Справа № 274/4944/20 Головуючий у 1-й інст. Большакова Т. Б.
Категорія 48 Доповідач Трояновська Г. С.
У Х В А Л А
25 серпня 2021 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Трояновської Г.С.
суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.
при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2021 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог статті 13 ЦПК України учасник справи на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору, обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч. 1 статті 2 ЦПК України ). Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до п. 2, 11 ч. 3 статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Згідно з п.1 ч.2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до ч.1,2 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Статтею 356 ЦПК України визначені вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.
Окрім встановлених ст. 356 ЦПК України вимог до форми та змісту апеляційної скарги, відповідно до загальноприйнятих вимог до офіційних документів, скарга має бути логічно, послідовно та етично викладеною юридичною мовою з відповідним вживанням юридичної термінології, без використання різких, емоційних слів, жаргонізмів, сленгових висловів та метафор, які порушують офіційний стиль звернення.
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності цих осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 містять велику кількість образливих, некоректних тверджень на адресу судді суду першої інстанції.
Крім того, скаржником викладені численні посилання, що не стосуються суті оскаржуваного рішення та спору відповідно до заявлених позовних вимог та не відповідають вимогам офіційно-ділового стилю, встановленим до процесуальних документів.
Використання вжитих ОСОБА_1 висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини констатується як зловживання правом на подання заяви.
Так, Європейський суд з прав людини, застосовуючи підпункт "а" пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах "Ржегак проти Чесь-кої Республіки" від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01; " ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про-ти Франції" від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02; "Guntis Apinis проти Латвії" від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06 ).
Аналогічний висновок, як уже згадувалося, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19 ( провадження № 11-82заі19 ).
Звертаючись в суд з відповідними процесуальними документами, скаржнику хоч і надане право викладати їх на власний розсуд з дотриманням загальних вимог щодо форми та змісту, проте це не дає йому права огульно та свавільно використовувати неоднозначні звертання до учасників процесу, що можуть слугувати виявом неповаги до честі, гідності цих осіб, а також власні судження, твердження, роздуми, які трактуються, інтерпретуються двозначно та образливо в цілому, що є неприпустимим та свідчить про зловживання ним своїми процесуальними правами.
Статтею 357 ЦПК України, що є відсильною до норм статті 185 ЦПК України, визначені підстави для повернення скарги. Разом із тим, наведеними нормами не встановлено такої підстави для повернення апеляційної скарги як зловживання процесуальними правами.
Водночас за частиною третьою статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про безспірне допущення ОСОБА_1 зловживання його процесуальними правами, то його апеляційну скаргу необхідно повернути на підставі ч. 3 статті 44 ЦПК України. До вказаних висновків, колегія суддів дійшла, виходячи із роз`яснень Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19, висновку Верховного Суду викладеного в ухвалі від 17 січня 2020 року у справі № 127/21229/19.
Разом із тим, убачається доцільним роз`яснити скаржнику, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, добросовісно користуючись цим правом, тобто керуючись завданням цивільного судочинства, не використовуючи образливі висловлювання, виявляючи повагу до учасників судового процесу та виконуючи інші вимоги чинного цивільного законодавства України.
Керуючись статтями 44, 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2021 року повернути скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Судді:
