Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
30 серпня 2021 р. Справа № 128/2833/17
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді:Комара П.А.,
суддів: Дмитришеної Р.М.
Мультян М.Б.
за участю:
секретаря судового засідання: Зданевич Н.Ю.
представника позивача: Томляк Т.С.
представника відповідача: Паничука Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Вінницького національного аграрного університету
до: Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області
про: визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду з Вінницького районного суду Вінницької області надійшла справа №128/2833/17 за позовом Вінницького національного аграрного університету до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21.08.2015 42 сесії 6 скликання «Про затвердження генерального плану села Агрономічне Вінницького району Вінницької області».
Ухвалою суду від 13.03.2018 адміністративну справу №128/2833/17 прийнято до свого провадження, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 21.08.2015 сільською радою на 42 сесії 6 скликання прийнято рішення «Про затвердження генерального плану села Агрономічне Вінницького району Вінницької області». Однак, оскаржуване рішення прийнято всупереч Закону України «Про регулювання містобудівної документації», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про екологічну експертизу», постанові КМУ від 25.05.2011 №555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», зокрема, затверджений вказаним рішенням генеральний план прийнято з істотними порушеннями порядку проведення громадських слухань, без проведення екологічної експертизи, проведення якої обов`язкове, а тому підлягає скасуванню.
03.04.2018 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21 серпня 2015 року 42 сесії 6 скликання "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області" та заборони Агрономічній сільській раді Вінницького району Вінницької області приймати рішення та вчиняти будь-які інші можливі юридичні дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадянам 474,6783 га земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, які передані університету від ДП "Агрономічне", як правонаступнику державного підприємства "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України".
Ухвалою суду від 03.04.2018 заяву про забезпечення позову задоволено.
04.04.2018 представником позивача подано заяву про зміну підстав позову в порядку ст.ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи дану заяву, представник зазначає, що рішення про визнання протиправним та скасування рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21.08.2015 42 сесії 6 скликання "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області", порушує права та законні інтереси Вінницького національного аграрного університету на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які були передані університету від ДП «Агрономічне», як правонаступнику державного підприємства «Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України». Оскільки, університет з 2012 року користується вказаними земельними ділянками та виготовляє правовстановлюючі документи на право постійного користування цими земельними ділянками.
19.04.2018 подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема зазначає, що позивач не довів, на підставі чого ґрунтуються його вимоги в розрізі порушених прав рішенням відповідача від 21.08.2015 та яким чином таке рішення порушує його конституційні права та інтереси, а також право на захист "судом, встановленим законом".
Крім того, відповідач спростовує доводи позивача, які наведені в позові, що він не мав можливості приймати участь при обговоренні проекту генерального плану села Агрономічне, надати пропозиції до зазначеного проекту, тощо. Представник зауважує, що називаючи себе постійним землекористувачем позивач повинен надати належні докази - правовстановлюючі документи, які засвідчують його законне право постійного користування земельними ділянками на території Агрономічної сільської ради. Однак, позивач не наддав належних доказів зареєстрованого права постійного користування земельними ділянками на території Агрономічної сільської ради станом на 2015 р.
Щодо тверджень позивача, що він є правонаступником майнових прав та обов`язків неодноразово реорганізованої Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, в т.ч. на право постійного користування землею на території Агрономічної сільської ради згідно Державного акту 1-ВН № 001263, то відповідач вважає його безпідставним, оскільки, Державний акт на право користування землею Серії 1-ВН №001263 на земельну ділянку площею 1229,6 га був виданий Вінницькій обласній державній сільськогосподарській дослідній станції.
Як слідує з інформаційної довідки ГУ статистики у Вінницькій області № 03.4-08/753 від 19.05.2016, 28.02.2001 змінено найменування станції на Вінницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію; 21.12.2010 Вінницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію перейменовано на Вінницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту кормів національної академії аграрних наук України ( код ЄДРПОУ 00729267), а з 20.10.2011 станція реорганізована шляхом перетворення в Державне підприємство "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729267), яке є єдиними правонаступником припиненої Вінницької державної сільськогосподарської станції Інституту кормів національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729267).
Також представник відповідача вказує, що роботи по розробці генерального плану с. Агрономічне проводилися починаючи з листопада 2009 р., після прийняття Агрономічною сільською радою рішення від 12.11.2009 "Про надання дозволу на розробку проекту схеми планування та генерального плану території Агрономічної сільської ради».
Повідомлення про розроблення генерального плану, подання його на громадське обговорення та пропозиція надавати відповідні рекомендації було розміщене на сайті Агрономічної сільської ради 20.12.2012.
Питання щодо генерального плану неодноразово розглядалося та обговорювалося на загальних зборах громадян села Агрономічне, про що свідчать Протокол сходу села від 26.04.2013, Протокол загальних зборів громадян від 28.03.2014,Протокол загальних зборів громадян від 21.04.2015, з яких вбачається, що присутні вносили свої корективи до генерального плану.
Водночас, позивач не відноситься до жодної з категорій осіб, які мають право вносити пропозиції до проектів містобудівної документації, отже його права та інтереси не порушені.
Представник відповідача зауважує, що генеральний план села підлягає державній екологічній експертизі за умов і з підстав, наведених в ст. 34 Закону України "Про екологічну експертизу".
Зважаючи на викладене, Агрономічна сільська рада просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
19.04.2018 до канцелярії суду представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Діпроцивільпромбуд".
19.04.2018 представником позивача подано клопотання про витребування в Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області оригінали містобудівної діяльності, яка затверджена рішенням Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21.08.2015 42 сесії 6 скликання "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області".
