Господарський суд
Житомирської області
_______________________________________
___________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" травня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1516/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Горопашин С.С.- адвокат, ордер серії АМ №1008105 від 03.02.2021,
від відповідача-1: не прибув,
від відповідача-2: не прибув,
від відповідача-3: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом ОСОБА_1
до 1) Відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради
2) Житомирської міської ради
3) Виконавчого комітету Житомирської міської ради
про визнання недійсним акту про не підписання переможцем договору купівлі-продажу та стягнення сплаченого гарантійного внеску
В судовому засіданні 20.05.2021 оголошувалась перерва до 24.05.2021 о 15:00 год.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним акту від 27.08.2020 про не підписання переможцем електронного аукціону UA-PS-2020-05-17-000016-3 договору купівлі-продажу, а також про стягнення з Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області (код ЄДРПОУ 04053625) 111528,0 грн. сплаченого нею гарантійного внеску, для участі в електронному аукціоні UA-PS-2020-05-17-000016-3.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
21.01.2021 до суду від відповідача-3 надійшов відзив, з якого вбачається, що позовні вимоги останній не визнає, просить відмовити в задоволенні позову, оскільки такі вимоги є безпідставними.
Також 21.01.2021 від Житомирської міської ради до суду надійшов відзив, згідно якого відповідач-2 не визнає позовних вимог, просить відмовити. Також у відзиві відзначено, що Житомирська міська рада є неналежним відповідачем, так як позивач не пред`являє до міської ради жодної вимоги.
21.01.2021 від відповідача-1 надійшов відзив, відповідно до якого Відділ по управлінню та приватизації комунального майна вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 16.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1516/20 до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні 20.05.2021 та 24.05.2021 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, додатково звертав увагу суду на те, що доказів, підтверджуючих відмову позивача від підписання договору немає. Крім цього представник позивача повідомив, що майно на даний час уже продане.
Представник відповідачів в судовому засіданні 20.05.2021 позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання 24.05.2021 представник відповідачів не прибула, хоч про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься розписка (а.с.126).
Оскільки явка представника відповідачів в судове засідання не визнана обов`язковою, суд вважає, що неявка останнього не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Житомирської міської ради від 03.04.2020 року № 1810 (а.с. 41) було вирішено приватизувати шляхом продажу на електронному аукціоні об`єкт малої приватизації - окреме майно - нежитлові приміщення Житомирської міської об`єднаної територіальної громади літери «А», «А'» загальною площею 293,0 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1862408818101) за стартовою ціною 1115280,00 грн.
Згідно наказу Відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради № 23-П від 03.04.2021 (а.с. 42) розпочато підготовку до продажу об`єкта малої приватизації - вищезгаданого нежитлового приміщення (реєстраційний номер 1862408818101), а рішення Житомирської міської ради від 03.04.2020 № 1810 було опубліковано на офіційному вебсайті Житомирської міської ради, в засобах масової інформації та в Електронній торговій системі "Рго2огго. Продажі".
В послідуючому відповідно до наказу № 39-П від 16.04.2020 утворено аукціонну комісії з продажу об`єкта мало приватизації нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 .
17.06.2020 сформовано протокол про результати електронного аукціону UA-PS-2020-05-17-000016-3, згідно якого позивача у справі було визнано переможцем аукціону із продажу об`єкта малої приватизації окремого майна - нежитлових приміщень загальною площею 293 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначала позивач, з інформаційного повідомлення щодо об`єкту приватизації, розміщеного відповідачем, на торги були виставлені нежитлові приміщення загальною площею 293,0 кв.м., розташовані в одноповерховій будівлі, фундамент бутовий, цегляні стіни, перекриття із залізобетонних плит, бетонна підлога, покрівля із руберойду, приміщення забезпечене електропостачанням.
Наказом відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради від 22.06.2020 № 73-П затверджено сформований протокол електронного аукціону .
03.07.2020 ОСОБА_1 направила па адресу Відділу по управлінню та приватизації комунального майна запит на отримання публічної інформації (а.с. 14 зворот), у якому зазначала, що при огляді після проведення аукціону з`ясувалося, що характеристики приміщення не відповідали наведеним у описі об`єкта виставленим при його продажі на аукціоні - у приміщенні 5-2 (149 кв.м.) не бетонна підлога, а земля; дах протікає і потребує ремонту, що не було зазначено у описі об`єкту. Приміщення складаються із двох роз`єднаних між собою частин і жодне не забезпечене електропостачанням, хоча в описі зазначалося, що приміщення забезпечене електропостачанням.
У зв`язку з наведеними обставинами позивач просила надати завірену копію документів, які б підтверджували наявність електропостачання: договір на електропостачання, акти па розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, однолінійну схему електропостачання об`єкта, а також просила привести об`єкт до дати укладення договору у відповідність до опису на аукціоні.
14.07.2020 позивач звернулася до Житомирської міської ради, Відділу по управлінню та приватизації комунального майна міськради і повідомила свою готовність укладати договір купівлі-продаж. Також ОСОБА_1 довела до відома, що по об`єкту існує подвійна реєстрація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Об`єкт зареєстрований за № 1862408818101 як 293 кв.м. та № 214786618101 як 297,6 кв.м. та просила владнати це питання до граничного терміну укладення договору.
Житомирська міська рада в свою чергу листом від 14.07.2020 за вих. №2 (а.с. 16) повідомила, що наказом Відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради від 16.07.2020 №80-П продовжено термін укладання договору купівлі-продажу на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 до приведення у відповідність відомостей Державного реєстру речових прав (а.с. 62).
В послідуючому Відділ Відділом по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської ради направлено на адресу ОСОБА_1 лист від 06.08.2020 за вих. №98/184 (а.с. 3), яким повідомлено, що відомості Державного реєстру речових прав приведено у відповідність і договір купівлі-продажу можливо укласти у найкоротший термін.
10.08.2020 року на електронну адресу позивача відповідачем-3 було відправлено повідомлення про необхідність визначення з датою підписання договору купівлі-продажу та повідомлено про можливість дискваліфікації переможця у разі не укладення договору.
14.08.2020 року листом за № 104/190 (а.с. 66) орган приватизації повторно повідомив ОСОБА_1 про необхідність укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.
Також позивач відзначила, що з інформаційної довідки № 221100077 від 20.08.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 17-18) вбачалося, що при проведенні нової реєстрації права власності на приміщення по АДРЕСА_1 вбачалося, що із приміщення виокремлюється електрощитова і не продається.
Позивач за наведених обставин прийшла до висновку, що фактично пропонувався новий об`єкт, який на електронні торги не виставлявся.
27.08.2020 у електронній системі був опублікований акт (а.с. 19) про не підписання позивачем, як переможцем електронного аукціону UA-PS-2020-05-17-000016-3 від 17.06.2020 договору купівлі-продажу. В даному акті органом приватизації відзначено, що відповідач-1 направляв позивачу на листи від 06.08.2020, 14.08.2020 та 10.08.2020 з проханням визначити дату укладення договору, оскільки відомості Державного реєстру речових прав приведено у відповідність.
Також в даному акті зазначено, що станом на 27.08.2020 договір купівлі-продажу між Житомирською міською об`єднаною територіальною громадою та переможцем електронного аукціону ОСОБА_1 не підписано. Тому відповідно до абзацу 3 частини 6 статті 15 Закону, абзацу 3 пункту 67 Порядку № 432, ОСОБА_1 позбавлено права на участь у подальших аукціонах з продажу зазначеного об`єкта.
Позивач за наведених обставин звернулася до господарського суду з даним позовом про визнання недійсним акту від 27.08.2020 про не підписання переможцем електронного аукціону UA-PS-2020-05-17-000016-3 договору купівлі-продажу, а також про стягнення з Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області 111528,0 грн. сплаченого нею гарантійного внеску, для участі в електронному аукціоні UA-PS-2020-05-17-000016-3.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 наполягала на тому, що від підписання договору вона не відмовлялася, але в цей час намагалася погодити із відповідачем питання щодо забезпечення об`єкту електропостачанням.
На думку позивача, зміст акту і його суть суперечить назві акту та вимогам п. 67 Порядку № 432. Також відсутній будь-який документ, який би встановлював мій обов`язок укласти договір саме до вказаної дати. Відповідач-1 не зазначав про необхідність укладення договору саме до цієї дати, не визначав її як кінцеву.
Разом з тим позивач наполягає на тому, що саме з вини відповідачів договір купівлі - продажу не був підписаний протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, як це передбачено п. 70 Порядку № 432.
Загалом, позивач вважає, що даний акт є незаконним і підлягає визнанню недійсним, виходячи з того, що від підписання договору вона не відмовлялася; відповідач не направляв їй проекту договору та не визначав конкретну дату підписання договору. Як наслідок, не дотримання відповідачем-1 всіх етапів проведення електронного аукціону та підписання договору, Відділ по управлінню та приватизації комунального майна міської ради намагається отримав суму сплаченого ОСОБА_1 гарантійного внеску.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України містять перелік способів захисту особистих немайнових або майнового права та інтересів, якими є: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 13 Конституції України закріплено обов`язок держави забезпечувати захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання.
Згідно з ст. 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Зазначені положення Конституції України реалізовані у ст. 15 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
В законодавстві України не міститься визначення юридичних фактів, однак із практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції слідує, що юридичними фактами є передбачені законом конкретні обставини, які тягнуть правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин. Залежно від наявності зв`язку із волею суб`єкта юридичні факти поділяються на події та дії.
Події - це юридично значущі явища, що виникають незалежно від волі людей.
Дії (бездіяльність) - це життєві факти, що є результатом свідомої, пов`язаної з волею діяльності людей, наприклад, правочини, що породжують права і обов`язки; адміністративні акти, які містять приписи зобов`язального характеру; дії, що створюють об`єктивний результат (створення об`єкта інтелектуальної власності). Дії у свою чергу поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону, є правопорушеннями.
