ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 906/1516/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Житомирської області
(суддя - Кудряшова Ю.В.)
від 24.05.2021
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Демидюк О.О., судді - Савченко Г.І., Павлюк І.Ю.)
від 30.08.2021
у справі за позовом ОСОБА_1
до 1) Відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради;
2) Житомирської міської ради;
3) Виконавчого комітету Житомирської міської ради
про визнання недійсним акту про не підписання переможцем договору купівлі-продажу та стягнення сплаченого гарантійного внеску в розмірі 111 528, 00 грн.
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2020 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до Відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради (надалі - Відділ); Житомирської міської ради (надалі - Міська рада); Виконавчого комітету Житомирської міської ради (надалі - Виконавчий комітет) про визнання недійсним акту про не підписання переможцем електронного аукціону договору купівлі-продажу, а також про стягнення з Виконавчого комітету 111 528, 00 грн, сплаченого гарантійного внеску для участі в електронному аукціоні.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт складено незаконно, оскільки позивачка не відмовлялася від підписання договору, а договір не був укладений внаслідок неправильних дій органу приватизації, який надав недостовірну інформацію в описі об`єкта приватизації, не визначив нову дату підписання та безпідставно отримав гарантійний внесок.
Фактичні обставини справи, установлені судами
3. Рішенням Міської ради від 03.04.2020 року №1810 вирішено приватизувати шляхом продажу на електронному аукціоні об`єкт малої приватизації малої приватизації - окреме майно - нежитлові приміщення Житомирської міської об`єднаної територіальної громади літери "А", "А'" загальною площею 293,0 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1862408818101) за стартовою ціною 1115280,00 грн (надалі - об`єкт приватизації).
4. З інформаційного повідомлення щодо об`єкту приватизації, розміщеного в Електронній торговій системі "РгоZогго. Продажі", на торги були виставлені нежитлові приміщення загальною площею 293,0 кв.м, розташовані в одноповерховій будівлі, фундамент бутовий, цегляні стіни, перекриття із залізобетонних плит, бетонна підлога, покрівля із руберойду, приміщення забезпечене електропостачанням.
5. 17.06.2020 сформовано протокол про результати електронного аукціону UA-PS-2020-05-17-000016-3, згідно з яким позивачка була визнана переможницею.
6. Цей протокол було затверджено наказом Відділу від 22.06.2020 №73-П.
7. 03.07.2020 позивачка направила па адресу Відділу запит, у якому зазначала, що при огляді після проведення аукціону з`ясувалося, що характеристики приміщення не відповідали наведеним у описі об`єкта, а саме: у приміщенні 5-2 (149 кв.м.) не бетонна підлога, а земля; дах протікає і потребує ремонту, що не було зазначено у описі об`єкту. Приміщення складаються із двох роз`єднаних між собою частин і жодне не забезпечене електропостачанням.
8. Позивачка просила надати завірену копію документів, які б підтверджували наявність електропостачання, а саме: договір на електропостачання, акти па розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, однолінійну схему електропостачання об`єкта, а також до дати укладення договору привести об`єкт відповідно до опису на аукціоні.
9. 14.07.2020 позивачка повідомила Міську раду та Відділ про свою готовність укладати договір купівлі-продажу.
10. Також позивачка повідомила, що по об`єкту існує подвійна реєстрація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (об`єкт зареєстрований за № 1862408818101 як 293 кв.м та № 214786618101 як 297,6 кв.м), тому просила владнати це питання до граничного терміну укладення договору.
11. Листом від 14.07.2020 №2 Міська рада повідомила, що наказом Відділу від 16.07.2020 №80-П продовжено термін укладання договору до погодження відомостей державного реєстру речових прав.
12. Листом від 06.08.2020 №98/184 Відділ повідомив позивачку про погодження відомостей державного реєстру речових прав та можливість укладати договір у найкоротший термін.
13. 10.08.2020 Виконавчий комітет направив на електронну адресу позивачки лист про необхідність визначення з датою підписання договору купівлі-продажу та повідомив про можливість дискваліфікації у разі не укладення договору.
14. 14.08.2020 Відділ листом №104/190 повторно повідомив позивачку про необхідність укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.
15. 27.08.2020 в електронній системі був опублікований акт про не підписання позивачкою, як переможницею електронного аукціону, договору.
16. В акті зазначено, що станом на 27.08.2020 договір купівлі-продажу між Житомирською міською об`єднаною територіальною громадою та переможцем електронного аукціону не підписано. Тому відповідно до абзацу 3 частини 6 статті 15 Закону, абзацу 3 пункту 67 Порядку № 432, позивачка позбавлена права на участь у подальших аукціонах з продажу зазначеного об`єкта.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
17. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 24.05.2021, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2021, у задоволенні позову відмовлено.