Крім того, 19.04.2018 відповідачем подано клопотання про витребування у Вінницької міської ради матеріалів реєстраційної справи юридичної особи Вінницького національного аграрного університету та клопотання про витребування у Вінницькій районній державній адміністрації Вінницької області матеріалів реєстраційної справи юридичної особи Державного підприємства «Агрономічне» та Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції
Також, 19.04.2018 представником відповідача подано заяву про розгляд справи колегією суддів.
19.04.2018 до канцелярії суду представником Агрономічної сільської ради подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 19.04.2018 клопотання представника відповідача задоволено та вирішено розгляд справи проводити колегією у складі трьох суддів.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 19.04.2018, визначено склад колегії суддів: Комар П.А. головуючий суддя, члени колегії Томчук А.В. та Мультян М.Б.
26.04.2018 представником позивача подано відзив (пояснення) на заяву про залишення позову без розгляду, відповідно до якого, у задоволенні заяви Агрономічної сільської ради про залишення позову без розгляду просила відмовити, оскільки позивач дізнався про порушення своїх прав з листа Агрономічної сільської ради від 03.07.2017 №36-з з додатками до якого було надано копію оскаржуваного рішення та копію генерального плану села Агрономічне. А відтак, Вінницький національний аграрний університет звернувся до суду у встановлений строк.
26.04.2018 подано відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з доводами відповідача з огляду на таке.
Головне управління Держземагенства у Вінницькій області наказами від 17.01.2014 надало дозвіл університету на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області загальною площею 519,5 га з цільовим призначенням землі: для дослідних і навчальних цілей (землі сільськогосподарського призначення).
Відповідно до отриманих наказів Вінницьким науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою були виконані роботи по виготовленню технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі Вінницького національного аграрного університету для дослідних і навчальних цілей, які розташовані на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Вінницький національний аграрний університет неодноразово звертався до Агрономічної сільської ради Вінницького району, як суміжного землевласника, з проханням погодити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) університету для дослідних і навчальних цілей, які розташовані на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Проте, сільський голова порушуючи вимоги Конституції України та законів України, які передбачають, що посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування повинні діяти лише в рамках закону, не погоджували межові знаки в технічній документації, виготовленій інститутом землеустрою.
Отже, ще в січні 2014 позивач отримав дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), виготовив технічну документацію, але Агрономічна сільська рада як суміжний землевласник не погоджувала її. При цьому, Агрономічна сільська рада розробила і затвердила в 2015 році Генеральний план села Агрономічне в якому передбачила (змінила) цільове призначення земель, на які університет з 2014 року оформляв право постійного користування: з земель сільськогосподарського призначення на землі громадської забудови.
Наданням дозволу позивачу на розробку технічної документації Головне управління Держземагенства у Вінницькій області підтвердило факт переоформлення позивачем права постійного користування земельними ділянками і надало йому дозвіл на реалізацію такого свого права. Таким чином, зміна Агрономічною сільською радою у подальшому цільового призначення земельних ділянок у генеральному плані села, фактично нівелює наданий дозвіл Головного управління Держземагенства у Вінницькій області і порушує права позивача.
Тобто, рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області" також порушує законні інтереси позивача на земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Агрономічної сільської ради.
Посилання відповідача на повідомлення про розроблення генерального плану, яке нібито було розміщене на сайті Агрономічної сільської ради 20.12.2012 не спростовує доводів позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення громадських слухань при затвердженні генерального плану села Агрономічне. Оскільки, в матеріалах генерального плану села Агрономічне, яким відповідач нібито повідомляв про розроблення генерального плану, не вбачається належного повідомлення територіальної громади про громадське обговорення проекту генерального плану села Агрономічне, також не можливо встановити де саме вказане повідомлення опубліковано (газета, веб-сайт), що ставить під сумнів достовірність вказаного документу.
Крім того, з наявного в матеріалах справі повідомлення сільської ради щодо громадського обговорення генерального плану села Агрономічне не зазначено інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації; основні техніко-економічні показники; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів.
У свою чергу, з наданих матеріалів генерального плану села Агрономічне не вбачається доказів проведення громадських слухань проекту містобудівної документації, а тому затвердження генерального плану відбулося з порушенням чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення законодавства.
Представник звертає увагу, що твердження відповідача, що позивач не відноситься до категорій осіб, які мають право вносити пропозиції до проектів містобудівної документації не відповідають дійсним обставинам справи. Оскільки, Головне управління Держземагенства у Вінницькій області наказами від 17.01.2014 надало дозвіл університету на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області загальною площею 519,5 га з цільовим призначенням землі для дослідних і навчальних цілей (землі сільськогосподарського призначення). Вказані земельні ділянки у складі цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Агрономічне» були передані Міністерством аграрної політики та продовольства України Вінницькому національному аграрному університету. Згідно акту приймання передачі Державного підприємства «Агрономічне» до Вінницького національного аграрного університету були передані земельні ділянки та основні засоби на території Агрономічної сільської ради Вінницького району.
Отже, позивач належить до осіб, зазначених у пункті 7 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25 травня 2011 року.
Також представник позивача зауважує, що екологічна експертиза є самостійним видом дослідження та проведення екологічної експертизи, є обов`язковою щодо проектів генеральних планів населених пунктів та внесення до них змін.
Однак, з матеріалів генерального плану села Агрономічне, наданих позивачу, не вбачається, що затверджений проект містобудівної документації піддавався державній екологічній експертизі, відтак, щодо нього відсутній позитивний висновок такої.
Отже, генеральний план села Агрономічне затверджений з порушенням порядку його розроблення, порушенням порядку проведення громадських слухань, не піддався обов`язковій екологічній експертизі, а відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
27.04.2018 від відповідача надійшла заява про відвід судді Томчуку А.В.
Ухвалою суду від 27.04.2018 заяву про відвід судді Томчука А.В. задоволено. Справу передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, відповідно до ст. 31 КАС України для заміни одного члена колегії.
