УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №274/4944/20 Головуючий у 1-й інст. Большакова Т. Б.
Категорія 48 Доповідач Шевчук А. М.
У Х В А Л А
18 листопада 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Коломієць О.С., Трояновської Г.С.,
вирішуючи питання про самовідвід судді Шевчук А.М.
по цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
за апеляційноюскаргою ОСОБА_1
на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2021 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2021 року позов залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 18 жовтня 2021 року цивільна справа №274/4944/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді Шевчук А.М., суддів Коломієць О.С. і Трояновської Г.С.
Під час вирішення питання про відкриття провадження в справі суддя Шевчук А.М. заявила самовідвід із тих підстав, що під час розгляду нею у суді першої інстанції справ за участю ОСОБА_1 , останній щодо неї виявляв агресію та звертався у образливій формі зі скаргами щодо її дій, як судді.
За наслідками перевірок, надумані ОСОБА_1 обставини, не підтверджувалися.
Відповідно до пункту 5 частини 1ст.36 ЦПК Українисуддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
У статті 15 Кодексу суддівської етики та п.2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, зазначено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупереджене рішення.
Відповідно дост. 2 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основіКонституціїі законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до змісту пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії», від 01 жовтня 1982 року «Пєрсак проти Бельгії», від 15 грудня 2011 року «Паскал проти України», «Ветштайн проти Швейцарії» тощо).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не лише з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не лише бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Ураховуючи вищевикладене та відповідно до приписів Кодексу суддівської етики та Бангалорських принципів діяльності судді, для того, щоб виключити обставини, які можуть викликати у будь-кого сумніви в об`єктивності та неупередженості судді щодо вирішення наявного спору, заява судді Шевчук А.М. про самовідвід підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 20, 23-25 ЦПК України, -
у х в а л и л а :
Заяву судді ШевчукА.М.про самовідвід задовольнити.
Передати справу на повторний автоматизований розподіл відповідно достатті 33 ЦПК України.
Головуюча Судді:
