ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2021 року Справа №906/1516/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. , суддя Павлюк І.Ю.
при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.
за участю представників:
позивача - не з`явився
відповідачаів - не з`явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2021 р. у справі №906/1516/20 (суддя Кудряшова Ю.В., повний текст рішення складено 03.06.2021 р.)
за позовом ОСОБА_1
до 1) Відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради
2) Житомирської міської ради
3) Виконавчого комітету Житомирської міської ради
про визнання недійсним акту про не підписання переможцем договору купівлі-продажу та стягнення сплаченого гарантійного внеску
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.05.2021 р. відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні ппозову до Відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради, Житомирської міської ради, Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання недійсним акту про не підписання переможцем договору купівлі-продажу та стягнення сплаченого гарантійного внеску.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
Вобгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, які мають значення для справи та неправильно визначив відповідно до встановлених обставин правовідносини, внаслідок чого ним було постановлено незаконне та необгрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Апелянт зазначає, що від підписання договору вона не відмовлялася, але в цей час намагалася погодити із відповідачем питання щодо забезпечення об`єкту електропостачанням.
Апелянт зазначає, що зміст акту від 27.08.2020 про не підписання переможцем електронного аукціону UA-PS-2020-05-17-000016-3 договору купівлі-продажу і його суть суперечить назві акту та вимогам п. 67 Порядку №432.
Також апелянт посилається на те, що Відділ по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради не зазначав про необхідність укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації з органом приватизації протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону не визначав її як кінцеву.
Разом з тим позивач наполягає на тому, що саме з вини Відділом по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради договір купівлі - продажу не був підписаний протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
Апелянт вважає, що акт від 27.08.2020 про не підписання переможцем електронного аукціону UA-PS-2020-05-17-000016-3 договору купівлі-продажу є незаконним і підлягає визнанню недійсним, виходячи з того, що від підписання договору вона не відмовлялася, відповідач не направляв їй проекту договору та не визначав конкретну дату підписання договору.
А тому, не дотримання Відділом по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради всіх етапів проведення електронного аукціону та підписання договору, стало причиною непідписання договору купівлі-продажу та неповернення суми сплаченого ОСОБА_1 гарантійного внеску.
Одночасно скаржник просив поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження.
В обґрунтування пропущеного строку скаржник зазначає, що копію оскаржуваного судового рішення було отримано скаржником 11.06.2021 р. поштою.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2021р. у справі №906/1516/20 та призначено її до розгляду на 30 серпня 2021 р.
23.07.2021 від Відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Також у відзиві на апеляційну скаргу Відділ по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради просить розгляд справи №906/1516/20 здійснювати за відсутності його представника.
26.07.2021 від Житомирської міської ради та Виконавчого комітету Житомирської міської ради надійшов лист, в якому просять в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2021 р. у справі №906/1516/20 залишити без змін.
Також Житомирська міська рада Виконавчий комітет Житомирської міської ради просять розгляд справи №906/1516/20 здійснювати за відсутності її представника.
27.08.2021 від ОСОБА_2 надійшла заява в якій просить апеляційну скаргу розглядати за її відсутності.
Також апелянт зазначає, що обставини викладенi у вiдзивi на апеляційну скаргу, про те що вiдповiдач iнформував її про необхiднiсть укладення договору не вiдповiдають дiйсностi та не доведенi матерiалами справи.
В судове засідання 30.08.2021 представники сторін не з`явились, про час та дату судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, з метою дотримання строку розгляду апеляційної скарги, передбаченого статтею 273 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2021 р. у справі №906/1516/20 в даному судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Житомирської міської ради від 03.04.2020 року №1810 вирішено приватизувати шляхом продажу на електронному аукціоні об`єкт малої приватизації - окреме майно - нежитлові приміщення Житомирської міської об`єднаної територіальної громади літери "А", "А'" загальною площею 293,0 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1862408818101) за стартовою ціною 1115280,00 грн. (а.с. 41).
Згідно наказу Відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради №23-П від 03.04.2021 розпочато підготовку до продажу об`єкта малої приватизації - вищезгаданого нежитлового приміщення (реєстраційний номер 1862408818101), а рішення Житомирської міської ради від 03.04.2020 №1810 опубліковано на офіційному вебсайті Житомирської міської ради, в засобах масової інформації та в Електронній торговій системі "Ргоzzогго. Продажі" (а.с. 42).
В подальшому відповідно до наказу №39-П від 16.04.2020 утворено аукціонну комісію з продажу об`єкта приватизації нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 .
17.06.2020 сформовано протокол про результати електронного аукціону UA-PS-2020-05-17-000016-3, згідно якого ОСОБА_1 було визнано переможцем аукціону із продажу об`єкта малої приватизації окремого майна - нежитлових приміщень загальною площею 293 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
З інформаційного повідомлення щодо об`єкту приватизації, розміщеного відповідачем, на торги були виставлені нежитлові приміщення загальною площею 293,0 кв.м., розташовані в одноповерховій будівлі, фундамент бутовий, цегляні стіни, перекриття із залізобетонних плит, бетонна підлога, покрівля із руберойду, приміщення забезпечене електропостачанням.
Наказом відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради від 22.06.2020 №73-П затверджено сформований протокол електронного аукціону .
03.07.2020 ОСОБА_1 направила па адресу Відділу по управлінню та приватизації комунального майна запит на отримання публічної інформації, у якому зазначала, що при огляді після проведення аукціону з`ясувалося, що характеристики приміщення не відповідали наведеним у описі об`єкта виставленим при його продажі на аукціоні - у приміщенні 5-2 (149 кв.м.) не бетонна підлога, а земля; дах протікає і потребує ремонту, що не було зазначено у описі об`єкту. Приміщення складаються із двох роз`єднаних між собою частин і жодне не забезпечене електропостачанням, хоча в описі зазначалося, що приміщення забезпечене електропостачанням (а.с. 14 зворот).
У зв`язку з наведеними обставинами позивач просила надати завірену копію документів, які б підтверджували наявність електропостачання: договір на електропостачання, акти па розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, однолінійну схему електропостачання об`єкта, а також просила привести об`єкт до дати укладення договору у відповідність до опису на аукціоні.
14.07.2020 позивач звернулася до Житомирської міської ради, Відділу по управлінню та приватизації комунального майна міськради і повідомила свою готовність укладати договір купівлі-продаж.
Також ОСОБА_1 повідомила, що по об`єкту існує подвійна реєстрація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Об`єкт зареєстрований за №1862408818101 як 293 кв.м. та №214786618101 як 297,6 кв.м. та просила владнати це питання до граничного терміну укладення договору.
Житомирська міська рада в свою чергу листом від 14.07.2020 за вих. №2 (а.с. 16) повідомила, що наказом Відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради від 16.07.2020 №80-П продовжено термін укладання договору купівлі-продажу на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 до приведення у відповідність відомостей Державного реєстру речових прав (а.с. 62).
В подальшому Відділом по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради направлено на адресу ОСОБА_1 лист від 06.08.2020 за вих. №98/184 (а.с. 63), яким повідомлено, що відомості Державного реєстру речових прав приведено у відповідність і договір купівлі-продажу можливо укласти у найкоротший термін.
10.08.2020 року на електронну адресу позивача Виконавчим комітетом Житомирської міської ради було відправлено повідомлення про необхідність визначення з датою підписання договору купівлі-продажу та повідомлено про можливість дискваліфікації переможця у разі не укладення договору (а.с.64).
14.08.2020 року листом за №104/190 орган приватизації повторно повідомив ОСОБА_1 про необхідність укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації (а.с. 66).
Також позивач відзначила, що з інформаційної довідки №221100077 від 20.08.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 17-18) вбачалося, що при проведенні нової реєстрації права власності на приміщення по АДРЕСА_1 із приміщення виокремлюється електрощитова і не продається.
Позивач за наведених обставин прийшла до висновку, що фактично пропонувався новий об`єкт, який на електронні торги не виставлявся.
27.08.2020 у електронній системі був опублікований акт про не підписання позивачем, як переможцем електронного аукціону UA-PS-2020-05-17-000016-3 від 17.06.2020 договору купівлі-продажу. В даному акті органом приватизації відзначено, що відповідач-1 направляв позивачу на листи від 06.08.2020, 14.08.2020 та 10.08.2020 з проханням визначити дату укладення договору, оскільки відомості Державного реєстру речових прав приведено у відповідність (а.с. 19).
Також в даному акті зазначено, що станом на 27.08.2020 договір купівлі-продажу між Житомирською міською об`єднаною територіальною громадою та переможцем електронного аукціону ОСОБА_1 не підписано. Тому відповідно до абзацу 3 частини 6 статті 15 Закону, абзацу 3 пункту 67 Порядку № 432, ОСОБА_1 позбавлено права на участь у подальших аукціонах з продажу зазначеного об`єкта.
24.12.2020 ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним акту від 27.08.2020 про не підписання переможцем електронного аукціону UA-PS-2020-05-17-000016-3 договору купівлі-продажу, а також про стягнення з Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області 11 1528,0 грн. сплаченого нею гарантійного внеску, для участі в електронному аукціоні UA-PS-2020-05-17-000016-3.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що від підписання договору вона не відмовлялася, але в цей час намагалася погодити із відповідачем питання щодо забезпечення об`єкту електропостачанням.
На думку позивача, зміст акту і його суть суперечить назві акту та вимогам п. 67 Порядку №432.
Також ОСОБА_1 зазначала про відсутність будь-якого документу, який би встановлював її обов`язок укласти договір саме до вказаної дати.
Відповідач-1 не зазначав про необхідність укладення договору саме до цієї дати, не визначав її як кінцеву.
Позивач вважає, що саме з вини відповідачів договір купівлі - продажу не був підписаний протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, як це передбачено п. 70 Порядку №432.
А тому, даний акт є незаконним і підлягає визнанню недійсним, виходячи з того, що від підписання договору позивач не відмовлялася; відповідач не направляв їй проекту договору та не визначав конкретну дату підписання договору. Як наслідок, не дотримання відповідачем-1 всіх етапів проведення електронного аукціону та підписання договору, Відділ по управлінню та приватизації комунального майна міської ради намагається отримав суму сплаченого ОСОБА_1 гарантійного внеску.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.12.2020 у справі №906/1516/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.03.2021 у справі №906/1516/20 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1516/20 до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.04.2021 розгляд справи №906/1516/20 відкладено на 20.05.2021.
Розглянувши позовні вимоги Господарський суд Житомирської області дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що акт про непідписання переможцем електронного аукціону №UA-PS-2020-05-17-000016-3 договору купівлі-продажу не має ознак правочину у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.
У відповідності до п. 67 Порядку №432 в разі складання та завантаження органом приватизації акту щодо непідписання договору купівлі-продажу в електронну торгову систему, в останній формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією.
А тому, оспорюваний акт є лише елементом дій, направлених на вчинення правочину, а саме купівлі-продажу нерухомості. Наслідком такого акту є визначення переможцем іншого учасника аукціону, тобто іншого суб`єкта договору.
Позивач в межах даного позову не ставить в залежність факт набуття прав переможця іншою особою від акту про непідписання первісним переможцем, а лише оскаржує акт та, як наслідок, просить стягнути суму гарантійного внеску, що діючим законодавством у такому випадку не передбачено.
Повернення гарантійного внеску чітко унормовано і можливе, зокрема у наступних випадках: після закінчення аукціону потенційними покупцям, які не стали переможцями аукціону або в разі прийняття рішення про припинення приватизації.
Жодної з перелічених умов в даному випадку не настало.
Враховуючи вищенаведене, вимога про визнання недійсним акту від 27.08.2020 про не підписання переможцем електронного аукціону UA-PS-2020-05-17-000016-3 договору купівлі-продажу не узгоджуються із способами захисту прав і інтересів, не відповідає визначеним ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського України способам захисту прав та інтересів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 15 ЦК України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України містять перелік способів захисту особистих немайнових або майнового права та інтересів, якими є: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду а також: усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 "Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину" ЦК України: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 "Недійсність правочину" ЦК України: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
В законодавстві України не міститься визначення юридичних фактів, однак із практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції слідує, що юридичними фактами є передбачені законом конкретні обставини, які тягнуть правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин. Залежно від наявності зв`язку із волею суб`єкта юридичні факти поділяються на події та дії.
Події - це юридично значущі явища, що виникають незалежно від волі людей.
Дії (бездіяльність) - це життєві факти, що є результатом свідомої, пов`язаної з волею діяльності людей, наприклад, правочини, що породжують права і обов`язки; адміністративні акти, які містять приписи зобов`язального характеру; дії, що створюють об`єктивний результат (створення об`єкта інтелектуальної власності). Дії у свою чергу поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону, є правопорушеннями.
Судом встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних або юридичних осіб. Суд встановлює факти, що мають юридичне значення, у випадках неможливості їх посвідчення в іншому порядку.
Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимога про встановлення факту не може бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі. Встановлення факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законодавчих актів. Галузеві особливості приватизації об`єктів державної власності можуть встановлюватися виключно законами.
Згідно ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації подаються, зокрема: документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, а також документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску в розмірі 10 відсотків стартової ціни з рахунка потенційного покупця, відкритого в українському або іноземному банку.
Також Статтею 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Після затвердження умов продажу органи приватизації не пізніш як через 10 робочих днів публікують інформаційне повідомлення про приватизацію об`єкта малої приватизації в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі.
Протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі.
У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону.
Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об`єкта.
Після закінчення аукціону сплачений потенційними покупцями гарантійний внесок повертається потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону, у строк, що не перевищує 10 робочих днів із дня затвердження протоколу аукціону органом приватизації.
У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або відмови переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.
Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації врегульовано Постановою Кабінету міністрів України від 10.05.2018 №432 "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу".
Згідно приписів п. 64 Постанови №432 переможець електронного аукціону:
- підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою;
- укладає договір купівлі-продажу об`єкта приватизації з органом приватизації протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
Також п. 67 Постанови №432 (в редакції станом на час складання оспорюваного акту) передбачає, що у разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.
У такому випадку в електронній торговій системі автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, та у разі відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника щодо повернення йому гарантійного внеску та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.
Переможець електронного аукціону, який відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об`єкта.
Пункт 70 Постанови №432 передбачає, що договір купівлі-продажу об`єкта приватизації за результатами проведення електронного аукціону укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону та опубліковується органом приватизації в електронній торговій системі через особистий кабінет протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем його укладення. Вказаний строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування договору.
Особи, які мають намір взяти участь в електронному аукціоні, сплачують реєстраційний та гарантійний внески на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь в електронному аукціоні (пункт 104).
У разі невиконання переможцем електронного аукціону однієї з вимог, передбачених пунктами 64, 95 цього Порядку, а також у випадках, передбачених пунктом 67 або 96 цього Порядку, сплачені гарантійний та реєстраційний внески не повертаються такому переможцю та перераховуються оператором електронного майданчика, через якого надано найвищу цінову пропозицію, на казначейський рахунок, зазначений органом приватизації в інформаційному повідомленні, протягом п`яти робочих днів з дня настання подій, визначених пунктом 67 або 96 цього Порядку (пункт 112).
Як свідчать матеріали справи, після прийняття Житомирською міською радою рішення від 03.04.2020 №1810 аукціонною комісією з продажу об`єкта малої приватизації АДРЕСА_1 було затверджено умови продажу вказаного об`єкта, визначено стартову ціну продажу та розроблено інформаційне повідомлення про проведення аукціону з продажу об`єкта по АДРЕСА_1 .
Наказом відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради від 30.04.2020 №50-П затверджено протокол аукціонної комісії від 24.04.2020 №2 (а.с. 49).
Інформаційне повідомлення про продаж об`єкта було опубліковано на сайті "Ргойогго. Продажі", до даного повідомлення було додано план будівлі та фотоматеріали.
За результатами проведеного аукціону переможцем було визнано ОСОБА_1 , яка запропонувала найбільшу ціну.
Враховуючи вимоги чинного законодавства, переможцем, оператором та органом приватизації було підписано протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-05-17-000016-3, сформований 17.06.2020 та затверджений наказом по органу приватизації від 22.06.2020 року (а.с. 58-59).
03.07.2020 ОСОБА_1 направила па адресу Відділу по управлінню та приватизації комунального майна запит на отримання публічної інформації, у якому зазначала, що при огляді після проведення аукціону з`ясувалося, що характеристики приміщення не відповідали наведеним у описі об`єкта виставленим при його продажі на аукціоні - у приміщенні 5-2 (149 кв.м.) не бетонна підлога, а земля; дах протікає і потребує ремонту, що не було зазначено у описі об`єкту. Приміщення складаються із двох роз`єднаних між собою частин і жодне не забезпечене електропостачанням, хоча в описі зазначалося, що приміщення забезпечене електропостачанням (а.с. 14 зворот).
У зв`язку з наведеними обставинами позивач просила надати завірену копію документів, які б підтверджували наявність електропостачання: договір на електропостачання, акти па розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, однолінійну схему електропостачання об`єкта, а також просила привести об`єкт до дати укладення договору у відповідність до опису на аукціоні.
14.07.2020 позивач звернулася до Житомирської міської ради, Відділу по управлінню та приватизації комунального майна міськради і повідомила свою готовність укладати договір купівлі-продаж.
Також ОСОБА_1 повідомила, що по об`єкту існує подвійна реєстрація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Об`єкт зареєстрований за №1862408818101 як 293 кв.м. та №214786618101 як 297,6 кв.м. та просила владнати це питання до граничного терміну укладення договору.
Житомирська міська рада в свою чергу листом від 14.07.2020 за вих. №2 (а.с. 16) повідомила, що наказом Відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради від 16.07.2020 №80-П продовжено термін укладання договору купівлі-продажу на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 до приведення у відповідність відомостей Державного реєстру речових прав (а.с. 62).
В подальшому Відділом по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради направлено на адресу ОСОБА_1 лист від 06.08.2020 за вих. №98/184 (а.с. 63), яким повідомлено, що відомості Державного реєстру речових прав приведено у відповідність і договір купівлі-продажу можливо укласти у найкоротший термін.
10.08.2020 року на електронну адресу позивача Виконавчим комітетом Житомирської міської ради було відправлено повідомлення про необхідність визначення з датою підписання договору купівлі-продажу та повідомлено про можливість дискваліфікації переможця у разі не укладення договору (а.с.64).
14.08.2020 року листом за №104/190 орган приватизації повторно повідомив ОСОБА_1 про необхідність укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації (а.с. 66).
Однак в подальшому договір купівлі-продажу об`єкта приватизації переможцем аукціону ОСОБА_1 не був підписаний.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що договір купівлі-продажу об`єкта приватизації переможцем аукціону не був підписаний через неправомірні дії відповідачів.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 не виявила наміру укладати договір купівлі-продажу та не повідомила жодним чином про згоду або відмову від укладення договору, органом приватизації 27 серпня 2020 року було складено акт про не підписання переможцем електронного аукціону договору купівлі-продажу (а.с. 19).
Даний акт було складено, враховуючи вимоги пункту 67 Постанови КМУ від 10.05.2018 №432, який визначає, що якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України встановлює: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Місцевий суд дійшов висновку, що акт про непідписання переможцем електронного аукціону №UA-PS-2020-05-17-000016-3 договору купівлі-продажу не має ознак правочину у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, оскільки у відповідності до п. 67 Порядку №432 в разі складання та завантаження органом приватизації акту щодо непідписання договору купівлі-продажу в електронну торгову систему, в останній формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією.
З вище викладеного вбачається, що оспорюваний акт є лише елементом дій, направлених на вчинення правочину, а саме укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна з учасником аукціону цінова пропозиція якого є наступною після цінової пропозиції учасника аукціону ОСОБА_2 .
Наслідком такого акту є визначення переможцем іншого учасника аукціону, тобто іншого суб`єкта договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в межах даного позову не ставив в залежність факт набуття прав переможця іншою особою від акту про непідписання первісним переможцем, а лише оскаржує акт та, як наслідок, просить стягнути суму гарантійного внеску, що діючим законодавством, у даному випадку, не передбачено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про визнання недійсним акту від 27.08.2020 про не підписання переможцем електронного аукціону UA-PS-2020-05-17-000016-3 договору купівлі-продажу не узгоджуються із способами захисту прав і інтересів, не відповідає визначеним ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського України способам захисту прав та інтересів.
Щодо вимог позивача про стягнення з Виконавчого комітету Житомирської міської ради сплаченого гарантійного внеску, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно норм Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" гарантійний внесок - це сума коштів, що становить визначену у відсотках частину стартової ціни об`єкта приватизації, яка вноситься потенційним покупцем об`єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов`язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії.
Повернення гарантійного внеску чітко унормовано і можливе, зокрема, після закінчення аукціону потенційними покупцям, які не стали переможцями аукціону або в разі прийняття рішення про припинення приватизації.
Однак, позивачем не надано доказів в підтвердження настання однієї з перелічених вище умов.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що гарантійний внесок, має на меті стимулювання переможця аукціону до належного виконання своїх зобов`язань, а саме повного розрахунку за нерухоме майно та укладення договору купівлі-продажу, у протилежному випадку сплачений гарантійний внесок не повертається.
Тобто, сплачуючи гарантійний внесок, учасник електронних торгів, як потенційний їх переможець, підтверджує свої наміри та готовність придбати нерухоме майно натомість, для Житомирської міської ради гарантійний внесок є способом страхування від можливих ризиків, пов`язаних з невиконанням переможцем електронних торгів своїх зобов`язань щодо повного розрахунку за нерухоме майно та укладення договору купівлі-продажу.
Таким чином, у спірних правовідносинах гарантійний внесок виступає як спосіб забезпечення виконання учасником електронного аукціону зобов`язань, які можуть виникнути у нього у разі перемоги в останньому.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення сплаченого гарантійного внеску не підлягає задоволенню.
Доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції викладених в оскаржуваному рішенні не спростовують.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2021 р. у справі №906/1516/20 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги, у зв`язку з відмовою в її задоволенні покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2021 р. у справі №906/1516/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2021 р. у справі №906/1516/20 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №906/1516/20 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "02" вересня 2021 р.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Павлюк І.Ю.