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.04.2018, члена колегії визначено Дмитришену Р.М.
27.04.2018 відповідачем подано заяву про відвід судді Дмитришеній Р.М.
Ухвалою суду від 27.04.2018 провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід судді Дмитришеній Р.М. Заяву представника відповідача про відвід передано для вирішення питання про відвід суддів в порядку встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Для вирішення питання про відвід судді визначено головуючого суддю Томчука А.В.
Ухвалою суду від 02.05.2018 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришеній Руслані Миколаївні у адміністративній справі №128/2833/17. Адміністративну справу передано для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 05.05.2018 поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 06.06.2018 заяву Вінницького національного аграрного університету про зміну підстав позову прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 06.06.2018 клопотання представника позивача щодо витребування доказів задоволено. Витребувано в Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області та зобов`язано надати суду до 13.06.20118 року оригінали містобудівної документації, яка затверджена рішенням 42 сесії 6 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21.08.2015 "Про затвердження Генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області". Цією ж ухвалою в задоволенні клопотань представника відповідача про витребування у Вінницької міської ради матеріалів реєстраційної справи юридичної особи - Вінницький національний університет, у Вінницької районної державної адміністрації матеріалів реєстраційної справи юридичної особи - ДП "Агрономічне", у Вінницької державної адміністрації матеріалів реєстраційної справи юридичної особи - Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції відмовлено.
13.06.2018 подано відзив на заяву про зміну підстав позову, у якому представник відповідача проти заявлених вимог заперечує. Зокрема зазначає, що свої «законні очікування» та «охоронюваний законом інтерес» позивач пов`язує з наявністю в нього наказів Головного управління Держкомземагенства у Вінницькій області. Так, 17.01.2014 Головне управління Держземагентства у Вінницькій області видало 10 наказів "Про надання дозволу на розроблення документації". Згідно цих наказів Вінницький національний аграрний університет замовив технічну документацію з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) у розробника документації із землеустрою та подав цю технічну документацію на затвердження. Отже, накази ГУ Держземагентства у Вінницькій області від 17.01.2014 "Про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою" в 2014 році були виконані, в зв`язку з чим вичерпали свою дію.
В постанові ВС/КАС у справі №463/3375/15-а від 15 березня 2018 року зазначено, що надання дозволу вказує, лише на відсутність обтяжень, щодо бажаної земельної ділянки і ще не означає позитивного рішення місцевої ради про передачу у власність цієї земельної ділянки після виготовлення проекту землеустрою.
Представник відповідача зауважує, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Рішенням 5 сесії Вінницької районної ради 7 скликання від 29 січня 2016 року № 1 затверджено проект землеустрою щодо зміни меж села Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, розроблений Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". Даним рішенням Вінницької районної ради встановлено загальну площу населеного пункту с. Агрономічне в розмірі 1006,5 га за рахунок включення в межі населеного пункту земельних ділянок водного фонду -38,0 га; території під кладовищами - 13,8 га; господарського двору -45,8 га; земель держлісгоспу-8,4 га; садівничі масиви - 328,2 га; багаторічні насадження - 46,4 га; земель сільськогосподарського призначення - 360,8 га. Таким чином, земельні ділянки, щодо яких головне управління Держземагентства у Вінницькій області в січні 2014 року видало дозволи на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі , ввійшли в межі села Агрономічне. Землі, включені в межі села Агрономічне, крім земель приватної форми власності та земель, зареєстрованих за державними підприємствами, перейшли до територіальної громади.
Що стосується тверджень позивача про правонаступництво та право позивача на данні землі, то правонаступництво - це перехід суб`єктивного права (в широкому розумінні - також правового обов`язку) від однієї особи праводавця до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття, та підтверджується наявністю у позивача відповідних юридичних документів.
Єдиним правонаступником Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції є Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» в частині землі, майна, майнових та немайнових прав і зобов`язань ліквідованої Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України.
Вінницький національний аграрний університет (надалі ВНАУ) не має жодного належного документу, що підтверджував би його право на земельні ділянки, що включенні у межі села Агрономічне.
14.06.2018 представником відповідача подано клопотання про призначення науково-правової експертизи нормативно-правових актів та положень статуту щодо визначення правонаступництва Вінницьким національним аграрним університетом прав та обов`язків Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції.
Також, 14.06.2018 від представника відповідача надійшла заява про застосування позовної давності, у відповідності до якої останній просить залишити позовну заяву без розгляду.
14.06.2018 до суду надійшло клопотання представника відповідача про витребування у Вінницької районної держаної адміністрації Вінницької області матеріалів реєстраційної справи юридичної особи Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції.
Ухвалою суду від 14.06.2018, за невиконання вимог ухвали суду від 06.06.2018, щодо ненадання в установлений строк витребуваних судом доказів та про неповідомлення суду про неможливість їх подати, притягнуто до відповідальності Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької в особі голови Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_1 шляхом стягнення в дохід Державного бюджету України штраф у сумі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528,60 грн.
Ухвалою суду від 14.06.2018 у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення третьої особи ТОВ «Діпроцивільпромбуд» відмовлено.
14.06.2018 надійшла апеляційна скарга Агрономічної сільської ради на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2018. Дана апеляційна скарга разом із відокремленими матеріалами адміністративної справи № 128/2833/17 направлена до Сьомого апеляційного адміністративного суду супровідним листом від 22.06.2018.
21.06.2018 представником відповідача надано письмові докази для долучення до матеріалів справи.
Також, 21.06.2018 відповідачем, на виконання вимог ухвали суду від 06.06.2018, надано витребувані судом документи.
22.06.2018 позивачем надано письмові пояснення на заяву про застосування строків позовної давності та заяву про залишення позову без розгляду, у яких просить відмовити у задоволенні вказаних заяв.
22.06.2018 представником відповідача подано заяву про забезпечення доказу шляхом огляду веб-сайту (сторінки) та призначення експертизи для встановлення та фіксування змісту веб-сайту.
Ухвалою суду від 23.06.2018 клопотання представника відповідача задоволено. Забезпечено докази шляхом огляду веб-сайту Агрономічної сільської ради Вінницької області (http://agronomichne.vinrayrada.gov.ua/ogoloshennya/) на наявність відомостей з оприлюдненням 20.12.2012 інформації про розробку генерального плану села Агрономічне Вінницького району Вінницької області з винесенням на громадське обговорення, інформації щодо публікації 02.02.2017 на сайті газетного видання "Подільська зоря" від 17.09.2015.
Іншою ухвалою від 23.06.2018 клопотання щодо призначення комп`ютерно - технічної експертизи задоволено частково. Призначено у справі комп`ютерно - технічну експертизу, проведення якої доручено Незалежному інституту судових експертиз. Провадження у справі №128/2833/17 зупинено до одержання результатів експертизи.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2018.
20.08.2018 на адресу суду від Незалежного інституту судових експертиз надійшов лист в якому Інститут просить суд надати дозвіл залучити до проведення експертизи у справі експерта Ускова Кирила Юрійовича.
Листом від 03.09.2018 витребувано у Незалежного інституту судових експертиз адміністративну справу №128/2833/17.
Ухвалою суду від 18.09.2018 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 26.09.2018 у наданні дозволу Незалежному інституту судових експертиз у залученні до проведення комп`ютерно - технічної експертизи у даній справі експерта ОСОБА_2 відмовлено. Провадження у справі №128/2833/17 зупинено до одержання результатів експертизи. Справу №128/2833/17 направлено до Незалежного інституту судових експертиз для проведення комп`ютерно - технічної експертизи.
02.11.2018 на адресу суду від Незалежного інституту судових експертиз повернулися матеріали адміністративної справи. Експертною установою ухвалу суду від 23.06.2018 про проведення у справі експертизи залишено без виконання.
Ухвалою суду від 08.11.2018 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання.
06.12.2018 представником відповідача надано докази проведення експертного дослідження та результати проведення комп`ютерно-технічної експертизи.
17.12.2018 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення у справі комп`ютерно - технічної експертизи, проведення якої доручити Київському експертно - дослідному центру.
Ухвалою суду від 20.12.2018 клопотання представника позивача задоволено та призначено у справі комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському експертно - дослідному центру. Провадження у справі зупинено до одержання результатів експертизи.
22.02.2019 від Київського експертно - дослідного центру надійшов на адресу суду щодо погодження кандидатури експерта.
05.03.2019 витребувано у Київського експертно - дослідного центру адміністративну справу №128/2833/17.
19.03.2019 до суду надійшла адміністративна справа №128/2833/17.
Ухвалою суду від 20.03.2019 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 27.03.2019 у задоволенні клопотання щодо надання дозволу Київському експертно - дослідному центру у залученні до проведення комп`ютерно - технічної експертизи у даній справі експерта Ускова Кирила Юрійовича відмовлено. Провадження у справі №128/2833/17 зупинено до одержання результатів експертизи. Справу №128/2833/17 направлено до Київського експертно - дослідного центру для проведення комп`ютерно - технічної експертизи.
14.05.2019 до суду від Київського експертно - дослідного центру повернулися матеріали адміністративної справи. Експертною установою ухвалу суду від 20.12.2018 про проведення у справі експертизи залишено без виконання.
11.06.2019 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення у справі комп`ютерно - технічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою суду від 12.06.2019 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 12.06.2019 клопотання представника позивача задоволено та призначено у справі комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до одержання результатів експертизи.
31.03.2020 до суду надійшли матеріали адміністративної справи та висновок експерта від 13.03.2020 за результатами проведення комп`ютерно - технічної експертизи.
Ухвалою суду від 15.04.2020 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання.
16.07.2020 на адресу суду надійшло спільне клопотання представників сторін про зупинення провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 236 КАС України про надання часу для примирення до 20.11.2020.
Ухвалою суду від 20.07.2020 клопотання сторін про зупинення провадження задоволено. Провадження у справі зупинено до 20.11.2020.
11.01.2021 представником позивача подано заяву про зупинення провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 236 КАС України про надання часу для примирення до 25.01.2021.
Ухвалою суду від 11.01.2021 клопотання про зупинення провадження задоволено. Провадження у справі зупинено до 25.01.2021.
25.01.2021 та 23.02.2021 від представника позивача надійшло клопотання про продовження розгляду справи за правилами, визначеними ст. 264 КАС України.
Ухвалою суду від 10.03.2021 клопотання представника позивача про продовження розгляду справи за правилами статті 264 КАС України задоволено. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами статті 264 КАС України. Цією ж ухвалою зобов`язано Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області не пізніше ніж за сім днів до наступного підготовчого засідання опублікувати оголошення про розгляд справи №128/2833/17 за позовом Вінницького національного аграрного університету до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення 42 сесії 6 скликання від 21.08.2015 року "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області", у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, докази чому надати суду.
Ухвалою суду від 24.03.2021 у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем вимог ст. 264 КАС України та ухвали Вінницького окружного суду від 10.03.2021 щодо публікації оголошення про розгляд справи №128/2833/17, підготовче засідання відкладено. Зобов`язано Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області не пізніше ніж за сім днів до наступного підготовчого засідання опублікувати оголошення про розгляд справи №128/2833/17 за позовом Вінницького національного аграрного університету до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення 42 сесії 6 скликання від 21.08.2015 року "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області", у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, докази чому подати до суду до 09.04.2021.
07.04.2021 відповідачем надано докази опублікування оголошення про розгляд цієї справи.
