Зазначений висновок судів попередніх інстанцій відповідає висновку Верховного Суду щодо застосування частин другої та третьої статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства», викладеному у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 911/2571/19.

Крім того положення частин другої та третьої статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» (у редакції, чинній станом на дату прийняття спірних рішень) чітко визначають коло осіб, які вважаються заінтересованими у вчиненні акціонерним товариством правочину.

Зокрема згідно з пунктом 1 частини третьої статті 71 Закону особа, визначена у частині другій цієї статті, вважається заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, якщо вона є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину.

Наведена норм є чіткою та однозначною, яка не може тлумачитися розширено, та, зокрема, передбачає альтернативно, що заінтересованою особою є або особа - сторона такого правочину, або особа, що є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину. При цьому, як правильно зазначила третя особа у відзиві на касаційну скаргу, зазначена норма не може тлумачитися як така, що передбачає опосередковану участь особи у виконавчому органі юридичної особи, яка є стороною правочину, шляхом вирішального впливу на господарську діяльність такої юридичної особи. Ця норма передбачає саме безпосереднє членство у виконавчому органі, яке згідно із Законом може здійснювати лише фізична особа, якою Акціонерне товариство «НАК «Нафтогаз Україна» не є.

Крім того згідно з пунктом 4 частини третьої статті 71 Закону особа, визначена у частині другій цієї статті, вважається заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, якщо вона бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва акціонерного товариства посадовими особами).

Врахувавши встановлені законом станом на дату прийняття спірних рішень випадки віднесення особи до осіб, заінтересованих у вчиненні акціонерним товариством правочину, суди попередніх інстанцій встановили, що Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не відповідає жодному критерію, встановленому частиною третьою статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства»: не є особою, заінтересованою у вчинені правочинів в розумінні частин другої та третьої статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки не є стороною правочинів, щодо яких прийнято рішення з питання 22 порядку денного позачергових загальних зборів, не є членом виконавчих органів юридичних осіб - сторін таких правочинів, не бере участі у зазначених правочинах як представник або посередник, не є бенефіціаром Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України». З огляду на викладене суди дійшли правильного висновку про те, що порядок голосування по пунктам 22, 23 порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз», що відбулися 18 грудня 2019 року, не був порушений.

При цьому Верховний Суд зазначає про те, що доводи позивача-1 у касаційній скарзі фактично зводяться до того, що Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є особою, яка здійснює контроль над Товариством з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України», з яким за спірним рішенням було вирішено укласти правочин. На думку скаржника зазначене свідчить про те, що Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є заінтересованою особою в розумінні статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства».

Однак Верховний Суд зазначає про те, що станом на дату прийняття на позачергових загальних зборах акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградгаз» спірних рішень частина третя статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» не містила такого критерію визначення осіб, заінтересованих у вчиненні акціонерним товариством правочину, як «особа, яка здійснює контроль над юридичною особою, яка є стороною іншого правочину».

Зазначений критерій був передбачений у пункті 1 частини третьої статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» лише після внесення змін до цієї норм згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-ІХ від 20 вересня 2019 року.

За змістом підпункту 2 пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону № 132-ІХ від 20 вересня 2019 року зазначені зміни набирають чинності з 01 січня 2020 року.

Врахувавши те, що зазначені зміни до пункту 1 частини третьої статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» набрали чинності з 01 січня 2020 року, тобто після виникнення спірних правовідносин (після прийняття спірних рішень), суди дійшли правильного висновку про те, що положення пункту 1 частини третьої статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» у редакції, чинній з 01 січня 2020 року, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про відсутність підстав для формування висновку щодо застосування пункту 1 частини третьої статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» у редакції, чинній з 01 січня 2020 року, оскільки зазначена норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Верховний Суд зазначає про необґрунтованість наведеної підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Врахувавши наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що спірні рішення були прийняті з дотриманням статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» та визначеного цією нормою порядку голосування.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З огляду на те, що наведена позивачем-1 у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження та є необґрунтованою, касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс Інвест» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24 листопада 2020 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 912/1181/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на те, що доводи позивача у касаційній скарзі про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, а наведена нею підстава касаційного оскарження судових рішень, передбачена пунктом 3 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованою, Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24 листопада 2020 року та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 912/1181/20.

9. Судові витрати.

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись пунктом 5 частини першої статті 296, статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, cуд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс Інвест» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24 листопада 2020 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 912/1181/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 абзаца 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Фінлекс Інвест» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24 листопада 2020 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 912/1181/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 абзаца 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24 листопада 2020 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 912/1181/20 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кібенко

О. Мамалуй