18. Суди дійшли висновків, що:
1) акт про не підписання переможцем електронного аукціону договору купівлі- продажу не має ознак правочину у розумінні статті 202 ЦК України, а є лише елементом дій, направлених на укладення купівлі-продажу нерухомості, оскільки наслідком завантаження акту є визначення переможцем іншого учасника аукціону;
2) відповідно до закону повернення гарантійного внеску можливе лише після закінчення аукціону потенційними покупцями, які не стали переможцями аукціону або в разі прийняття рішення про припинення приватизації. Позивачка не надала доказів в підтвердження настання однієї з перелічених вище умов;
3) позивачка не ставила факт набуття іншою особою прав переможця в залежність від акту про не підписання, а лише оскаржує законність цього акту та, як наслідок, просить стягнути суму гарантійного внеску, що чинним законодавством у такому випадку не передбачено;
4) вимога про визнання недійсним акту про не підписання переможцем електронного аукціону договору купівлі-продажу не відповідає визначеним статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України способам захисту прав та інтересів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи, викладені в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу.
19. 21.09.2021 позивачка звернулася з касаційною скаргою, в якій (з урахуванням поданої на виконання ухвали суду уточненої редакції касаційної скарги) просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
20. Обґрунтовуючи доводи та вимоги касаційної скарги, скаржниця зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 15, 16 ,202, 203, 215, 1212 ЦК України, а також норми статті 15 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" у взаємозв`язку з пунктами 67 та 112 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу (надалі - Порядок проведення електронних аукціонів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432, оскільки ототожнили поняття повернення сплаченого гарантійного внеску та стягнення коштів гарантійного внеску, які орган приватизації незаконно отримав внаслідок складення оскаржуваного акту про не підписання договору, і не врахували, що:
1) позивачка не відмовлялася від підписання договору купівлі-продажу, що виключає можливість складання відповідного акту;
2) в акті відповідач не зазначає, що позивачка відмовилась від підписання, а лише констатує, що станом на 27.08.2020 договір купівлі-продажу не підписано. При цьому дата, до якої договір повинен був бути підписаний, не визначена в установленому порядку. Тобто зміст акту суперечить його назві та вимогам пункту 67 Порядку проведення електронних аукціонів;
3) обраний спосіб захисту є належним. Орган приватизації у судовому засіданні визнав, що вже продав приміщення іншій особі, що унеможливлює захист прав позивачки у інший спосіб, оскільки це пов`язане із породженням нових конфліктів із особами, які придбали приміщення, і майно не може бути витребувано у нового переможця, як у добросовісного покупця;
4) акт є підставою для переходу сплаченого гарантійного внеску у власність органу приватизації, а також породжує для позивачки інші правові наслідки (неможливість подальшої участі в аукціонах щодо цього об`єкта), тому такий акт порушує права позивачки і може бути визнаний недійсним;
5) гарантійний внесок не повертається лише, якщо акт був складений законно, а інакше - кошти отримані безпідставно, тому підлягають поверненню;
6) позов був пред`явлений із підстав, визначених статтею 1212 ЦК України, яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин, навіть якщо суд вважав, що оспорюваний акт не є правочином;
7) договір купівлі-продажу сторони повинні були укласти протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, як це передбачено у пункті 70 Порядку проведення електронних аукціонів, проте його не було укладено внаслідок неправильних дій органу приватизації, оскільки характеристики приміщення не відповідали наведеним у описі об`єкта виставленим при його продажі на аукціоні, зокрема: приміщення не забезпечене електропостачанням; об`єкт приватизації мав подвійну реєстрацію;
8) після внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно фактично пропонувався новий об`єкт, який на електронні торги не виставлявся, зокрема, із приміщення виокремлювалася електрощитова;
9) орган приватизації не надсилав позивачці проект договору із умовами щодо приміщення та не визначав конкретну дату для його укладення;
10) позивачка не отримувала листи від 06.08.2020, 10.08.2020 та 14.08.2020, в тому числі на електронну адресу, і не могла отримати, оскільки у період з 31.07.2020 по 14.08.2020 перебувала за кордоном, про що надавалися відповідні докази. Відповідачі не надали докази надсилання їх на поштову адресу позивачки;
11) орган приватизації діяв усупереч принципу "належного врядування", зазначаючи інформацію про лот, що приміщення забезпечене електропостачанням. Коли з`ясувалося, що електропостачання відсутнє, орган приватизації замість того, що б вирішити це питання, склав акт про те, що позивачка відмовилася від підписання договору, що унеможливило повернення гарантійного внеску в розмірі 10 відсотків стартової ціни, тобто ризик помилки органу приватизації був покладений на позивачку.
21. Скаржниця зазначає, що скарга подається з підстав відсутності висновку Верховного суду щодо застосування у подібних правовідносинах норми статті 15 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" у взаємозв`язку з пунктами 67 та 112 Порядку проведення електронних аукціонів, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
22. Скаржниця вважає, що існує необхідність сформувати єдину практику застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, а саме:
1) за яких умов переможець аукціону вважається таким, що відмовився від підписання договору купівлі-продажу, та чи може вважатися переможець аукціону таким, що відмовився від підписання договору купівлі-продажу, чи таким, що не підписав договір у встановлений строк (якщо орган приватизації: не встановлював дату, до якої переможець аукціону повинен підписати договір купівлі-продажу, не направляв проект договору переможцю аукціону та не повідомляв про місце та час, куди необхідно з`явитися для його підписання; відсутні відомості про відмову переможця підписати договір купівлі-продажу або прибуття у встановлені органом приватизації час та місце для підписання договору, проте наявні докази інформування переможцем орган приватизації про готовність укласти договір);
2) чи може переможець аукціону, який не згоден, що він відмовився підписати договір-купівлі продажу чи не підписав його у встановлений строк, оспорювати акт про не підписання переможцем аукціону договору купівлі продажу, беручи до уваги те, що саме на підставі цього акту сплачений гарантійний внесок не повертається, а переможець позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об`єкта.
23. Відділ подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що орган приватизації при складенні оспорюваного акту діяв у межах норм, встановлених чинним законодавством про приватизацію, оскільки позивачка не виявила наміру укладати договір купівлі-продажу та не повідомила жодним чином про згоду або відмову від укладення договору.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
24. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.
25. Однією із загальних засад конституційного ладу є гарантія звернення до суду безпосередньо на підставі Конституції України для захисту конституційних прав і свобод (друге речення частини третьої статті 8 Конституції України).
26. Право на судовий захист прав і свобод гарантовано приписом частини першої статті 55 Конституції України. Крім того, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55 Основного Закону України).
27. Конституційний Суд України зазначив, що сутнісний зміст права на судовий захист, що його встановлено частиною першою статті 55 Конституції України, слід визначати як у зв`язку з основними засадами судочинства, визначеними приписами частини другої статті 129 Конституції України, так і з урахуванням змісту права на справедливий суд, визначеного у статті 6 Конвенції та витлумаченого Європейським судом із прав людини (абзац восьмий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021).
28. За частиною першою статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
29. Зокрема, відповідно до абзацу 3 частини другої статті 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.
30. Верховний Суд відзначає, що у цій справі позивачка ініціювала цивільний спір про недійсність акту органу місцевого самоврядування, як такий, що суперечить законодавству та порушує її права, оскільки внаслідок його складання позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об`єкта (пункт 67 Порядку проведення електронних аукціонів); і не має право на повернення гарантійного внеску (пункт 112 цього Порядку).
31. Отже обраний позивачкою спосіб захисту прав та інтересів відповідає вимогам абзацу 3 частини другої статті 20 ГК України.
32. Висновки судів, що акт є лише елементом дій, направлених на укладення договору купівлі-продажу нерухомості та визначення переможцем іншого учасника аукціону, що позивачка не оскаржує, зроблені без урахування того, що недійсним в судовому порядку може бути не лише правочин, а й акт органу місцевого самоврядування.
33. Суди безпідставно не брали до уваги, що акт породжує для особи, стосовно якої він складений, несприятливі правові наслідки (неможливість брати участь в наступних торгах; неможливість повернути гарантійний внесок, оскільки підставою для набуття коштів є саме цей акт), тому позбавлення позивачки права на його оскарження без визначення іншого ефективного способу захисту її прав є обмеженням доступу до суду.
34. З урахуванням викладеного Верховний Суд вважає, що висновки судів про відмову позові з тих підстав, що акт про не підписання переможцем електронного аукціону договору купівлі-продажу не має ознак правочину у розумінні статті 202 ЦК України, і вимога про його недійсність не відповідає визначеним у статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України способам захисту прав та інтересів, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм абзацу 3 частини другої статті 20 ГК України, частини першої статті 5 ГПК України, статті 55 Конституції України.
35. Щодо законності дій органу місцевого самоврядування при складанні акту про не підписання переможцем електронного аукціону договору купівлі-продажу, то Верховний Суд виходить з такого.
36. Відповідно до абзацу другого частини шостої статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону.
37. Абзац перший пункту 67 Порядку проведення електронних аукціонів конкретизує, що якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання … договору купівлі-продажу чи не підписав такий … договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.
38. Отже відмова переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу фіксується шляхом складання акту про відмову від підписання договору купівлі-продажу (у разі якщо переможець прямо заявив про таку відмову) чи акту про не підписання такого договору (у разі якщо переможець ухилявся та не вчинив необхідні дії). При цьому акт з підстав не підписання може бути складений виключно, якщо переможець не вчинив необхідні дії у встановлені строки.
39. Зокрема, пункт 64 Порядку проведення електронних аукціонів визначає, що переможець електронного аукціону укладає договір купівлі-продажу об`єкта приватизації з органом приватизації протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
40. Отже, Порядок визначає як строк протягом якого має бути підписаний договір, так і наслідки порушення саме цього строку. Ні Законом, ні Порядком не передбачено можливість та право змінювати цей строк за рішенням органу приватизації. Відповідно акт про не підписання договору орган приватизації може скласти виключно у разі, якщо переможець електронного аукціону ухилявся від його підписання протягом 30 календарних днів, що встановлені Порядком.
41. Оскільки законом не передбачена можливість встановлення іншого строку та складання акту про не підписання договору переможцем у строки, які не визначені Порядком, обставини надсилання позивачці листів після спливу 30 денного строку з пропозицією підписати договір якнайшвидше не мають значення для правильного вирішення спору.
42. Суди не встановили обставини, які б підтверджували, що позивачка відмовлялась (ухилялась) від укладання (підписання) договору у цей строк (протягом 30 календарних днів). Навпаки, встановлено, що вона повідомила про готовність його укласти. Позивачка своєю участю погоджувалась із запропонованими умовами продажу об`єкта приватизації, що визначені в інформаційному повідомленні.
43. У даному випадку договір не був укладений (підписаний) у встановлений строк, оскільки виникла необхідність внесення змін до державного реєстру стосовно відомостей про об`єкт приватизації, що встановлено судами та в установленому порядку відповідачами не спростовано. Навпаки в своїх листах відповідачі визнавали необхідність внесення відповідних дій, що й стало підставою для прийняття рішення про продовження строку. Отже, договір в становлений строк не був підписаний внаслідок дій органу приватизації, а не внаслідок відмови позивачки від його укладання (підписання).
44. З урахуванням викладеного, Верховний Суд доходить висновку, що акт складений з порушенням вимог пункту 64, абзацу першого пункту 67 Порядку проведення електронних аукціонів, що є підставою визнання недійсним, оскільки він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права позивачки, а 111 528,00 грн гаран тійного внеску, сплаченого для участі в електронному аукціоні, підлягають стягненню відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України, оскільки правова підстава їх набуття (акт про не підписання договору купівлі-продажу) відпала.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
45. Пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
46. Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
47. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що суди неправильно застосували норми абзацу 3 частини другої статті 20 ГК України, частини першої статті 5 ГПК України, статті 55 Конституції України, пункту 64, абзацу першого пункту 67 Порядку проведення електронних аукціонів, частини шостої статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", частини першої статті 1212 ЦК України, і дійшли помилкових висновків, що вимога про визнання недійсним акт про не підписання договору купівлі-продажу не відповідає визначеним способам захисту прав та інтересів, і відсутність підстав для повернення сплаченого гарантійного внеску, тому судові рішення слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, заявлених до Виконавчого комітету та Відділу, повністю. Водночас, з огляду на відсутність заявлених вимог, Верховний Суд відмовляє в позові до Міської ради.
Розподіл судових витрат
48. За частиною першою статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанови касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
49. За частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
50. З огляду на висновок стосовно суті касаційної скарги та задоволення позову повністю, судовий збір, сплачений позивачкою, покладається на відповідачів.
Керуючись статтями 287, 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтями 311, 314-315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2021 та постанову Пів нічно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 у справі № 906/1516/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
3. Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради та Відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради задовольнити.
4. Визнати недійсним акт від 27.08.2020 про не підписання переможцем електронного аукціону № UA-PS-2020-05-17-000016-3 договору купівлі-продажу, складений Відділом по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради.
5. Стягнути з Виконавчого комітету Житомирської міської ради (код 04053625; 10014, м. Житомир, Майдан ім. С.П. Корольова, 4/2) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) 111 528,00 грн гаран тійного внеску, сплаченого для участі в електронному аукціоні № UA-PS-2020-05-17- 000016-3.
6. У задоволенні позову до Житомирської міської ради відмовити.
7. Стягнути з Відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради (код 34970378; 10014, м. Житомир, Майдан ім. С.П. Корольова, 4/2) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) 4204,00 грн - судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги; 3153,00 грн - судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги; 2102,00 грн - судового збору, сплаченого за подання позову.
8. Стягнути з Виконавчого комітету Житомирської міської ради (код 04053625; 10014, м. Житомир, Майдан ім. С.П. Корольова, 4/2) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) 4204,00 грн - судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги; 3153,00 грн - судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги; 2102,00 грн - судового збору, сплаченого за подання позову.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді О. Баранець
Н. Губенко