Ухвалою суду від 26.04.2021 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Іншою ухвалою від 26.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 24.05.2021 витребувано у Вінницької районної державної адміністрації та Вінницької обласної державної адміністрації належним чином завірені копії містобудівної документації, яка затверджена рішенням 42 сесії 6 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21.08.2015 "Про затвердження Генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області".
15.06.2021 до суду надійшли витребувані докази.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та інших заявах по суті.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, що викладенні у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Вінницький національний аграрний університет відповідно до його Статуту є багатогалузевим вищим навчальним закладом, що провадить інноваційну освітню, наукову діяльність за різними ступенями вищої освіти. Проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.
Університет провадить свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про інноваційну діяльність», актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів та цього Статуту. Університет самостійно приймає рішення і провадить діяльність у межах основних і додаткових прав. Втручання органів державного управління у навчальну, наукову, інноваційну, господарську та інші види діяльності Університету не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.
Університет має у своєму складі 6 факультетів: агрономії та лісівництва, економіки та підприємництва, обліку та аудиту, менеджменту та права, інженерно-технологічний, технології виробництва і переробки продукції тваринництва та ветеринарії.
Одними з основних напрямів діяльності університету є науково-дослідна робота та провадження власної господарської та виробничої діяльності, у тому числі для проведення навчально-виробничої практики осіб, які навчаються в університеті, для спрямування фундаментальних, прикладних досліджень і розробок на створення і впровадження конкурентноздатних технологій та матеріалів.
Головним завданням концепції університету є: визначення основних стратегічних напрямів, засад та принципів цієї роботи, реалізація яких сприятиме створенню сучасного кадрового потенціалу в агропромисловому комплексі та його ефективному використанню; орієнтація університету на кінцевий результат, який передбачає, що знання, уміння та навички випускників повинні бути застосовані та використані на користь держави.
У 2013 році Вінницький національний аграрний університет звернувся до Головного управління Держкомземагенства у Вінницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення технічної документації для встановлення меж земельної ділянки та поновлення державних актів на земельні ділянки.
Головне управління Держземагенства у Вінницькій області наказами від 17.01.2014 надало дозвіл університету на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області загальною площею 519,5 га, а саме: наказ №ВН/0520680200:01:006/00002218 - 77,2000 га; наказ №ВН/0520680200:01:006/00002208 - 67,4000 га; наказ №ВН/0520680200:01:006/00002206 - 24,6000 га; наказ №ВН/0520680200:01:006/00002215 - 30,0000 га; наказ №ВН/0520680200:01:006/00002217 - 91,9000 га; наказ №ВН/0520680200:01:006/00002204 - 77,0000 га; наказ №1311/0520680200:01:006/00002205 - 35,0000 га; наказ №ВН/0520680200:01:006/00002216 - 70,0000 га; наказ №ВН/0520680200:01:006/00002200 - 40,4000 га; наказ №1311/0520680200:01:006/00002218 - 6,0000 га. Виготовлено технічну документацію щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі університету для дослідних і навчальних цілей, які розташовані на території Агрономічної сільської ради.
В подальшому, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області наказами від 12.04.2017, внесено зміни до наказів ГУ Держземагенства у Вінницькій області від 17.01.2014 в частині надання дозволу університету на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування університету із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Агрономічної сільської ради Вінницького району для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.
Як зазначає представник позивача, Вінницький національний аграрний університет неодноразово звертався до Агрономічної сільської ради, як суміжного землевласника, з проханням погодити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Проте, посадові особи, всупереч Конституції України та законів України, не погоджували межові знаки в технічній документації, виготовленій інститутом землеустрою.
Натомість, Агрономічна сільська рада розпочала процедуру зміни межі території с. Агрономічне та включення в межі населеного пункту с. Агрономічне 474,6783 га земель Вінницького національного аграрного університету вже після того, як тривала процедура переоформлення позивачем права постійного користування цією землею.
12.11.2009 Агрономічною сільською радою на 30 сесії 5-го скликання прийнято рішення "Про надання дозволу на розробку проекту схеми планування та генерального плану території Астрономічної сільської ради", яким вирішено:
1. Надати дозвіл на розробку схеми планування території Агрономічної сільської ради та розробку генерального плану с. Агрономічне.
2. Доручити сільському голові ОСОБА_3 укласти договір на розробку даної містобудівної документації з організацією, яка має відповідну ліцензію.
3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на комісію з питань соціально-економічного розвитку, планування бюджету, фінансів та цін та регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища.
Рішенням Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області 9 сесії 6 скликання від 14.10.2011 «Про включення в межі населеного пункту с. Агрономічне земельних ділянок», вирішено: погодити зміну меж населеного пункту села Агрономічне, включивши до нього земельні ділянки площею 694,3 га та просити Вінницьку районну раду підняти клопотання перед Вінницькою обласною радою про збільшення площі населеного пункту с. Агрономічне на 694,3 га за рахунок включення в межі населеного пункту наступних земельних ділянок: землі водного фонду 40,5 га; територія під кладовищами 8,8 га; господарський двір 47,8 га; землі держлісгоспу 10,8 га; садівничі масиви 577,6 га; землі запасу 8,8 га, визначивши загальну площу населеного пункту с. Агрономічне 935,1 га.
Рішенням Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області 28 сесії 6 скликання від 04.04.2014 вирішено внести зміни в рішення 9 сесії 6 скликання від 14.10.2011 в частині площі земельних ділянок: землі водного фонду 40,5 га; територія під кладовищами 13,8 га; господарський двір 47,8 га; землі держлісгоспу 8,4 га; садівничі масиви 365,0 га; багаторічні насадження 46,4 га; землі сільськогосподарського призначення 360,8 га та погодити зміну меж населеного пункту села Агрономічне, включивши до нього земельні ділянки площею 882,7 га та визначивши загальну площу 1123,5 га.