Судом встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних або юридичних осіб. Суд встановлює факти, що мають юридичне значення, у випадках неможливості їх посвідчення в іншому порядку.
Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимога про встановлення факту не може бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі. Встановлення факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.
Проаналізувавши зміст вимог про визнання недійсним акту від 27.08.2020 про не підписання переможцем електронного аукціону UA-PS-2020-05-17-000016-3 договору купівлі-продажу, а також про стягнення з Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області (код ЄДРПОУ 04053625) 111528,0 грн. сплаченого нею гарантійного внеску, для участі в електронному аукціоні UA-PS-2020-05-17-000016-3, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законодавчих актів. Галузеві особливості приватизації об`єктів державної власності можуть встановлюватися виключно законами.
Згідно ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації подаються, зокрема: документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, а також документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску в розмірі 10 відсотків стартової ціни з рахунка потенційного покупця, відкритого в українському або іноземному банку.
Також Статтею 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Після затвердження умов продажу органи приватизації не пізніш як через 10 робочих днів публікують інформаційне повідомлення про приватизацію об`єкта малої приватизації в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі.
Протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі.
У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону.
Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об`єкта.
Після закінчення аукціону сплачений потенційними покупцями гарантійний внесок повертається потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону, у строк, що не перевищує 10 робочих днів із дня затвердження протоколу аукціону органом приватизації.
У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або відмови переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.
Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації врегульовано Постановою Кабінету міністрів України від 10.05.2018 № 432 "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу".
Згідно приписів п. 64 Постанови № 432 переможець електронного аукціону:
- підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою;
- укладає договір купівлі-продажу об`єкта приватизації з органом приватизації протягом ЗО календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
Також п. 67 Постанови № 432 (в редакції станом на час складання оспорюваного акту) передбачає, що у разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.
У такому випадку в електронній торговій системі автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, та у разі відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника щодо повернення йому гарантійного внеску та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.
Переможець електронного аукціону, який відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об`єкта.
Пункт 70 Постанови № 432 передбачає, що договір купівлі-продажу об`єкта приватизації за результатами проведення електронного аукціону укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону та опубліковується органом приватизації в електронній торговій системі через особистий кабінет протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем його укладення. Вказаний строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування договору.
Особи, які мають намір взяти участь в електронному аукціоні, сплачують реєстраційний та гарантійний внески на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь в електронному аукціоні (пункт 104).
У разі невиконання переможцем електронного аукціону однієї з вимог, передбачених пунктами 64, 95 цього Порядку, а також у випадках, передбачених пунктом 67 або 96 цього Порядку, сплачені гарантійний та реєстраційний внески не повертаються такому переможцю та перераховуються оператором електронного майданчика, через якого надано найвищу цінову пропозицію, на казначейський рахунок, зазначений органом приватизації в інформаційному повідомленні, протягом п`яти робочих днів з дня настання подій, визначених пунктом 67 або 96 цього Порядку (пункт 112).
Суд системно проаналізувавши наведені норми законодавства, прийшов до висновку, що в даному випадку акт про непідписання переможцем електронного аукціону № UA-PS-2020-05-17-000016-3 договору купівлі-продажу не має ознак правочину у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України.
У відповідності до п. 67 Порядку №432 в разі складання та завантаження органом приватизації акту щодо непідписання договору купівлі-продажу в електронну торгову систему, в останній формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією.
Отже, оспорюванний акт є лише елементом дій, направлених на вчинення правочину, а саме купівлі-продажу нерухомості. Наслідком такого акту є визначення переможцем іншого учасника аукціону, тобто іншого суб"єкта договору.
Але, позивач в межах даного позову не ставить в залежність факт набуття прав переможця іншою особою від акту про непідписання первісним переможцем, а лише оскаржує акт та, як наслідок, просить стягнути суму гарантійного внеску, що діючим законодавством у такому випадку не передбачено.
Згідно норм Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" гарантійний внесок - це сума коштів, що становить визначену у відсотках частину стартової ціни об`єкта приватизації, яка вноситься потенційним покупцем об`єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов`язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії.
Повернення гарантійного внеску чітко унормовано і можливе, зокрема у наступних випадках: після закінчення аукціону потенційними покупцям, які не стали переможцями аукціону або в разі прийняття рішення про припинення приватизації.
Жодної з перелічених умов в даному випадку не настало.
Враховуючи вищенаведене, вимога про визнання недійсним акту від 27.08.2020 про не підписання переможцем електронного аукціону UA-PS-2020-05-17-000016-3 договору купівлі-продажу не узгоджуються із способами захисту прав і інтересів, не відповідає визначеним ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського України способам захисту прав та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 03.06.21
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - позивачу (рек.)
на ел. пошту: lawaliance@ukr.net
2, 3, 4 - відповідачам (рек.)