21.08.2015 Агрономічною сільською радою на 42 сесії 6 скликання прийнято рішення "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області", яким вирішено:
1. Затвердити містобудівну документацію «Генеральний план села Агрономічне Вінницького району Вінницької області», існуючою площею 1006,5 га.
2. Виконавчому комітету:
2.1. замовити розробку плану зонування території села Агрономічне.
2.2. замовити розробку проекту землеустрою щодо зміни меж села Агрономічне Вінницького району Вінницької області;
2.3. проект землеустрою щодо зміни меж села Агрономічне подати на затвердження Вінницької районної ради Вінницької області;
2.4. довести зміст даного рішення через місцеві засоби масової інформації до жителів Агрономічної сільської ради;
2.5. забезпечити загальну доступність матеріалів генерального плану населеного пункту шляхом його розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування та у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, а також на дошці оголошення на території Агрономічної сільської ради.
Відповідно до матеріалів справи до загальної площі населеного пункту с. Агрономічне включено земельні ділянки загальною площею 866,4414 га., з них 252,1551 га землі, надані громадянам для індивідуального садівництва, 474,6783 га землі ДП «Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція», 139,608 га інші землі.
Земельні ділянки площею 474,6783 га відповідно до матеріалів справи належать до земель державної власності сільськогосподарського призначення.
Крім того, 29 січня 2016 року Вінницькою районною радою прийнято рішення №1, яким затверджено проект землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області і включено в межі населеного пункту с. Агрономічне 474,6783 га землі Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі №127/12068/17 визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької районної ради Вінницької області №1 від 29 січня 2016 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області". Вказане рішення набрало законної сили.
Вважаючи, що рішення Агрономічної сільської ради від 21.08.2015 "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області" прийнято всупереч Земельному кодексу України, Закону України "Про регулювання містобудівної документації"", Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про екологічну експертизу", постанові Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні", за захистом своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з цим позовом.
Крім того позивач зазначає, що відповідач, затвердивши оскаржуваним рішенням містобудівну документацію «Генеральний план села Агрономічне Вінницького району Вінницької області», фактично змінив першочергове цільове призначення земельних ділянок державної власності, які в 2012 році були передані Вінницькому національному аграрному університету, із «землі сільськогосподарського призначення» на «землі житлової забудови». Як наслідок цьому, університет не зможе використовувати ці земельні ділянки для навчального процесу, так як вони, відповідно до генерального плану, за цільовим призначенням - є землями житлової забудови.
Поряд з цим позивач звертає особливо увагу на те, що оскаржуване рішення порушує не лише право позивача на постійне користування земельними ділянками, а й порушує право на освіту - студентів університету, оскільки, освітній процес та навчальна практика здобувачів вищої освіти Вінницького національного аграрного університету здійснюється на базі земельних ділянок сільськогосподарського призначення з метою отримання практичних навичок і засвоєння отриманих теоретичних знань.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У розвиток цієї конституційної норми, частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 року, місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
За приписами п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Відповідно до вимог пп. 6 п. а) ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать - власні (самоврядні) повноваження: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.
За приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.
Отже, затвердження генеральних планів забудови віднесене до виключної компетенції представницького органу місцевого самоврядування - відповідної ради.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності на момент прийняття спірних рішень передбачені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 якого генеральний план населеного пункту це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.
Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території (ч. 1 ст. 16, ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Статтею 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.
Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту.
План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.
Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.
Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.
Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:
1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;
2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;
3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;
4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;
5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;
6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.
Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.
Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.
Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.
У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.
Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.
Експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст.
Порядок проведення експертизи визначається Кабінетом Міністрів України.
Аналіз положень статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозволяє стверджувати, що генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Це, зокрема, сукупність обов`язкових вимог до розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Затверджуючи своїм рішенням генеральний план населеного пункту, місцева рада визначає стратегію планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.
Вимоги до складу та змісту генерального плану населеного пункту визначаються ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №358 від 13.07.2012.
Відповідно до п.4.1., п.4.2. ДБН Б.1.1-15:2012, генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. При розробленні генерального плану враховують, зокрема, чинну містобудівну документацію на місцевому рівні та проектну документацію, а також інвестиційні наміри юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території.
Згідно ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню.
Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Так, відповідно до ч. 3, 4 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Невідкладному оприлюдненню підлягає будь-яка інформація про факти, що загрожують життю, здоров`ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв`язку з цим.
З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що орган місцевого самоврядування має дотримуватись відповідних правил щодо опублікування своїх актів, рішень, тощо, строків їх доведення громаді.
У свою чергу, процедура проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів закріплена у ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за змістом якої громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Частиною 3 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування. Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.
Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів. Особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність. Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України (ч. 9- 11 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій) визначає «Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №555 від 25.05.2011 (далі - Порядок №555).
Відповідно до п. 2, 3, 4 Порядку №555, проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.
Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, відповідно до частини 3 статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 здійснюють, зокрема: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
Згідно із п. 9-14 Порядку №555, відповідно до частини 6 статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011, пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.
Особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій.
Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк.
За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.
У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.
Комісія утворюється за рішенням органу місцевого самоврядування у тижневий строк після закінчення строку подання пропозицій громадськості.
Склад комісії встановлює орган місцевого самоврядування у кількості не менш як 25 та не більш як 55 осіб.
Головою комісії є посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування. До складу комісії входять: посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування; представники органу у сфері земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів державної влади; представники професійних об`єднань та спілок, архітектори і науковці; уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості повинна становити не менш як 50 і не більш як 70 відсотків загальної чисельності членів комісії, з них не менш як 30 відсотків - представників всеукраїнських громадських організацій та професійних об`єднань.
Комісія у двотижневий строк розглядає спірні питання та приймає рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій.
Пунктом 17 Порядку №555 визначено, що затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації.
Таким чином, з аналізу зазначених вище законодавчих норм убачається, що на законодавчому рівні чітко визначено послідовність дій органів місцевого самоврядування, у тому числі й сільських рад, стосовно реалізації закріпленої ст. 21 Закону № 3038-VI процедури проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів, а також закріплено обов`язок такого органу щодо оприлюднення: прийнятих рішень з розроблення проектів містобудівної документації; розроблених проектів містобудівної документації; повідомлень про подання пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; результатів розгляду пропозицій тощо.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що таке оприлюднення має здійснюватися саме шляхом опублікування в засобах масової інформації, які поширюються на відповідній території, а також шляхом розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи, проект рішення Агрономічної сільської ради "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області" від 21.08.2015, у встановленому законодавством порядку оприлюднено не було. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Водночас, ч. 5 ст. 21 Закону № 3038-VI передбачено, що підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування є оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Колегія суддів звертає увагу, що п. 6 Порядку № 555 визначалось, що підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду, а тому суд доходить висновку, що Агрономічною сільською радою не виконано належним чином імперативних положень Порядку № 555 щодо оприлюднення відповідного повідомлення, а також не надано доказів виконання вимог п. 4, 10 вказаного Порядку в частині оприлюднення на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.
Таким чином відповідач порушив законодавчо визначену процедуру опублікування оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, що призвело до не ознайомлення громадськості з відповідною інформацією та позбавило можливості реалізації законних прав та інтересів територіальної громади с. Агрономічне, у тому числі й позивача.
Тобто, фактично без додержання встановленої процедури узгодження містобудівної документації, відповідач не забезпечуючи право громадськості на участь у розроблені генерального плану затверджує генеральний план з порушенням вимог законодавства.
Так, наслідком, який виникає у результаті не проведення процедури розгляду пропозицій громадськості, є заборона затвердження відповідним органом місцевого самоврядування містобудівної документації, а саме рішення, прийняте не у відповідності до вимог законодавства - скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням встановленого законодавством порядку, зокрема щодо його оприлюднення та процедури проведення громадських слухань.
Суд наголошує, що на законодавчому рівні чітко визначена послідовність дій органів місцевого самоврядування, зокрема сільських рад, стосовно реалізації процедури проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів, а також закріплений обов`язок такого органу щодо оприлюднення прийнятих рішень із розроблення проектів містобудівної документації, розроблених проектів містобудівної документації, повідомлень про подання пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації, результатів розгляду пропозицій тощо.
У свою чергу, відповідачем не доведено дотримання встановленого законодавством порядку ухвалення нормативно-правового акту у вигляді рішення про затвердження генерального плану.
За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постанові у справі №826/13584/16 від 30 січня 2020 року.
Крім того, відповідно до п. "є" ч. 1 ст. 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - ЗУ № 1264-ХІІ, на час виникнення спірних правовідносин), основними принципами охорони навколишнього природного середовища, зокрема, є обов`язковість надання висновків державної екологічної експертизи.
Згідно зі ст. 26, ч. 1 ст. 28 ЗУ № 1264-ХІІ, в Україні здійснюються державна, громадська та інші види екологічної експертизи.
Державна екологічна експертиза проводиться відповідно до Закону України "Про екологічну експертизу".
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про екологічну експертизу" (далі - ЗУ № 45/95-ВР), державній екологічній експертизі підлягають, зокрема, проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування.
Зі ст. 27 ЗУ № 1264-ХІІ також вбачається, що екологічній експертизі підлягають, зокрема, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку галузей економіки, генеральних планів населених пунктів, схем районної планіровки.
Відповідно до ст. 5 ЗУ № 45/95-ВР, основними завданнями екологічної експертизи є: визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності; організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об`єктів екологічної експертизи; встановлення відповідності об`єктів експертизи вимогам екологічного законодавства; оцінка впливу діяльності об`єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, і якість природних ресурсів; оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; підготовка об`єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи
Згідно ст. 13 ЗУ № 45/95-ВР, державна екологічна експертиза організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших органів виконавчої влади.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЗУ № 45/95-ВР, в документації на об`єкти державної екологічної експертизи повинні передбачатися: 1) комплексна еколого-економічна оцінка впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів, оформлена у вигляді окремого тому (книги, розділу) документації і заяви про екологічні наслідки діяльності; 2) обґрунтування впровадження сучасних, досконалих нематеріало- і неенергоємних, мало- і безвідхідних технологічних процесів; 3) забезпечення комплексної переробки, утилізації і ефективного використання відходів виробництва; 4) заходи щодо економії водних ресурсів, забезпечення ефективної очистки всіх видів стічних вод, а також їх використання для технічних потреб без скидання цих вод у природні водотоки і водойми; 5) дієвість і досконалість передбачуваних заходів щодо охорони атмосферного повітря від забруднення; 6) забезпечення збереження, охорони і відтворення об`єктів рослинного і тваринного світу та природно-заповідного фонду; 7) забезпечення захисту населення і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу антропогенних фізичних, хімічних та біологічних факторів .
Статтею 39 ЗУ № 45/95-ВР передбачено, що висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об`єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки. Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.
Крім того, зі ст. 29 ЗУ № 1264-ХІІ вбачається, що висновок державної екологічної експертизи є обов`язковим для виконання.
Позитивний висновок державної екологічної експертизи є підставою для відкриття фінансування всіх програм і проектів.
Реалізація програм, проектів і рішень без позитивного висновку державної екологічної експертизи забороняється.
Таким чином, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що екологічна експертиза є самостійним видом дослідження об`єктів та спрямована виключно на запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей, а також оцінку ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об`єктах, вимоги та порядок до проведення якої врегульовані спеціальним законодавством. Проведення екологічної експертизи є обов`язковою щодо проектів генеральних планів населених пунктів та внесення до них змін.
Однак, з матеріалів генерального плану села Агрономічне не вбачається, що затверджений проект містобудівної документації піддавався державній екологічній експертизі, відтак, щодо нього відсутній позитивний висновок такої.
У свою чергу, частиною першою статті 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
У відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, класифікація видів цільового призначення земель поділяється, зокрема на: 1) землі сільськогосподарського призначення до складу яких входять підрозділи: землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності; для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; для ведення фермерського господарства; для ведення особистого селянського господарства; для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; для дослідних і навчальних цілей та інші; 2) землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва).
Частинами першою, другою та п`ятою ст. 20 ЗК України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 26.07.2021 №0-2-0.2-6962/2-21, судом встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 0520680200:01:006:0033, 0520680200:01:005:0002 на території Агрономічної сільської ради до 21.08.2015 відносилися до земель сільськогосподарського призначення.
Отже, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, як власником цих земельних ділянок, не приймалось у 2015 році, на момент затвердження відповідачем генерального плану села Агрономічне, рішень про зміну цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні позивача, що відповідачем і не заперечується. Тому, відповідачем при розробці Генерального плану села Агрономічне всупереч нормам статей 19, 20 ЗК України змінено цільове призначення земель державної власності, які в 2012 році передані позивачу, із «землі сільськогосподарського призначення» на «землі житлової забудови».
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що генеральний план села Агрономічне порушує право університету на мирне володіння свої майном, цільове використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Варто зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України «Про вищу освіту» матеріально-технічна база закладів вищої освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності. Землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок, у тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюються закладами вищої освіти відповідно до Земельного кодексу України.
Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Отже, позивач має право володіння і користування без встановленого строку земельними ділянками з кадастровими номерами 0520680200:01:006:0033, 0520680200:01:005:0002 на території Агрономічної сільської ради, цільове призначення яких, згідно генерального плану села Агрономічне, змінено із «землі сільськогосподарського призначення» на «землі житлової забудови».
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини основоположних свобод (далі - Конвенція) є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення від 01 червня 2006 року у справі "Федоренко проти України").
В розумінні ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції в зміст поняття "майно" до об`єктів права власності відноситься "правомірні очікування"/"законні сподівання" вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу. При цьому "правомірні очікування"/"законні сподівання", у разі, коли вони дійсно мають місце, підлягають захисту навіть тоді, коли не порушено принцип юридичної визначеності. Наявність в особи заснованих на обіцянках влади очікувань (джерело яких - владні діяння й рішення) свідчить про взаємодію влади з особою, а тому для забезпечення якості влади (управління) необхідно, щоб відповідні очікування були предметом ефективного правового, в тому числі судового, захисту.
У справі "ПайнВеліДевелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" Європейський суд з прав людини постановив, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.
Тобто, отримавши у постійне користування земельні ділянки, позивач правомірно очікував на те, що його право на розпорядження належним на праві постійного користування майном відповідно до законодавства в майбутньому, не буде порушено чи обмежено під час здійснення відповідачем своїх владних повноважень чи припинено шляхом прийняття відповідачем рішення.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:
Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, а наслідки його застосування мають бути передбачуваними.
Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)). Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень не може порушувати право іншої особи на мирне володіння майном.
Поряд з цим, слід звернути увагу, що стаття 2 Протоколу № 1 до Конвенції гарантує загальне особисте право на освіту.
Стаття 53 Конституції України гарантує кожному право на освіту.
Також, частиною 1 статті 17 Закону України «Про освіту» передбачено, що метою вищої освіти є здобуття особою високого рівня наукових та/або творчих мистецьких, професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань.
Частиною 1 статті 50 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що освітній процес у закладах вищої освіти здійснюється за такими формами: 1) навчальні заняття; 2) самостійна робота; 3) практична підготовка; 4) контрольні заходи.
Поряд з цим суд звертає увагу, що оскаржуване рішення відповідача порушує не лише право позивача на постійне користування земельними ділянками, а й порушує право на освіту необмеженого кола осіб - студентів університету, оскільки, освітній процес та навчальна практика здобувачів вищої освіти Вінницького національного аграрного університету здійснюється на базі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, з метою отримання практичних навичок і засвоєння отриманих теоретичних знань.
Конституційний Суд України також сформулював юридичну позицію, за якою "зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики (абзаци п`ятий, шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
Частиною 9 статті 264 КАС України передбачено, що суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
За правилами пункту 1 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
За наведеного у його сукупності, колегія суддів доходить висновку про протиправність рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21 серпня 2015 року 42 сесії 6 скликання "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області" наслідком чого є визнання його нечинним.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Під час судового розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено як дотримання законодавчо визначених процедур прийняття оскаржуваного рішення так і зміну цільового призначення земельних ділянок державної власності із "землі сільськогосподарського призначення" на "землі житлової забудови".
За результатами розгляду справи, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Відтак, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача невідкладно, після набрання рішенням законної сили, опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було або мало бути офіційно оприлюднено рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21 серпня 2015 року 42 сесії 6 скликання "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області".
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та нечинним рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21 серпня 2015 року 42 сесії 6 скликання "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області".
Зобов`язати Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області невідкладно, після набрання рішенням законної сили, опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було або мало бути офіційно оприлюднено рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21 серпня 2015 року 42 сесії 6 скликання "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області".
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Вінницький національний аграрний університет (вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, 21008, код ЄДРПОУ 00497236)
Відповідач: Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницька область, 23227, код ЄДРПОУ 04525998)
Головуючий суддя Комар Павло Анатолійович
СуддіДмитришена Руслана Миколаївна Мультян Марина Бондівна
